Південноукраїнська, Хмельницька та Рівненська АЕС загальною потужністю близько 7,8 тис. МВт через загрозу ракетних атак російських загарбників знизили потужність до 4700 МВт, повідомив НАЕК “Енергоатом” у Телеграм-каналі в четвер уранці.
“Станом на 6.30 четверга всі енергоблоки сумарно видають в енергосистему 4700 МВт”, – йдеться в повідомленні.
У НАЕК також уточнили, що остання лінія енергопостачання окупованої Запорізької ЗАЕС відключилася внаслідок російських ракетних обстрілів о 3:53 9 березня.
“Наразі станція знеструмлена і перейшла в режим блекауту вшосте за час окупації, 5-й і 6-й енергоблоки переводяться в холодний стан, увімкнулися 18 дизель-генераторів для забезпечення власних потреб ЗАЕС. Пального для їхньої роботи залишається на 10 діб”, – описали ситуацію в “Енергоатомі”.
Там вказали, що в разі неможливості відновлення зовнішнього живлення станції, протягом цього часу може статися аварія з радіаційними наслідками для всього світу.
“Почався зворотний відлік часу”, – прокоментували в компанії.
Як повідомлялося, окупована ЗАЕС через обстріли опинилася вшосте з моменту окупації 4 березня 2022 року повністю знеструмленою, втративши зв’язок з останньою ЛЕП і можливість отримувати е/е від української мережі, перейшла на дизель-генератори.
Нафта в четвер стабільна після зниження за підсумками двох попередніх сесій.
Трейдери оцінюють дані про зміну запасів палива в США, а також заяви голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла.
Керівництво Федрезерву поки що не ухвалило рішення про те, на яку величину підніме базову відсоткову ставку на березневому засіданні, заявив глава американського ЦБ. Це, за його словами, залежатиме від статданих щодо інфляції та зайнятості в Штатах, які ФРС ще належить оцінити.
Котирування травневих ф’ючерсів на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:03 кв становили $82,66 за барель, як і на закриття попередніх торгів. У середу ці контракти подешевшали на $0,63 (0,8%).
Ціна ф’ючерсів на нафту сорту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зменшилася на $0,02 (0,03%) – до $76,64 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість контрактів опустилася на $0,92 (1,2%) і становила $76,66.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 1,69 млн барелів – до 478,51 млн барелів, свідчать дані щотижневої доповіді міністерства енергетики. Це перше скорочення показника за останні 11 тижнів.
Резерви бензину знизилися на 1,13 млн барелів, тоді як дистилятів – збільшилися на 138 тис. барелів.
Експерти очікували зростання запасів нафти на 1,6 млн барелів, зменшення запасів бензину на 2 млн барелів і дистилятів – на 1,3 млн барелів.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в березневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 1 млн тонн порівняно з даними за лютий – до 23,5 млн тонн з 22,5 млн тонн, тоді як для пшениці зберіг оцінку в 13,5 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у березневому прогнозі на 1 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 2,39 млн тонн із 3,39 млн тонн, і на 0,04 млн тонн для пшениці – до 4,17 млн тонн із 4,21 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у березневому прогнозі збільшено на 1,1 млн тонн – до 26,03 млн тонн із 24,93 млн тонн у лютому, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 березня експортувала 32,54 млн тонн зернових культур, зокрема 18,8 млн тонн кукурудзи (-1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 11,38 млн тонн пшениці (у 1,58 раза менше), 2,06 млн тонн ячменю (менше в 2,73 раза), 16,1 тис. тонн жита (менше в 10 разів) і 100,5 тис. тонн борошна (+47,8%).
Державний ПриватБанк у січні 2023 року одержав ще 6,316 млрд грн чистого прибутку, Ощадбанк – 2,242 млрд грн, що становило 57% усього прибутку, який одержали в січні 60 найприбутковіших українських банків.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці лідерів також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 715,8 млн грн, Сенс Банк (раніше – Альфа-Банк) – 680,5 млн грн і державний Укрексімбанк – 623 млн грн.
Дещо відстали від них ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 617,6 млн грн, Укрсиббанк – 605,3 млн грн, Сітібанк – 544,9 млн грн, а також ПУМБ – 499,1 млн грн і Універсал банк (mono) – 378,5 млн грн.
