12 жовтня 2023 року відбудеться девʼятий Київський міжнародний економічний форум — щорічна подія, яка обʼєднує представників української влади, бізнесу та суспільства для відкритого діалогу, обміну досвідом, створення простору довіри та ефективних стратегій розвитку економіки.
Вже вдруге форум пройде в Києві в умовах воєнного стану. Тема цьогорічного КМЕФ — «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи»
Ключові теми КМЕФ 2023:
“В часи найскладнішого історичного випробування для країни, її економіки, бізнесу, суспільства та особисто для кожного з нас, маємо згуртуватись, обʼєднати зусилля та досвід, аби приймати складні, сміливі та прагматичні рішення. Мета — стати співавторами не тільки Перемоги, а й такого майбутнього незалежної, інноваційної та заможної України, якою пишатимуться нащадки. Все залежить від нас”, — прокоментував Василь Хмельницький, ініціатор форуму та засновник холдингу UFuture.
Своїм досвідом та баченням поділяться 70+ спікерів, серед яких:
“Минулого року ми обговорювали тему відновлення української економіки після перемоги. Та життя виявилось значно складнішим, а виклики — набагато серйознішими. КМЕФ-2023 присвячений пошуку рішень на найбільш актуальні з них, які треба вирішувати тут і зараз. Надвисока ціна свободи та незалежності України має бути виправдана. Це завдання для кожного з нас”, — зазначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
“Попри війну український бізнес продовжує працювати, підтримує армію та гуманітарні ініціативи. Цьогорічний КМЕФ — це можливість обговорити проблеми, рішення та інструменти інтеграції ветеранів в цивільне життя. Можливість обміну досвідом ведення бізнесу під час війни та обʼєднання зусиль на шляху до перемоги. Можливість зафіксувати наші досягнення та спланувати подальші кроки. Надважлива подія, на якій Superhumans Center має платформу для спільної дискусії — як нам побудувати новий соціальний договір між людьми, які повертаються з війни та бізнесом”, — зазначила Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center.
В рамках події кожен учасник зможе долучитися до підтримки центру реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії Superhumans Center — кошти від реєстраційних внесків будуть спрямовані на реабілітацію українців, що постраждали від війни.
В день проведення заходу відбудеться онлайн-трансляція на YouTube-каналі КМЕФ за посиланням.
Інноваційний партнер події та Ексклюзивний партнер онлайн-трансляції — Mastercard.
Cтратегічний партнер: UFuture.
Титульні партнери: Нова Пошта; AJAX; Biopharma; Нафтогаз; Федерація роботодавців нафтогазової галузі; Смарт-Холдинг.
Партнери: Київстар, AEQUO, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, МХП, Biosphere, ПУМБ, QP, Neqsol Holding, ПриватБанк, ДТЕК, CEO Club, Work.ua, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”, Освіторія.
Аналітичний партнер: Gradus.
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 Медіа.
Офіційний інформаційний партнер Форуму: Інтерфакс-Україна.
Медіапартнери: Ми Україна, Delo, The Page, Mind, The Kyiv Independent, TAVR media, Huxley.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Долучайтеся до змін уже 12 жовтня.
Детальніше про подію та умови участі за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
АТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (КСЗ, Кременчук, Полтавська обл.), що входить до складу промислових активів групи ТАС, у 2022 році отримало чистий прибуток у розмірі 50,281 млн грн, тоді як завершило 2021 рік із чистим збитком 56,833 млн грн.
Згідно з повідомленням до оприлюдненого в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денного загальних зборів акціонерів компанії 13 листопада, непокритий збиток АТ на 1 січня 2023 року становив 56,886 млн грн.
Акціонери мають намір на зборах, зокрема, внести зміни до статуту, розглянути звіти наглядової ради за 2021 і 2022 роки, розглянути висновки аудиторських звітів, затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за ці роки, визначити порядок розподілу прибутку (відшкодування збитків), затвердити річні звіти, провести вибори наглядової ради, розглянути інші питання.
Як повідомлялося, Кременчуцький сталезавод у 2020 році отримав чистий збиток у розмірі 22,81 млн грн.
