Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні у 2024 році скоротилося на 126,7 тис. голів унаслідок викликів війни та вимушеної релокації господарств із прифронтових областей, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
“Поголів’я скорочувалося переважно в господарствах населення. Однак молочнотоварні ферми в умовах війни продовжують працювати над нарощуванням продуктивності та збільшили поголів’я корів у грудні”, – зазначив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
У галузевій асоціації послалися на дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно з якими станом на 1 січня 2025 року в присадибному та промисловому секторі України утримується 2 млн 29,5 тис. голів ВРХ, зокрема 1 млн 177,7 тис. корів. Водночас поголів’я ВРХ в Україні порівняно з 1 грудня 2024 року зменшилося на 149,2 тис. голів (-7%), а чисельність корів зменшилася на 39 тис. голів (-3%), порівняно із січнем 2024 року – на 126,7 тис. голів (-6%), зокрема корів – на 85,2 тис. голів (-7%).
В АВМ уточнили, що близько 45% тварин утримують на промислових підприємствах, а 55% – у господарствах населення.
У промисловому секторі утримується 917,6 тис. голів ВРХ, що на 300 голів (+0,03%) більше, ніж на 1 грудня 2024 року. Поголів’я корів становило 378,5 тис. корів і збільшилося на 3 тис. голів (+0,8%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 2,2 тис. голів (-0,2%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилася на 3,7 тис. голів (-1%).
У присадибному секторі перебуває 1 млн 111,9 тис. голів ВРХ, що на 149,5 тис. голів (-13%) менше проти 1 грудня 2024 року. Кількість корів у господарствах населення на 1 січня 2025 року становила 799,2 тис. голів, що на 42,2 тис. голів (-5%) менше, ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 124,5 тис. голів (-11%), а кількість корів зменшилася на 81,5 тис. голів (-10%).
Кухалейшвілі зазначив, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилося після початку повномасштабного вторгнення Росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Крім того, фермери залишили багато корів на окупованих територіях, які не підлягають обліку.
“На сьогодні існують передумови до релокації господарств із Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонних і прифронтових населених пунктах. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні було побудовано в 70-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам утримання тварин. Брак приміщень, придатних для утримання корів, створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – звернули увагу в АВМ.
У бізнес-об’єднанні наголосили, що багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Крім того, виробничі витрати фермерів зростають швидше за ціну на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. Найбільш вразливими до зазначених викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається більш швидкими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у порівняно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують чинні та нові потужності та нарощують високопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували в АВМ та додали, що наразі щонайменше 40 господарств реалізують ці заходи.
