Українські аграрії завершують посівну: за минулий тиждень вони засіяли зерновими та зернобобовими культурами 14 тис. га порівняно зі 133,3 тис. га на попередньому тижні та 193,5 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними на 15 червня, площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,618 млн га, що на 3% вище за спрогнозовані в березні.
Засіяні площі нижчі за минулорічні на 9,3%: станом на 9 червня 2022 року згідно з тодішніми зведеннями Мінагрополітики вони становили 6196,6 млн га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи, ярого ячменю, посіви яких відповідно на 13,5% та 14,9% менші за торішні і становлять 4,014 тис. га та 810,0 тис. га.
Водночас по кукурудзі вони вже на 11% перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як ячменем засіяно 78% очікуваних 1,041 млн га.
Перевищено минулорічні показники посіви проса, під яким зайнято 49,2 тис. га площ, проте це 82% площ, які очікувалися в поточному році.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 271,1 тис. га (на 41,9%), гороху – 138,5 тис. га (на 5,7%), гречки – 119,7 тис. га (59%).
Як повідомили в Мінагрополітики, сівбу ярих культур завершили аграрії 14 областей: Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької.
Порівняно з довоєнним 2021 роком посіви ярих зернових і зернобобових нижчі на 24,7%, соняшнику – на 17,4%, цукрових буряків – на 6,2%, тоді як по сої вони зросли на 27,6%.
Мінгарополітики повідомило про завершення посіву цукрових буряків, площі під якими становили 213,1 тис. га, що склало 97% плану. Відстають від планових показників площі під соняшником і соєю на 94% і 96% відповідно і становлять 5283,8 і 1773,5 тис. га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Представительница украинского омбудсмена по правам детей, семьи, молодежи и спорта Ирина Суслова заявила о 240 случаях, когда социальные службы европейских стран забрали детей из семей украинских беженцев.
“Из-за отличий в законодательстве, в европейских странах бывают случаи, так сказать, изъятия ребенка у людей, с которыми он находится. По состоянию на сегодня таких случаев зафиксировано 240. Для примера, это могут быть истории, когда мама была вынуждена остаться на работе в Украине, а в эвакуацию отправила бабушку со своим ребенком. Бабушка не имеет никакой доверенности на представление интересов и не считается по европейскому законодательству родственницей этому ребенку. Таким образом, социальные службы могут задействовать полицию и изъять ребенка из семьи”, – сказала Суслова в интервью Радио Свобода, опубликованном в воскресенье.
По ее словам, здесь есть недоработка со стороны Украины. “Потому что мы должны сообщить людям, сказать: друзья, есть закон, он предполагает, что, например, в Германии вы должны сделать такие процедуры. Или что не может быть в Италии или Франции опекуном человек, достигший 65-летнего возраста”, – сказала представитель омбудсмена.
По словам Сусловой, Офис уполномоченного по правам человека пытается следить за этим и оказывать правовую помощь женщинам или семьям, оказавшимся в такой ситуации. “Мы работаем сейчас с международными организациями, чтобы урегулировать этот вопрос, и чтобы попавшие в такую ситуацию получили две вещи – правовую помощь и перевод”, – сказала она.
Представитель омбудсмена пояснила, что родственники детей, которых забрали европейские социальные службы, должны обязательно обратиться в консульский отдел и проинформировать их, также они могут обратиться в Офис уполномоченного по правам человека. “Мы возьмем этот вопрос на контроль, будем общаться с консулом, с международными партнерами для урегулирования этой ситуации”, – добавила Суслова.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає фінансовий пакет у розмірі $30 млн одному з найбільших виробників цукру в країні агропромисловому холдингу “Астарта” для подолання несприятливих умов, спричинених війною Росії проти України, та забезпечення більш стійкої діяльності.
Згідно з повідомленням агрохолдингу на сайті Варшавської фондової біржі в п’ятницю, пакет складається з кредиту в $21 млн від ЄБРР і $9 млн від Фонду чистих технологій (CTF), спрямованих на сталий розвиток. Підтримку технічного співробітництва для юридичної перевірки цієї операції надасть Фонд технічного співробітництва Японії та ЄБРР.
