Гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк.
“Нагадаю: перше півріччя 2022 року гральний бізнес приніс до бюджету лише 209 млн грн. А більшість операторів сиділи на пільзі “2%” і займалися міскодингом”, – написав він у Телеграм-каналі в середу.
Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.
“Ще є особливо “розумні” на ринку, особливо з податком на прибуток, тому буде продовження”, – додав він.
Крім цього, у середу українське онлайн-казино PIN-UP Ukraine повідомило про сплату до бюджету в першому півріччі цього року 1,067 млрд грн: у першому кварталі – 524,7 млн грн, у другому кварталі – 519,2 млн грн.
Компанія уточнила, що в цю суму також входять 23,4 млн грн за ліцензію на діяльність, отриману ТОВ “Укр Гейм Технолоджі” 2021 року.
“Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни”, – наводяться в повідомленні слова СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотька.
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики за підсумками спільного засідання з Національним банком України (НБУ) щодо проблем обміну валюти в середу поставив завдання Національній поліції протягом місяця закрити всі нелегальні обмінники.
“Сформулювали чітке завдання Нацполу – повне й остаточне їх припинення. Перелік додамо, якщо Нацпол сам не бачить. Термін – місяць”, – написав він у Телеграм-каналі.
Коментуючи зусилля НБУ щодо розв’язання проблеми з відмовою учасників ринку приймати в населення зношені та старі купюри іноземних валют, Гетманцев загалом позитивно оцінив дії регулятора, однак констатував, що проблему ще не розв’язано остаточно, і скарг від людей досі багато.
На думку голови комітету, невдоволення громадян припиниться тільки після притягнення до відповідальності найбільш системних порушників.
“У цьому контексті вітаю “таємних покупців” НБУ, гарячу лінію і системну перевірку скарг, що надходять від людей до Нацбанку”, – написав Гетманцев.
Як повідомлялося, Нацбанк у червні вжив комплекс заходів щодо врегулювання питання обміну зношених банкнот іноземної валюти, зокрема скасував перелік ознак незначного зносу банкнот, зустрівся з учасниками ринку і запровадив посилений контроль за дотриманням ними вимог регулятора.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) звернулася до перевізників із проханням нарощувати перевезення через угорські пункти пропуску (ПП), які наразі недозавантажені та мають резерви з передачі вантажів, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у вівторок на онлайн-нараді з угорськими вантажоперевізниками.
За його словами, у червні на ПП “Чоп-Захонь” було опрацьовано сумарно 1789 вагонів, які перевозили 95,8 тис. тонн вантажів різної номенклатури: у середньому цей стик в обох напрямках опрацьовує 59,6 вагонів за добу (в/д), з яких 51 вагон – на експорт з України.
Порівнюючи червневі показники з травневими, Ткачов зазначив збільшення вантажопотоку в цьому ПП на 13 в/c, або 27,4%.
Представник УЗ нагадав, що за останні чотири місяці максимальний показник вантажоперевезення через ПП “Чоп-Захонь” було зафіксовано в березні – 83 в/c.
Ткачов зазначив, що на сьогоднішній день на ПП “Чоп-Захонь” основна номенклатура – зерно, яке в червні передавали по 50,5 в/c.
За його інформацією, на цьому стику працює 4 перевізники. Найбільшим є Rail Cargo Hungary (RCH), який у червні обробив 904 вагони зі швидкістю понад 30 в/c. Найбільша номенклатура RCH – це зернові (707 вагонів), крім яких було опрацьовано 85 вагонів із контейнерами та імпорт нафтовантажів.
MMV Magyar Maganvasut Zrt (MMV) опрацювали в червні по ПП “Чоп-Захань” 421 вагон зі швидкістю 14 в/c. Найбільша частина вантажу також припала на зерно – 370 вагонів, також помітну частку склав імпорт нафтовантажів.
Magyar Vasuti Aruszallito Kft. (MVA) обробили 402 вагони зі швидкістю 13,5 в/c, з яких 377 із зерном.
На частку CD Cargo Hungary у червні припало 62 вагони зернових вантажів.
“Щодо “Чоп-Захонь” ми не бачимо черги на широкій (колії 1524 мм), на вузькій (1435 мм) йде робота з підходу. Тобто якихось проблем із передачею і з роботою “Чоп-Злхань” я особисто не бачу”, – констатував Ткачов.
За інформацією УЗ, у ПП “Батево-Еперешка” в червні було оброблено 3731 вагон із 252,3 тис. тонн вантажів різної номенклатури. У середньому в експортному сполученні з України відправляли 121 в/з, а приймали 3,5 в/з. Загалом цей стик обробляє 124,4 в/з.
“По “Батево-Еперешці” ми бачимо істотне просідання і падіння вантажної роботи на 28,5 в/c, або 18,6%. Якщо подивитися по зерновій групі, то в середньому через цей перехід передаємо 20,6 в/c. Минулого місяця цей показник був майже 26 в/c. Ми в березні, наприклад, обробляли 94 зернових в/c. На сьогодні, на жаль, по “Батево-Еперешці” тільки близько 21 в/c”, – зазначив Ткачов.
