Business news from Ukraine

“Вінницяобленерго” укладе з СК “Арсенал Страхування” договір з ОСЦПВ

Акціонерне товариство “Вінницяобленерго” 26 січня заявило про намір укласти і СК “Арсенал Страхування” (Київ) договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).

Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція була у СК “Арсенал Страхування” -1,127 млн грн за очікуваної вартості 1,147 тис. грн.

Компанія була єдиним учасником тендера.

СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах і деяких великих містах країни.

, , ,

Уперше у футбольному матчі суддя показав білу картку

Дебют незвичайної картки відбувся під час жіночого кубкового матчу між португальськими командами “Спортинг” і “Бенфіка”. Під час гри один із фанатів знепритомнів, і медичні працівники обох клубів поспішили йому на допомогу. Саме тоді суддя Катаріна Кампус показала обом командам білу картку.
Нові картки є протилежністю жовтих і червоних: звичні яскраві картки використовуються як покарання за порушення, білі навпаки заохочують гравців за спортивну поведінку.
Після цього фанати обох клубів почали аплодувати, підтримуючи рішення рефері.
Білі картки стали частиною ініціативи Національного плану Португалії з етики в спорті, ухваленого для заохочення фейр-плея. Ініціативу перейняла Португальська футбольна федерація. Наразі тільки в цій країні нові картки увійшли в ужиток.
Матч, у якому “Бенфіка” обіграла “Спортінг” із рахунком 5:0, вийшовши в півфінал кубка, відзначився не тільки дебютом нової картки, а й рекордною відвідуваністю для жіночого футболу в Португалії. Поспостерігати за грою прийшли близько 15 тис. осіб.

, , ,

“Агротрейд” експортував 500 тис. тонн зерна

Агрохолдинг “Агротрейд” 2022 року експортував близько 500 тис. тонн зерна, зокрема 343,8 тис. тонн власного врожаю, 147 тис. тонн сільгосппродукції від сторонніх виробників і 5,4 тис. тонн органічної продукції.

Як повідомляється на Facebook-сторінці аграрної групи, найбільше вона експортувала пшениці та кукурудзи, також за кордон постачалися жито, сорго, соя, ріпак і ячмінь.

“Агротрейд” зазначив, що торік через російську агресію був змушений шукати нові шляхи експорту, переправляючи зерно залізничним транспортом до Європи в обхід заблокованих українських морпортів. Однак, у другій половині 2022 року більша частина агропродукції постачалася через порти Великої Одеси в рамках “зернових угод”.

“Експорт триває, хоча зерновий коридор працює дуже повільно. За добу обслуговується до дев’яти суден. Експорт уповільнений через недостатню кількість інспекцій. Тобто вивезення зерна могло б бути більш інтенсивним, якби пароплави могли частіше заходити в термінали. З огляду на всі труднощі, з якими зіткнулися експортери цього року, ми задоволені результатами нашої роботи”, – цитує “Агротрейд” свого директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності Андрія Бута.

Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.

Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.

Засновник і генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.

, ,

Сайт шукає добровольців для перевірки впливу вживання сиру на сон

Сайт Sleep Junkie, що тестує матраци для сну, шукає п’ятьох добровольців, які перевірять, наскільки вживання сирних закусок перед тим, як піти спати, впливає на якість сну.

За цей досвід кожен отримає по $1 тис. В оголошенні зазначено, що потрібні так звані “молочні мрійники” для вивчення упередження, ніби якщо їсти сир та інші молочні продукти перед сном, то вам снитимуться жахи.

“А якщо це правда, ми також хочемо вивчити, чи викликає той чи інший сорт сиру певні наслідки”, – йшлося в оголошенні на сайті.

Ті, кого відберуть для експерименту, повинні будуть дати письмові звіти про якість сну, а також про те, наскільки вони були енергійні наступного дня, і про те, що їм снилося після вживання різних сирних продуктів.

Дослідження триватиме три місяці. Заявки для участі в ньому приймають до 10 лютого. Тож, якщо ви любите сир і поспати, то вам варто поквапитися.

,

Державна АТ «ЕКУ» розроблятиме із турецькою Karpowership проект електропостачання від енергокораблів

Державний енерготрейдер АТ «Енергетична компанія Україна» підписав із турецькою компанією Karpowership меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у сфері електропостачання та використання плавучих електростанцій для подолання енергодефіциту в Україні.

Компанії спільно з національними та міжнародними організаціями планують розробити проект щодо фінансування та запуску 500 МВт електричної потужності від енергокораблів. Цією потужності може бути достатньо для забезпечення електроенергією 1 млн сімей в Україні.

