Голова фінкомітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що скасування податкових пільг на моторне паливо з 1 липня несуттєво позначиться на роздрібній ціні, зі свого боку директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн прогнозує поступове підвищення палива на 3-8 грн/л.
“Як це позначиться на ціні бензину – це залежатиме від співвідношення попиту і пропозиції, від цін на зовнішніх ринках. Ми зараз не можемо чітко спрогнозувати. Але я думаю, що частину цього податку візьме на себе виробник і нафтотрейдер, тому що там досить висока маржа у них, вони дуже непогано заробляють на літрі, а частину візьме споживач. Тому, можливо, ціни зміняться, але несуттєво”, – сказав Гетманцев у коментарі “Енергореформі” після засідання ТСК з питання нелегального обігу пального у вівторок.
Народний депутат Ярослав Железняк не став прогнозувати рівень зміни ціни на пальне, але зазначив, що повернення на певному рівні акцизів на нього у вересні минулого року не спровокувало підвищення цін, а навпаки вони впали через ситуацію на міжнародних ринках.
“Український ринок конкурентний. Якщо він таким і залишатиметься, то мережі за ціною і якістю будуть конкурувати”, – вважає нардеп.
Зі свого боку Куюн переконаний, що ціни не підніматимуться одразу з 1 липня, але зростатимуть поступово.
“Думаю, що протягом липня нові податки повністю вже наповнять ціну пального на ринку, і до кінця липня побачимо нову картину. На 11 грн/л зросте податкове навантаження на бензин, на 8 грн/л – на дизпаливо, на 3 грн/л – на скраплений газ. Якусь частину, мінімум 2-3 грн/л, на себе заберуть мережі, але дизпаливо додасть стовідсотково 5 грн/л, бензин – 7-8 грн/л. По газу на ті самі 3 грн/л ціна і підвищиться”, – прогнозує в коментарі Енергореформі директор А-95.
Водночас експерт зазначив, що також усе залежатиме від закупівельної вартості нафтопродуктів, більша частина яких імпортується (за словами Куюна, імпорт бензину становить 80-85%, дизеля – 100%, газу – 60-70%).
“Якщо світові ціни проваляться, то відповідно будуть передумови для того, щоб вони компенсували підвищення податкового навантаження. Завдання з багатьма невідомими”, – сказав Куюн.
При цьому він акцентував, що оператори ринку вдаватимуться до будь-яких способів підвищення своєї конкурентоспроможності.
“Споживання пального впало, а охочих працювати на ринку менше не стало. Відповідно, буде боротьба без правил. Кожен оператор підвищуватиме свою конкурентоспроможність будь-якими способами, і ухилення від оподаткування буде одним із найпопулярніших”, – вважає директор А-95.
За його словами, повернення старих податків при тому, що “механізмів контролю більше не стало”, створює ризики того, що держава не отримає очікуваного збільшення податкових надходжень.
Як повідомлялося, у середині березня 2022 року Рада ухвалила закон про додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни, спрямований, зокрема, на утримання цін на паливо. Згідно з ним, тимчасово, на період дії воєнного стану, на паливо встановлювали нульовий акциз і ПДВ у 7% замість 20%.
21 вересня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №7668-д про повернення акцизів на моторне пальне, встановивши їх на бензин і дизель у розмірі EUR100 (тут і далі за 1000 літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне пальне і біодизель – EUR100.
ПДВ для всіх видів палива залишився на рівні 7%.
Але згідно з цим законом, з 1 липня 2023 року рівень податків на пальне повертається на довоєнний рівень: ПДВ – до 20%, акциз на бензин – до EUR213, на дизпаливо – до EUR140 за 1000 л.