Щодо найзбитковішого банку січня, то ним став Форвард банк, що належить росіянину Рустаму Таріку, який Нацбанк 8 лютого відніс до неплатоспроможних – 298,3 млн грн за збільшення резервів на 291,8 млн грн.
У наступного за ним Індустріалбанку збиток становив 27,8 млн грн, а загалом у січні зі збитками спрацювали сім банків, хоча банки доформували ще майже 4 млрд грн додаткових резервів (з них найбільше – 824,4 млн грн – ПриватБанк).
Після зростання активів усіх банків на 91,6 млрд грн у грудні 2022 року в січні вони збільшилися лише на 18,2 млрд грн, зокрема в Укрексімбанку – на 14,1 млрд грн, тоді як у ПриватБанку навіть знизилися на 5,48 млрд грн.
У зв’язку з підвищенням Нацбанком з 11 січня нормативів обов’язкового резервування і дозволом до половини їх сформувати за рахунок ОВДП, вкладення банків у держпапери за перший місяць цього року збільшилися на 20,9 млрд грн. Найбільше портфелі зросли в Ощадбанку (7,397 млрд грн), Райффайзен Банку (3,171 млрд грн), ПУМБу (2,279 млрд грн), Укргазбанку (2,067 млрд грн), Укрексімбанку (1,688 млрд грн) і Універсал банку (mono) – 1,578 млрд грн.
Рада директорів групи компаній IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду під ТМ “Моршинська” та “Миргородська”, ухвалила рішення не нараховувати й не виплачувати дивіденди за 2022 рік, а всі доступні кошти вирішено спрямувати на благодійні цілі, повідомляють у прес-релізі холдингу в середу.
“Менеджмент і непідсанкційні акціонери компанії повністю поділяють справедливе прагнення держави до захисту економіки та країни. Саме тому ще на початку повномасштабного вторгнення було ухвалено рішення відмовитися від дивідендів у 2022 році та спрямувати всі доступні кошти на благодійність”, – зазначено в документі.
Згідно з пресрелізом, наразі 100% корпоративних прав акціонерів групи заарештовано і передано Національному агентству з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), внаслідок накладених санкцій на її акціонерів із російським громадянством. Водночас, за даними IDS Ukraine, понад 50% цінних паперів холдингу належать особам, санкції до яких не застосовували – громадянам Великої Британії, Грузії та України.
У пресрелізі зазначено, що IDS Ukraine за 2022 рік надала благодійної допомоги на понад 100 млн грн, зокрема, на потреби військових, поранених, переселенців і жителів деокупованих територій було передано води на суму понад 67 млн грн. Крім того, холдинг продовжує виплачувати заробітну плату для півтори сотні своїх мобілізованих співробітників, а також закуповує для них амуніцію та обладнання.
“Зі свого боку, непідсанкційні акціонери компанії, навіть незважаючи на те, що держава грубо порушує їхні права власності, вважають надання благодійної допомоги у 2023 році одним із пріоритетних напрямів роботи підприємств. Лише за січень 2023 року було передано 120 тис. л води до Херсону, а загальна кількість переданої продукції вже цього року становить близько 500 тис. л”, – підсумував виробник мінвод у пресрелізі.
Як повідомлялося, АРМА 10 лютого оголосило конкурс із відбору управителя для заарештованих активів компанії IDS Ukraine, що виробляє та реалізує мінеральну воду під ТМ “Моршинська”, “Миргородська” і Borjomi.
Раніше генеральний директор IDS Ukraine Марко Ткачук у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна” повідомив, що передача АРМА корпоративних прав компанії на загальну суму понад 10 млрд грн не вплине на господарську діяльність групи. Він також нагадав, що рішення про передання АРМА корпоративних прав акціонерів IDS із російським громадянством, які перебувають під санкціями, Шевченківський районний суд Києва ухвалив 9 і 11 листопада 2022 року.
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) 23 листопада минулого року повідомило про арешт корпоративних прав росіян-акціонерів IDS Ukraine з метою уникнення виведення ними з України активів семи підприємств із виробництва та реалізації питної води. За даними БЕБ, зазначені підприємства перебувають у їхній фактичній власності через підконтрольну офшорну компанію-нерезидента.
IDS Ukraine – українська група компаній, заснована 1996 року, найбільший національний виробник бутильованих вод. До складу холдингу входить Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”, “Миргородський завод мінеральних вод”, дистриб’юторська компанія “ІДС” і оператор доставки води “ІДС Аква Сервіс”.
