Business news from Ukraine

В Україні зростає кількість переміщених за програмою релокації підприємств

Кількість переміщених за програмою релокації до безпечних регіонів підприємств станом на 15 липня досягла 678, тоді як на кінець травня їх було 601, повідомило Мінекономіки у суботу.

“З них 68% (467 підприємств) вже відновили свою роботу”, – зазначило міністерство, це також на 77 більше за показник кінця травня.

За даними Мінекономіки, загалом 1732 компанії подали заявки через платформу цифрової взаємодії для допомоги у релокації.

Серед підприємств, які вже відновили свою діяльність на новому місці, найбільшу частку становлять підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів (38,7%), переробної промисловості (33,1%), інформації та телекомунікації (5,9%), професійної, наукової та технічної діяльності (5,3%).

Більшість компаній перемістили свої потужності до Львівської (24,6% релокованих підприємств), Закарпатської (16,1%) та Чернівецької (11,4%) області, уточнило відомство.

Як повідомлялося, програма із переміщення українського виробництва із зони активних бойових дій стартувала в середині березня. За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України Данила Гетьманцева, станом на 27 березня було отримано 1120 заявок щодо програми евакуації, з яких 368 передано на транспортування. До цієї дати кількість переміщених підприємств за програмою евакуації досягла 89, з них 47 уже відновили роботу на новому місці.

Мінекономіки потім оновило дані станом на 5 квітня: кількість заявок на релокацію зросла до 1424, підприємств, що переїхали – до 178, відновили роботу – до 67.

За даними Мінекономіки на 12 травня, кількість переміщених підприємств зросла до 510, які відновили роботу – до 303, таким чином останнім часом теми релокації та подання заявок на неї сповільнилися.

,

Врожай пшениці у 2022 р. очікується на рівні 18-19 млн тонн – міністр агрополітики

Врожай пшениці у 2022 становитиме 18-19 млн тонн, що перевищить прогнозні показники при її посіві, загалом за врожайністю всіх сільгоспкультур можна робити обережно-оптимістичний прогноз, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

“Новий врожай достатній, хоча він значно менший за минулорічний, але більший, ніж прогнозувалося при сівбі. Досить багато пшениці – у нас прогноз по ній 18-19 млн тонн, при тому, що багато ще не вивезено, а ми споживаємо в рік у 3-4 вдвічі менше, ніж зараз збираємо. Збираємо нормально, з невеликим запізненням, але це викликано погодою”, – розповів він у ході UA-телемарафону.

За словами міністра, за всіма засіяними в країні сільгоспкультурами очікується непогана врожайність. При цьому Сольський уточнив, що хоча на даний момент немає факторів, які б на неї негативно впливали, проте не можна виключити їх появу в майбутньому, аж до моменту збирання врожаю.

Як повідомлялося, Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн тонн, її експорт – 10 млн тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10, 2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.

,

ЄК пропонує запросити Україну до Конвенції про транзит

Європейська комісія (ЄК) запропонувала запросити Україну приєднатися до Конвенції про спільний транзит – міжнародну систему митного транзиту товарів, яка гарантує спрощені процедури у цій сфері між Євросоюзом та країнами-партнерами.

“Україна відповідає всім необхідним критеріям для приєднання до Конвенції, включно з юридичними, структурними та ІТ-вимогами”, – йдеться у схваленому у п’ятницю проєкті документа про позицію ЄС.

У документі наголошується, що, “крім того, приєднання до цієї Конвенції передбачено в Угоді про асоціацію між ЄС та Україною та у стратегії ЄС з підготовки вступу України до ЄС”.

Конвенція передбачає полегшений процес перевезення товарів між ЄС та сімома “країнами загального транзиту” (Норвегією, Ісландією, Швейцарією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною та Великою Британією).

До членів договору застосовуються спрощені правила, такі як взаємно визнані фінансові гарантії митного транзиту та менша кількість перевірок. Вони допомагають скоротити витрати для підприємств ЄС і країн-партнерів, одночасно полегшуючи та стимулюючи торгівлю, зазначається у пресрелізі ЄК.

