Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 13 лютого експортувала 29,16 млн тонн зернових культур, зокрема 16,72 млн тонн кукурудзи (57,3% загального обсягу поставок), 10,39 млн тонн пшениці (35,6%) і 1,94 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 28,65% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 40,81 млн тонн. При цьому станом на 13 лютого було досягнуто найвищого середньодобового темпу експорту за поточний МР, тоді як попереднє найменше відставання від торішнього показника було досягнуто 9 січня – “мінус” 29,61%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 13 лютого поточного року Україна експортувала 16,72 млн тонн кукурудзи (-3,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 10,39 млн тонн пшениці (в 1,69 раза менше), 1,94 млн тонн ячменю (менше у 2,84 раза), 13,4 тис. тонн жита (менше в 11,8 раза) і 89,5 тис. тонн борошна (+38,1%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 2,19 млн тонн зернових, зокрема 1,4 млн тонн кукурудзи, 653 тис. тонн пшениці, 126 тис. тонн ячменю, 7,1 тис. тонн борошна і 1 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за період 3-13 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 170,7 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн зернових/добу, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 3-13 лютого скоротилися на 18,5% порівняно з показником за попередній період 27 січня-3 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Ціни на нафту опускаються у вівторок на повідомленні Bloomberg про те, що США планують продати додаткові обсяги сировини зі стратегічного нафтового резерву (SPR).
За даними агентства, Штати мають намір реалізувати на ринку ще 26 млн барелів нафти з SPR у період з квітня по червень поточного року.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кв. у вівторок становить $86,01 барель, що на $0,6 (0,69%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,22 (0,3%), до $86,61 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,87 (1,09%), до $79,27 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,42 (0,5%), до $80,14 за барель.
Напередодні нафтовий ринок виріс завдяки сигналам підйому ділової активності в Китаї за оголошеного Росією скорочення видобутку. У п’ятницю віце-прем’єр РФ Олександр Новак повідомив журналістам, що в березні країна має намір скоротити видобуток нафти на 500 тис. б/д.
У центрі уваги трейдерів у вівторок – дані щодо інфляції в США за січень, які дадуть змогу інвесторам робити нові прогнози щодо подальшої політики Федеральної резервної системи і перспектив американської економіки, зазначає Market Watch.
Нещодавно звільнений за власним бажанням перший заступник міністра економіки України Денис Кудін очолить в “Укрнафті” напрямок стратегії, розвитку та взаємодії з державними органами влади, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Продовжуємо будувати dream team “Укрнафта”. Наша команда поповнилася ще одним найсильнішим гравцем. Мали гарний досвід спільної роботи в минулому. Упевнений, зробимо багато корисного і зараз”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Після звільнення Кудін написав, що планує “повністю зосередитися на паливному фронті”. Він разом із Корецьким працював у мережі АЗК WOG у 2013-2018 роках.
Як повідомлялося, Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1791 нафтова і 147 газових свердловин. Компанії належить 537 АЗС, з яких станом на кінець грудня 2022 року працювали 449. Решта були або пошкоджені внаслідок бойових дій, або перебували на тимчасово окупованих територіях.
Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” не надав обмеження споживання електроенергії областям на вівторок, 14 лютого, свідчать повідомлення операторів системи розподілу в соцмережах.
“Укренерго” не надавала обмеження споживання електроенергії. Це дає змогу не вимикати завтра світло в Києві, Київській та Дніпропетровській областях”, – йдеться в повідомленні ДТЕК у понеділок увечері в телеграм-каналі групи.
Водночас ДТЕК зазначив, що внаслідок пошкодження мереж “Укренерго” в деяких енерговузлах можливі стабілізаційні відключення за графіком.
