Рада прокурорів України обґрунтовує призначення членом Конкурсної комісії для проведення конкурсу на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) адвоката Олексія Шевчука як єдиного кандидата з числа осіб, які брали участь у відборі та відповідали вимогам закону після того, як один із трьох учасників відмовився від роботи в конкурсній комісії.
“У встановлений термін до Ради прокурорів України надійшли документи від чотирьох осіб: трьох представників прокурорської спільноти та одного адвоката… Всі чотири кандидати були допущені до участі у відборі та пройшли відповідні співбесіди… 9 грудня 2025 року Рада прокурорів України на своєму засіданні розглянула подані документи та прийняла рішення внести пропозиції генеральному прокурору про призначення до складу Конкурсної комісії трьох працівників органів прокуратури. Відповідне рішення було оприлюднено на сайті Ради прокурорів України того ж дня”, – йдеться в роз’ясненні, опублікованому на сайті Ради прокурорів у понеділок.
Але в подальшому один із запропонованих кандидатів подав заяву про виключення його з числа кандидатів за власним бажанням. Повідомляється, що 18 грудня Рада прокурорів задовольнила його заяву і повідомила про зазначене рішення генеральному прокурору, який призначив членом Конкурсної комісії Шевчука.
«Враховуючи недостатню кількість кандидатів, запропонованих Радою прокурорів України, і з метою своєчасного виконання вимог абзацу четвертого частини третьої статті 29-1 Закону України »Про прокуратуру”, генеральний прокурор визначив членом Конкурсної комісії адвоката А. Шевчука – єдиного кандидата з числа осіб, які брали участь у конкурсі та відповідали вимогам закону”, – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що повноваження члена Конкурсної комісії можуть бути достроково припинені виключно у разі подання особистої заяви про припинення повноважень, неможливості брати участь у засіданнях за станом здоров’я більше одного місяця, внесення Конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена у передбачених регламентом комісії випадках, набрання законної сили обвинувального вироку суду, визнання особи недієздатною або безвісти зниклою, або її смерті.
У Раді прокурорів зазначили, що на даний момент повний склад комісії не сформований, оскільки ще не визначені три кандидати від міжнародних та іноземних організацій, які повинні бути запропоновані відповідно до рішення Кабінету міністрів України.
Як повідомлялося, після призначення Шевчука членом конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника САП, він заявив про «хвилю інформаційних атак, бруду і провокацій» в його бік з боку ряду активістів, що пов’язав з тим, що він був адвокатом Іллі Киви в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин. Шевчук також повідомив, що 7 березня мобілізувався і працює для армії та фронту в якості військовослужбовця.
“Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручування фактів не залишаться без відповіді – ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – заявив він.
Джерело: https://rpu.gp.gov.ua/ua/rada_news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=410485
Законодавство дозволяє ставити жінок з медичною та фармацевтичною освітою на військовий облік без їх особистої присутності, втім механізми примусового призову таких жінок з-за кордону відсутні, пояснили опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.
“Обов’язок стати на військовий облік дійсно існує. Якщо людина фізично перебуває за межами України, вона повідомляє територіальний центр комплектування за місцем обліку, зокрема, електронною поштою, що тимчасово перебуває за кордоном. Але жодного інструменту, який дозволяв би державі примусово повернути громадянку для виконання цього обов’язку, не передбачено. Це стосується і тих, хто перебуває за кордоном в рамках механізму тимчасового захисту”, – сказала партнер Ario Law Firm, міністр охорони здоров’я в 2019-2020 роках Зоряна Скалецька.
Вона зазначила, що в контексті військового обліку жінок з медичною або фармацевтичною освітою, «важливо розмежовувати поняття »примусової« і “автоматичної” постановки».
«Примусова – це завжди про обмеження свободи, і таких механізмів у нас немає. А ось автоматична постановка дійсно передбачена. Постанова Кабміну від 30 липня 2025 року дозволяє ставити таких жінок на військовий облік без їх особистої присутності», – сказала вона.
Скалецька пояснила, що зараз фактично є три механізми, через які жінка з медичною або фармацевтичною освітою може бути внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів: через навчальний заклад, через особисте повідомлення і через роботодавця.
