Понад 139 тис. працівників технологічної сфери у світі втратили робочі місця з початку 2023 року, згідно з даними, зібраними порталом Layoffs.fyi.
При цьому показник збільшився більш ніж утричі з середини січня.
Дані свідчать про те, що кількість скорочень у техсекторі за підсумками поточного року значно перевищить показник за 2022 рік. Так, з початку року 498 техкомпаній скоротили 139,033 тис. осіб. За підсумками минулого року 1,024 тис. компаній звільнили 154,34 тис. співробітників, повідомляє Layoffs.fyi.
Зокрема цього тижня Meta Platforms Inc. заявила про намір звільнити ще 10 тис. осіб у рамках програми скорочення витрат. У листопаді компанія вже скоротила штат більш ніж на 11 тис. співробітників.
До числа техкомпаній, які оголосили про звільнення цього року, входять американські Palantir Technologies, Twilio Inc., DocuSign Inc., Salesforce Inc., Zoom Video Communications, eBay, Dell Technologies, PayPal Holdings, International Business Machines, Intel Corp., Microsoft Corp., Alphabet Inc., а також німецька SAP і шведська Spotify Technology.
Кількість будинків, будівництво яких було розпочато в США в лютому, збільшилася на 9,8% відносно попереднього місяця і становила 1,45 млн у перерахунку на річні темпи, що є максимумом за п’ять місяців, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі країни.
Згідно з переглянутими даними, у січні кількість новобудов дорівнювала 1,321 млн, а не 1,309 млн, як було оголошено раніше. Незважаючи на перегляд, січневий показник був мінімальним з червня 2020 року.
Експерти прогнозували збільшення кількості новобудов у лютому до 1,31 млн з оголошеного раніше рівня січня, згідно з даними Trading Economics.
Кількість новобудов відносно лютого 2022 року зменшилася на 18,4%.
Кількість дозволів на будівництво нових будинків, виданих у США в лютому, збільшилася на 13,8%, до 1,524 млн у перерахунку на річні темпи порівняно з 1,339 млн місяцем раніше. Консенсус-прогноз аналітиків передбачав, що кількість дозволів у лютому становитиме 1,34 млн.
Будівництво будинків, розрахованих на одну сім’ю, минулого місяця збільшилося на 1,1%, до 830 тис. Кількість дозволів на будівництво такого житла підвищилася на 7,6%, до 777 тис.
У разі багатоквартирних будинків (включно з апартаментами і кондомініумами), більш волатильного сегмента ринку, було відзначено зростання на 24,1%, до 608 тис. Кількість дозволів на будівництво багатоквартирних будинків збільшилася на 21,1%, до 747 тис.
Ракета-носій Falcon 9 у п’ятницю успішно вивела на орбіту чергову партію з 52 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 52-х супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено зі стартового майданчика SLC-4E на базі Космічних сил США Ванденберг у Каліфорнії о 12:26 за часом Тихоокеанського узбережжя США.
Він став 78-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і дев’ятим із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,1 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 3,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія Falcon 9, який використовували увосьме, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на плавучу платформу-дрон Of Course I Still Love You, що розташовувалася в Тихому океані за 670 км від бази.
Наразі компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 50 країнах, зокрема в Північній Америці, Європі, на Далекому Сході та в Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
Фракція політичної партії “Слуга народу” на засіданні в суботу, 18 березня, обговорила кадрові зміни в уряді, які плануються на наступний тиждень, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, призначення міністром освіти і науки Оксена Лісового, звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна, призначення на посаду міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Крім того, за словами прем’єра, віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров опікуватиметься ще низкою напрямків, окрім діджиталізації. Його майбутня посада – віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України.
Оксен Лісовий – у минулому викладач Києво-Могилянського колегіуму, а також обіймав одну з керівних посад у дикрекції “Укртелекому”. З червня 2010 року очолив Національний центр “Мала академія наук України”. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Водночас дистанційно продовжив виконувати обов’язки директора МАН України.
