Business news from Ukraine

Підсумки візиту президента Зеленського до Стамбулу: корвети, торгівля, Формула миру

11 Березня , 2024  

8 березня президент України В. Зеленський прибув з робочим візитом до Стамбулу, де провів перемовини з турецьким колегою Р. Ердоганом та мав низку зустрічей, зокрема, з представниками оборонно-промислового комплексу Туреччини. Загалом, в порядку денному візиту йшлося про Формулу миру, організації Саміту миру, безпеку судноплавства в Чорному морі, глобальну продовольчу стабільність, звільнення українських полонених і політичних вʼязнів, які утримуються російською стороною. Інститут «Інтермаріум» проаналізував цей візит.

Оборонно-промислова сфера

В ході візиту до Стамбулу, В. Зеленський проінспектував будівництво двох корветів для ВМС України. Мова йде про корвети типу Ada – «Гетьман Іван Мазепа», який було спущено на воду восени 2022 р. та «Гетьман Іван Виговський», будівництво якого було розпочато в серпні минулого року. Очікується, що корвет «Гетьман Іван Мазепа» буде включено в склад ВМС України вже цього року. Всього ж корветів цього типу планується побудувати чотири.

Окрім відродження українського флоту, йшлося, звісно, й про інші аспекти військово-промислового співробітництва. Деталі наразі не розголошуються, але з відкритих джерел відомо, що у лютому цього року компанія Baykar заклала початок будівництву заводу безпілотників поблизу Києва. Очікується, що будівництво триватиме 12 місяців, завод забезпечить 500 робочих місць і вироблятиме 120 одиниць на рік. Хоча, поки невідомо, як це підприємство буде функціонувати в умовах повномасштабної війни та вірогідних повітряних атак ворога.

Крім того, турецька компанія Baykar для виробництва дронів Akıncı та Kızılelma використовують двигуни українського виробництва. Україна зі свого боку у 2023 році відправила турецькій компанії Turkish Aerospace Industries два двигуни для ударного гелікоптера компанії T929 ATAK-II. До 2025 року Київ зобов’язався надати Анкарі ще 12 таких двигунів. Також, зазначимо, що Україна висловила інтерес до співпраці з турками над створенням двигунів для турецького реактивного літака KAAN і в майбутньому закупити ці літаки. Хоча поки це – далека перспектива, оскільки літаки проекту KAAN належать до літаків п’ятого покоління, а їхня розробка й прийняття на озброєння, з огляду на американський та китайський досвід, може тривати близько 10 років.

Економіка та торгівля

Київ та Анкара й надалі лишаються важливими торгівельними партнерами. Слід нагадати, що лише за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, під час візиту до Києва Р. Ердогана, сторони підписали угоду про зону вільної торгівлі, ратифікацію якої було відкладено через війну. Але попри це, й попри зупинку функціонування українських портів й інших проблем з логістикою, пов’язаних з російською агресією, товарообіг між двома країнами в минулому році досяг рекордних 8 млрд дол, з яких 3 млрд – український експорт.

Хоча ратифікації угоди про зону вільної торгівлі ще не відбулось, слід зазначити, що під час візиту В. Зеленського 8 березня до Стамбула, було підписано іншу угоду про створення системи електронного обміну інформацією, яка сприятиме спрощенню торгівлі між країнами. Повідомляється, що отримана митницями країн інформація має прискорити переміщення товарів і транспортних засобів через кордони обох держав, а також протидіяти митним правопорушенням. Саму ж ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі очікують найближчими тижнями. Як зазначають фахівці, в разі її ратифікації парламентами Туреччини та України, товарообіг між двома країнами може скласти щонайменше 10 млрд дол.

Звісно ж, сторони не обійшли питання функціонування зернового коридору, який паралізований з липня 2023 року, коли Москва в односторонньому порядку вийшла з зернової угоди. Ряд ЗМІ повідомляє, що під час зустрічі лідери України та Туреччини обговорювали навігаційну безпеку комерційних суден у Чорному морі, проте, деталі цих перемовин на сьогодні не відомі. Можна припустити, що Туреччина може відновити статус гаранта функціонування зернового коридору, але наразі обговорює преференції від цієї місії.