Кременчуцький сталеливарний завод – провідне підприємство ливарного виробництва України з виготовлення сталевого лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів.
За даними НДУ на другий квартал 2023 року, Defano Investments Ltd (Кіпр) володіє 48,4421% акцій ПАТ “КСЗ”, ТОВ “Фінансова компанія “ФінЕвроВектор” – 18,8392%, фінкомпанія “Альфа Крос” – 24,9%, ТОВ “Альта Фінанс” – 5,7276%.
Група “ТАС” заснована в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти), промисловість, нерухомість, агросектор, венчурні проекти. Засновником і основним акціонером групи є Сергій Тігіпко.
Компанія “Стодола” (Миколаївська обл.) запустила лінію переробки органічних томатів, яка на повну потужність вийде наступного року, повідомило ТОВ “Органік Стандарт”, яке спеціалізується на сертифікації органічних виробників у Facebook.
“Цього року ми запустили нову лінію з потужністю 2 тонни на годину. Ми плануємо досягти такого обсягу переробки вже наступного року. Цього року поки важко сказати, скільки саме томатів ми переробимо”, – процитувало підприємство власника “Стодоли” Яна Островського.
За його інформацією, “Стодола” випускатиме органічні соки, соуси, мариновані та в’ялені томати, пюре. Ці продукти будуть представлені на внутрішньому ринку, а також плануються тестові партії з експорту.
ТОВ “Стодола” зареєстровано 2018 року в Миколаївській області, де має аграрний і гастрономічний бізнес. Спеціалізується на вирощуванні сертифікованих органічних овочів, ягід, фруктів та їх консервації. Має зареєстровану торгову марку та однойменний ресторан – “Стодола”.
Згідно з даними Оpendatabot, виручка підприємства 2022 року становила 1,487 млн грн, з яких 612,8 тис. грн чистого прибутку. Активи підприємства становлять 1,687 млн грн, боргові зобов’язання – 240 тис. грн.
Міністерство оборони Німеччини повідомило про підготовку нового “зимового пакета” допомоги для України на суму близько 1 мільярда євро, куди ввійдуть додаткові ЗРК Patriot і IRIS-T, а також зенітні самохідні установки Gepard.
“Німеччина готує другий зимовий пакет для України: для захисту критично важливої інфраструктури та надання подальшої підтримки ФРН надає додаткову протиповітряну оборону за допомогою Patriot, IRIS-T SLM і SLS на суму приблизно 1 мільярд євро, а також три зенітні самохідні установки Gepard”, – йдеться в повідомленні Міноборони в Х.
Також у Міноборони повідомили, що в найближчі кілька тижнів в Україну прибудуть ще 10 основних бойових танків Leopard1 А5, 15 захищених транспортних машин і майже 20 захищених медичних машин.
“Німеччина продовжить підтримувати Україну тим, чого вона потребує найбільше – протиповітряною обороною, боєприпасами і танками”, – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
В Україні триває посів озимих культур, які вже посіяно на 3,7 млн га порівняно з 2,992 млн га тижнем раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за минулий тиждень аграрії засіяли озимими зерновими 2583 тис. га (764,7 тис. га тижнем раніше), з яких пшениці посіяно на 2352 тис. га (1,743 млн га), ячменю – 171 тис. га (109 тис. га), жита – 60 тис. га (53,6 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що в посіві озимих зернових культур лідирують аграрії Сумської області – 97% до прогнозу. Лідерами в темпах посіву пшениці є Дніпропетровська область з 271,3 тис. га, ячменю – Миколаївська з 25 тис. га, жита – Волинська з 13 тис. га.
У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку. Ним зайнято 1,111 млн га (1,087 млн га), що становить 91,7% плану. Лідерами з посіву озимого ріпаку є Дніпропетровська та Одеська області з 117,3 тис. га і 103,6 тис. га відповідно.
Як повідомлялося з посиланням на опитування, проведене Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).
Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.
У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).
Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.
Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).
Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.
Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.
Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.
Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.
Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.
Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.
Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).
