ПрАТ “СК “Український страховий стандарт” з 21 вересня втратило право укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) у зв’язку з анулюванням Національним банком України (НБУ) ліцензії компанії на цей вид страхування.
Як повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, при цьому компанія не звільняється від виконання зобов’язань за раніше укладеними договорами ОСАЦВ.
НБУ 20 вересня застосував до ПрАТ “СК “Український страховий стандарт” міру впливу у вигляді анулювання всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, у тому числі ліцензію на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначається у повідомленні.
Як повідомлялося, 6 вересня 2022 року на компанію було накладено штраф у розмірі 291,550 тис. грн. у зв’язку з виявленими фактами неподання інформації Нацбанку на запити з метою розгляду звернень споживачів фінансових послуг.
СК “Український страховий стандарт” засновано 1994 року. Має 21 ліцензію на провадження страхової діяльності з різних напрямків, у тому числі страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
За даними НБУ, у 2021 році компанія зібрала 187,7 млн грн чистих страхових премій, 256,5 млн валових премій, виплатила 75,06 млн грн відшкодувань.
Підприємства Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство) найближчим часом закуплять партію потужних промислових дровоколів, за допомогою яких масово заготовлятимуться дрова, які в умовах російської агресії перетворилися на одну зі складових енергетичної безпеки країни та комерційно привабливий товар.
Крім того, планується запозичувати європейську модель заготівлі та сушіння дров. Це дозволить доводити показники вологості продукції до оптимальних та гарантує максимальну тепловіддачу при їх спалюванні, повідомив голова агентства Юрій Болоховець.
“Європейський споживач купує переважно дрова, готові до використання. Ми в Україні більшу частину дров сьогодні продаємо в лісі “з-під пили”. “Високий сезон” припадає на осінь, коли погодні умови вже не дають можливості до настання опалювального сезону якісно просушити Деревину. Попит сформований нерівномірно, оскільки навесні, коли найкраще створювати запаси для наступної зими, попит, навпаки, знижується майже до нуля”, – наголосив глава Держлісагентства у Facebook у п’ятницю.
За його даними, вирішити питання циклічності заготівлі дров можна шляхом інвестицій в обладнання для їх переробки та сушіння. Це дозволить підприємствам Держлісагентства виходити на ринок із уже колотими дровами відповідної вологості. Крім того, лісгоспам необхідно залучати фінансування, щоб мати оборотні кошти для рівномірної заготівлі та переробки дров протягом року, не орієнтуючись лише на фактор сезонного попиту. При цьому продаж дров повинен відбуватися переважно зі складів, де деревина за час зберігання набуває потрібної вологості.
Болоховець наголосив, що існуючу проблему розподілу деревного палива між регіонами можна вирішити, перейшовши на заготування дров за європейськими стандартами: економічно виправданим є транспортування в інші області України лише повністю готових до використання дров.
“Ми вже почали рухатись у цьому напрямку. Підприємства Держлісагентства найближчим часом закуплять партію потужних промислових дровоколів. Водночас покладаю великі надії на наше нове ДП “Ліси України”. Комплексно реалізувати завдання можна лише у форматі великого потужного підприємства, здатного залучити потрібні інвестиції та запровадити єдині корпоративні стандарти”, – підсумував глава відомства.
Як повідомлялося, Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі, в рамках якої усі 158 лісогосподарських підприємств країни об’єднуються у єдине спеціалізоване державне підприємство “Ліси України”. Наразі 24 облуправління будуть укрупнені до дев’яти регіональних управлінь лісового та мисливського господарства.
Створення такого підприємства для управління лісгоспами передбачено Державною стратегією управління лісами України до 2035 року. Держлісагентство наголошує: єдина компанія з централізованим управлінням є більш керованою як під час воєнного стану, так і в період післявоєнного відновлення економіки країни.
Муніципалітет Брюсселя разом із столичною лікарнею ім. Брюгмана реалізує у тестовому режимі проект відвідування пацієнтами музеїв за рекомендаціями лікарів. Перші півроку вхідні квитки таких відвідувачів оплачує міська влада.
Пацієнти денного психіатричного стаціонару лікарні можуть отримати «музейний рецепт», якщо лікар вважатиме, що екскурсія такого роду вплине на психічний стан людини, яка проходить лікування.
