Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Детективи Територіального управління БЕБ у м. Києві у складі Міжвідомчої слідчої групи, спільно із слідчими Головного управління Національної поліції у м. Києві викрили підпільну мережу ігрових закладів.
Встановлено групу осіб, яка організувала та здійснювала незаконну діяльність з азартних ігор без відповідних дозвільних документів на території міста Києва.
Незаконні послуги надавалися цілодобово, порушуючи комендантську годину. Ігрові заклади були облаштовані як на перших поверхах житлових будинків, так і в окремих приміщеннях на ринках. Така діяльність призвела до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Детективи БЕБ провели обшуки в Святошинському, Шевченківському, та Солом’янському районах міста Києва, за адресами розміщення нелегальних гральних закладів.
За результатами обшуків виявлено та вилучено понад 400 одиниць комп’ютерної техніки. Також вилучено товарно-матеріальні цінності, необхідні для організації та провадження послуг з азартних ігор. Орієнтовна вартість вилучено майна становить понад 2 млн грн. Діяльність 13 гральних закладів припинено.
За попередніми підрахунками аналітиків ТУ БЕБ у м. Києві за І півріччя 2023 року через діяльність таких гральних закладів державним бюджетом України недоотримано податків на суму понад 30 млн грн.
Наразі досліджуються обставини та встановлюється повне коло осіб причетних до незаконної діяльності.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей) здійснюють детективи Територіального управління БЕБ у м. Києві у співпраці зі слідчими ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури.
ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-червні 2023 року зібрала страхові премії на суму 152,2 млн грн, що на 11,2% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється на сайті РА “Стандарт-Рейтинг”. Згідно з інформацією РА про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaААА” за національною шкалою, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перше півріччя 2023 року, зріс порівняно з тим самим періодом 2022 року на 32,05%, до 31,818 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика збільшився на 3,32 відсоткових пункти (п.п.), до 20,91%.
При цьому аквізаційні витрати зросли на 6,51%, до 77,997 млн грн.
Чистий прибуток компанії за січень-червень становив 33,963 млн грн, що в 2,44 раза більше за прибуток, отриманий за перше півріччя 2022 року.
Активи на 30 червня збільшилися на 15,77%, до 267,289 млн грн, власний капітал – на 28,38%, до 153,655 млн грн, зобов’язання – на 2,19%, до 113,634 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 33,25%, становивши 88,221 млн грн.
РА також зазначає, що станом на 1 липня поточного року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 159,267 млн грн, які складалися з ОВДП (85,09%), ОЗГП (2,35%) і депозитів у банках (12,56%).
ARX Life, як і ARX, є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до топ-10 компаній на ринку страхування життя в Україні.
Один з акціонерів ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) – Едері Лірон (Ізраїль) – продав свій пакет акцій у розмірі 23,1%.
Згідно з інформацією компанії, пакет акцій фізичної особи Марії Кондратюк збільшився з нуля до 23,1%.
Компанія констатує, що інформація про зміну власника акцій їй стала відома 18 серпня 2023 року, а дата відповідної угоди – 17 серпня.
Едері Лірон народився в Єрусалимі, з 2002 року був головним рабином Кривого Рогу. На його персональній сторінці у Facebook на момент виходу матеріалу повідомляється, що він “працював у Єврейській громаді Кривого Рогу”.
Як повідомлялося, “Стальканат” за підсумками роботи в першому півріччі поточного року скоротив чистий прибуток на 28,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 164,360 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець червня 2023 року становив 340,116 млн грн.
“Стальканат” у 2022 році отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн. Чистий дохід у 2022 році становив 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
Компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) було 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
АТ “Укргазвидобування” спрямувало до зведеного бюджету країни 13,88 млрд грн рентних платежів за результатами своєї діяльності з січня по серпень 2023 року.
“Із цієї суми 5%, або 693,9 млн грн, надійде до бюджетів місцевого та обласного рівнів в 11 регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів”, – повідомляють у пресрелізі АТ.
Зокрема, до Харківської області буде спрямовано 336,9 млн грн, до Полтавської – 292,21 млн грн, до Львівської – 31,8 млн грн, до Дніпропетровської – 18,38 млн грн, до решти регіонів – 14,62 млн грн.
“Нагадаємо, що сума рентних платежів розраховується відповідно до ціни продажу природного газу “Укргазвидобування” на користь НАК “Нафтогаз України”.
