ПрАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт» із промислово-будівельної групи «Ковальська» Олександра і Сергія Пилипенків перемогло в аукціоні Держгеонадр з продажу спеціального дозволу на видобування гранітів ділянки Коростень-Щорсівська-II Коростенського родовища (Житомирська обл.). Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані майданчика UBIZ.ua, акредитованого АТ «Прозорро.Продажі».
Торги відбулися в пʼятницю, 12.07.2024 (NADRA.INFO анонсували аукціон). Єдиним конкурентон ТНК Граніт стало ТОВ «І.Б.К. Девелопмент» Олександра Лукʼянця, Олега Волинцева і Віталія Жуківського.
Аукціон був другим повторним і стартував з 5 898 024,89 грн. Це удвічі менше, ніж початкова вартість першого аукціону (11 796 049,78 грн), який не відбувся 06.06.2024, і на чверть – порівняно з повторними торгами 25.06.2024. Зауважимо, під час попередніх спроб, ТНК Граніт не могла купити спецдозвіл, оскільки була єдиним учасником аукціонів (порядок вимагає, щоб учасників було щонайменше двоє).
Під час сьогоднішнього аукціону учасники не торгувалися. Кінцеві ставки (вони ж початкові) такі:
Переглянути торги можна за посиланням. Якщо переможець відмовиться викупити лот, втратить 11 796 049,78 грн гарантійного внеску.
Нагадаємо, ТНК Граніт з 2006 р. розробляє сусідню ділянку Коростенського родовища. Як ми вже писали раніше, з відкритих джерел відомо, що група Ковальська контролює такі видобувні обʼєкти (про деякі ми писали тут і тут):
Ковальська купує другий дозвіл на Коростенське родовище гранітів
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 33,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $75,101 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 5,4% – до $41,555 млн млн.
У червні імпортовано міді на $10,114 млн, експортовано – на $8,658 млн.
Крім того, Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн), алюмінію та виробів із нього – на 24,1%, до $208,745 млн (у червні – $36,852 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 19,5% – до $1,350 млн (у червні – $330 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 37,4%, до $28,340 млн (у червні – $5,110 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші шість місяців 2024 року зріс на 12,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $54,175 млн (у червні – $10,383 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн), нікелю та виробів становив $422 тис. (у червні – $180 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $125 тис.
Експорт цинку за шість місяців цього року становив $98 тис. (у червні – $14 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $72 тис. Експорт олова та виробів становив $181 тис. (у червні – $35 тис.) проти $52 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Уряд України в п’ятницю затвердив умови приватизації ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), встановивши стартову ціну 3 млрд 899,358 млн грн.
“Взяти до відома визначену радником – ТОВ “БДО Корпоративні Фінанси” стартову ціну пакета акцій у розмірі 3 899 358 000 (три мільярди вісімсот дев’яносто дев’ять мільйонів триста п’ятдесят вісім тисяч) гривень”, – ідеться в розпорядженні Кабінету міністрів №643 від 12 липня на його сайті.
Уточнюється, що на продаж буде виставлено всі 1 млрд 944 млн акцій, що становить 100% статутного капіталу.
Раніше Фонд держмайна вказував, що продаж ОГХК належить до великої приватизації, оскільки це продаж державних активів балансовою вартістю понад 250 млн грн. Раніше ФДМ уже провів аукціонні комісії з продажу готелю “Україна”, ОГХК і державної частки в статутному капіталі ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь” (ТРЦ “Ocean Plaza”). Аукціони з продажу цих активів будуть оголошені після затвердження стартових цін та умов продажу Кабінетом міністрів. Усі аукціони відбуватимуться в державній електронній системі “Прозорро.Продажі”. Гроші від приватизації держпідприємств спрямовуються до держбюджету України, а від приватизації націоналізованих активів – до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-червні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 295,199 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,37 раза – до $105,769 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (86,47% поставок у грошовому вираженні), Угорщини (4,03%) і Китаю (3,63%).
У перші шість місяців року країна експортувала 749 тонн коксу на $171 тис. до Молдови (99,41%) і Латвії (0,59%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Гірничорудні підприємства України в січні-червні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 315,164 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 78,8% – до $1 млрд 602,255 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (38,66% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,46%) і Польщі (15,83%).
В Україну за січень-червень 2024 року було імпортовано ЗРС на $151 тис. у сумарному обсязі 330 тонн, тоді як у січні-червні-2023 завезено на $42 тис. у сумарному обсязі 68 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (47,02%), Італії (19,87%) і Норвегії (18,54%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
