Фондові індекси країн Західної Європи не демонструють єдиної динаміки під час торгів у понеділок.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:27 за київським часом знизився на 0,11% і склав 389,98 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 піднявся на 0,06%, тоді як німецький DAX на 0,26%, французький САС 40 – на 0,33%. Італійська FTSE MIB зросла на 1,26%, іспанська IBEX 35 знизилася на 0,35%.
Побоювання щодо стану світової економіки посилюються на тлі стійко високої інфляції та агресивних заходів найбільших центробанків щодо її стримування, пише CNBC.
У центрі уваги, зокрема, знаходяться вибори в Італії.
Демократична партія Італії визнала поразку на дострокових виборах до парламенту, що відбулися в неділю, повідомляють ЗМІ.
Після оголошення офіційних результатів обробки 10% бюлетенів на виборах лідирує коаліція чотирьох правих партій, яка набрала 44% голосів. Найкращі результати у партії “Брати Італії”. Це означає, що її лідерка Джорджа Мелоні у разі приходу правоцентристів до влади може стати новим італійським прем’єром.
Заступник голови Демократичної партії Дебора Серракк’яні визнала поразку та заявила, що демократи переходять в опозицію.
Тиск на ринок також надає геополітичне напруження, що зберігається у зв’язку з референдумами, що проходять у ряді регіонів України про приєднання до Росії.
Тим часом рівень довіри бізнесменів до економіки Німеччини у вересні знизився до 84,3 пунктів з 88,6 пунктів у серпні, йдеться в доповіді дослідницької організації IFO. Показник знаходиться на мінімумі з травня 2020 року і виявився гіршим за прогноз аналітиків на рівні 87 пунктів, пише Trading Economics.
У лідерах падіння серед компонентів індексу Stoxx Europe 600 є акції британської фінансової компанії Virgin Money UK PLC, які дешевшають на 6,7%.
Тим часом у лідерах зростання виявилися папери німецької Uniper SE, які додають 23,2%.
Акції швейцарського виробника систем опалення та вентиляції дорожчають на 8,4%, оскільки експерти Berenberg покращили рекомендацію щодо паперів компанії та підвищили їх ціновий орієнтир.
Агропромислова група “Кернел”, найбільший виробник олії в Україні, оприлюднить консолідований звіт за 2022 фінансовий рік (ФГ, липень-2021 – червень-2022) 31 жовтня 2022 року через нестабільну ситуацію в Україні в умовах російського вторгнення.
Як зазначається у повідомленні холдингу на Варшавській фондовій біржі, керівництво “Кернела” цього фінроку не проводитиме звичайну телефонну конференцію в день публікації звіту, оскільки “ніяка інформація на додаток до поданої у звіті не повинна бути подана під час такої конференції”.
“Керівництво не має наміру давати будь-які рекомендації або прогнози щодо майбутньої діяльності компанії, враховуючи невизначеність, що панує в Україні через російське вторгнення. Компанія повернеться до звичайної практики організації щоквартальних дзвінків після скасування військового стану в Україні”, – наголосив агрохолдинг у біржовому повідомленні. .
Крім того, група компаній продовжуватиме аналізувати наслідки російської агресії в Україні та інформуватиме всі зацікавлені в діяльності компанії сторони про оновлення та зміни в роботі “Кернела”.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 разу – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
Кабінет міністрів України має намір активізувати співпрацю з вітчизняною легкою промисловістю для забезпечення потреб Збройних сил України (ЗСУ) та інших оборонних відомств, повідомляє прес-служба Мінекономіки.
Питання держзамовлення для забезпечення ЗСУ продукцією вітчизняного легпрому обговорювалося під час відкритого засідання правління асоціації “Укрлегпром” за участю першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко та близько 50 представників галузевих виробництв у Новограді-Волинському.
“Держбюджет України на наступний рік — це бюджет країни, що воює. Тому уряд активізує співпрацю з бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ та інших оборонних відомств, зокрема, з вітчизняним легпромом. Сьогодні наше завдання налагодити стійку співпрацю, забезпечити планування на середньо- та довгострокову перспективу та підтримати підприємства галузі”, – цитує Свириденка прес-служба міністерства.
Свириденко наголосила, що більшість держзамовлень мають залишатися всередині країни та зазначила, що пріоритетом залишається підтримка малого та середнього бізнесу, а понад 60% підприємств легпрому – це мікропідприємства, 25% – малі, 12% – середні.
Згідно з експертизою “Укрлегпрому”, потужності українського виробництва готової продукції дозволяють забезпечити потреби ЗСУ на 70-80%, а за деякими позиціями – на 100%.
“Отже, вирішення проблеми середньо- та довгострокового планування з урахуванням порівняно тривалих технологічних процесів виробництва дозволить налагодити процес сталого забезпечення оборонних відомств продукцією вітчизняного виробництва”, – резюмує Мінекономіки.
Керівники підприємств галузі під час зустрічі домовилися відпрацювати алгоритм планування для прискорення виробництва та найближчим часом подати його Мінекономіки.
Учасники засідання також обговорили питання щодо посилення конкурентних позицій українських виробників на внутрішньому ринку, фіксованої цінової політики у сфері держзамовлень, броні для працівників галузі.
Раніше власник групи “Текстиль-Контакт” Олександр Соколовський на своїй сторінці у Facebook наголошував, що формувати замовлення, проводити переговорні процедури та підписувати хоча б попередні домовленості з розбивкою за місяцями 2023 року треба розпочинати вже у вересні.
“Якщо це, як завжди, почнеться з першого кварталу 2023 року, то знову буде провал за сировиною (термін доставки якого збільшився в рази)”, – зазначав він.
