Українські підприємства в січні-квітні поточного року скоротили споживання металопрокату на 13,89% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 6,6 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 351,6 тис. тонн, або 34,93% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-квітні-2024 метпідприємства виробили 1,973 млн тонн металопрокату (130,5% по відношенню до аналогічного періоду 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,318 млн тонн, або 66,8%. У січні-квітні 2023 року частка експорту становила 42,9% (634 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 1,512 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-квітні 2024 року становить 45,45%, що помітно нижче за показник січня-квітня 2023 року (49,37%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за чотири місяці 2024 року значно перевищує показник січня-квітня 2023 року (40,36% і 28,86% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-квітня 2023 року (14,19% у 2024 році проти 21,77% у 2023 році).
“За чотири місяці 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 6,6 тис. тонн металопрокату, з яких 351,6 тис. тонн, або 34,93% припадає на імпорт. У січні-квітні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1,169 млн тонн, з яких 291 тис. тонн, або 24,89% імпортовано. Таким чином, за чотири місяці 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо чотирьох місяців 2023 року на 13,89%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 10,04%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за чотири місяці 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (82,88% і 15,27% відповідно); у січні-квітні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 79,86% і 18,97%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-квітні, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,6%), іншої Європи (5,6%) і Південної Америки (4,5%).
Серед металургійних імпортерів за вказаний період перше місце посідають інші країни Європи (44,5%), на другому ЄС-27 (37,9%), на третьому – країни Азії (16,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
У 2023 році українські метпідприємства виробили 5,37 млн тонн металопрокату (100,4% по відношенню до 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,99 млн тонн, або 55,6%.
У 2022 році частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2023 року становила 40,30%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022-го (43,45%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за рік також помітно вища за показник роком раніше (40,41% і 36,34% відповідно). При цьому частка сортового прокату порівнянна з показником за попередній аналогічний звітний період (19,53% у 2023 році проти 20,21% у 2022-му.).
У 2023 році ємність внутрішнього ринку склала 3505,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1118,6 тис. тонн, або 31,91%, припадає на імпорт. У 2022 році ємність внутрішнього ринку становила 1598,6 тис. тонн, з яких 621,6 тис. тонн, або 38,88%, імпортовано. Таким чином, за 2023 рік спостерігалося зростання ємності внутрішнього ринку по відношенню до 2022 року на 119,29% з одночасним скороченням частки імпортної складової на 6,98%.
Структура імпорту минулого року, як і раніше, характеризувалася істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% і 23,87% відповідно); у 2022-му домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно 68,69% і 30,41%).
Основними експортними ринками української металопродукції у 2023 році, за даними “УАВтормету”, були країни ЄС (82%) та іншої Європи (7,5%).
Серед металургійних імпортерів за 2023 рік перше місце посідали інші країни Європи (42,4%), на другому – ЄС-27 (37,3%), на третьому – країни Азії (18,2%).
НАЕК “Енергоатом” і корейська Hyundai Engineering and Construction Co., Ltd. (HDEC) підписали меморандум про співпрацю з проєктування, будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій в Україні.
Відповідні домовленості в Києві в понеділок підписали в.о. голови правління “Енергоатому” Петро Котін та виконавчий віце-президент і операційний директор Hyundai Engineering and Construction Йон Чхве в присутності міністра енергетики України Германа Галущенка та надзвичайного і повноважного посла Республіки Корея в Україні Хен Те Кіма.
Як зазначив на брифінгу після підписання меморандуму очільник Міненерго, у такий спосіб розпочинається співпраця в добудові нових блоків та загалом загалом на майбутнє, зокрема й у спільній роботі над новими моделями реакторів.
“Але зараз ми говоримо про конкретні проєкти – ті, які ми реалізуємо зараз на Хмельницькій атомній станції”, – додав міністр.
Як зазначив Котін на брифінгу, Південна Корея має дуже розгалужену атомну галузь і дуже велику експертизу саме в ній, тому питання співпраці саме з Hyundai, яка є лідером у цій сфері, є дуже важливим для “Енергоатома”.
При цьому він звернув увагу, що фактично співпраця з цією компанією вже розпочалася, нагадавши, що частина обладнання для ХАЕС-5, на купівлю якого торік було укладено угоду з Westihghouse, було виготовлено саме Hyundai.
“І далі саме їхня підтримка буде дуже важливою для нас, для успіху саме наших атомних проєктів. А в нас дуже великий план”, – наголосив Котін.
У своєму релізі за результатами зустрічі Міненерго додало, що документ, зокрема, передбачає сприяння корейських партнерів у розвитку виробничих потужностей для локалізації виробництва обладнання в Україні.
Окремо Галущенко подякував Республіці Корея за допомогу, що надається українському енергосектору від початку повномасштабної війни з Росією, зокрема за 10 вантажів гуманітарної допомоги, серед яких 20 резервних електростанцій та міні-екскаватори.
При цьому Хен Те Кім наголосив, що корейська сторона обурена нещодавніми російськими атаками, які завдали величезної шкоди українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, уряд Республіки Корея працює над допомогою українському енергосектору, зокрема Харкову. Наприкінці минулого року Україні було передано 60 дизель-генераторів, цього року планується ще 200. Корея також збільшуватиме підтримку української енергетики через міжнародні організації.
Хен Те Кім зазначив, що підписання меморандуму між “Енергоатомом” і Hyundai сприятиме розвитку україно-корейського співробітництва в атомній галузі, зокрема, обміну досвідом у сфері ядерних технологій.
Міненерго також додало, що меморандум про співпрацю між компаніями було розроблено відповідно до домовленостей, закріплених у листі про наміри, підписаному під час Всесвітньої ядерної виставки в Парижі наприкінці листопада 2023 року.
Як повідомлялося, Україна розпочала будівництво інфраструктури ХАЕС-5 за технологією АР1000 американської Westighouse. Крім цього, планується будівництво ХАЕС-6 за цією технологією, а також двох блоків на ПАЕС. Загалом сторони домовилися про 9 нових блоків.
Прогноз чисельності населення України у 2030-2100 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
Як повідомила прес-служба апарату українського парламенту, Стефанчук проведе низку двосторонніх зустрічей і переговорів в Анкарі, зокрема з головою Великих Національних Зборів Туреччини Нуманом Куртулмушем.
Під час зустрічей буде порушено теми реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського, відновлення України, зокрема, залучення Туреччини до процесу реконструкції.
“Метою візиту є поглиблення стратегічного співробітництва між Україною та Туреччиною, розширення міжпарламентського співробітництва, а також подолання негативних наслідків російської агресії, що загрожує стабільності та розвитку в Чорноморському регіоні”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Сатіс” (Київ) розглянуть питання про добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля, повідомляється в порядку денному зборів, призначених на 29 травня. Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери також планують затвердити план виконання страхового портфеля і строки його виконання, призначення особи, відповідальної за виконання заходів з добровільного виходу з ринку, підписати заяву на отримання дозволу на ці дії та плану їх виконання.
СК “Сатіс” працює на українському ринку з 1995 року і спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Згідно з даними НКЦПФР станом на III кв. -2023, акціонерами компанії були Ірина Яхниця, яка володіє 24,234% акцій страховика, Олександр Яхниця з 23,494% акцій, Олена Яхниця та Юрій Баскаков, яким належать по 8,472%, Ігор Яхниця з 8,803% і ПП “Фінвест” з 9,948%.
