В Одесі відкрилося представництво Медіацентру України, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики у п’ятницю.
“За підтримки Міністерства культури та інформаційної політики в Одесі розпочав роботу інформаційний майданчик Media Center Ukraine – Odesa. Він є частиною мережі Media Center Ukraine разом із київським, львівським та харківським підрозділами”, – йдеться у повідомленні.
Інформаційний майданчик знаходиться на стадіоні “Чорноморець” та працює щодня з 10:00 до 18:00 у режимі коворкінгу.
“Медіацентр, зокрема, надасть журналістам також сервісні функції: пошук спікерів, героїв, експертів та цікавих особистостей. У разі потреби Медіацентр зможе забезпечити журналістів бронежилетами та шоломами для поїздок у зону бойових дій (надається Інститутом масової інформації) та допомогти у пошуках фіксерів” , – йдеться у повідомленні.
Споживання металобрухту у світі впало в першій половині поточного року на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 248,789 млн тонн, слідуючи тенденції зниження випуску сталі, повідомило Бюро міжнародної переробки (BIR).
При цьому уточнюється, що найбільший споживач сталевого брухту – Китай – за цей період знизив споживання брухту на 13,8% – до 119,55 млн. тонн, частка використання брухту у виробництві сирої сталі знизилася до 22,7%.
У другому за величиною користувачі – ЄС – використання металобрухту впало на 3,2% до оціночних 43,856 млн тонн, тоді як використання металобрухту у першому півріччі у США знизилося на 3% у річному обчисленні, до 22,5 млн тонн.
Споживання металобрухту в Туреччині в першому півріччі знизилося на 3% – до 12,480 млн. тонн, частка використання сталевого брухту у виробництві сирої сталі склала 87,1%.
BIR зазначає, що Туреччина залишається найбільшим імпортером сталевого брухту у світі: вона імпортує 2,23 млн. тонн зі США, 1,16 млн. тонн з Нідерландів і 1,135 млн. тонн з Великобританії.
Другий за величиною імпортер – Південна Корея – імпортувала 2,72 млн. тонн брухту в першому півріччі, що на 29,1% більше, ніж у попередньому періоді, при цьому постачання з Японії склали 1,7 млн. тонн, США – 399 тис. тонн. та Росії – 226 тис. тонн.
Індія імпортувала 2,67 млн тонн металобрухту у першому півріччі, що на 0,3% більше, з них 711 тис. тонн – з ОАЕ, 208 тис. тонн – із США та 170 тис. тонн – із Сінгапуру.
Імпорт металобрухту у першому півріччі також збільшився до Таїланду, Індонезії та Норвегії, але впав у США, ЄС та Тайвань, повідомляє BIR.
Найбільший експортер брухту в першому півріччі – США, постачання склали 8,87 млн. тонн. Його основними покупцями були Мексика (2,005 млн. тонн), Туреччина (2 млн. тонн), Бангладеш (900 тис. тонн) та Південна Корея (357 тис. тонн).
Експорт металобрухту з ЄС впав на 23,9%, до 8,5 млн. тонн, при цьому його основним пунктом призначення є Туреччина (5,8 млн. тонн), Єгипет (625 тис. тонн) та Швейцарія (318 тис. тонн).
Конгрес США напередодні виборів у листопаді планує затвердити новий пакет допомоги Україні на суму близько $50 млрд, повідомляє NBC News з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що рішення може бути ухвалене у зв’язку з побоюваннями щодо урізання допомоги Україні у разі, якщо більшість у парламенті отримають представники Республіканської партії.
Новий пакет допомоги, найімовірніше, буде частиною зведеного законопроекту про витрати.
Водночас, адміністрація президента США Джозефа Байдена ще не робила офіційного запиту на нове фінансування.
Як зазначає видання, лідер республіканців у Палаті представників Кевін Маккарті, кандидат на посаду спікера у разі перемоги Республіканської партії на виборах, уже заявив, що його партія “не збирається виписувати Україні нескінченний чек”. Крім того, багато кандидатів-республіканців заявляють, що США слід зосередитися на власних внутрішніх проблемах, а війна в Україні не пов’язана з національними інтересами США.
Водночас, багато республіканців заявляють про необхідність продовження підтримки України в її боротьбі проти російської агресії.