ГК володіє торговими марками “Моршинська”, “Миргородська”, “Аляска” і “Аква Лайф”.
Новий приватизаційний аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту (МТП, Одеська обл.) призначено на 13 березня, Стартову ціну об’єкта знижено вдвічі – зі 187,57 млн грн до 93,78 млн грн, ідеться на сторінці об’єкта на сайті Фонду держмайна. Згідно з опублікованою інформацією, прийом пропозицій від покупців завершиться о 20:00 12 березня, а наступного дня о 12:30 буде проведено англійський аукціон із розміром мінімального кроку підвищення 937 тис. 871,2 грн.
Як повідомлялося, призначений на 3 березня перший аукціон із продажу порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся, ймовірна причина зриву аукціону – відсутність мінімум як двох заявок.
Раніше Фонд зазначав, що порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. Як вказував глава ФДМ Рустем Умеров, порт має великий потенціал для розвитку українського експорту і потребує інвестицій у розвиток.
За даними ФДМ, у 2019-2021 рр. чистий збиток Білгород-Дністровського МТП становив приблизно 23,5-28,5 млн грн, у січні-вересні 2022 року – 2,9 млн грн. Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за період 2019-дев’ять місяців 2022 року становив 80,8 млн грн, зокрема на експорт – 9,2 млн грн.
Загальна прострочена кредиторська заборгованість становить 104,6 млн грн, зокрема 13,66 млн грн – заборгованість із зарплати. Станом на 1 грудня 2022 року борг перед Державною податковою службою становив 59,6 млн грн, зокрема податковий борг сягав 57,9 млн грн, пеня – 1,7 млн грн.
Умовами продажу порту передбачено погашення протягом півроку заборгованості із зарплати та перед бюджетом у сумі, що складеться на дату переходу права власності на об’єкт приватизації. Крім того, протягом такого самого строку (шість місяців) не допускається звільнення співробітників приватизованого підприємства з ініціативи покупця або уповноважених ним органів, крім випадків вчинення співробітником дій, передбачених п.п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст.ст. 40 і 41 Кодексу законів про працю.
З 1 квітня 2022 року Білгород-Дністровський морський порт використовується як логістичний центр для портів на Дунаї. Приймає вантажі на автомобілях і далі відправляє їх у вагонах. З травня того ж року підприємство почало відвантаження зернових, перевалку залізорудних окатишів і перевантаження металопродукції. За шість місяців роботи після відновлення роботи перевалка вантажів у МТП зросла в 100 разів порівняно з 2021 роком. Порт прийняв понад 10 тис. вантажних автомобілів і відвантажив залізницею 4 тис. вагонів, чим істотно полегшив навантаження на дорожню інфраструктуру країни до портів “Ізмаїл” і “Рені” (Одеська обл.). Усю продукцію було відправлено на експорт.
ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” засновано 1971 року, він спеціалізується на перевалці лісових вантажів, мінеральних добрив, залізорудних окатишів, металопродукції та зернових вантажів. Основним видом його діяльності, згідно зі статутом, є допоміжне обслуговування водного транспорту.
На балансі порту перебувають дев’ять суден портового флоту, 47 од. автомобільного і 4 од. залізничного транспорту, 18 портальних кранів і спеціальна техніка: 41 автонавантажувач, чотири екскаватори, три бульдозери, кран на пневмоході, компресор. Частину майна порту (28 од., у тому числі нерухоме майно, автотранспорт) передано в оренду з граничним терміном дії наявних договорів оренди до 6.09.2027 року. Порт має шість зареєстрованих земельних ділянки загальною площею 65,63 тис. га.
За рішенням Одеської митної служби, на території об’єктів порту створено тимчасову зону митного контролю.
Захід суден здійснюється підхідним каналом морської частини Дністровсько-Царегородського гирла довжиною 1,5 км і Дністровсько-Лиманської частини – 14,5 км. Глибина підхідного каналу – 3 м (паспортна – 3,4-4,5 м). Єдиний майновий комплекс розташований на території 64,4 га за адресами: Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, б-р Золотий берег, 93; Білгород-Дністровський р-н, смт Затока, вул. Приморська, 1.
Раніше ФДМ продав за 200 млн грн цілісний майновий комплекс Усть-Дунайського порту на електронному майданчику Prozorro. Під час торгів його ціна зросла втричі.