“У деяких районах Києва, наприклад, у частині Голосіївського, Святошинського та Шевченківського, є дефіцит пропускної спроможності мереж. Мережі “Укренерго”, пошкоджені через обстріли, поки що не можуть передавати такі обсяги електроенергії, щоб забезпечити всіх киян світлом. Тому тут можуть застосовуватися локальні відключення за графіками”, – повідомив зі свого боку глава енергопостачальника YASNO Сергій Коваленко.
Як зазначили в ДТЕК, стабілізаційні відключення діятимуть завтра в Одеській області через мережеві обмеження.
“Ще один день плануємо пройти без обмежень електропостачання! “Безліміт” потужності для Івано-Франківська та області дає змогу не застосовувати графіки планових відключень”, – ідеться в повідомленні “Прикарпаттяобленерго” у Facebook.
Подібні оголошення про плани пройти 14 лютого без застосування графіків погодинних відключень розмістили у своїх Facebook, зокрема “Полтаваобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Вінницяобленерго”.
“Хмельницькобленерго” зазначило, що 14 лютого тільки мережеві обмеження можуть бути причиною погодинних відключень, але за необхідності відбуватимуться тільки на півночі області в періоди пікового навантаження (08:00 – 11:00 і 17:00 – 22:00).
“Мешканці Хмельницького та решти громад області споживатимуть електроенергію без погодинних відключень”, – анонсував обласний мережевий оператор.
Водночас усі оператори закликали споживачів розумно й ощадливо використовувати електроприлади, адже в разі, якщо рівень енергоспоживання перевищуватиме виробництво, можуть бути запроваджені аварійні стабілізаційні відключення.
Як повідомлялося, “Укренерго” та Міненерго на неділю та понеділок відзначали відсутність дефіциту енергопостачання, що насамперед пов’язано зі зростанням генерації та ремонтом мереж.
Президент України Володимир Зеленський вважає важливим для країни мати змістовні відносини з усім регіоном. Південно-Східної Азії та з кожною державою цього регіону.
У відеозверненні в понеділок він, відзначивши телефонну розмову з президентом Філіппін, сказав, що “українська дипломатія має чітке завдання – вийти в усі регіони світу, де наша позиція поки що недостатньо представлена, зробити Україну й українські інтереси зрозумілими всім тим державам і народам, з якими ми поки що не маємо стабільних зв’язків”.
“Це стосується як азійських напрямків, так і Африки та Латинської Америки”, – зазначив він.
На YouTube-каналі аналітичного центру “Клуб експертів” вийшло нове відео, присвячене ситуації в українській і світовій економіці на початок 2023 року. У передачі було представлено офіційні дані, що стосуються основних макроекономічних показників, а також консолідовано прогнози провідних світових аналітичних на 2023-2024 роки.
На думку аналітиків, показники української економіки загалом стабільні. Водночас для її підтримки в умовах війни 2023 року знадобиться збільшення обсягів макрофінансової допомоги від партнерів. Так, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін послався на оцінку МВФ, згідно з якою потреби України в зовнішньому фінансуванні поточного року становитимуть щонайменше 39,5 млрд доларів і можуть сягнути 57 млрд.
“Такий прогноз є вираженням високого ступеня невизначеності з боку провідних світових фінансових інституцій щодо ситуації в українській економіці, а також демонструє збільшення тиску на неї з боку видатків”, – підкреслив експерт.
Щодо загальносвітових показників, то за прогнозами того ж МВФ понад третина глобальної економіки у 2023 році перебуватиме у стадії рецесії. Зі свого боку, агентство Bloomberg констатує рекордне падіння світових ринків акцій та облігацій в останні місяці 2022 року. Водночас інвестори більш оптимістично оцінюють перспективи поточного року.
“Закінчення циклу підвищень відсоткових ставок, відновлення економіки Китаю і завершення війни в Україні з подальшим відновленням нашої економіки можуть значно поліпшити ситуацію як у нашій країні, так і у світі”, – зазначив Максим Уракін.
Більш детально про ситуацію в українській та світовій економіці дивіться у відео на каналі “Клуб експертів” за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
