Ціни на нафту знижуються в п’ятницю, але завершують тиждень у плюсі.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. у п’ятницю становить $84,32 барель, що на $0,18 (0,21%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $0,59 (0,7%), до $84,5 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,29 (0,37%), до $77,77 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $0,41 (0,5%), до $78,06 за барель.
Від початку цього тижня як Brent, так і WTI подорожчали на понад 5% на оптимізмі щодо перспектив попиту в Китаї, який посилився після підвищення Саудівською Аравією березневих цін на основний сорт нафти, що поставляється в Азію.
Водночас трейдери побоюються, що тривале посилення грошово-кредитної політики в США може послабити економіку країни і, відповідно, споживання палива.
Раніше цього тижня одразу кілька керівників американського ЦБ дали зрозуміти, що вважають за необхідне продовжувати підйом базової відсоткової ставки в США, оскільки боротьба з високою інфляцією ще не завершена.
“Нафта продовжить дорожчати, якщо побоювання спаду в економіці ослабнуть, – зазначає аналітик CITIC Futures Co. Гуй Ченьсі, слова якої наводить Bloomberg. – Ринок сподівається на підвищення попиту на енергоносії, оскільки ми бачимо зростання мобільності в Китаї, а також у США та Європі”.
Після двох років проведення у скромному, обмеженому санітарними вимогами через COVID 19 форматі венеціанський карнавал 2023 року повернувся до мешканців і гостей найромантичнішого міста Італії в усій своїй нев’янучій пишності, давши привід журналістам порівнювати його з міфічним птахом фенікс, що воскресає з попелу.
Тож кольоро-звукова вистава відкриття в лютому на каналах цього вічного свята мала не лише особливу чарівність, а й явний символічний сенс, що життя перемагає. І венеційці не приховують радості, що карнавал знову відбувається в його традиційному вигляді.
“Це момент самоідентифікації для жителів Венеції і для венеціанців у всьому світі”, – каже Джованні Густа, муніципальний радник, який відповідає за традиції Венеції.
Місто на воді вбралося в яскраві кольори, а його жителі – у фантастичні костюми, які змушують думати, що все відбувається в казці. І всюди маски, маски. На людях, у вітринах крамниць, на сувенірних розвалах для туристів. Маски у вигляді настінних прикрас, брошок, шпильок, браслетів, магнітів.
Мешканець Мілана Массімо Канделора, який приїхав спеціально на карнавал до Венеції, стверджує, що маски пробуджують спогади і ностальгію венеціанців. Адже їх носили у Венеції з давніх часів. “Сьогодні я у Венеції, і я ношу костюм і маску “баута” – типову венеціанську маску. Це проста маска, але її можна було носити навіть тоді, коли не можна було вдягати інші маски. Ось чому це унікальна і типово венеціанська маска”, – пояснює міланець.
Баута – маска з пап’є-маше, як правило, білого кольору. Вона має чотирикутну форму, а її половина, що закриває нижню частину обличчя, явно видається вперед, залишаючи достатньо простору, щоб можна було пити і їсти, не знімаючи маски. Крім того, така форма також змінює голос мовця, що ще більше посилює його анонімність.
З плином часу маски стали атрибутом карнавалу. А до цього в економічно процвітаючій Венеції приховування особистості людини було звичною справою в повсякденному житті. Це відігравало прагматичну роль, адже люди приховували від конкурентів, заздрісників і стукачів свої оборудки, які не обов’язково відповідали тогочасним законам.
Карнавальні святкування триватимуть до 21 лютого, а до цього люди в барвистих костюмах і найнеймовірніших масках сприйматимуться у Венеції як природна частина міського пейзажу, тутешніх порядків і традицій.
Венеція знову знайшла свою душу з відродженням карнавалу, кажуть венеціанці.
Лондон і Київ мають намір виступити організаторами Конференції з відновлення України, проведення якої заплановано на червень, ідеться у спільній британсько-українській декларації, опублікованій у середу.
“Ми виступимо співорганізаторами Конференції з відновлення України в Лондоні 21-22 червня. Велика Британія продовжить забезпечувати Україні доступ до британського приватного фінансування, страхування, технічного експертного потенціалу”, – підкреслюється в документі, ухваленому за підсумками переговорів британського прем’єра Ріші Сунака з президентом України Володимиром Зеленським.
При цьому британська сторона нагадала, що за минулі 12 місяців “військова, гуманітарна та економічна допомога Україні з боку Великої Британії склала майже 4 млрд фунтів стерлінгів”.
Як повідомлялося, остання конференція про відновлення України відбулася в Лугано (Швейцарія) на початку липня 2022 року, і тоді було оголошено, що 2023 року подібна конференція відбудеться в Лондоні.
Влада Катару оновила правила в’їзду для іноземних туристів – з 1 лютого 2023 року мандрівникам для в’їзду в країну потрібно буде пред’явити місцеву медичну страховку.
“За інформацією, з 1 лютого 2023 року всі туристи, які приїжджають до Катару, повинні мати поліс медичного страхування, виданий медичними страховими компаніями, зареєстрованими в міністерстві охорони здоров’я Катару (MOPH Qatar). Страховка оформляється на 30 днів, незалежно від тривалості відпочинку, її вартість – 50 катарських ріалів. Вона покриває тільки екстрені послуги та нещасні випадки”, – ідеться в повідомленні.