“Я проголосував за перший законопроект про фінансування і готовий обговорити додаткове фінансування. Якщо ми не зробимо необхідних кроків для України, щоб захистити її націю та суверенітет від Росії, я думаю, що хвильові ефекти зрештою обійдуться не лише Сполученим Штатам, а й усьому світу набагато дорожче”, – заявив член Комітету з асигнувань Чак Флейшманн.
Представники олійно-жирової галузі України просять Міністерство економіки України про збільшення мита на експорт насіння соняшнику до 10% з 3,5%, це дозволить переробляти їх усередині країни в більш високомаржинальну олію, особливо в умовах скорочення врожаю олійних у 2022 році. -за агресії РФ.
Пропозицію створити робочу групу між міністерством та профільною асоціацією “Укроліяпром” для вирішення відповідного питання висловив її представник Станіслав Таршин, бенефіціар компанії “ГрадОлія”.
“Ми розуміємо, що валовий збір соняшнику цього року буде на 30% меншим порівняно з минулим роком, не 16 млн тонн, а 9-10 млн тонн. Можете вважати, що з початку війни вже експортували 1,7 млн тонн, і не менше ще вивезуть у майбутньому. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти та іншого”, – наголосив він у ході панельної дискусії з міністром економіки Юлією Свириденко на бізнес-форумі “Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу” у Києві у п’ятницю.
Він підкреслив, що олійно-жирова галузь країни може зіткнутися з нестачею сировини для виробництва соняшникової олії внаслідок меншого врожаю соняшнику в Україні в 2022 році через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини її території. Це може призвести до недозавантаженості підприємств галузі, скорочення надходження валюти від продажу олії за кордон, а також закриття підприємств та зростання безробіття в країні.
Для недопущення такого розвитку подій Таршин запропонував встановити мито на вивіз із країни насіння соняшнику у розмірі 10% замість нинішніх 3,5%.
Крім того, представник “Укроліяпрому” закликав міністра економіки стимулювати в Україні глибоку переробку соняшникової олії, що включає її очищення та фасування перед продажем за кордон.
“Нам би слід скоротити експорт сирої соняшникової олії (на користь переробленої – ІФ-У). Багатьом здається, що якщо ми експортуємо не соняшник, а сиру олію, то це кінцева продукція. Це велика помилка – така олія є сировиною, яка згодом переробляється багатьма країнами світу. Ми експортуємо 6-6,5 млн. тонн щорічно, а у нас тільки 0,5 млн. тонн з’їдається в країні”, – уточнив Таршин.
За його словами, щоб наростити глибоку переробку соняшникової олії на 50% нинішнього рівня, в Україні потрібно побудувати близько 20 підприємств цього профілю, це додатково створить у країні десятки тисяч робочих місць.
Що відбувається з кар’єрами жінок під час війни? Це питання НГО “Післязавтра” поставило в національному опитуванні у квітні 2022 року, запустивши його серед жінок, які прийняли рішення залишитись в Україні під час війни. Головним завданням було зрозуміти, як підтримати тих, хто втратив роботу або зрозумів, що завжди мріяв про іншу справу чи відчув, що не знає куди рухатись далі.
70% опитаних втратили роботу або залишаються в невизначеному стані через війну та лише 30% відповіли, що мають роботу. На питання, якої підтримки ви наразі потребуєте, жінки відповіли, що це в першу чергу допомога в пошуку роботи, на другому місці – менторство, коучинг та психологічна підтримка й на третьому – освіта. При цьому основні питання, які наразі хвилюють жінок в розрізі кар’єрних перспектив, це як підготувати себе до участі у відновлені країни, зрозуміти, чого я насправді хочу та позбутись синдрому самозванки.
Результатом цього опитування стала оновлена та трансформована безкоштовна програма розвитку жіночого лідерства Fe_munity 3 від Ferrexpo. На відміну від двох попередніх модулів компанія розгорнула повноцінну всеукраїнську менторсько-освітню платформу для жінок з усієї України Femunity.ua.
Учасниці програми отримають підтримку та знання від 25 спікерок, персональне менторство від 50 менторок та професійний самоаудит. За чотири місяці навчання будуть охоплені теми актуалізації своїх амбіцій та пошуку себе; розроблення стратегії розвитку проєктів; керування змінами, часом та проєктами; самопрезентації та вирішення конфліктів; управління ризиками та багато інших.