«Таким чином, »автоматична постановка« фактично відбувається через офіційне інформування навчального закладу або роботодавця, але не означає примусу або фізичного контролю з боку держави», – зазначила Скалецька.
Вона також підкреслила, що окремої відповідальності саме для жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які не стали на військовий облік, законодавство не передбачає, адже зараз діють загальні норми про порушення законодавства про військовий обов’язок і військову службу, які передбачають штраф від 850 до 1,7 тис. гривень.
«Теоретично ця стаття може бути застосована і до жінок, які мають відповідну освіту, але не звернулися до ТЦК і СП, перш за все, якщо вони не працевлаштовані і отримали диплом багато років тому. Однак на практиці застосування цієї норми поки обмежене», – зазначила вона.
Скалецька звернула увагу, що ТЦК і СП зможуть автоматично виявляти таких осіб тільки тоді, коли Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів матиме технічний доступ до бази даних дипломів Міністерства освіти.
«Зараз така взаємодія між реєстрами не запроваджена, тому активного притягнення до відповідальності жінок-медиків, які не стали на облік, ми не спостерігаємо», – сказала вона.
Скалецька звернула увагу, що «практика подання інформації про випускниць медичних закладів до військкоматів існувала і до нинішніх змін, але зараз ми маємо іншу проблему: дані в реєстрах часто не оновлюються».
“Якщо ж говорити про практичний сенс цього контролю, то його мета – не покарання, а можливість оперативного залучення медичних фахівців у разі необхідності оборонного сектора. Але важливо розуміти, що навіть у цьому випадку жінка може бути залучена тільки після проходження військово-лікарської комісії (ВВК), і далеко не всі за її результатами визнаються придатними до служби”, – підкреслила юрист.
Вона також зазначила, що контроль військового обліку стосується всіх підприємств незалежно від форми власності, в тому числі в приватних клініках.
Зі свого боку, адвокат АТ «Barristers» Галина Чернякіна зазначила, що постановка на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту, є виключно реєстраційним заходом і не прирівнюється до мобілізації, тобто сама по собі не означає обов’язкового призову або проходження військової служби без відповідного рішення держави.
При цьому вона зазначила, що “обмеження на виїзд за кордон у період воєнного стану стосуються виключно чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років, які підлягають військовому обліку та мобілізації, а жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту і є військовозобов’язаними, не обмежені в праві виїзду за кордон, навіть у період загальної мобілізації”.
«Відповідно, жінки, які перебувають за кордоном за програмою тимчасового захисту або на інших підставах, не можуть бути примусово повернуті в Україну для постановки на військовий облік, мобілізації або проходження військової служби», – сказала вона.
Чернякіна зазначила, що основним видом відповідальності за порушення правил військового обліку є адміністративна, яка передбачає штрафи, а кримінальна відповідальність може настати тільки в разі фактичного ухилення від мобілізації після отримання повістки.
«Однак поки що практика притягнення жінок, які відповідно до законодавства підлягають постановці на військовий облік, до адміністративної або кримінальної відповідальності є поодинокою», – сказала вона.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/general/1114670.html
Barristers, АДВОКАТ, військовий облік, жінка, законодавство, фармосвіта, Чернякіна
Дружина адвоката Костянтина Глоби адвокат Віталія Глоба просить керівництво правоохоронних органів та адвокатури втрутитися в її конфлікт з колишнім чоловіком. Про це Віталія Глоба заявила на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю. Вона зазначила, що 10 вересня вона придбала у своєї матері автомобіль Mercedes, але колишній чоловік завадив забрати його та заблокував біля свого офісу в Печерському районі Києва.
“Я як власник транспортного засобу приїхала і намагалася його забрати, але колишній чоловік чинив опір цьому, забороняв використовувати його, блокував його, заліз на дах автомобіля . Він неодноразово погрожував мені, він позбавляє мене можливості користуватися належним мені майном”, – сказала вона.
Глоба також зазначила, що колишній чоловік «при розлученні він позбавив мене її коштів, оскільки в нього був доступ до банківських ячейок.
