ТОВ «Вигідна покупка» (смт Опішня, Полтавська обл.), найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store «Аврора», може придбати ТОВ «Вест Гейт Логістик» (с. Стоянка, Київська обл.) – один із найбільших складських комплексів під Києвом площею приблизно 97 тис. кв. м під контролем Dragon Capital, який було майже повністю зруйновано російськими військами у 2022 році та частково відновлено.
Як ідеться в повідомленні Антимонопольного комітету України (АМКУ) в четвер, він надав «Вигідній покупці» дозвіл на придбання цілісного майнового комплексу, що належить «Вест Гейт Логістик».
«Аврора» заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко, головний офіс розташований у Полтаві. На сьогодні мережа налічує понад 1400 магазинів в Україні та 25 у Румунії.
За даними Opendatabot, власником ТОВ «Вигідна покупка», яке розвиває мережу, вказана кіпрська «Аврорітейл Інвестменс Лімітед», її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ «Пріор девелопмент», ТОВ «Севен А», ТОВ «Промислова 9» і ТОВ «Так».
«Вест Гейт Логістик» до повномасштабної російської агресії був логістичним центром класу “А”, розташованим на трасі міжнародного значення E40 на 21 км Житомирського шосе загальною площею близько 97 тис. кв. м. Він був побудований у 2008 році і складався з двох будівель, що включали офіси, складські приміщення, холодильні камери і приміщення мезоніну. Dragon Capital у серпні 2016 року отримав дозволи АМКУ на купівлю «Іст Гейт Логістик» і «Вест Гейт Логістик», які керують однойменними складськими комплексами класу «А», у девелоперської компанії GLD Invest Group (Відень, Австрія).
Через три місяці після вигнання російських військ з-під Києва вдалося відремонтувати і відновити роботу фасадної будівлі площею близько 7,7 тис. кв. м. Його орендарями стали компанії «Нова пошта» і Watsons Ukraine.
Наразі ТОВ «Вест Гейт Логістик» перебуває у власності компанії New Ukraine PE Holding (NUPEH), яка входить до групи компаній Dragon Capital, основним акціонером якої є фонд прямих інвестицій Dragon Capital New Ukraine Fund, а бенефіціаром зазначено засновника та голову Dragon Capital Томаша Фіалу.
Машинобудівники «ДТЕК Енерго» за сім місяців 2024 року виготовили дев’ять комбайнів і 618 тис. запчастин для підтримки роботи українських шахт.
«За сім місяців цього року машинобудівники компанії виготовили та відремонтували близько 800 од. гірничо-шахтного обладнання (ГШО). Серед ключового – дев’ять нових прохідницьких і очисних комбайнів», – повідомляється в прес-релізі енергохолдингу в середу.
Як зазначили в компанії, такі обсяги необхідного виробленого обладнання закладають міцнішу основу для проходження тепловою генерацією майбутнього опалювального сезону.
«До старту чергового надскладного осінньо-зимового періоду залишається все менше часу – близько двох місяців. Але енергетики, ремонтники, шахтарі та машинобудівники посилено готуються до нього вже давно. У пріоритеті – якнайшвидше відновлення. Але щоб теплоелектростанції могли надійніше працювати взимку і балансувати енергосистему, їх потрібно також забезпечити достатніми запасами вугілля», – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, чиї слова наведені в пресрелізі.
Як повідомлялося, 2023 року інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022-го.
«ДТЕК Енерго» забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи «ДТЕК» зруйнована внаслідок російських атак.
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) оголосило тендер на закупівлю 10,741 тис. тонн пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Республіки Судан, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, зерно необхідно буде поставити на умовах FOB у глибоководні порти Чорного моря або порти річки Дунай. Очікувана вартість предмета закупівлі – 80,498 млн грн.
Термін подання тендерних пропозицій – до 19 вересня 2024 року. Електронний аукціон відбудеться 20 вересня 2024 року.
«Одна з вимог до потенційних учасників тендеру – відсутність зв’язків із РФ, Білоруссю та Іраном», – звернули увагу в міністерстві.
Детальна інформація про тендер розміщена тут https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-08-20-008626-a.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Україна у вересні скоротить експорт ячменю більш ніж удвічі через скорочення закупівель цієї культури Китаєм, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, що впливають на експортні перспективи. Станом на 19 серпня експорт цієї зернової сягнув 315 тис. тонн, але попередні прогнози на вересень викликають занепокоєння. Обсяги контрактів на серпень становлять 600 тис. тонн, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. тонн. Це майже вдвічі менше», – зазначили аналітики.
На їхню думку, основною причиною майбутнього зниження експорту є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор відіграє тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатися до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні-січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не перевищуватиме 300 тис. тонн», – пояснили експерти.
Вони вказали, що скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку. Низка трейдерів зупиняють прийом ячменю, перемикаючись на інші культури, такі як кукурудза.
Водночас вони вказують на суттєву кореляцію між ринками ячменю та пшениці і прогнозують, що очікуване подорожчання пшениці посприяє і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються в діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці підтягне за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня ячмінь може стати більш нішевою культурою», – резюмували в “Пуск”.
