Група “Нафтогаз” і PGNiG (Польща) підписали меморандум про взаєморозуміння під час реалізації проектів із розвідки та видобутку вуглеводнів, насамперед у західному регіоні України.
“Першочерговий акцент “Нафтогаз” і PGNiG зроблять на вивченні можливостей для спільної розвідки нових площ у Західній Україні, що межують із польським кордоном. Зокрема, партнери допускають співпрацю на Берестянській ділянці, щодо якої “Нафтогаз” уклав угоду про розподіл продукції (УРП) з урядом наприкінці 2020 року”, – повідомляється в прес-релізі групи.
У “Нафтогазі” нагадали, що група за підтримки уряду отримала значні площі для пошуку і видобутку вуглеводнів на материковій частині та шельфі країни.
“Залучаючи міжнародних партнерів, ми прискорюємо темпи розкриття ресурсного потенціалу України. PGNiG – публічна компанія з високими стандартами – відкрила низку великих родовищ в Європі. Зокрема, PGNiG має підтверджений успішний досвід відкриття родовищ і видобутку газу в Польщі – регіоні, який межує з українською частиною Карпат. Водночас компанія має вдалі приклади розвитку газодобувного бізнесу в інших країнах, зокрема з потужною присутністю в Норвегії. Я впевнений, ми зможемо досягти взаємовигідного синергії”, – зазначив головний виконавчий директор “Нафтогазу” Отто Ватерландер.
“Україна має найбільший ресурсний потенціал у Європі й у такий спосіб є привабливою з точки зору нарощування потенціалу для таких компаній, як PGNiG. Ми особливо зацікавлені у розвитку видобутку газу в Західній Україні. Цей регіон межує із зоною нашої діяльності в Польщі, і наші дослідження свідчать про його перспективність”, – додав віце-президент і головний виконавчий директор PGNiG Роберт Перковський.
Як повідомлялося, “Нафтогаз” за останній рік отримав доступ до Чорноморського шельфу, Юзівської площі і ще чотирьох великих нафтогазових ділянок у межах УРП.
“Нафтогаз” у 2020 році заявив про намір приростити нові ресурси вуглеводнів і з цією метою збільшив роль геологічного напряму в структурі групи, Збільшити видобуток “Нафтогаз” планує шляхом інвестування в глибоке буріння, нетрадиційний газ, зокрема газ зі щільних колекторів (tight gas), і морський шельф.
“Нафтогаз” планує інвестувати у видобуток вуглеводнів $7,3 млрд у 2021-2025 рр., наростивши запаси в 1,8 разу. В 2026-2030 рр. інвестиції мають становити $14,1 млрд.
При цьому частка інвестицій у нові родовища з 2023 року має перевищити інвестиції у вже розвідані. Група не зможе самостійно профінансувати озвучені плани, тому планується залучати до процесів сторонніх інвесторів.
На сьогодні “Нафтогаз” має 254 млрд куб. м розвіданих запасів газу і 157 млрд куб. м умовних і перспективних, а в 2025 році планує наростити їх до 250 млрд куб. м розвіданих і 500 млрд куб. м умовних і перспективних.
“Укргазвидобування”, що входить до дивізіону “Нафтогаз Розвідка та Видобуток”, в 2020 році скоротило видобуток товарного газу на 1,2% (на 0,17 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 13,45 млрд куб. м, а валовий видобуток компанії становив 14,23 млрд куб. м.
“Нафтогаз України” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни. Група є монополістом зі зберігання природного газу в підземних сховищах і транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни.
Дочірня компанія оператора мобільного зв’язку “Vodafone Україна” Vodafone Retail у 2020 році наростила частку в сегменті продажу онлайн на 10 процентних пунктів – до 20%.
Як зазначено в аналітичному звіті компанії щодо ринку смартфонів в Україні, у 2020 році зростання обсягів продажу онлайн спостерігалося не лише в містах-мільйонниках, а й у невеликих населених пунктах, що оператор пов’язує з розширенням географії 4G-покриття в усій Україні.
