Аграрна група Ristone Holdings планує завершити модернізацію придбаного ТОВ “Косарський спиртозавод” наприкінці жовтня 2025 року, запуск виробництва очікується у період із листопада-грудня 2025 року, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Аграрна група нагадала, що придбала спиртозавод у серпні 2023 року, у жовтні 2024 року отримало ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого. Це дозволило у лютому 2025 року розпочати глибоку модернізацію лінії по виробництву спирту етилового неденатурованого із плановою потужністю 36 тонн/доба. Крім того, на спиртзаводі готується до запуску нова високотехнологічна лінії дистиляції та зневоднення.
Ristone Holdings уже завершило реконструкцію наявних цехів: котельні; підрозділів підробки та варильного відділення; встановило систему підготовки води та змонтувало новий газогін.
“Ключовим елементом інвестиційного проєкту є будівництво нової лінії дистиляції та зневоднення потужністю 60 тонн/доба. Це сучасний технологічний комплекс, призначений для отримання біоетанолу найвищого ступеня очищення. Промислові масштаби виробництва у 60 тонн/доба дозволять заводу стати помітним гравцем на ринку України та задовольнити попит великих споживачів”, – зауважили в агрохолдиингу і додали, що планують ввести у дію проєкт із виробництва біоетанолу наприкінці 2025 року.
Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Агрохолдинг через ТОВ “Агрофірма ім.Горького” у листопаді 2021 року придбав Косарський спиртзавод (с. Косарі, Сміла Черкаської обл.) за 162 млн грн, що втричі дорожче від стартової ціни. Ristone Holdings повідомляв про намір інвестувати в розвиток придбаного активу близько 130 млн грн.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
В Україні з моменту повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємства, при цьому в 2024 році почали роботу 22 підприємства, а у 2025 році – 10, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали у зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишились на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики призупинили роботу”, – розповів він у рамках виставки Agro2Food у Києві у середу.
Експерт зауважив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із положення у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відбудову і на збільшення потужностей по переробці”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства в 2024 році почали роботу з нуля. При цьому у 2025 році було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки “Борошномели України” зауважив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський підкреслив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази і споживачів. Він також відзначив складність із перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки “Борошномели України” вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна “перерахувати на пальцях однієї руки”.
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж у 2021 довоєнному році, коли в державі виготовлялося 3 млн тонн.
ПрАТ “Євроінс Україна” (Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 635,1 млн грн чистих премій, що на 71,1% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомляється у проміжному звіті компанії, розміщеному у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період становили 1,043 млрд грн (більше в 2,2 раза). У перестрахування передано 201,8 млн грн (більше в 2,4 раза).
За вказаний період компанія виплатила 204,9 млн грн, що на 16,7% більше, ніж за аналогічний період рік тому. При цьому адміністративні витрати становили 53,037 млн грн, що на 49,2% перевершили показник січня-вресеня 2024 року.
Фінансовий результат від операційної діяльності СК “Євроінс Україна” за дев’ять місяців становив 64,5 млн грн , чистий прибуток – 55,8 млн грн , в той час як роком раніше збиток складав 10,060 млн грн і 24,439 млн грн відповідно.
СК “Євроінс Україна” – універсальний non-life страховик, працює на українському ринку з 1992 року. Компанія має 75 представництв по всій країні, має ліцензію на страхування за 16 класами. Активно працює у сегментах автострахування, медичного страхування, страхування майна, відповідальності та вантажів для приватних та корпоративних клієнтів.
СК “Євроінс Україна” є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та ЄВА (European Business Association).
Вчені виявили, що багатий на флаваноли какао-порошок може відігравати значну роль у зміцненні здоров’я артерій, повідомляє видання New Atlas.
У дослідженні, опублікованому нещодавно, вчені проаналізували вплив високофлаванольного какао на функцію артерій у дорослих добровольців. Виявилося, що регулярне споживання такого продукту сприяло поліпшенню еластичності артеріальних стінок – ключового показника серцево-судинної стійкості.
