Модернізація ТЕЦ є одним із ключових пріоритетів на 2024 рік, які менеджмент групи “Нафтогаз” обговорив із наглядовою радою компанії на виїзному засіданні 20 березня 2024 року.
“Об’єкти теплової генерації, передані “Нафтогазу”, у вкрай важкому стані. Вони роками не модернізувалися, війна теж негативно вплинула на їхню роботу. У сьогоднішніх умовах вони не можуть ефективно працювати і забезпечити належний рівень надійності. Тому нам необхідно знайти кошти на модернізацію цих об’єктів”, – повідомляється на сайті групи “Нафтогаз” із посиланням на її главу Олексія Чернишова в четвер.
Серед ключових пріоритетів групи в нинішньому році в “Нафтогазі” також виокремили зростання видобутку газу і нафти, збільшення обсягів газу іноземних енергокомпаній в українських ПСГ, розвиток клієнтських сервісів для побутових споживачів і захист об’єктів в умовах війни.
Зокрема, група планує за підсумками поточного року наростити видобуток природного газу на 0,5 млрд куб. м і залучити близько 4 млрд куб. м газу іноземних трейдерів для зберігання в українських підземних сховищах проти 2,5 млрд куб. м у 2023 році.
“Як і минулого року, нашим першочерговим пріоритетом залишається зростання видобутку власного українського газу та нафти. Наш план на 2024 рік – наростити видобуток блакитного палива щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми збільшуємо темпи буріння нових свердловин, використовуємо сучасні технології як для дослідження надр, так і для безпосереднього видобутку газу”, – зазначив Чернишов.
Як повідомлялося з посиланням на главу “Нафтогазу”, група планує у 2024 р. видобути 15 млрд куб. м природного газу за рахунок ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ) і ПАТ “Укрнафта”.
За словами Чернишова, 2023 року УГВ видобуло 13,5 млрд куб. м газу.
Зі свого боку, за інформацією глави УГВ Олега Толмачова, 2023 року компанія збільшила видобуток газу приблизно на 700 млн куб. м порівняно з 2022 роком. У 2022 році було видобуто 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного).
“Укрнафта” у 2023 р. збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про передачу шести ТЕЦ від Фонду держмайна до НАК “Нафтогаз України” (Дніпровська в м. Кам’янське, Миколаївська, Криворізька, Херсонська, Одеська, а також ЦМК ДП Сєвєродонецька ТЕЦ) на початку серпня 2021 року. Пізніше уряд вирішив збільшити статутний капітал НАК на 646,248 млн грн шляхом додаткової емісії акцій за рахунок додаткових внесків до нього пакетів акцій цих ТЕЦ.
Великий український виробник посівної та ґрунтообробної техніки АТ “Ельворті” (раніше – “Червона Зірка”, Кропивницький), за попередніми даними, завершив 2023 рік зі збитком у розмірі 85,85 млн грн, що на 81,6% більше за аналогічний показник 2022 року.
Відповідна інформація міститься в опублікованому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денному загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 25 квітня.
Згідно з проектом рішення зборів, збитки планується погашати за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років.
За даними ресурсу Clarity-project, нерозподілений прибуток компанії на початок поточного року становив 611,039 млн грн.
Збори також мають намір, зокрема, переобрати наглядову раду.
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та грунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових і просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту, дискових борін для ресурсоощадного обробітку ґрунту.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2023 року компанія отримала 59,17 млн грн збитку проти чистого прибутку 29,3 млн грн за той самий період 2022 року, за падіння чистого доходу на 35% – до 422,93 млн грн.
За даними Clarity-project, чистий дохід за весь 2023 рік скоротився на 34,3% – до 490,7 млн грн.
Державне підприємство “Ліси України” підписало угоду про постачання 110 тисяч сіянців сосни та ялини із закритою кореневою системою (ЗКС) до Словаччини, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Замінюємо сировинний експорт продукцією власного виробництва. (…) Проводимо переговори про придбання сіянців із низкою клієнтів. Не тільки європейських”, – написав він у Facebook.
Болоховець нагадав, що вперше львівський насіннєво-селекційний центр ДП “Ліси України” експортував сіянці 2022 року. Відгуки європейських клієнтів щодо поставки були позитивні. Тож у 2023 році держпідприємство знову отримало великий контракт.
Гендиректор держпідприємства зауважив, що однією з переваг садивного матеріалу із ЗКС є можливість висаджувати його майже цілий рік, що суттєво спрощує роботу лісівників. При цьому витрати на створення лісу зменшуються на 35%. Адже сучасні заводи потребують значно меншого обсягу насіння, добрив, площ і робіт з догляду після висадки, бо сіянці із ЗКС мають більшу енергію росту.
Наразі лісонасіннєві заводи ДП “Ліси України” працюють у Житомирській, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Кіровоградській областях. Цього року вже запущено в роботу ще один центр в Івано-Франківській області.
“Наша мета – 40 млн сіянців на рік із ЗКС. Більшу частину призначено для України, але плануємо нарощувати й експорт”, – резюмував гендиректор ДП “Ліси України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Страхова компанія “АРМА”, ліцензії якої анулювали в листопаді 2022 року, змінить назву на ПрАТ “Компанія АРМА”, повідомляється в порядку денному зборів акціонерів, запланованих на 24 квітня.
Як зазначено в оголошенні компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), основним видом економічної діяльності товариства тепер буде надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна, додатковими видами – надання інших інформаційних послуг та консультування з питань.
Як повідомлялося, ПрАТ “СК “Арма” було зареєстровано 1 лютого 1994 року. Здійснювало діяльність на підставі 23 безстрокових ліцензій. Основними напрямками були страхування транспортних ризиків, страхування рухомого та нерухомого майна, страхування вантажів, медичне страхування, страхування від нещасних випадків, страхування подорожуючих, страхування відповідальності, страхування ядерних ризиків тощо.
Національний банк України в листопаді 2022 року анулював ліцензії компанії у зв’язку зі встановленням фактів здійснення страховиком ризикової діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
АТ “Укрпошта” (Київ) 21 березня оголосило тендер на послуги страхування нерухомого орендованого майна.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 768,107 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 29 березня.
Нью-Йорк знову посів перше місце в списку найбільших фінансових центрів світу, йдеться в огляді фінансової консалтингової компанії Z/Yen Group Ltd., яка розраховує індикатор Global Financial Centres Index (GFCI).
Нью-Йорк зберігає лідерство з осені 2018 року. Порівняно з попередньою версією рейтингу, оприлюдненою у вересні минулого року, кількість балів у Нью-Йорка збільшилася до 764 з 763, а в Лондона, який посідає другу позицію, – до 747 з 744.
Трійку лідерів, як і раніше, замикає Сінгапур із 742 балами, четверте місце посідає Гонконг, п’яте – Сан-Франциско. На шосту сходинку піднявся Шанхай, на сьому – Женева, тоді як Лос-Анджелес відкотився на дві позиції, посівши восьме місце. Дев’яте місце залишилося за Чикаго, на десяте піднявся Сеул, потіснивши Вашингтон.
Найсуттєвіший підйом у рейтингу продемонстрували Сан-Паулу (одразу плюс 21 місце) і Веллінгтон (на 15), найрізкіше падіння – Майямі (мінус 14 рядків) і Гельсінкі (втрата 12 місць).
Серед фінансових центрів Східної Європи та Середньої Азії лідирує Астана (66-те місце).
Індекс світових фінансових центрів був уперше опублікований у 2007 році й оновлюється кожні півроку (нинішній випуск став 35-м). Останній рейтинг було складено на основі опитування майже 8,5 тис. респондентів.