Зі свого боку, адвокат Віталії Глоби Дар’я Козій зазначила, що Віталія придбала автомобіль, який раніше був власністю її матері, після розірвання шлюбу і колишній чоловік «не мав до нього жодного відношення і зараз не має жодного права на цей автомобіль, однак продовжує тероризувати родину.
“В той момент, коли вона (Віталія Глоба – ІФУ) вирішила забрати автомобіль, її автомобіль було заблоковано іншими авто. Наразі цей автомобіль заблокований броньованим автомобілем Hammer, який не може забрати жоден евакуатор”, – підкреслила адвокат.
Козій також повідомила, що напередодні, 12 вересня, невідомі напали на неї в той момент, коли вона попросила їх не знімати номери з належного її клієнтці автомобіля. Вона також зазначила, що Костянтин Глоба подав кілька судових позовів проти колишньої дружини та її матері.
Віталія Глоба має намір довести своє право на автомобіль в суді. За словами Козій, суд розгляне справу щодо володіння автомобілем за позовом Віталії Глоба 23 вересня.
З початку 2025 року судова система України демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій, але є затримки в розгляді справ і виконанні судових рішень, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Віталій Чаюн.
“Війна вплинула на всі аспекти функціонування судів, від фізичної безпеки суддів до доступу громадян до правосуддя. Незважаючи на це, суди продовжують працювати, адаптуючись до умов воєнного стану та вимог євроінтеграційних реформ. У першому півріччі 2025 року судова система демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій і реформ, але стикається з низкою проблем, таких як затримки в розгляді справ і труднощі з виконанням судових рішень«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Чаюн нагадав, що в 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, з них суди розглянули 4,4 млн справ.
«Не розглянутими залишилися приблизно мільйон прав. Це свідчить про значне навантаження на судову систему, особливо з огляду на умови воєнного стану та кадровий дефіцит. Можна припустити, що кількість справ у 2025 році залишатиметься високою, з огляду на зростання у 2024 році та продовження воєнного стану», – сказав він.
Чаюн зазначив, що в першому півріччі 2025 року судова система України «продовжує адаптацію до умов війни та реформування в рамках підготовки до вступу в ЄС», а серед основних тенденцій роботи судової системи можна визначити впровадження дистанційних судових засідань, які дозволяють проводити слухання без фізичної присутності учасників.
«Це особливо важливо в умовах війни, коли багато громадян є внутрішньо переміщеними особами або проживають у зонах бойових дій. З урахуванням таких викликів розвиток дистанційного судового провадження стає пріоритетним завданням, виконання якого зможе забезпечити ефективність судового розгляду та процесуальну економію», – сказав він.
Крім того, Чаюн звернув увагу на проблему заповнення суддівських вакансій: у 2025 році планується призначити 1800 суддів до місцевих судів, 550 – до апеляційних і 25 – до Вищого антикорупційного суду. Втім, через тривалість процедур призначення суддів «суддівський корпус залишається “знекровленим” вже багато років».
Чаюн також відзначив процеси модернізації судових ІТ-систем і створення нових спеціалізованих судів.
Коментуючи терміни розгляду справ в українських судах, юрист звернув увагу, що вони «залишаються однією з ключових проблем». «Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідні для відправки кореспонденції учасникам справ», – сказав він.
За словами Чаюна, затримки стосуються «всіх типів справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів і сторін». Він нагадав, що протягом січня-квітня 2025 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувало 59,4 тис. справ за позовами до органів ДНС на суму 413,8 млрд грн. У той же час було розглянуто 6,9 тис. справ на суму 78,7 млрд грн, з них: на користь органів ДНС – 2,3 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 44,4 млрд грн, і на користь платників податків – 4,6 тис. справ на 34,3 млрд грн.
“Хоча точних даних про терміни розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних поліпшень досягнуто не було, а кадровий голод у суддівській системі тільки посилює негативні тенденції”, – підкреслив юрист.
Він також звернув увагу на низку проблем з виконанням судових рішень. “Виконання судових рішень залишається однією з найгостріших проблем судової системи, адже понад половина судових рішень залишаються невиконаними. У 2025 році планується прийняття нового закону про цифровізацію виконавчого провадження та впровадження стратегії для поліпшення роботи виконавчої служби. Це свідчить про визнання державою наявних проблем у цій сфері. Однак протягом 2025 року, ймовірно, проблеми з виконанням судових рішень будуть зберігатися через недостатню ефективність виконавчої служби та брак ресурсів”, – сказав юрист.