«З появою коронавірусу ми ще краще зрозуміли, наскільки важливий психічний добробут. Проект має подвійну мету: сприяти доступу до культури для вразливої категорії публіки та мати додатковий інструмент у рамках терапевтичного спостереження», – пояснює представник з культури брюссельської муніципальної ради Дельфін Уба.
У «музейному рецепті» вказується, який музей пацієнт хоче відвідати і скільки людей – членів сім’ї чи інших осіб – його супроводжуватиме. Лікар має офіційно підписати рецепт. Місто Брюссель оплачує вхідні квитки для пацієнта і до трьох осіб, які його супроводжують.
Докапіталізацію Альфа-Банк Україна на $1 млрд за рахунок коштів акціонерів, які потрапили під європейські санкції, пропонується здійснити у вигляді надання “вічного суборду” (субординований кредит), повідомив голова наглядової ради банку Роман.
“У країні не було інструменту “вічного суборду”. Ці гроші у формі вічного боргу, який ніколи не повертається, на нього можуть виплачуватись відсотки, але це суборд, який іде до капіталу першого рівня”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс- Україна”.
“Немає іншого інструменту. По-перше – війна, по-друге – через санкційність ми не можемо виходити на ринки”, – зазначив Шпек.
Голова наглядової ради не зміг спрогнозувати, в які терміни на практиці може бути отримано необхідний дозвіл європейських регуляторів і на практиці здійснено докапіталізація.
“Оскільки цей шлях проходить вперше, ніхто не знає, скільки часу він займає”, – пояснив він.
За словами Шпека, якщо це відбудеться за півроку, то це буде “нормально”, тоді як такі терміни, як рік, не розглядаються.
Він уточнив, що наразі звернення банку з необхідними підтвердженнями з боку Михайла Фрідмана та Петра Авена перебуває у робочому органі у правовому директораті Ради міністрів Європейського Союзу, який опікується питаннями санкцій.
“Тепер плануємо наприкінці цього місяця або на початку наступного, коли з нами готові будуть розмовляти, провести робочі зустрічі в тих уповноважених органах Ради Європейського Союзу”, – додав голова наглядової ради.
Він уточнив, що оскільки кошти перебувають на рахунках британського банку, але у відділенні на території ЄС, то й рішення щодо зняття санкцій на $1 млрд для докапіталізації банку ухвалюють у ЄС.
“Якби це було у Великій Британії або в Сполучених Штатах Америки, процедура була б простішою. Оскільки в ЄС рішення мають ухвалити представники всіх країн-членів. Крім того, у США є прецедент коригування санкцій, а у ЄС немає”, – зазначив Шпек.
За його словами, банк наразі операційно прибутковий і має достатню ліквідність, а його збитки спричинені необхідністю формувати резерви під кредити, якість яких погіршилася через російську агресію.
Говорячи про альтернативу пошуку інвестора, голова наглядової ради підкреслив, що не бачить того, хто готовий прийти під час воєнних дій в Україну. “Охочих немає! Банки сьогодні скорочують свої портфелі, працюють шляхом реструктуризації для того, щоб підтримати клієнта, а нових проектів не так багато. Як ризики оцінювати та приймати?” – пояснив він.
Водночас, за словами Шпека, постійно точаться розмови з тими, хто цікавиться роботою на фінансовому ринку України, щоб із покращенням ситуації відновити такі спроби.
Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (112,67 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Його чистий збиток за підсумками січня-липня 2022 року становив 3,52 млрд грн. На фінрезультат банку вплинули відрахування до резервів на рівні 8,357 млрд. грн.
За даними фінустанови, його найбільшими акціонерами в даний час опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана та Олексія Кузьмичова, що потрапили під санкції), Михайло Фрідман (32,86%) і Петро Авен (12, 4018%), а також UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%) та “Марк Фоундейшн з дослідження ракових захворювань” (3,8736%). Болгарський екс-міністр фінансів, виконавчий директор Групи фінансових ринків Лондонської школи економіки та технічний радник Єврокомісії Симеон Дянков, за погодженням з НБУ, є довіреною особою Нацбанку з пакетів Косогова, Фрідмана та Авена, які також потрапили під санкції.
На початку червня Дянков повідомив про роботу банку з отримання дозволу регуляторів, щоб провести докапіталізацію за рахунок субординованого боргу на $1 млрд із коштів ряду його акціонерів, що потрапили під санкції. Шпек уточнив, що сума $1 млрд викликана як можливою потребою в $500-600 млн на дотримання нормативу адекватності капіталу в 2023 році, так і бажанням мати ресурс для збільшення кредитування.
