До державної програми пільгового іпотечного кредитування “еОселя” долучилася лише третина новобудов Києва, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі інвестиційно-девелоперської компанії City One Development.
“Кількість столичних ЖК, у яких можна придбати житло на умовах державної іпотечної програми “еОселя”, збільшується, зараз їх 48 – це третина первинного ринку Києва. Переважна більшість із них пропонують житло в добудованих і зданих будинках або на завершальних етапах будівництва. Лише в 13 столичних ЖК є можливість придбати квартиру саме на етапі будівництва“, – повідомила аналітик компанії Олена Ширина.
На її думку, незважаючи на постійні зміни, розширення умов і збільшення учасників “еОселі”, кількість представлених об’єктів на первинному ринку, де можна придбати квартиру за держпрограмою, все одно недостатня для стимулювання інтересу до новобудов.
За даними розпорядника програми ПрАТ “Укрфінжитло”, до 24 червня кредити видано 11036 учасникам програми на суму 17,472 млрд грн. З них лише 359, або 3,25% позик – на житло, що будується.
Програма доступного іпотечного кредитування “еОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “еОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку і будинках, не старших за 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку, не старшому за 3 роки, або об’єкті, що будується.
У програмі бере участь вісім банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Сенс Банк, а також банк “Глобус”, Sky Bank і АТ “Банк Кредит Дніпро”.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія, що реалізує комплекс послуг у сфері створення та розвитку об’єктів нерухомості. Серед проєктів компанії в столиці “Новопечерські Липки”, “Бульвар Фонтанів”, “Святобор”. Портфель реалізованих проєктів налічує понад 900 тис.кв.м, на етапі будівництва – 600 тис.кв.м.
Аптечні продажі в Україні в січні-травні 2024 року зросли в грошовому виразі на 13,87% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 80,159 млрд грн, у натуральному скоротилися на 4,2% – до 491,363 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 163,14 грн – на 18,86% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у січні-травні 2024 року становили 62,827 млрд грн, що на 13,72% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному виразі аптечні продажі ліків скоротилися на 4,45% – до 345,722 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-травні 2024 року становила 181,73 грн за одиницю товару, що на 19% більше, ніж роком раніше.
Крім того, за даними “Бізнес Кредиту”, у грошовому виразі найбільшу динаміку в січні-травні 2024 року продемонстрували аптечні продажі лікувальної косметики, які зросли на 20,72% – до майже 2,035 млрд грн, у натуральному виразі аптечні продажі в цьому сегменті зросли на 10,87%, до 11,483 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками п’яти місяців становила 177,2 грн, що на 8,88% вище, ніж роком раніше.
Крім того, серед лідерів динаміки аптечних продажів БАДи, які в грошовому виразі зросли на 20%, до 8,514 млрд грн, але в натуральному фактично залишилися на торішньому рівні – 43,208 млн упаковок (зростання 0,97%).
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року аптечні продажі в Україні зросли в грошовому виразі майже на 21,67% порівняно з 2022 роком – до 174,249 млрд грн, тоді як у натуральному скоротилися на 4,76%, до 1,218 млрд упаковок. Середньозважена ціна аптечних продажів за підсумками минулого року становила 142,96 грн за одиницю, що на 27,75% більше, ніж за підсумками 2022 року. Водночас реалізація лікарських засобів в аптеках зросла на 19,69% у грошовому виразі – до 136,246 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 858,55 млн упаковок. Їхня середньозважена ціна зросла на 23,5% і становила 158,69 грн за одиницю.
За підсумками першого кварталу аптечні продажі в Україні в січні-березні 2024 року зросли в грошовому виразі на 14,8% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 48,532 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 300,373 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 161,57 грн – на 18,39% більше, ніж у першому кварталі 2023 року.
Чистий консолідований прибуток групи “Нафтогаз” за підсумками січня-березня 2024 року становив 10,9 млрд грн проти чистого збитку 1,9 млрд за перший квартал минулого року, повідомила пресслужба в п’ятницю.
За її даними, консолідований операційний прибуток групи в I кварталі 2024 року становив 12,4 млрд грн, що в 3,6 раза більше, ніж у січні-березні-2023 (3,4 млрд грн).
Водночас за січень-березень 2024 року група “Нафтогаз” сплатила до державного бюджету податків на суму 18,2 млрд грн – це 6% усіх платежів, контрольованих Державною податковою службою України.
“Нафтогаз” залишається опорою України в умовах війни. Спільними зусиллями покращуємо наші позиції, показуючи зростання фінансових показників. У І кварталі 2024 року ми покращили фінансовий результат і материнської компанії групи – НАК “Нафтогаз України”. Вона отримала чистий прибуток у розмірі 8,1 млрд грн, що на 0,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року”, – зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Він також нагадав, що наприкінці березня 2024 року група успішно завершила опалювальний сезон 2023/2024 років в умовах дії ПСО, не отримавши жодного додаткового фінансування від держави.
Як повідомлялося, у 2023 році чистий консолідований прибуток групи “Нафтогаз” становив 23,1 млрд грн проти 79,1 млрд збитку у 2022 році.
Україна станом на 26 червня з початку 2023-2024 маркетингового року (липень-червень) експортувала 50,305 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,373 млн тонн було відвантажено в червні, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 18,268 млн тонн (у червні – 831 тис. тонн), ячменю – 2,475 млн тонн (89 тис. тонн), жита – 1,6 тис. тонн, кукурудзи – 29,02 млн тонн (2,44 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна оцінюється в 97,3 тис. тонн (у червні – 4,8 тис. тонн), зокрема, пшеничного – 91,9 тис. тонн (у червні – 4,7 тис. тонн).
Постраждалим у ДТП з вини українських водіїв за кордоном за 5 міс. 2024 року було виплачено EUR20,8 млн, що на 13% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється на сторінці МТСБУ у “Фейсбук”.
Згідно з повідомленням, кількість таких випадків зросла на 8,5% – до 6,401 тис. Середній розмір виплати варіюється, оскільки нарахування відбувається відповідно до локального законодавства, а ліміти страхового відшкодування в європейських країнах досягають мільйона євро і в деяких випадках можуть бути необмеженими.
Наприклад, якщо дорожня пригода сталася в Польщі, то ліміти компенсації становлять: по життю і здоров’ю – EUR5,21 млн, по майну – EUR1,05 млн.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
У всьому світі страховики мають 9-12% участі в ринку комерційної нерухомості (CRE) за допомогою прямих і непрямих інвестицій в іпотечні кредити, облігації та нерухомість, яка перебуває в прямій власності, зазначається у звіті Gallagher на її сайті.
Страхові компанії є основними інвесторами в комерційну нерухомість, при цьому американські та європейські страховики інвестують у цей сектор приблизно 12% і 7% своїх інвестиційних портфелів відповідно. Потенційна рецесія, особливо рецесія, викликана комерційною нерухомістю, викликала деяку стурбованість як у сфері страхування життя, так і у сфері страхування життя.
Серед ключових результатів звіту також те, що COVID-19 і зростання кількості тих, хто працює вдома, призвели, зокрема, до різкого збільшення доступності комерційної нерухомості в центрі міста. Ця тенденція не показує жодних ознак зміни назад.
Рецесійні перешкоди залишаються незначними за здорової економіки США та ЄС, який перебуває в стагнації, але не стискається. Китай залишається сильним в абсолютному вираженні, незважаючи на зниження темпів зростання порівняно з недавнім минулим.
Банки неухильно збільшують свої інвестиції і розширюють кредитні лінії для комерційної нерухомості. Це допомогло пояснити, як сектор залишався життєздатним у важкі часи.