Карантинні обмеження суттєво змінили ринок. У 2020 році компанія сфокусувалася на продажу через інтернет-магазин: розширила асортимент, удосконалила роботу із сервісами доставки, оптимізувала низку внутрішніх бізнес-процесів і, як результат, – частка онлайн-покупок за рік зросла до 20%.
“Омніканальність є важливою. Є люди, які, навіть купуючи онлайн, хочуть прийти офлайн, забрати свій товар і до нього ще щось докупити. Тому ми бачимо, що розвиток онлайну буде, але він не перекриє офлайн-торгівлю”, – коментує роботу ритейл-мережі директор Vodafone Retail Олена Мироненко.
За її словами, нині в мережі Vodafone Retail 500 монобрендових магазинів, і цю кількість компанія планує зберегти до стабілізації ситуації, виходу світу з глобальної хвилі пандемії, а згодом розгляне можливість розширення мережі.
У 2020 році частка смартфонів з екраном 6 і більше дюймів зросла до 81%, як операційна система лідирує Android у співвідношенні 98% до 2%.
“Зростання споживання мобільного трафіку позначається на популярності смартфонів з акумуляторами від 4000 до 5000 mAh. У 2018 році вони посідали 12%, у 2019-му вже 42%, в 2020-му – 74,2%”, – зазначають в Vodafone Retail.
На думку компанії, в 2021 році частка смартфонів з акумуляторами від 4000 до 5000 mAh швидко зростатиме.
Наявність технології розпізнавання відбитків пальців у нових телефонах зросла з 59% до 79,8% за 2018-2020 рр.
У 2020 році понад 60% покупців було достатньо 12-18 мегапікселів у камері смартфона. Решта 40% прагне до постійного поліпшення якості мобільної фотографії.
“Сегмент смартфонів із камерами 24-30 Мп демонструє падіння з 17% на початку 2020 року до 5,6% до кінця року, зате сегмент понад 30 Мп зріс з 22% до 24,7% протягом 2020 року”, – йдеться в аналітиці оператора.
Згідно з даними Vodafone Retail, інтерес до NFC технології доволі повільно зростав у 2018-2019 роках і загалом збільшився на 6%. Пік зростання популярності технології (+10%) у 2020 році припав на період першого локдауну, а після нього попит на NFC знову впав на 12%.
Також 98% смартфонів, проданих у мережі Vodafone Retail в 2020 році, підтримують роботу в 4G-мережі. При цьому відсоток пристроїв, що підтримують дві SIM-картки, знижується – з 99,6% у 2019 році до 75% у 2020 році.
Якщо раніше 70% покупців із року в рік обирали темні кольори смартфонів – чорний і синій, то в 2020 році вибір почав дещо зміщуватися в бік кольорових смартфонів.
П’ятірка найпопулярніших брендів за кількістю проданих смартфонів у мережі Vodafone Retail у 2020 році:
– Samsung – 36%
– Xiaomi – 30%
– Tecno – 15%
– Nokia – 10%
– Huawei – 3%.
Лідером із продажу серед брендів смартфонів у магазинах Vodafone є Samsung – його обирають практично в усій Україні, окрім кількох областей – у Вінницькій, Рівненській та Хмельницькій областях у 2020 році частіше обирали Xiaomi.
Моделі Tecno і Nokia вийшли до топ у 2020 році завдяки популярним пропозиціям, які може надати покупцеві лише операторська мережа – “Смартфон плюс зв’язок у подарунок”.
“У перший локдаун 2020 року вдвічі знизилися обсяги продажу фітнес-браслетів і смарт-годинників. Але вже в травні-серпні, після виходу країни з карантину, обсяги продажу цих категорій товарів зросли втричі порівняно з початком року. При цьому майже втричі зросли обсяги продажу телевізорів і ноутбуків – пандемія змусила українців облаштовувати домашні офіси й налагоджувати домашнє дозвілля”, – зазначають у Vodafone Retail.