“Укрлегпром” об’єднує понад 250 підприємств із обсягом виробництва понад 60% від загального виробництва товарів легкої промисловості України. У червні 2022 року асоціація стала членом Європейської Конфедерації одягу та текстилю EURATEX.
Збори акціонерів тютюнової компанії “JTI Україна” (АТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, Київ) прийняли рішення задовольнити заяву про звільнення після 30 вересня її чинного генерального директора Пола Холловія, замість неї на два роки буде призначено Світлану Шарамок.
Відповідне рішення акціонери ухвалили 20 вересня, випливає з повідомлення компанії на систему розкриття інформації НЦКБФР.
Уточнюється, що Холловей вступив на посаду гендиректора “JTI Україна” 1 січня 2018 року та залишить її 30 вересня. У свою чергу Шарамок прийнято на вказану посаду терміном на два роки – з 1 жовтня 2022 року по 1 жовтня 2024 року.
За даними JTI, Шарамок з квітня 2021 до вересня 2022 року працювала директором з маркетингу “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна”, також вона обіймала посаду кантрі-менеджера Карибського регіону в корпорації JTI.
“JTI Компані Україна” входить до складу міжнародної групи компаній Japan Tabacco Inc. (JTI). В Україні їй належить Кременчуцька тютюнова фабрика (Полтавська обл.).
Найбільш відомими брендами “Джей Ті Інтернешнл Україна” є Sobranie, Winston, Camel, Glamour та LD.
Продукція реалізується в Україні і до війни експортувалася до 22 країн.
Європейські виробники, які зіткнулися зі стрибком цін на енергоносії, переносять операції до США, розраховуючи скористатися як більшою стабільністю американського енергоринку, так і державними стимулами, пише The Wall Street Journal.
Експерти попереджають про можливість нової хвилі деіндустріалізації в Європі в умовах різких коливань цін на енергоресурси та стійких проблем у ланцюжках постачання. Операційне середовище в Штатах виглядає набагато сприятливішим, особливо для виробників хімічної продукції та компаній інших енергоємних галузей. У серпні президент США Джо Байден підписав закон Inflation Reduction Act (IRA), який передбачає, зокрема, податкові пільги для промислових компаній та представників сфери “зеленої” енергетики.
Раніше цього місяця WSJ повідомляла з посиланням на джерела, що американський виробник електромобілів Tesla Inc. поставив на паузу план випуску акумуляторів у Німеччині у зв’язку з можливістю отримання податкових пільг у США. Джерела газети повідомляли, що Tesla розглядає можливість відправки до Штатів обладнання для виробництва акумуляторів, яке призначалося для її підприємства в Берліні.
Серед європейських компаній, які оголосили про розширення операцій у США цього року, – автовиробник Volkswagen AG, а також, наприклад, голландська хімкомпанія OCI NV, яка володіє підприємством з виробництва аміаку в штаті Техас.
Європейська сталеливарна компанія ArcelorMittal SA раніше цього місяця оголосила про скорочення виробництва на двох заводах у Німеччині. При цьому результати її техаського підприємства виявилися кращими за очікування, що глава компанії Адітья Міттал пояснив низькою вартістю енергоносіїв у регіоні.
Експерти відзначають, що американська економіка досить добре пройшла пандемію і є більш привабливою для бізнесу, ніж Європа і Китай, незважаючи на рекордну інфляцію, проблеми в каналах постачання та ризики рецесії, що зберігаються, внаслідок посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС). У Китаї, як і раніше, діють карантинні обмеження для стримування поширення COVID-19, а Європа дестабілізована енергетичною кризою через конфлікт в Україні.
Європейським виробникам буде важко зберегти конкурентоспроможність без зниження цін на енергоресурси чи державні субсидії, зазначає головний виконавчий директор норвезької хімкомпанії Yara International ASA Свейн Торе Холсетер.
“Деяким галузям у результаті доведеться релоцювати виробництво на постійній основі”, – вважає він.
Чисті продажі доларів Національним банком України минулого тижня зросли до $737,8 млн порівняно з $510,7 млн тижнем раніше і $475,0 млн двома тижнями раніше.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 19 по 23 вересня він придбав $7,1 млн, що відповідає звичайним обсягам купівлі в період війни, тоді як продав $744,9 млн порівняно з $528,2 млн тижнем раніше.
Цього тижня на готівковому ринку гривня знову ослабла приблизно на 70 копійок, а її курс наблизився до рівня 43 грн/$1 при зафіксованому з 21 липня офіційному курсі 36,57 грн/$1, проте до кінця тижня зміцнився до 42,7 грн/ $1.
З початку вересня обсяг інтервенцій Нацбанку на ринку вже перевищив $1,8 млрд порівняно з $1,33 млрд у серпні та $1,2 млрд у липні, проте все одно залишається набагато меншим, ніж у червні ($3,96 млрд) та травні ( $3,4 млрд).
Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що у серпні обсяг зовнішньої допомоги України склав рекордні з початку війни $4,6 млрд порівняно з $1,7 млрд у липні та $4,4 млрд у червні.
Загалом з початку року по 23 вересня включно НБУ придбав на ринку $3 млрд 121,3 млн та EUR111,0 млн, а продав $18 млрд 607,7 млн та EUR1 млрд 789,1 млн.
У тому числі з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 464,4 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $15 млрд 837,5 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2022 року, згідно з даними НБУ, становили $25,436 млрд (в еквіваленті), що на 13,6%, або на $2,679 млрд більше, ніж на початок серпня. У липні падіння резервів склало 1,6%, або $371,5 млн, у червні – 9,3%, або $2 млрд 343,8 млн.