Після схвалення Радою ЄС ця позиція буде представлена найвищому органу Конвенції та іншим країнам-підписантам, які потім можуть офіційно запросити Україну долучитися.

ЄК сподівається, що це може статися у жовтні цього року.

, ,

До портів України вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення зерна на зовнішні ринки

До дунайських портів України через гирло Бистре вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення українського зерна на зовнішні ринки, ще близько 90 чекають на рейд Сулінського каналу, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.

“Станом на 20:00 12 липня 2022 року шістнадцять торговельних суден, які будуть перевозити українську аграрну продукцію на зовнішні ринки, уже пройшли каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море й очікуватимуть на завантаження українським зерном. Ще понад 90 суден очікують на рейді каналу Суліна своєї черги аби зайти саме в українські порти”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом на рейді румунського каналу Суліна перебувають 135 суден.

Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, ці кораблі здійснили проходження через гирло Бистре за останні чотири доби.

“Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, що також дасть змогу розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових”, – наголосив Васьков.

За його словами, Україна проводить переговори з Румунією та Єврокомісією щодо збільшення кількості проходжень через Сулінський канал.

У пресслужбі міністерства зазначили, що проходження гирлом Бистре до українських портів на Дунаї стало можливим після звільнення від російських військ острова Зміїний.

, , ,

Мінсільгосп США у липні зменшив на 2 млн тонн оцінку врожаю пшениці в Україні у 2022/2023 МР

Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті скоротило порівняно з червневим прогноз урожаю української пшениці у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн – до 19,5 млн тонн, при цьому оцінку її експорту збережено на рівні 10 млн тонн.

“Виробництво в Україні знижено на 2 млн тонн – до 19,5 млн за рахунок скорочення посівних площ, як зазначено у наданій урядом країни статистиці”, – зазначається у звіті Мінсільгоспу США, оприлюдненому у вівторок.

Згідно з документом, на 1 млн тонн знижено оцінку внутрішнього споживання пшениці в Україні – з 11,2 млн тонн до 10,2 млн тонн, зокрема для корму – з 6 до 5 млн тонн, випливає з липневого звіту USDA.

Крім того, з 6,01 млн тонн до 5,24 млн тонн скорочено прогноз перехідних залишків на кінець поточного маркетингового року порівняно з 5,84 млн тонн на його початок.

Мінсільгосп США в новому прогнозі зберіг прогноз експорту кукурудзи з України в 2022/2023 МР на рівні 9 млн тонн, а її врожаю – 25 млн тонн. При цьому прогноз її внутрішнього споживання в Україні також залишено на колишньому рівні 10,7 млн тонн.

Згідно зі звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР збережено на рівні 31,76 млн тонн, а його експорту – 10,83 млн тонн.

Як повідомлялося, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів.

Загалом у 2021/2022 МР країна поставила на зовнішні ринки 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше проти аналогічної дати 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Урожай пшениці минулого року становив 33 млн тонн, фуражного зерна – 53,5 млн тонн, зокрема кукурудзи – 42,13 млн тонн.

,

Єврокомісія підтвердила, що пропонує заборонити імпорт золота з РФ

Пропозиції Єврокомісії щодо нових санкцій проти Росії передбачають заборону на імпорт російського золота, посилення обмежень на експорт товарів подвійного призначення та на передачу передових технологій, повідомляється у заяві ЄК.

“Сьогоднішній санкційний пакет передбачає нову заборону на імпорт російського золота. Також ми хочемо посилити контроль над експортом товарів подвійного призначення та високих технологій”, – йдеться у ній.

Також, за даними ЄК, у запропонованому нею пакеті санкцій “ми знову наголошуємо, що обмежувальні заходи ЄС ніяк не націлені на торгівлю продукцією АПК між третіми країнами та Росією. Крім того, текст уточнює цілі деяких фінансових та економічних санкцій, що вже діють”.

“Нарешті, пропонуємо продовжити санкції ЄС, що вже діють, на шість місяців: до наступного планового їх перегляду наприкінці січня 2023 року”, – повідомляє ЄК.

, , ,