Страховий ринок України в травні залишили п’ять ризикових страховиків і один страховий брокер, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, станом на 31 травня 2023 року на небанківському ринку працювали 104 страховики non-life (у квітні – 109) і 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом (ЕКА), 56 страхових брокерів (було 57).
Крім того, двом страховикам анульовано частину ліцензій добровільно (на підставі поданих компаніями заяв), ще одному – всі ліцензії.
До Національного банку в травні надійшло 323 запити від учасників небанківського ринку на реєстраційні та ліцензійні дії, з них 80 від страховиків.
Як повідомлялося, Національний банк України в травні виключив із Державного реєстру фінансових установ ПрАТ “СК “Уніполіс” і ТДВ “СК “Спейр” (обидва – Київ), ТДВ “СК “Рік-Автогарант” (Львів) у зв’язку з ухваленим рішенням про анулювання всіх наявних ліцензій на здійснення діяльності. Також виключено АТ “ПРОСТО-страхування” (Київ) у зв’язку з анулюванням раніше всіх наявних ліцензій через невідповідність структури власності страховика вимогам законодавства, та УАСК “АСКА” (Запоріжжя) у зв’язку із завершенням приєднання до СК “ВУСО”.
Крім того, за своєю заявою ТОВ “Іншуренс Адвайзорс” виключено з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.
АТ “Укртранснафта” (Київ) оголосила тендер на обов’язкове особисте страхування членів добровільних пожежних дружин.
Згідно з повідомленням, у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 56,374 тис. грн.
“Укртранснафта”, 100% акцій якої перебувають в управлінні НАК “Нафтогаз України”, є оператором нафтотранспортної системи країни.
Кабінет міністрів затвердив порядок ведення Державного реєстру артезіанських свердловин, він стане частиною єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, яка зараз створюється в Україні.
Відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду в п’ятницю.
“Велика реформа використання надр триває. Для завершення її нормативного забезпечення в Україні залишилося ухвалити лише кілька правових актів. Серед них і порядок ведення реєстру артезіанських свердловин”, – процитувало відомство міністра екології Руслана Стрільця в Telegram.
У порядку ведення Держреєстру артезіанських свердловин визначено процедуру його функціонування та подання даних, а також запроваджено облік артезіанських свердловин.
За інформацією Мінекології, переведення Держреєстру в електронний формат дасть змогу підвищити прозорість у галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр, контролювати та запобігати зниженню якісних показників підземних вод, відкриє громадськості та бізнесу доступ до даних про артезіанські свердловини та мінімізує корупційні ризики.
Доступ до реєстру здійснюватиметься через Державний геологічний веб-портал, зокрема, через електронний кабінет надрокористувача.
Розроблення порядку ведення Держреєстру здійснено в рамках реалізації закону № 2805-ІХ, яким було запущено реформу галузі надрокористування.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – у 2023 році близький до того, щоб вийти на довоєнний обсяг виробництва і дистрибуції продукції, повідомив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS Володимир Чобан.
“У 2021 році це було 120 млн юніт-кейсів (усієї продукції, зокрема імпортованої). У 2023 очікуємо 115 млн юніт-кейсів (1 unit case дорівнює 6 літрам – ІФ)… Ми так досить упевнено рухаємося до цієї планки, розуміючи, що вже середина року…”, – сказав Чобан на логістичній виставці XXVIII День логіста в Києві в п’ятницю.
За його словами, компанія відновила виробництво продукції на заводі у Великій Димерці в Київській області в травні минулого року. Однак, через проблеми з інгредієнтами, виробляла лише п’яту частину позицій асортиментного портфеля. Нині вже його повністю відновила, вийшовши на 190 позицій.
“Можу сказати, що ми у 2022 році почали виробляти 40 SКU (позицій). Ми ставили на полицю і дистрибутували тільки ту продукцію, яка швидко ротується. На сьогодні ми виробляємо майже 190 позицій… (повний асортимент – ІФ)”, – повідомив Чобан.
Він зазначив, що до війни компанія сформувала буферні запаси і розосередила їх по всій країні, що дало змогу швидко відновити дистрибуцію. “Це те, що ми зробили завчасно як компанія, розуміючи ризики того, що може бути ескалація у 2022 році, і ми справді вивезли практично все, що можна було вивезти, в регіони і тримали там до певного часу. І це дало нам змогу практично відразу ж після деокупації регіону відновити дистрибуцію”, – зазначив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS.