Змінилося гендерне співвідношення покупців. Уперше жінки почали купувати стільки ж мобільної техніки, як і чоловіки. Раніше це співвідношення зберігалося на рівні 40:60 протягом тривалого часу.
Простежуються зміни й у вікових категоріях: у 2021 році молодь (18-25) почала купувати вдвічі більше, переважно онлайн. Кількість покупок, які здійснюють люди віком 55-65 років, зросла на 11%.
Збільшилося наповнення купівельного кошика: якщо раніше в ньому найчастіше опинявся один товар за одну купівлю, то на сьогодні типовий покупець у середньому за одну купівлю обирає до трьох одиниць гаджетів й аксесуарів.
В основі звіту – дані продажу у власній роздрібній мережі, а також Big Data аналітика на базі даних мережі “Vodafone Україна”.
23 березня гігантський контейнеровоз Ever Given сів на мілину в Суецькому каналі, перекривши один з найбільш завантажених морських торговельних шляхів у світі.
За оцінками голландської компанії Boskalis, яка залучена до рятувальної операції в Суецькому каналі, щоб зняти з мілини 400-метровий контейнеровоз може знадобитися за оптимістичними оцінками від однієї доби, а за песемістичними кілька тижнів.
Глибоко занепокоєні цією кризовою ситуацією українські вчені та представники промисловості (Національної академії наук України, Авіаконцерну «Антонов» тощо) розробили інноваційні рішення, які дозволяють достатньо швидко зняти контейнеровоз з мілини.
У разі необхідності українські фахівці готові практично допомогти у вирішенні цієї проблеми.
Україна має для цього і унікальні технології і необхідні технічні засоби.
В даний момент Україна готує звернення з пропозиціями та очікує підтвердження від місцевої влади.
У разі зацікавленості Єгипетської сторони та причетних до ситуації інших сторін Україна може долучитися до практичного та оперативного вирішення цієї кризи, яка вже набула світового рівня та привела до втрати майже $400 млрд. Втрати продовжують зростати щогодинно.
Генерал-майор Даник Юрій Григорович
Доктор технічних наук (2000), професор (2002)
Заслужений діяч науки і техніки України (2004)
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006)
Оператор мобільного зв’язку “Київстар” (Київ) у 2020 році отримав 10 млрд 369,86 млн грн чистого прибутку, що на 15,72% вище показника 2019 року, повідомляється в оголошенні про проведення оператором 29 квітня річних зборів акціонерів.
Згідно з ним, нерозподілений прибуток компанії за підсумками року становить 10 млрд 383,97 млн грн порівняно з 12 млрд 752,41 млн грн роком раніше.
“Визначити, що накопичений нерозподілений прибуток товариства станом на кінець 2020 року є нерозподіленим прибутком, що підлягає подальшому розподілу у вигляді дивідендів (річних або проміжних) або будь-якого іншого використання за рішенням загальних зборів акціонерів товариства”, – йдеться у проекті рішення зборів.
Згідно з оголошенням, довгострокові зобов’язання “Київстару” за рік зросли у 2,8 раза – до 7,012 млрд грн, тоді як поточні – на 4,2%, до 8,512 млрд грн, а сумарна дебіторська заборгованість знизилася на 2,6% – до 0,826 млрд грн.
Компанія за 2020 рік наростила основні кошти на 14,8% – до 13,824 млрд грн, її сумарні активи збільшилися на 10,74% – до 27,013 млрд грн.
Як повідомлялося, “Київстар” у 2020 році збільшив дохід на 12,4%, до 25,158 млрд грн, EBITDA – на 15,6%, до 16,979 млрд грн, при цьому маржа EBITDA зросла на 1,9 процентних пункти – до 67,5%.
Кількість абонентів мобільного зв’язку оператора за підсумками четвертого кварталу 2020 року скоротилася на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до 25,9 млн, тоді як кількість абонентів фіксованого зв’язку зросла на 10,9% – до 1,1 млн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами на кінець 2018 року користувалися майже 26,4 млн абонентів мобільного зв’язку і майже 0,9 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) з 29 березня 2021 року поновлює рейс Одеса – Стамбул (Туреччина) – Одеса, повідомила прес-служба авіаперевізника.