“Приймаючі компанії рекомендують купувати страховку заздалегідь, щоб уникнути затримок після прибуття в Катар. Повідомляється, що необхідну страховку туристи можуть купити онлайн (на сайті МОЗ Катару). Також страховку можна придбати після прибуття в міжнародний аеропорт Хамад у Досі”, – йдеться в повідомленні.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Євраз-ДМЗ”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, перевів нагрівальні печі прокатного цеху (ПЦ) №1 на природний газ замість доменного через простоювання доменних печей і брак коксового газу.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, з жовтня 2022 року два нагрівальні колодязі ПЦ-1 були переведені на природний газ, а з січня 2023-го на цей енергоносій переведені вже шість печей, задіяних у виробництві.
“Енергоресурс дуже дорогий, тому фокус наведено на постійний контроль витрат природного газу на виробництво однієї тонни продукції по кожному колодязю. У такий спосіб прагнемо відслідковувати, як на питомі витрати газу впливають різні показники: технічний стан обладнання, тривалість повітряних тривог, під час яких метал перебуває понаднормовий час у печі, людський чинник тощо”, – пояснює директор з якості та технології підприємства Юрій Кравченко, якого цитує видання.
За його словами, щодня аналізується ситуація і розробляються оптимальні рішення. Зокрема, у січні цільовий показник використання природного газу досягнуто і є потенціал для його зниження.
“Зрозуміло, що переведення печей на природний газ – вимушене рішення, але в такий спосіб ми забезпечуємо роботою ПЦ-1 і його незалежність від внутрішніх ресурсів, тому що доменного газу немає, а коксового недостатньо через невеликі обсяги виробництва на КХП (коксохімічному підрозділі)”, – констатує Кравченко.
І додав, що доменне виробництво наразі простоює через дефіцит сировини і блокування портів. При цьому прокатні цехи працюють на давальницькій сировині, зокрема перша прокатна кампанія в ПЦ-1 почалася з 18 січня 2023 року.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Експорт продукції переробки в сегменті АПК з України до РФ 2022 року знизився у 15,3 раза порівняно з 2021 роком – до $3 млн із $46 млн, тоді як її постачання аналогічної продукції до Білорусі скоротилося у 7,5 раза, до $69 млн із $520 млн.
Як повідомляють на сайті Української асоціації аграрного експорту (УААЕ), українські компанії-експортери не планують більше постачати продовольчу продукцію на білоруський і російський ринки, з огляду на військову агресію РФ проти України та успішну переорієнтацію її експорту на країни Євросоюзу.
За даними УААЕ, 2022 року, зокрема, припинився експорт у Росію какао-пасти, хоча 2021 року РФ була її найбільшим покупцем із часткою в українському імпорті цієї продукції 60% та обсягами на суму $20 млн.
Україна торік також припинила постачати Росії морозиво, хоча 2021 року вона була на 3-й позиції в експорті цього українського продукту після Молдови та Ізраїлю. У 2022 році замість неї до основних ринків збуту додалася Німеччина.
Також 2022 року скоротилися поставки до Білорусі, зокрема українських хлібобулочних кондитерських виробів у 8,5 раза – до $2 млн, тоді як 2021 року вона посідала 3-тє місце в рейтингу імпортерів у цьому сегменті з показником у $17 млн. Аналогічно, у 43 рази зменшилися поставки української замороженої яловичини – до $0,3 млн 2022 року проти $13 млн роком раніше, а консервованої плодово-ягідної продукції – у 6,7 раза, до $1,5 млн із $10 млн.
За даними асоціації, якщо 2021 року Білорусь була головним імпортером української картоплі з часткою в експорті у 80% на $3 млн, то 2022-го вона посіла 2-ге місце з показником відповідно 23% і $1 млн (падіння в 3 рази). Також значно знизилися або припинилися поставки помідорів, цибулі, капусти, моркви українського виробництва, де 2021 року Білорусь перебувала серед топ-напрямків із закупівель цих товарних позицій. Крім цього, торік Республіку Білорусь із позиції лідера імпортерів приготованих незаморожених овочів з України, де вона 2021 року посідала перше місце, “змістили” Молдова, Грузія та Угорщина.
“За фактично незмінних показників експорту варення, желе та мармеладу 2022 року їхніми основними покупцями стали Польща, Молдова та Чехія (2021 року – Польща, Білорусь, Ізраїль)”, – наголосила асоціація в повідомленні.
УААЕ уточнила, що в сегменті заморожених овочів Україна торік загалом збільшила обсяги експорту за умови зміни його географічної структури, порівнюючи з 2021 роком: на 2-гу позицію замість Білорусі, яка вибула з трійки лідерів, піднялася Німеччина, почесну “бронзу” посіла Туреччина. Лідером тут, як і позаторік, залишилася Польща.
“Обопільні ембарго з Росією, запроваджені з 2016 року, ще раніше значно скоротили взаємну торгівлю. Зокрема, значно скоротився експорт замороженої яловичини, свіжих і перероблених овочів, кондитерських виробів до Білорусі. Також торік звелися до нуля поставки какао-пасти і морозива на російський ринок”, – підсумувала організація в повідомленні.
