За 2023 рік через електронний аукціон OpenMarket (Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) продано майна на понад 1,9 млрд грн. Загально успішно реалізовано 4 339 лотів. Додатково зароблено для продавців 206 млн грн.
Нагадуємо, що ДП «СЕТАМ» працює за такими напрямками, як:
• Реалізація арештованого державними та приватними виконавцями, а також конфіскованого за рішеннями судом, майна;
• Реалізація активів банків, а також прав вимоги;
• Проведення аукціонів з реалізації майна за заявками фізичних і юридичних осіб (добровільний продаж);
• Проведення аукціонів по оренді майна;
• Продаж прав на укладення договору фінансового лізингу.
У рамах добровільного продажу за минулий рік було реалізовано майна на 544 млн грн. Додатково зароблена сума для продавців складає понад 44 млн грн. Виконавцями було продано арештованого майна через OpenMarket на загальну суму понад 1,4 млрд грн.
Успішні аукціони з найбільшою вартістю за 2023 рік:
Адміністративно складський комплекс у Київській області.
Ціна продажу: 200 500 000 грн.
Продавець: Приватний виконавець.
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/519297
31 земельна ділянка у Київській області, с. Козин.
Ціна продажу: 118 761 601 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/526989
Будинок у м. Київ на вул. Старонаводницькій.
Ціна продажу: 88 453 986 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/527335
«Торік підприємство сплатило податків, зборів, обов’язкових платежів та дивідендів до держбюджету на загальну суму понад 38,6 млн грн. Довіра до нашого аукціону постійно зростає, підтвердженням цього є база користувачів системи, яка на сьогодні складає майже 100 тисяч і є однією з найбільших в Україні», — наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи 22 млрд грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за минулий рік виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Ціни на нафту еталонних марок у четвер підвищуються після того, як днем раніше вони знизилися на даних про зростання запасів нафти і нафтопродуктів у США.
Котирування березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:00 КВК становлять $77,14 за барель, що на $0,34 (на 0,44%) вище за рівень на закриття минулої торгової сесії. У середу ці контракти подешевшали на $0,79 (на 1%) – до $76,80 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросли в ціні на $0,27 (на 0,38%) – до $71,64 за барель. За підсумками попередніх торгів їхні котирування зменшилися на $0,87 (на 1,2%) і завершили день на позначці $71,37 за барель.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня підвищилися на 1,338 млн барелів, повідомило міністерство енергетики. Аналітики в середньому прогнозували скорочення на 675 тис. барелів, за даними Trading Economics.
Резерви бензину підскочили на 8,03 млн барелів, дистилятів – на 6,53 млн барелів. Експерти припускали зростання на 2,49 млн і 2,38 млн барелів відповідно.
Респонденти S&P Global Commodity прогнозували в середньому зниження запасів нафти на 900 тис. барелів, а також збільшення резервів бензину на 4,9 млн барелів і дистилятів – на 3,7 млн барелів.
Тим часом підтримку нафтовому ринку надають атаки єменських хуситів на судна в Червоному морі, пише MarketWatch. Той факт, що інциденти тривають, незважаючи на дії ВМС США і Великої Британії в регіоні, посилює побоювання затягування конфлікту, що змушує транспортні компанії шукати обхідні шляхи для транспортування вантажів.
Ще одним фактором, що чинить підвищувальний тиск на ціни, є зупинка видобутку нафти на найбільшому в Лівії родовищі Шарара, потужність якого становить 300 тис. барелів на добу, через політичні протести.
АТ “Укрпошта” 2023 року збільшило доходи на 1,9 млрд грн – до 11,9 млрд грн, що перевищило рекордний до цього рівень 2021 року в 11,1 млрд грн, ідеться в повідомленні на сайті Мінвідновлення з посиланням на гендиректора компанії Ігоря Смілянського.
“У 2023 році кількість відправлених посилок зросла на 40%. Також варто сказати про 15 млн посилок, які “Укрпошта” та “Укрзалізниця” перевезли разом – це зручна та дієва колаборація двох державних компаній”, – наголосив Смілянський.
Зазначається також, що на 40% збільшилася кількість грошових переказів.
У 2022 році “Укрпошта” доставила 41,5 млн посилок і виплатила 9,3 млн переказів.
Серед інших досягнень минулого року Смілянський назвав налагодження авіасполучення зі США. “Це важливо для наших підприємців. Адже навіть під час повномасштабної війни понад 1 млн українських товарів успішно реалізуються на американських маркетплейсах”, – пояснив він.
Окремо гендиректор “Укрпошти” наголосив на важливості кредитних угод з Європейським банком реконструкції та розвитку на суму EUR63 млн і Європейським інвестиційним банком на суму EUR30 млн.
Згідно з представленими даними, компанія наростила кількість пересувних відділень до 1864 з 200 точками базування
Серед основних напрямків роботи на 2024 рік Смілянський назвав цифровізацію. За його словами, компанія планує охопити цифровими послугами 100% українських міст і сіл, а також довести рівень автоматичного сортування посилок до 100% завдяки введенню 18 нових сортувальних центрів.
Також вказується, що в разі отримання дозволів “Укрпошта” має намір покрити 100% міст і сіл банківськими послугами та послугами з доставки ліків.
АТ “Укрпошта” (Київ) 10 січня оголосило тендер на послуги страхування нерухомого майна об’єктів іпотеки.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість -2,744 млн грн.