В рамках співпраці розглядаються у тому числі варіанти розташування енергокораблів біля берегів Молдови та Румунії, приєднання до їх електромереж та передачі струму до енергосистеми України через міждержавні лінії електропередачі. Для оцінки зазначеної можливості планується залучити уряди Молдови та Румунії.

«Karpowership радий співпрацювати з АТ «ЕКУ» задля пом’якшення енергетичної кризи в Україні», — сказала Зейнеп Харезі, комерційний директор Karpowership. — «Енергокораблі є швидким, надійним і гнучким рішенням для зменшення дефіциту електроенергії в країні, і ми готові підтримати Україну в отриманні необхідної енергії якнайшвидше».

«Енергосистема України зазнала 12 масованих російських атак. Дефіцит електроенергії внаслідок пошкодження генеруючої інфраструктури України зростає. Поки війна триває, будівництво нових енергоблоків для відновлення втрачених або пошкоджених генеруючих потужностей є неможливим, і нам потрібно шукати інноваційні рішення для подолання поточної кризи. Технологія Karpowership дозволяє відносно швидко розгортати нові генеруючі потужності з метою цільового спрямування до  української мережі. Ми віримо, що це може призвести до зміни парадигми вирішення енергетичної кризи в Україні під час російських атак на інфраструктуру», — зазначив генеральний директор АТ «ЕКУ» Віталій Бутенко.

Довідка про компанії:

Турецька компанія Karpowership має флот із 36 енергокораблів, що менш ніж за 30 днів підключаються безпосередньо до електромереж країн, використовуючи існуючу інфраструктуру із мінімальними втручаннями до неї. Судна Karpowership працюють на різних видах палива, працюють на природному газі/СПГ, рідкому паливі з низьким вмістом сірки і залишають мінімальний вплив на навколишнє середовище після їх виведення з експлуатації. Karpowership працює у 13 країнах, у тому числі по всій Африці, у Новій Каледонії та Бразилії, і веде переговори з кількома європейськими країнами про постачання до 2 ГВт електроенергії від енергокораблів. Детальніше про компанію та її плавучі рішення для енергетики: https://karpowership.com/en.

Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (АТ «ЕКУ») – державна енерготрейдингова компанія, що здійснює операції з купівлі, продажу та постачання енергоресурсів для комерційних клієнтів. 100% акцій товариства належать державі Україна.

Компанія працює на внутрішньому та зовнішньому ринках енергоресурсів і є засновником першої державної балансуючої групи учасників ринку електроенергії, до якої приєднався найбільший у країні виробник електроенергії НАЕК «Енергоатом».

На базі АТ «ЕКУ» створюється сучасна трейдингова платформа, що дасть можливість державі стати
ефективним та конкурентоспроможним гравцем на енергетичних ринках України, Європи, а надалі –
на глобальних ринках енергоресурсів.

Україна експортувала 26 млн тонн зернових культур

Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 січня експортувала 25,99 млн тонн зернових культур, зокрема 14,69 млн тонн кукурудзи (56,5% загального обсягу поставок), 9,4 млн тонн пшениці (36,2%) і 1,8 млн тонн ячменю (6,9%).

Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,86% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, оскільки з 1 липня 2021 року по 27 січня 2022 року за кордон було поставлено 37,6 млн тонн. Водночас попередні максимальні темпи експорту було досягнуто 9 січня 2023 року, коли відставання від торішніх значень становило найменші за весь МР 29,61%.

За даними відомства, цього тижня експорт кукурудзи вперше з початку 2022/2023 МР почав відставати від показників минулого МР – на 27 січня 2023 року на зовнішні ринки поставлено 14,69 млн тонн, тоді як 27 січня 2022 року цей показник сягнув 14,95 млн тонн. Крім того, з початку 2022/2023 МР Україна експортувала 9,4 млн тонн пшениці (в 1,78 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,8 млн тонн ячменю (менше в 3,02 раза), 12,5 тис. тонн жита (менше в 12,2 раза) і 80,8 тис. тонн борошна (+28%).

Уточнюється, що з початку січня Україною експортовано 3,24 млн тонн зернових, зокрема 2,07 млн тонн кукурудзи, 990 тис. тонн пшениці, 173 тис. тонн ячменю і 11,8 тис. тонн борошна.

Як випливає з даних міністерства, за період 20-27 січня на зовнішні ринки постачалося в середньому 121,1 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу, а за 14-21 грудня – 134,3 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 січня скоротилися на 13,5% порівняно з показником за попередній період 9-20 січня.

Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.

У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.

,