Вуглекислий газ (СО2), який використовується для виробництва газованих напоїв, компанія продовжує імпортувати з-за кордону, бо його власне виробництво у складі комбінованого вироблення тепла та електроенергії (CHP) ще перебуває в процесі відновлення, йдеться в презентації компанії.
“У травні 2022 року було відновлено роботу ліній на заводі, почали робити дистрибуцію, але CO2 ніде було брати, ми імпортували CO2 з-за кордону. І зараз ми продовжуємо імпортувати. Зараз його дешевше завозити з-за кордону, ніж виробляти в Україні”, – уточнив Чобан.
За його словами, у компанії працює 1,6 тис. співробітників, і з 2022 року звільнень не було.
Як повідомлялося, у зв’язку з російською агресією проти України Coca-Cola 8 березня оголосила про припинення бізнесу в Росії, де їй належать десять заводів із виробництва безалкогольних напоїв і соків.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – виробляє широкий вибір безалкогольних напоїв у різних категоріях: солодкі газовані напої, соки, вода, енергетичні напої та холодні чаї.
Перший завод компанії в Україні було відкрито у Львові. Наразі компанія володіє одним заводом у селі Велика Димерка Київської області, який почав працювати 1998 року, а 10 березня 2022 року був пошкоджений обстрілами російських окупаційних військ. Виробництво на ньому було тимчасово зупинено.
Україна переживає одні з найтяжчих часів за історію своєї незалежності. Через військову агресію рф наші співвітчизники втрачають життя, рідних, домівки. У підсумку практично все населення України живе в постійному стресі та має психологічні травми, які безпосередньо впливають на фізичне здоров’я нації та можливості відновлення після закінчення війни.
Минулого року в Україні стартувала Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за участі та сприяння Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Національної служби здоров’я України (НСЗУ), а також міжнародних організацій – Всесвітньої організації охорони здоров’я, Представництва Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) в Україні, USAID й інших.
Метою Програми стало створення власної, української моделі системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики, що дозволить розбудовувати ефективну систему якісних і доступних послуг із психічного здоров’я для українців.
Задля підтримки цієї програми та з нагоди всесвітнього дня скринінгу ПТСР 27 червня Медична лабораторія CSD LAB разом з Державним закладом “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України проводить наукову конференцію з міжнародною участю “Травматичний стрес та посттравматичне зростання”. Конференція проходить за підтримки ГО «Ресурсний центр “Лісова поляна” та ГО “Українська Вища Медична Школа”.
Місце проведення: Державний заклад “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України”.
(Пуща-Водиця, 7-ма лінія м, Київ)
Дата: 27 червня 2023 року
Початок: 10:00
Передбачений синхронний переклад і відеозапис.
Конференція проходитиме у форматах офлайн та онлайн.
Кількість офлайн місць обмежена.
Повна інформація про спікерів та реєстрація на сайті www.csdlab.ua/ptsd
Інформаціні партнери – “Інтерфакс-Україна” та портал Open4Business.
Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 60,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 136,465 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 6,91% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 14,8% за січень-травень-2022.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $313,168 млн, тоді як попереднього місяця – $239,718 млн.
При цьому Україна за п’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,3% – до $485,619 млн. У травні ввезено продукції на $124,560 млн.
Крім того, у січні-травні Україна практично зберегла експорт металовиробів на рівні п’яти місяців попереднього року – $424,450 млн. У травні їх експортовано на $90,854 млн.
Водночас імпорт металовиробів у перші п’ять місяців року зріс на 21,4% – до $285,893 млн. У травні в Україну поставлено цієї продукції на $64,168 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України за січень-квітень 2023 року скоротили надходження від експорту чорних металів у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $823,406 млн. Водночас країна наростила імпорт аналогічної продукції на 27,4% – до $360,802 млн. Крім того, у січні-квітні Україна скоротила експорт металовиробів на 0,6% – до $334,065 млн. Водночас імпорт металовиробів у перші чотири місяці року зріс на 11,1% – до $221,719 млн.
Метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн – на чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