Лідер правлячої фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в інтерв’ю “Forbes Україна” минулого тижня заявив, що Альфа-Банк Україна потребує докапіталізації на $1 млрд, і якщо актив націоналізувати, то цю суму доведеться заплатити державі.
Національний банк України погодив зміни до статуту Альфа-Банк України про перейменування його на Сенс Банк, повідомив голова наглядової ради комерційного банку Роман Шпек.
“Ось саме надійшло повідомлення, що Нацбанк погодив зміни до статуту. Але треба ще більшу роботу зробити, інші документи підготувати”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Шпек уточнив, що повністю завершити процес перейменування планується у грудні цього року.
“Повірте, нам, колективу, морально та психологічно важливо не бути пов’язаними з російським Альфа-Банком. Це основна причина зміни назви в цей час”, – наголосив він.
За словами голови наглядової ради, він очікує, що клієнти банку також позитивно відреагують на його перейменування.
Коментуючи зменшення активів банку, Шпек назвав це радше позитивною ознакою, що свідчить про високий рівень контролю та управління кредитним портфелем. Рівень обслуговування корпоративних кредитів сягає 85%, додав він.
“Звичайно, були панічні настрої в перші місяці війни, у тому числі через новини про підсанкціонність кінцевих бенефіціарів або на тлі фейків, які останнім часом про нас постійно намагаються поширити. Але ситуація вирівнюється. Ось у серпні ми зафіксували зростання коштів на термінових депозитах”, – зазначив голова наглядової ради.
Він додав, що наступного року, виходячи із загальної макроекономічної ситуації, фінансовий стан банку навряд чи суттєво покращиться, але банк чітко бачить, як підтримувати операційну дохідність.
Як раніше зазначав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” екс-міністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банк Україна, правління фінустанови вирішило відмовитися від бренду “Альфа” та продовжити роботу під новим брендом Збори акціонерів схвалили перейменування 12 серпня.
“Коли правління визначалося з новим брендом, рішення стало очевидним. Останні два роки наш пріоритет – розвиток цифрового банку Sense SuperApp”, – пояснювала вибір нового бренду голова правління банку Алла Комісаренко.
Альфа-Банк Україна, за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (112,67 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Його чистий збиток за підсумками січня-липня 2022 року становив 3,52 млрд грн. На фінрезультат банку вплинули відрахування до резервів на рівні 8,357 млрд. грн.
Підприємство авіапрому АТ “ФЕД” (Харків) у січні-червні 2022 року отримало чистий дохід у розмірі 228,18 млн грн, що у 2,7 раза менше, ніж за той же період 2021 року.
Згідно з проміжною фінзвітністю підприємства, опублікованою в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його чистий прибуток у першому півріччі скоротився майже в 9 разів – до 19,84 млн грн.
Від операційної діяльності ФЕД отримав 26,48 млн. грн. чистого прибутку проти 223,3 млн. грн. роком раніше, а валовий прибуток скоротився в 3,4 рази, до 88,36 млн. грн.
У звіті наголошується, що призупинення діяльності підприємства у період воєнного часу вплинуло на фінансову звітність, результатом чого стало, зокрема, скорочення доходів. Водночас у звіті не зазначено терміну, на який припинялася робота.
Згідно з раніше оприлюдненою звітністю компанії за перший квартал поточного року, її чистий дохід за цей період знизився на 40% – до 170,35 млн. грн., а чистий прибуток на 39% – до 40,12 млн. грн.
Таким чином, у другому кварталі поточного року ФЕД отримав 20,28 млн. грн. збитку проти чистого прибутку 110,19 у квітні-червні-2021, а чистий дохід скоротився в 5,8 раза – до 57,83 млн. грн.
АТ “ФЕД” – одне з провідних підприємств України, спеціалізується на розробці, виробництві, сервісному обслуговуванні та ремонті агрегатів авіаційного, космічного та загальномашинобудівного призначення. У географії експорту – країни Євросоюзу, Китай, Південна Корея, Індія, ОАЕ.
2021 року, за попередніми даними, підприємство збільшило чистий прибуток на 55% до 2020 року – до 395,37 млн грн, чистий дохід поки не оприлюднено.
На початку 2021 року у компанії працювало понад 940 чол.
Понад 98% акцій АТ “ФЕД”, за даними НКЦПФР, належить голові правління Віктору Попову.
