Українська спілка промисловців і підприємців виступає за відправку законопроєкта №8087 “Про внесення змін до деяких законів України щодо невідкладних заходів посилення спроможностей із кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та обʼєктів критичної інформаційної інфраструктури”, який розширює повноваження Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації та зобовʼязує приватні компанії мати офіцера з кібербезпеки, на повторне друге читання.
Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах на громадському обговоренні законопроекту, що відбулося в УССП.
“Я б дуже просив, щоб за підсумками нашої дискусії врахували ту пропозицію, яка має абсолютну підтримку в контексті повернення законопроекту №8087 на повторне друге читання для суттєвого доопрацювання”, – сказав Кінах.
Він підкреслив, що недоліки, закладені в текст законопроєкту не відповідають європейським стандартам, особливо щодо державного контролю в цій сфері, недопустимість монополізації функцій такого контролю, що несе за собою, в тому числі й корупційні ризики.
“Я впевнений в тому, що на сьогодні у нас є сформований на серйозному фаховому і державницькому рівні перелік пропозицій, зауважень. Я маю надію, що сьогоднішні слухання також будуть враховані в ході регламентних процедур у Верховній Раді при подальшому розгляді законопроекту”, – додав Кінах.
Під час обговорення експерти та керівництво УСПП, зокрема віцепрезидент Спілки Іван Пєтухов, експерт Ігор Дядюра та член Ради адвокатів Київської області Олег Чорнобай розкритикували занадто широку сферу застосування цього закону, на відміну від європейських аналогів, що зачіпають максимум середній бізнес.
Законопроект №8087 стосується також будь-яких дій щодо зберігання персональних даних, або іншої інформації з обмеженим доступом в цифровому вигляді, і таким чином, за словами Чорнобая, навіть окремий адвокат, що веде базу даних клієнтів та зберігає інформацію, що підпадає під дію адвокатської таємниці, повинен наймати спеціаліста (офіцера) з кібербезпеки.
“Є красива назва законопроекту, але коли ми дивимося на конкретику, то бачимо, що ним вносяться зміни, які стосуються не тільки державних інформаційних ресурсів і не тільки обʼєктів критичної інфраструктури, але й стосуються приватного сектору. Таким чином мета законопроекту є одна, а реалізація його є зовсім інша”, – додав Чорнобай.
Пєтухов зазначив, що навіть малий бізнес, що веде базу даних співробітників або клієнтів теж може підпадати під дію закону і нести додаткові витрати.
За його словами, також порушуються права бізнесу, щодо оскаржування неправомірних приписів державних органів. Якщо зараз він не повинен його виконувати, якщо йде адміністративне оскарження рішення, то згідно з законопроєктом №8087 цей припис треба виконати, а потім, постфактум, вже можна його оскаржити.
Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віталій Дейнега теж розкритикував законопроект.
“Цифровізувати армію і в умовах бойових дій розгорнути цифрову інфраструктуру нам цей закон може завадити”, – підкреслив він.
Дейнега зазначив, що міністерство повинно зберегти самостійність щодо визначення умов і критеріїв постачання товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-комунікаційних систем збройних сил.
Як повідомляло агентство, законопроект №8087 був розроблений групою народних депутатів на чолі з Олександром Федієнко.
12 січня був прийнятий у першому читання, профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує його схвалити і в другому читанні
Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Зміна споживчих цін у квітні 2022 р
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю, 30 червня, зустрівся з американським бізнесменом і меценатом, засновником і виконавчим директором інвестиційної компанії у сфері нерухомості Wasatch Group Деллом Лоєм Хансеном, повідомляє прес-служба глави держави.
Як було зазначено під час зустрічі, Wasatch Group у партнерстві з благодійною організацією To Ukraine With Love планує у 2023-2024 роках збудувати в Україні, на Київщині, 600 повністю мебльованих модульних будинків для людей, чиї оселі було зруйновано внаслідок війни.
Хансен також презентував Зеленському проєкт багатоквартирного житлового комплексу “Містечко Хансена”, головна ідея якого полягає у створенні великої громади для людей похилого віку, ветеранів війни, вдів, сиріт і людей з обмеженими можливостями. Проєкт включатиме в себе центри медичного та емоційного догляду, а також фізіотерапію, арт-терапію та інші необхідні послуги.
“Це містечко зможе замінити кілька дитячих будинків сімейного типу, зруйнованих під час війни. Ми знаємо, що понад 100 таких закладів було зруйновано, і питанням їхнього відновлення опікується перша леді України Олена Зеленська”, – зазначив Хансен.
Також він розповів президенту про ініціативу побудови в кількох регіонах України житлових будинків для літніх людей, які залишилися без дому. Для потреб їхніх мешканців на безоплатній основі буде передбачено стоматологічну клініку, перукарні та манікюрні послуги, центр гарячого харчування та кінотеатр.
Зеленський подякував Хансену за цю ідею і таку важливу турботу про людей похилого віку. Сторони також обговорили можливість участі Wasatch Group у побудові нових, сучасних реабілітаційних центрів для ветеранів війни, якій держава всіляко сприятиме.
“Я знаю, що ви реалізуєте дуже важливі проєкти з підтримки наших людей. Ми дуже цінуємо, що ви інвестуєте саме в життя, в допомогу людям”, – наголосив Зеленський.
Зі свого боку, Гансен зазначив, що захоплюється лідерством президента України та всього українського народу в захисті цінностей свободи й демократії, і висловив переконання, що підтримка України в цій боротьбі має залишатися непохитною.
Структура золотовалютних резервів на 30.04.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Спільний координаційний центр (СКЦ) з 26 червня не видав дозволу на приєднання до чорноморської зернової ініціативи жодному новому суховантажу, заявив у п’ятницю представник генсека ООН Фархан Хак.
“Ми зі стурбованістю відзначаємо, що жодному новому суховантажу не дозволили приєднатися до чорноморської зернової ініціативи з 26 червня, притому, що в СКЦ подали 29 заявок”, – сказав Хак на брифінгу.
Він підкреслив, що в разі, якщо нові судна не зможуть брати участь в ініціативі, у портах “застрягнуть мільйони тонн продовольства” до 17 липня, коли закінчується термін дії угоди.
За даними Хака, наразі лише 13 суден здійснюють діяльність у рамках зернової угоди: вони або перебувають в українських портах, або прямують до Стамбула чи з нього.
“Сторони угоди повинні забезпечити, щоб більше суховантажів проходили через морський гуманітарний коридор, який є порятунком для глобальної продовольчої безпеки”, – сказав представник генсека.
Він також повідомив, що представники ООН і Росії можуть найближчими днями провести зустрічі з питання продовження чорноморської зернової ініціативи.
СКЦ 15 червня повідомив, що в рамках зернової ініціативи з України було вивезено понад 31,9 млн тонн агропродукції. Цей обсяг включає 625 169 тонн зерна, експортованого на суховантажах, які зафрахтувала Всесвітня продовольча програма (ВПП) ООН.
За даними СКЦ, з 25 травня кількість інспекцій суден значно знизилася. З 1 по 4 червня СКЦ інспекцій не проводив через чергове блокування російської сторони.
