З початку війни Ощадбанк надав кредитну підтримку клієнтам-аграріям на загальну суму 7 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж у 2021 році. Практично 70% профінансованих клієнтів звернулись до Ощаду вперше, адже він не мав обмежень щодо банку землі та форми власності, а також лібералізував кредитні процеси.
Кредитний портфель агросегмента за напрямом ММСБ становить 10 млрд грн. Близько 60% кредитних коштів спрямовано на придбання основних фондів (терміном на 3-5 років), що є свідченням тісної співпраці банку з партнерами та напрацьованих програм фінансування. При цьому частка Ощаду на ринку в загальній структурі банківського кредитного агропортфеля зросла до рівня 25% протягом 2022 року, а в самому банку кредитний портфель клієнтів АПК становить 62%.
Більше 90% всіх кредитів для клієнтів АПК видаються в рамках державної програми «5-7-9%». При цьому рівень проблемної заборгованості (30+) клієнтів АПК становить менше 1% (на підконтрольній території).
Завдяки збільшенню числа клієнтів та активній кредитній політиці за державними програмами підтримки аграріїв комісійні доходи Ощадбанку зросли вдвічі.
«Аграрії були і залишаються тим стратегічним клієнтським сегментом, який завжди може розраховувати на підтримку Ощаду. З початку війни ми не зупиняли кредитування та забезпечували виконання кредитних договорів у рамках діючих лімітів. Після запровадження воєнного стану банк переглянув кредитну політику, значно спростивши внутрішні процедури та зменшивши час прийняття рішень щодо кредитування. Стабільна робота, доступні умови кредитування та оптимізація процесів сприяли зростанню числа нових клієнтів», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, директор департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку.
З початку війни Ощад – один з ключових банків в Україні, що надає клієнтам сегмента мікро-, малого та середнього бізнесу доступний кредитний ресурс за ставкою від 0% річних у рамках державних і партнерських програм, зокрема за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Банк також пропонує пільгові продукти на релокацію бізнесу та підтримку експортерів з ЕКА.
Прес-служба Ощадбанку
Українські аграрії звернулися до влади Республіки Польща з проханням про прокладання по її території ширококолійної залізничної лінії (з колією 1520 мм), яка з’єднає порт польського Гданська з українською та литовською залізничною мережею для експорту агропродукції та забезпечення західних кордонів України.
Відповідне звернення до президента Республіки Польща Анджея Дуда та її прем’єр-міністра Матеуша Моравецького направили провідні українські аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Аграрний союз України, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація громад, Спілка птахівників України та Українська аграрна на сайті ВАР у п’ятницю.
Згідно з зверненням, одним із найбільших та найближчих до України європейських портів є порт Клайпеди (Литва), який має значні вільні потужності з перевалки. Однак через відмінності у ширині колії між Польщею, Україною та країнами Балтії існує необхідність перевантаження вмісту вагонів на прикордонних переходах між країнами або перестановки вагонних візків, що не дозволяє повноцінно реалізувати експортно-імпортний потенціал порту Клайпеди.
У свою чергу, використання автотранспорту або контейнерів як альтернативи залізничним перевезенням погано підходить для транспортування масових навантажувальних вантажів (вугілля, руда, зернові, метал) на великі відстані та збільшує їхню вартість до неконкурентного рівня. Крім того, у разі використання контейнерних терміналів пропускна здатність залізничної лінії буде обмежена їх потужностями, що також не дозволить повністю використовувати потенціал.
“На нашу думку, прокладання залізничної лінії з шириною колії 1520 мм територією Республіки Польща, яка з’єднає українську та литовську залізничні мережі, а також приєднає до них порт Гданськ для перевезень вантажів та пасажирів, дозволяє вирішити вищезгадані проблеми”, – зазначається у зверненні українських. аграріїв.
При цьому наголошується на тому, що такий логістичний шлях дасть значні позитивні фінансові та економічні ефекти для Польщі та України не лише через збільшення експортно-імпортних потужностей, а й об’єднання економічного простору Польщі, країн Балтії та України.
Такий проект може бути реалізований шляхом реконструкції існуючої залізничної мережі та будівництва суміщеної колії або будівництва окремої залізничної гілки.
Як повідомлялося, у червні 2022 року віце-прем’єр Польщі Ярослав Качинський заявив, що питання будівництва даного ширококолійного залізничного шляху вже попередньо схвалено польським та українським урядом.
ВАР на початку червня вже пропонувала побудувати на території Польщі 300 км ширококолійних залізничних колій для прямих поставок зерна до литовського порту Клайпеди, що дозволить не перевантажувати вміст вагонів на прикордонних переходах Україна-Польща та Польща-Литва через різницю в ширині залізничних колій. цих країнах.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Німецький концерн Bayer AG, який спеціалізується на медико-біологічних рішеннях для охорони здоров’я та сільського господарства, вирішив продовжувати постачання основних сільськогосподарських рішень російським аграріям, щоб вони могли зробити внесок у задоволення світового попиту.
При цьому Bayer сподівається, “що російська влада продовжить забезпечувати вільні поставки сільгосппродукції” і “не використовуватиме продовольство як засіб тиску на світ”, наголошується в повідомленні компанії.
Водночас, Bayer має намір вкласти значні кошти в Україну протягом наступного десятиліття. Зокрема, компанія інвестує понад EUR30 млн у насіннєвий завод у Житомирській області, щоб забезпечити попит на насіння кукурудзи в країні та за її межами.
Як зазначається в повідомленні, Bayer повністю прихильний до боротьби з тим, що може стати безпрецедентною продовольчою кризою, і поділяє думку ООН про те, що доступ до українських та російських продуктів харчування необхідний для зниження тиску на глобальну продовольчу систему.
Раніше компанія припинила постачання в РФ і Білорусь тих продуктів, які не є життєво необхідними, а також призупинила рекламну та промо-активність капіталовкладення в цих країнах.
Станом на 6 травня сільгоспвиробники використали 6,2 тис. тонн пестицидів, захисні роботи посівів від шкідників, хвороб і бур’янів виконано на 6,7 млн га (з них від бур’янів – на 3,5 млн га), повідомила Державна служба з питань безпечності продуктів харчування і захисту споживачів в опублікованому на сайті звіті про фітосанітарний стан с/г рослин.
Забезпеченість с/г підприємств засобами захисту рослин у першому півріччі 2021 року становить 94% від потреби, або 30,4 тис. тонн препаратів у натуральному вираженні. Зокрема, гербіцидами агровиробники забезпечені на 95% (19,5 тис. тонн).
Держпродспоживслужба уточнила, що на сьогодні проведено передпосівне протравлення 412 тис. тонн насіння ранніх ярових культур (88% від загального обсягу).
Як повідомлялося, в Україні станом на 7 травня засіяно 4,37 млн га яровими зерновими та зернобобовими культурами, або близько 58% від запланованих до весняної сівби площ. З них за попередній тиждень було засіяно 1,45 млн га.
За даними Мінекономіки, на зазначену дату кукурудзою засіяно 2,4 млн га (46% від прогнозу), ячменем – 1,3 млн га (95%), горохом – 226,4 тис. га (96%), вівсом – 185,4 тис. га (96%), пшеницею – 172,2 тис. га (98%).
Окрім цього, соняшником засіяно 3,2 млн га (50% від прогнозу), цукровим буряком – 223 тис. га (98%), соєю – 254,8 тис. га (18%), гречкою – 19 тис. га (24%). Сівбу проса розпочали господарства Дніпропетровської, Тернопільської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей.