Окрім цього, “МАУ” також збільшує до 21 рейсу на тиждень частоту перельотів Київ – Стамбул – Київ.
Авіакомпанія зазначає, що рейси з Києва до Стамбула й назад виконуватимуться щодня тричі на день, а в деякі періоди – чотири рази на день.
Зворотні рейси на напрямку Одеса – Стамбул – Одеса виконуватимуться щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці.
Прямі рейси з Києва й Одеси до Стамбула також виконують турецька авіакомпанія Turkish Airlines і українська SkyUp Airlines.
З першого квітня 2021 року розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов. Про це повідомила прес служба Асоціації рибалок України.
– Під час нересту дозволено аматорська риболовля, але тільки з берега в світлий час доби, в межах населеного пункту там, де немає природних нерестовищ, і тільки 1 вудкою з одним гачком або спінінгом, при дотриманні норм вилову – до 3 кг/день на людину . Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Також з першого квітня в ряді областей встановлено заборону на вилов раків.
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Потрібно визнати, що штрафи настільки мізерні, що не можуть зупинити масове браконьєрство. Судіть самі: штраф – від 34 до 170 грн, а за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням електроструму, вибухових або отруйних речовин) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Однак були випадки коли суди повертали порушників знаряддя лову, зокрема електровудки.
Законопроект який передбачає значне посилення покарання і збільшення штрафів за незаконний вилов водних біоресурсів, знаходиться у Верховній Раді України, він не прийнятий у другому читанні.
Крім штрафу порушник повинен буде платити компенсацію за завдані збитки, він рахується за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плотва – 85, лящ – 170, лин – 119 грн
Котрий рік поспіль нерест у риби проходить в екстремальних умовах.
Багато років не проводяться меліоративні роботи по розчищенню нерестовищ, в результаті вони заростають і стають непридатними. Так само через незаконну забудову прибережної території зникають місця традиційного нересту риби. Де раніше були природні нерестовища сьогодні бетонні причали приватних маєтків. Все це призвело до того, що за останнє десятиліття зникло більше 40% природних нерестовищ, що істотно позначилося на чисельності риб’ячих зграй.
Так само в цей потаємний для риби період багато річок перетягнуті браконьєрськими сітками.
Якщо в 1991 році було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, то в 2020 році 114 тисяч порушників природоохоронного законодавства на водоймах. З них органами рибоохорони були затримані 46,5 тисяч порушників, які завдали збитків на 102 млн грн., про це кажуть експерти Асоціації рибалок України.
Найбільше затримали браконьєрів в: Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської областях а так само на Азовському морі. За статистикою виявляють не більше 15% від усіх порушень. Ці цифри говорять про катастрофічне зростання випадків браконьєрства.
Сьогодні моторизовані бригади з багатокілометровими сітками знищують рибні запаси країни, виловлюючи ікряну рибу. Нерідки випадки коли все це відбувається під «дахом» структур яким держава довірила охорону риби.
У таких випадках браконьєри і корумповані чиновники спільно несуть відповідальність за знищення рибних ресурсів країни.
За неофіційними даними незаконний вилов вже більше офіційного і становить 80-90 тисяч тонн риби на рік. Щодня з наших водойм браконьєри виловлюють понад 400 тонн риби. Тіньовий рибний ринок оцінюється в 4-5 млрд грн.
Незаконний вилов знищує рибний ресурс, підриває державну продовольчу безпеку і руйнує вітчизняну рибну галузь, завдаючи державі збитків на мільярди гривень.
Асоціація рибалок України звертається до всіх хто любить наші водойми, дбайливо ставиться до риби, яка готується до нересту. Допоможіть захистити майбутнє наших річок – не допускайте варварського вилову риби в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи.
Телефони гарячої лінії:
Держрибагентство – 0 (800) 50-52-50;
Держекоінспекція – +38 (044) 521-20-38;
Поліція – 102
Прес служба Асоціації рибалок України