За його інформацією, у цьому стику працює два перевізники – MMV і RCH. MMV обробляв 19 в/c: з 565 вагонів у червні найбільше – 247 – припало на олію.
Своєю чергою, RCH по “Батево-Еперешці” обробив у червні 3166 вагонів із 215,2 тис. тонн вантажів різної номенклатури, зокрема руди – 1945 вагонів, зерна – 531, вугілля – 205. Його середньодобовий показник – близько 105,5 в/c..
“У напрямку “Батево-Еперешке” рухається лише 385 вагонів, з яких 196 із рудою, 30 із зерном, 25 із макухою і 26 із олією. Стик недовантажений, як “Чоп-Захонь”, тому є можливість ще нарощувати”, – додав Ткачов.
Він також зазначив, що сумарно два угорські переходи відпрацьовують найбільший обсяг зернових за добу – понад 70 вагонів.
“Це більше, ніж відпрацьовують усі стики Польщі (чотири ПП), Румунії та інших країн. Тобто, на сьогодні Угорщина у нас лідер з обробки зернових вантажів”, – констатував Ткачов.
Національний банк України 3 липня заніс ТОВ “Брокертім” до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів”, повідомляють на сайті регулятора.
Згідно з даними інтернет-ресурсів, ТОВ “Брокертім” зареєстровано в липні 2018 року. Його власником вказано ТОВ “ДТЕК Сервіс”, кінцевим бенефіціарієм якого є Рінат Ахметов.
Статутний капітал компанії становить 625,7 тис.грн.
АТ “Укргазвидобування” (УГВ) у червні запустило в роботу ще три свердловини на сході країни із сумарним видобутком 425 тис. куб. м газу на добу.
“Укргазвидобування”, що є частиною групи “Нафтогаз”, запустило в роботу три високопродуктивні свердловини із сумарним дебітом 425 тис. куб. м газу на добу. Дві з них – нові, третя отримала нове життя після капітального ремонту”, – повідомила компанія в середу.
Як зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов, дві нові свердловини УГВ пробурило на старому родовищі.
“Це дуже хороший результат, який став можливим завдяки аналізу розробки та використанню побудованої 3D-моделі. Такі сучасні підходи дали змогу сумарно запустити на родовищі 10 нових свердловин, добовий видобуток яких перевищив 3 млн куб. м”, – пояснив процитований на сайті “Нафтогазу” Чернишов.
Як поінформували в компанії, ще одна свердловина, на якій провели капітальний ремонт, працює на родовищі майже з 30-річною історією. До виконання ремонтних робіт видобуток газу з неї був незначним, але після переведення її на вищий горизонт свердловина збільшила видобуток у десятки разів.
“За перше півріччя 2023 року наше підприємство ввело в експлуатацію вже 11 високопродуктивних свердловин із видобутком понад 100 тис. куб. м на добу кожна. Чотири з них дають понад 300 тис. куб. м на день. Це ті показники, які поступово наближають нас до поставлених цілей – збільшення видобутку газу”, – наголосив зі свого боку в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачов.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м у 2023 році – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році компанія видобула 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Ліцензійний представник українського онлайн-гемблінгу, компанія PIN-UP Ukraine, продовжує підтримувати економіку країни необхідними відрахуваннями. За перше півріччя 2023 року компанія перерахувала до державного бюджету України 1, 067 млрд гривень податків.
До суми податків увійшли всі необхідні відрахування, що стосуються галузі: у першому кварталі компанія сплатила 524,7 млн гривень і 519,2 млн гривень були перераховані за другий квартал 2023 року. Також PIN-UP сплатила щорічні 23,4 млн гривень за ліцензію на діяльність.
За словами СОО PIN-UP Ukraine Ігоря Зотько, своєчасна сплата податків у повному обсязі — це насамперед підтримка економічної стійкості України та обов’язок кожного соціально відповідального бізнесу, особливо під час війни: «PIN-UP Ukraine є одним із надійних лідерів на ринку гемблінгу України, який усвідомлює свою відповідальність перед державою і громадянами. Ми прагнемо стати прикладом бізнесу, що сприяє економічному розвитку країни».
Нагадаємо, з 24 лютого 2022 року PIN-UP також допомагає українцям, які найбільше цього потребують. На благодійні та гуманітарні проєкти компанія спрямувала 71,3 млн гривень. Це понад 300 тонн харчових продуктів, ліків і товарів першої потреби для українців, які постраждали від бойових дій. Наразі компанія активно співпрацює з благодійним фондом PIN-UP Foundation, який усі свої ресурси направляє на підтримку та розвиток України.
PIN-UP Ukraine — українське онлайн-казино, яке одним з перших в Україні отримало ліцензію на діяльність. Ліцензія на організацію та проведення азартних ігор казино в мережі “Інтернет” видана ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей у 2021 році.
