Пасажиропотік через український кордон у передостанній, різдвяний тиждень 2025 року, з 20 по 26 грудня, підскочив ще на 21,9% – до 685 тис., що спричинило черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 329 тис. з 279 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще суттєвішим – до 356 тис. з 283 тис.
В той же час число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також скоротилося до 129 тис. зі 140 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 440 з 516.
Якщо перед Різдвом потік на в’їзд значно перевищував потік на виїзд, то із початком шкільних канікул та наближенням Нового року картина змінилася. Так, у цю суботу кількість перетинів на виїзд склала 53 тис. проти 36 тис. на в’їзд, але загалом потік суттєво скоротився порівняно із попередньою суботою, коли кордон перетнуло 62-63 тис. у кожному напрямку.
За даними Держприкордонслужби, станом на 9:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією та Молдовою, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони залишалися, але вже не такі великі, як перед Різдвом та у минулі вихідні.
На кордоні із Польщею більше всього легкових авто очікували проїзду на ПП “Устилуг” – 70. Черга на ПП “Угринів” та “Краківець” складала по 30 машин, а на ПП “Рава-Руська” та “Грушів” – по 20 авто. В той же час на ПП “Краківець” накопичилося 25 автобусів, а на ПП “Шегині” – 13.
Проходження кордону зі Словаччиною на ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин, на ПП “Малий Березний” – 25.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП “Тиса” – 15 машин, тоді як на ПП “Лужанка” та “Вилок” накопичилося по 10 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні трохи більші за минулорічні. Тоді за подібні 7 днів з України виїхало 325 тис. людей, а в’їхало 332 тис, потік машин також був меншим – 117 тис.
Торік в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 12,5%, а в новорічний тиждень він впав на 22,7%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 176 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на вересень цього року, 3,694 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень.