Формула миру, обмін полоненими та дипломатичні розбіжності

Звісно, питання військово-оборонної співпраці, збільшення об’ємів торгівлі та інвестиції – були вкрай важливими в ході турецького вояжу Зеленського. Але, зрозуміло, що центральним питанням було подальше залучення Анкари до посередництва в перемовинах між Києвом та Москвою, обговорення т. зв. Формули миру, процесу обміну полонених тощо. І тут, слід зазначити, між Україною та Туреччиною є дещо відмінні бачення.

Наприклад, президенти двох країн висловили різні підходи до питання участі Росії в переговорах про завершення війни. Про це два лідери говорили на пресконференції за підсумками переговорів у Стамбулі 8 березня. Ердоган згадав про зустріч російської та української делегацій в Стамбулі в перші тижні повномасштабної війни. «Не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували в Стамбулі в березні 2022 року для встановлення миру», – сказав президент Туреччини, водночас наголосивши, що його країна підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Також, він вкотре підтвердив, що Туреччина готова приймати мирний саміт, до якого буде залучено й Росію.

Натомість, Зеленський відзначив, що Україна не бачить представників Росії на заході, який називає Глобальним самітом миру. «Ми не бачимо, як можна запрошувати людей, які все блокують, руйнують і вбивають. Ми хочемо отримати результат. Результат – справедливий мир для України. Тому спочатку цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть залучати представників Росії, які захочуть справедливого миру», – заявив президент України. Відзначимо, що офіційний Київ неодноразово відзначав, що будь-які переговори з Москвою можливі після того, як російські війська залишать міжнародно визнану територію України.

Прикметно, що тижнем раніше глава МЗС Туреччини Х. Фідан мав зустріч з міністром закордонних справ РФ С. Лавровими, після якої він заявив, що для України та Росії прийшов час почати переговори про припинення вогню. При цьому він додав, що це не повинно означати визнання російської окупації.

Безумовно, Туреччина, як й інші країни – як колективного Заходу, так й т. зв. глобального Півдня, офіційно будуть дотримуватися загальноприйнятих норм дипломатії та заявлятимуть свою відданість територіальній цілісності України, проте є велика ймовірність, що саме такі країни, як Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ, інші країни Перської затоки та, в меншій мірі, Індія та Китай можуть бути тією стороною, яка наполегливо буде схиляти Україну до переговорів з Росією щодо припинення війни. Тим паче, що до візиту до Туреччини, В. Зеленський відвідав якраз-таки Саудівську Аравію, де також обговорював т. зв. Формулу миру і так само, без подробиць.

І, нарешті, напередодні турецького візиту президента Зеленського, до Києва прибув спецпредставник Китаю з питань Євразії Лі Хуей. До цього китайський посланець побував в Росії. Тому, зібравши до купи всі факти – візит Зеленського до Саудівської Аравії й Туреччини та поїздку спецпредставника Китаю до Києва та Москви, можна зробити висновок, що активізувався переговорний процес щодо по українському кейсу, принаймні за ініціативи Китаю та його умовних «проксі-дипломатів» – турків та саудитів. Звісно, зарано робити висновки, що мова йде безпосередньо про припинення вогню та закінчення війни або її заморозку. Це хибна думка, хоча б з огляду на те, що ані Київ, ані Москва не готові на сьогодні до компромісів. Але можна сказати, що є шанс на пожвавлення перемовин щодо обміну полоненими, повернення український дітей та незаконно утримуваних цивільних. Знову ж таки, не варто оминати увагою питання торгівлі, зокрема, поновлення функціонування зернового коридору в якому зацікавлена ті ж самі Туреччина, як гарант і посередник та Китай, як один з головних імпортерів українського зерна.

Отже, в цілому візит президента Зеленського до Туреччини можна вважати вдалим. Він дав новий імпульс двостороннім українсько-турецьким відносинам, підтвердив минулі домовленості в багатовекторній співпраці, зокрема у ВПК та намітив певні контури тривалого та важкого етапу перемовин по вже згадуваній Формулі миру в Україні.

Автор – Валентин Гайдай – директор Інституту «Інтермаріум»

Джерело: Інститут «Інтермаріум»