“Судова система України в першому півріччі 2025 року демонструє поступовий прогрес у впровадженні реформ, проте затримки з розглядом справ, обмежений доступ до правосуддя через фінансові та технічні проблеми, а також труднощі з виконанням судових рішень залишаються значними викликами. Адвокати змушені адаптуватися до цих умов, що вимагає додаткових зусиль для захисту прав клієнтів. Подальші реформи та підтримка з боку держави і міжнародних партнерів є критично важливими для забезпечення ефективного і справедливого правосуддя в Україні”, – резюмував він.
Кримінальне розслідування не схоже на сцени з детективних серіалів. Це реальна ситуація, яка може трапитися з кожним. Тому вкрай важливо мати поруч компетентного адвоката у сфері кримінального права, який допоможе вам зорієнтуватися в юридичних нюансах і забезпечить захист ваших прав і свобод. У цій статті ми розглянемо, як правильно обрати адвоката з кримінальних справ у Києві та що варто знати для успішної співпраці.
Брацило Роман Леонідович, адвокат
Як обрати адвоката?
Потрапивши у складну ситуацію, ви починаєте шукати захисника, якому можна довіритися. Вибір адвоката — це надзвичайно важливий крок, який багато в чому визначає майбутній результат справи. Професійний адвокат з кримінального права в Києві – це насамперед фахівець, що здатний ефективно захищати ваші інтереси.
Ось декілька порад, які допоможуть вам зробити правильний вибір:
Корисну інформацію про адвокатів можна знайти на спеціалізованих вебсайтах, наприклад сайт адвоката у місті Києві Романа Брацило https://advokats.in.ua/.
Як оцінити професійні якості адвоката?
Щоб визначити рівень компетентності юриста, звертайте увагу на такі критерії: його спеціалізацію, досвід роботи з аналогічними справами, кількість виграних справ, клієнтські відгуки та участь у професійних організаціях. Це допоможе скласти об’єктивну думку про кваліфікацію адвоката.
Підготовка до зустрічі з адвокатом
Перед зустріччю з адвокатом важливо зібрати всі необхідні документи. Це допоможе максимально ефективно використати час на консультації. Не забудьте взяти з собою:
Навіть якщо не маєте всіх необхідних документів, не відкладайте візит до юриста — він підкаже, що ще потрібно зібрати.
Як правильно співпрацювати з адвокатом?
Щоб співпраця з адвокатом була продуктивною, будьте максимально відкритими та надавайте всю інформацію, яка стосується справи. Чим більше деталей знає адвокат, тим точніше він зможе оцінити ситуацію та розробити стратегію захисту. Не соромтеся задавати питання, адвокат завжди повинен пояснювати особливості вашої ситуації зрозумілою мовою.
Створення стратегії захисту
Стратегія захисту — це комплексний план дій, розроблений спільно з адвокатом, щоб забезпечити найбільш вигідний для вас результат судового процесу. Вона включає:
Ефективна стратегія будується на тісній співпраці клієнта з адвокатом.
Психологічна підтримка
Юридична допомога — це не лише збір доказів та розробка стратегії, а й психологічна підтримка. Адвокат допоможе знизити тривогу, роз’яснити складні юридичні питання та підготуватися до судового засідання. Це важливо, адже впевненість у собі допомагає зберегти спокій під час всього процесу.
Не відкладайте звернення до фахівця — подбайте захист своїх прав уже сьогодні.
Колишній голова СБУ Іван Баканов отримав свідоцтво адвоката 27 червня 2023 року в Раді адвокатів Полтавської області.
Запис про це зроблено в Реєстрі адвокатів, розміщеному на сайті Національної асоціації адвокатів.
Верховна Рада звільнила його з посади голови СБУ рівно рік тому – 19 липня 2022 року.
Джерело: Баканов Іван Геннадійович | Єдиний Реєстр Адвокатів України (unba.org.ua)