“В цей критичний період однією з багатьох важливих задач бізнесу, ГО та суспільства є підтримка економічно-соціального фронту. Війну ми виграємо, але маємо втримати економіку, допомогти тим, хто залишився без роботи або усвідомив, що прагне реалізації в іншій сфері, можливо нарешті відкрити власну справу.” – говорить Ганна Адом, директорка з управління персоналом та побуту Ferrexpo та авторка проєкту. Також цим проєктом Ferrexpo хоче показати приклад іншим бізнесам – війна не привід відмовлятись від корпоративної соціальної відповідальності, а навпаки – час посилювати її. До того ж дуже хотілось аби жінки, які тимчасово перемістились за кордон, отримали правильний сигнал – країна чекає на жінок, тут є місце для розвитку, самореалізації, а головне підтримка. Саме тому програма містить персональне менторство, аудит та кар’єрну орієнтацію, ком’юніті жінок-лідерок, які вже обмінюються досвідами власних проєктів та думають про спільні ідеї та старти.
Гендерна тема наразі актуальна як ніколи, жінки під час війни залишились в більш хиткому становищі, статистика та опитування свідчать про спалах домашнього насилля.
“Ми отримали понад 400 анкет та змогли надати місце 120 учасницям-фіналісткам. Сподіваємось в майбутньому зможемо запустити ще не один модуль для жінок-лідерок.” – переконана Любов Козюра, DEI офіцерка Ferrexpo. Наразі 52% учасниць – представниці приватного бізнесу, 38% – громадський сектор та 10% – влада та державні установи. 16% учасниць є внутрішньо переміщеними особами, які були вимушені залишити дім через війну й ще стільки ж тимчасово перебувають в ЄС та очікують на повернення в Україну. Серед причин навчатись навіть під час війни, які жінки називають, на першому місці – посилення власних компетенцій, нетворкінг та пошук нових контактів для своїх бізнесів й проєктів та краще розуміння себе та свого потенціалу. Такий інтерес до навчально-розвиваючої програми говорить лише про одне – еміграція не тренд, жінки прагнуть залишатись в країні, розвиватись самі та посилювати свої спільноти та громади.
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
Український баскетбол пише нову сторінку своєї історії в умовах війни. Відновлення змагань, в тому числі Суперліги Parimatch, стало можливим завдяки успішним діям Збройних сил України, які захищають нашу країну на різних напрямках.
У лавах ЗСУ та добровольчих формуваннях наразі служать багато людей, які безпосередньо пов’язані з українським баскетболом. Серед них президент БК «Харківські Соколи» та Федерації баскетболу м. Харкова – Сергій Чебишев.
Тому, коли влітку Федерація баскетболу України за підтримки багаторічного партнера Parimatch Ukraine провели Кубок України з баскетболу 3х3, однією з головних цілей організаторів було зібрати кошти для купівлі автівки для добровольчого формування територіальної громади «Хартія», де служить Чебишев.
Завдяки внескам гравців, призовим за перемогу у кожному з турів Кубку та донатам від українських вболівальників необхідна сума у 300 000 гривень була зібрана, а авто придбане та вже передане на передову.
«Прямо зараз автомобіль вже знаходиться в районі Куп’янська. Він у прекрасному технічному стані, і сподіваюся, що він довго послужить нашим захисникам. Тож я вдячний Федерації баскетболу України за ідею, за реалізацію, і звичайно, всім хто брав участь у зборі коштів. Окрема подяка президентові ФБУ: за рахунок його одноразового внеску у 100 тис. грн під час аукціону ігрової майки Каріма Абдул Джабарра з автографом збір було закрито», – сказав Сергій Чебишев під час пресконференції присвяченої старту сезону Суперліги Parimatch.
Зауважимо, що Parimatch Ukraine – партнер Федерації баскетболу України – продовжує підтримувати благодійні ініціативи, спрямовані на допомогу ЗСУ, а також адресно забезпечувати військові підрозділи необхідним для виконання бойових задач обладнанням. Загалом, за час повномасштабної війни, Parimatch передав допомогу Україні на суму 269 млн гривень, більша частина – на ЗСУ.