За словами авторів дослідження, додавання продукту з високим вмістом флаванолів какао може розглядатися як один з додаткових методів профілактики захворювань судин і серця. Зокрема, флаваноли стимулюють вивільнення оксиду азоту — речовини, що розширює кровоносні судини і зменшує артеріальний опір.
«Наша робота показує, що втручання з використанням натурального харчового компонента — какао-флаванолів — може поліпшити судинну функцію у дорослих людей без виражених серцево-судинних захворювань», — зазначив провідний автор дослідження.
При цьому дослідники підкреслюють: цей підхід не замінює клінічну терапію, а служить лише допоміжним заходом разом з правильним харчуванням, фізичною активністю і відмовою від шкідливих звичок.
Раніше вже було відомо, що темний шоколад, що містить какао з високим відсотком вмісту флаванолу, асоціюється з більш низьким ризиком серцево-судинних подій. Нові дані підтверджують механізм такого ефекту і відкривають шлях до розробки функціональних харчових продуктів на основі какао-флаванолів.
Світовий попит на золото без урахування позабіржових угод (OTC) у третьому кварталі 2025 року становив 1,26 тис. тонн, що на 5% перевищує результат відповідного періоду минулого року, підрахував World Gold Council (WGC).
Ключову роль продовжили відігравати інвестори: закупівлі в ETF у третьому кварталі склали 222 тонни, попит на монети і злитки – 316 тонн (четвертий квартал поспіль він перевищував 300 тонн). Обсяг закупівель з боку центробанків також залишається на високому рівні в 220 тонн – на 28% більше, ніж у попередньому кварталі.
Пропозиція на ринку золота збільшилася на 3%, до 1,31 тис. тонн. Це квартальний рекорд за всю історію спостережень. Надлишок пропозиції, 55 тонн, абсорбував ринок OTC.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Врожай гречки в Україні в 2025 році на 15% нижчий, ніж роком раніше, що не є проблемою для внутрішнього ринку, проте призведе до росту цін через ажіотажний попит, спровокований ЗМІ, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“По гречці, наскільки розумію, вже в цьому році зібрано на 15% менше, ніж в минулому році. Запитання щодо її наявності має адресуватися не до переробників, а до аграріїв, які займаються агробізнесом”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Експерт пояснив, що аграрії самі вирішують, що їм вигідно сіяти – соняшник, сою, ріпак, а згодом відстоювати свої права на експорт сої та ріпака перед Міністерством економіки та Державною податковою службою без сплати за 10% експортного мита, або посіяти гречку, яка дає врожаю 1,3-1,5 тонна/га, щоб потім її продати по 20 тис. грн за тонну.
Відповідаючи на запитання про наявність підстав для росту цін на гречку в цьому році, Рибчинський сказав, що підстав немає, проте ціни будуть зростати.
“Якась газета чи телеграм-канал цього тижня почали кричати, що гречка дорожає. Люди послухали, побігли в супермаркет. Дивляться: гречка продається 25 грн/кг, а завтра буде по 30 грн/кг. Скупили всю. Склади переробних заводів спорожніли. Рітейлери починають запитувати владу “де гречка”. А вона у фермерів, які чекають росту цін до 40 грн/кг і не відпускають товар. Роблять вони так тому, що споживач розкупив усю продукцію по 25 грн/кг”, – пояснив керівник галузевої асоціації.
Рибчинський нагадав, що ажіотажний попит на гречку, жито й інші продукти виникає стабільно раз на три-чотири роки.
“Не їдять українці гречку в такій кількості, як ЗМІ намагаються розповісти. Гречка в першу чергу потрібна людям, які хворіють на цукровий діабет. Решта споживачів може без неї обійтися, бо в Україні більше ніж внутрішня потреба вирощується кукурудзяної та пшеничної крупи”, – наголосив керівник спілки “Борошномели України” і закликав українців не реагувати на штучно створюваний ажіотаж.
Як повідомлялося, у сезоні-2025 українські аграрії скоротили виробничі площі під гречкою до 69,1 тис. га проти 90,3 тис. га роком раніше. Станом на 24 жовтня в країні гречку зібрано з 86% виробничих площ із врожайністю 14 т/га, отримано 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн роком раніше.