“Фінансування плану вкладень холдингу допоможе “Астарті” продовжити розвиток сільського господарства, переробки сої та виробництва цукру в умовах нестабільності, пов’язаної з війною. Підтримка ліквідності, надана завдяки цій позиці, допоможе підтримувати операції та підтримувати обсяги виробництва й експорту, необхідні для продовольчої безпеки, водночас підтримуючи майже 7000 працівників “Астарти” разом із працівниками партнерів по ланцюгу поставок”, – зазначено в повідомленні.
За інформацією агрохолдингу, фінансування буде використано для проведення модернізації та підвищення енергоефективності наявних виробничих потужностей, впровадження кліматично розумних агропрактик для підвищення стійкості бізнесу, зниження виробничих та енергетичних витрат з одночасним підвищенням продуктивності й операційної ефективності. Залучені кошти також будуть використані як оборотний капітал для підтримки діяльності агрохолдингу на довоєнному рівні.
Це перша транзакція в Україні, підтримана програмою ЄБРР високого впливу на клімат для корпоративного сектору, що фінансується Фондом чистих технологій. Позика характеризується інноваційною структурою змішаного фінансування, за якої ціна пов’язана з досягненням цілей зміни клімату, зазначили в “Астарті”.
Як повідомлялося, ЄБРР, який прискорив кредитування України після російського вторгнення в лютому 2022 року, зобов’язався інвестувати в країну 3 млрд євро у 2022-2023 роках. Продовольча безпека – одна з п’яти пріоритетних інвестиційних сфер поряд з енергетичною безпекою, життєво необхідною інфраструктурою, фінансуванням торгівлі та підтримкою приватного сектора.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 2022 року отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Пекіна, у неділю запланована його зустріч із міністром закордонних справ Китаю Цинь Ганом, повідомляє Bloomberg.
“За словами високопоставленого співробітника Держдепартаменту, який провів брифінг для журналістів у Токіо дорогою до Китаю, за цим мала відбутися менша зустріч, а потім вечеря. Блінкен також може зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном і виступити з промовою на пресконференції перед від’їздом”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті.
Зазначається, що Блінкен найбільш високопоставлений чиновник США, який відвідав Китай за останні п’ять років.
Головною метою візиту держсекретаря є спроба відновити канали зв’язку на високому рівні з китайськими колегами, зокрема між військовими США і Китаю, щоб впоратися з гострою конкуренцією між двома країнами, повідомляє високопоставлений чиновник.
Раніше в суботу президент США Джо Байден сказав, що “сподівається, що протягом наступних кількох місяців я знову зустрінуся з Сі”.
В Одесі заборонено стихійну торгівлю рибою і морепродуктами невстановленого місця вилову біля ринків, торговельних центрів тощо, повідомляють у Телеграм-каналі Одеської мерії “Одесса. Офіційно”.
“Також інформуємо керівників підприємств і установ, що здійснюють свою діяльність на території міста Одеси, незалежно від форм власності, про заборону (обмеження) продажу риби і морепродуктів невстановленого місця вилову”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в неділю.
Відповідне рішення ухвалено на позачерговому засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Одеської міської ради 17 червня 2023 року.
Землетрус магнітудою 4,1 бала за шкалою Ріхтера зафіксували в районі гір Вранча в Румунії в неділю, повідомляє Головний цент спеціального контролю.
“17 червня 2023 року о 13:13:06 (за київським часом) Головним центром спеціального контролю зареєстровано землетрус із території Румунії, в районі гір Вранча, магнітудою 4,1 (за шкалою Ріхтера)”, – ідеться в повідомленні ДЦСК у Фейсбук у суботу.
Як повідомляється, за класифікацією землетрусів цей землетрус належить до ледве відчутних. Коливання відчуваються тільки окремими людьми, які перебувають у спокійному стані всередині приміщення, особливо на верхніх поверхах. Цей землетрус не несе загрози для населення України.
Останні потужні землетруси з району гір Вранча були зареєстровані 16 і 17 грудня 2022 року з магнітудами 4,1 і 4,4, (за шкалою Ріхтера) відповідно.