Олександр Камишин – колишній голова правління “Укрзалізниці” (1 квітня 2022 – 27 лютого 2023), з 11 серпня 2021 року був в.о. голови правління “Укрзалізниці”. До того, як очолив “Укрзалізницю”, обіймав посаду менеджера в Dragon Capital і SCM. Також 2021 року Камишин працював радником міністра інфраструктури України Олександра Кубракова. У лютому 2023 року подав у відставку з посади голови правління “Укрзалізниці”, заявивши про плани очолити офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі. 3 березня 2023 року призначений радником Президента України (поза штатом).
“Нова пошта” виходить на ринок Литви і відкриває перше відділення у Вільнюсі, а за кілька місяців планує відкрити друге відділення у другому за величиною литовському місті – в Каунасі, повідомив співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов.
“У Литві плануємо відкрити два відділення: цього місяця вантажне у Вільнюсі та за кілька місяців поштове в Каунасі”, – сказав Клімов агентству “Інтерфавкс-Україна” в кулуарах “Саміту експортерів” видання “Форбс Україна” в Києві.
За його словами, також цього року планується відкриття відділень у Чехії, Румунії та Німеччині й розширення мережі в Польщі на всі воєводства.
Водночас відкриття поштоматів у Польщі та Литві компанія поки що не розглядає. “І Польща, і Литва досить щільно накриті поштоматами різних компаній, тому надійнішою зараз відчуваємо стратегію приходити з нашими відділеннями і нашою адресною доставкою”, – пояснив Клімов.
Співвласник “Нової пошти” підтвердив плани відкриття відділень компанії в Німеччині вже цьогоріч і зазначив, що компанію приваблює місткість ринків, адже кількість посилок на одного жителя в Польщі у 2-3 рази, а в Німеччині – у 3-4 рази більша, ніж в Україні.
Джерелами фінансування експансії на зовнішні ринки є власні кошти компанії, зазначив Клімов. В Україні компанія планує продовжити відкривати нові відділення, встановлювати поштомати, а також восени завершить будівництво двох нових сортувальних центрів Київ-Схід і в Одесі.
Заснована 2001 року Група компаній (ГК) “Нова Пошта” – найбільший учасник українського логістичного ринку: її мережа налічує близько 10 тис. відділень і 13 тис. поштоматів по всій Україні. Кількість відправлень за 2021 рік перевищила 372 млн. Крім цього, небанківська фінансова установа “НоваПей” надає послуги з грошових переказів та операцій з електронними грошима. За 2021 рік було проведено 388 млн транзакцій.
Детальних результатів роботи ГК у 2022 році поки що не оголошували, проте Клімов заявляв про відновлення кількості відправлень наприкінці року до 95% до довоєнного рівня.
До складу групи також входить “Нова пошта Глобал”, яка розвиває міжнародну партнерську мережу, щоб надавати клієнтам послуги з експрес-доставки не тільки в Україні, а й за кордоном. Компанія виконує регулярні авіарейси до США, Європи, Китаю та за 2021 рік доставила 9,3 млн міжнародних відправлень.
Українські військові за півроку відкрили в державному ПриватБанку (Київ) спеціальних вкладів “Слава героям” на 2 млрд грн, а в Ощадбанку вкладів “Мій захисник” – на 12,9 млрд грн, повідомили прес-служби банків.
Як повідомив голова Ощадбанку Сергій Наумов, з початку року сума вкладів за спеціальними депозитами зросла на 30%.
Ощадбанк пропонує підвищені відсоткові ставки за цим депозитом у розмірі 13% річних (для депозитів строком на три місяці) і 14% річних (строком на шість місяців).
За вкладом передбачено щомісячну виплату відсотків, можливість поповнення, пролонгацію та зміну дати повернення вкладу до закінчення строку договору без втрати нарахованих відсотків. Мінімальна сума депозиту – 5000 грн.
Крім військовослужбовців, добровольців Збройних Сил України та Територіальної оборони оформити депозит у відділеннях Ощадбанку можуть члени їхніх родин (дружина, чоловік, батьки або діти) за наявності підтвердних документів.
Депозит “Слава Героям” від ПриватБанку дає можливість отримати 14% річних для військовослужбовців, які отримують через ПриватБанк цільові виплати держави.
