Українські підприємства в січні-травні поточного року наростили експорт брухту чорних металів у 3,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,452 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період склав $23,028 млн.
При цьому в березні, квітні та травні відбулося зростання вивезення металобрухту: якщо в січні експортовано близько 8,28 тис. тонн брухту, лютому – 16,5 тис. тонн, то в березні – 15,45 тис. тонн, у квітні – близько 16,19 тис. тонн, травні – 21,003 тис. тонн.
Експорт металобрухту в січні-травні-2023 здійснювався до Польщі (89,55%), Греції (7,51%) і Нідерландів (0,99%).
У перші два місяці року країна не імпортувала металобрухт, у березні-травні ввезла 344 тонни брухту на $138 тис. (41,30% зі Словаччини, 18,12% з Польщі та 13,77% з Естонії).
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував, що металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
За його словами, такими експортними схемами вже зацікавилися в Державному бюро розслідувань.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни, що триває.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові, адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – вважає Каленков.
Він уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому виразі – до $1,824 тис. тонн, у порівнянні з попереднім роком – до $1,824 тис. тонн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Україна в січні-травні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 23,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 630,349 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $243,888 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (63,76% поставок у грошовому виразі), Іспанії (13,39%) і Чехії (10,3%).
За зазначені п’ять місяців Україна імпортувала 37 тонн чавуну на $52 тис. з Німеччини (61,54%) і Бразилії (38,46%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Зміна реального ВВП у % відносно попереднього періоду в 2014-2022 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародна науково-дослідницька сільгоспкомпанія Corteva Agriscience 2023 року наростила експорт насіння кукурудзи бренду Pioneer до ЄС у 16 разів через налагоджені канали в Румунії та Угорщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з ним, минулого року компанії вдалося домогтися збільшення врожайності передових насіннєвих гібридів Pioneer на 15% завдяки впровадженню технології точного землеробства, зрошення та інших передових підходів.
“Протягом десяти років ми розвиваємо виробництво насіння в Україні, оскільки для Corteva Agriscience наша країна є одним із найбільших гравців на світовому ринку сільського господарства, що має суттєвий вплив на глобальну продовольчу безпеку”, – процитувала пресслужба регіонального керівника виробництва насіння Corteva Agriscience Андрія Андрюшка.
Він повідомив, що в умовах війни компанія й надалі інвестує у виробничий насіннєвий комплекс і підтримує громади регіону. Так, торік Corteva Agriscience уклала з Міністерством аграрної політики та продовольства України декларацію про поглиблення та подальший розвиток співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі, результатом чого стало нарощування виробничих потужностей насіннєвого комплексу в с. Стасі, що на Полтавщині, який було офіційно відкрито в червні 2013 року та інвестиції в який становили більше $56 млн. Його річна потужність сягнула близько 500 тис. посівних одиниць насіння кукурудзи та 250 тис. посівних одиниць насіння.
За інформацією компанії, Corteva є одним із найбільших платників податків у регіоні. Загальна кількість співробітників, включно із сезонними працівниками, сягає майже 400 осіб.
Згідно з пресрелізом, Corteva з 2013 року інвестувала близько 4,6 млн грн у розвиток с. Стасі (на поліпшення інфраструктури, медицини, освіти та соціального життя громади, зокрема профінансувала реконструкцію бомбосховища на 800 осіб).
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує сільгоспвиробникам комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.). Інвестиції в завод за п’ять років склали понад $56 млн.
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
В рамках корпоративної ініціативи Група компаній Прометей надала черговий транш фінансової допомоги на підтримку ЗСУ.
У результаті сума, перерахована компанією за час повномасштабного вторгнення, наблизилася до 9 млн гривень.
«Ми продовжуємо підтримувати Збройні сили України, незважаючи на те, що Прометей переживає не найкращі часи. Ми маємо великі труднощі з відшкодуванням ПДВ, через рашистів практично зупинено експорт агропродукції, зерновий коридор блокується», – заявив власник і керівник компанії Рафаель Гороян.
Відповідаючи на запитання, що мотивує його особисто, і які настрої панують у команді, Рафаель Гороян відповів, що любов до України, своєї рідної землі, та свого бізнесу надихають та надають сили продовжувати роботу.
«Попри всі складнощі, ми будемо поряд із військовими до останнього, до перемоги! – висловив упевненість Гороян. – Я вірю в нашу перемогу, Слава Україні!»
