Аграрії за підсумками весняної посівної-2023 в Україні збільшили посівні площі під зерновими культурами, зокрема кукурудзою, і скоротили під олійними, зокрема соняшником, і зможуть отримати 61,4 млн тонн валового врожаю цих культур, повідомляється на сайті Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок.
При цьому уточнюється, що такі зміни фіксуються порівняно з попереднім прогнозом УКАБ, але не з попереднім роком. Також у прогнозі підвищено очікування врожайності для озимих культур.
Згідно з оцінками УКАБ, 2023 року посівні площі зернових культур становили 10,1 млн га (пшениця – 4,4 млн га, кукурудза – 3,8 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). У результаті очікується зібрати 42,5 млн тонн зернових, з яких 16,3 млн тонн пшениці, 21,1 млн тонн кукурудзи, 4,2 млн тонн ячменю.
Посівні площі під олійними культурами експерти оцінили на рівні 8,9 млн га, з яких 5,7 млн га зайнято соняшником, 2 млн га соєю та 1,2 млн га ріпаком. Зазначається, що Україна може розраховувати на отримання валового збору олійних на рівні 18,9 млн тонн, з яких 12,2 млн тонн соняшнику, 3,8 млн тонн сої та 2,9 млн тонн ріпаку.
“За попередніми оцінками, такий врожай дасть змогу повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн тонн зернових та олійних культур”, – прогнозують в УКАБ.
До позитивних факторів поточного сезону аналітики віднесли реалізацію левової частки зібраного торішнього врожаю кукурудзи, на яку спостерігався високий попит. Розширенню площ під цією культурою посприяє світова тенденція зниження цін на добрива, яка буде відчутна і в Україні, що дасть змогу забезпечити, зокрема, кукурудзу їх достатньою кількістю.
Вони порадили пам’ятати, що введення у виробництво кукурудзи несе певні технологічні складнощі для аграріїв: поточна висока насиченість олійними культурами, можливий подальший тиск захворювань, збільшення навантаження на комбайни через збіг періодів збирання інших культур, дефіцит якісного насіння інших культур тощо.
В УКАБ також зазначили, що з початку війни основними споживачами олійних культур були країни ЄС, насамперед сусідні країни. Однак через тимчасові обмеження ними імпорту низки зернових культур подальше збільшення посівних площ під олійними виглядає ризикованим.
Як вважають аналітики, Україні вдалося пережити енергетичний терор з боку Росії та адаптуватися до нових реалій, що вселяє надію на здатність аграріїв витримати можливе повторення ситуації.
Українські аграрії з початку 2023 року залучили 57,322 млн грн грантових коштів на розвиток бізнесу, що на 5,8% більше, ніж за весь 2022 рік, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства.
Згідно з даними пресслужби відомства, за три місяці поточного року зазначені грантові кошти освоїли 24 господарства, що займаються садівництвом, ягідництвом і виноградарством. Одне підприємство отримало 1,36 млн грн на розвиток тепличного господарства.
Минулого року 30 господарств країни залучили 54 млн грн грантових коштів на закладку садів, виноградників та ягідних плантацій, три підприємства – на будівництво теплиць.
За даними Мінагрополітики, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через уповноважені банки на надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства надійшло 364 заявки. З них 91 господарству було підтверджено надання гранту на розвиток садівництва майже на 415 млн грн, 13 господарствам – на розвиток тепличного господарства майже на 91 млн грн.
Нідерланди нададуть українським аграріям EUR10 млн на розмінування сільгоспземель, а також EUR40 млн на закупівлю насіння і сільгоспобладнання із загального пакета допомоги Україні в EUR180 млн, повідомили члени Комітету із сільського господарства парламенту Нідерландів на зустрічі у Верховній Раді.
“Ми будемо раді допомозі Нідерландів у розмінуванні, щоб пришвидшити цей процес. Адже це одна з нагальних проблем аграріїв, особливо південних і східних регіонів”, – повідомив керівник парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
Він запропонував звернути увагу на проєкти з відновлення і модернізації систем зрошення та дренажу, розширення нових логістичних шляхів з ЄС для сприяння українським фермерам в експорті сільгосппродукції.
АГРАРІЙ, насіння, НИДЕРЛАНДЫ, розмінування, сільгоспобладнання
Державний Ощадбанк (Київ) запустив пільгову програму кредитування аграріїв під посівну-2023 для купівлі насіння, засобів захисту рослин, мікродобрив та техніки від ТОВ “Спектр-Агро” (Обухів Київської обл.).
За інформацією пресслужби Ощадбанку, аграрії зможуть придбати сільгосптехніку у кредит за ставкою 5% та 9% річних – за поповнення обігових коштів на суму до 90 млн грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”.
Мікродобрива, засоби захисту рослин та насіння сої власного виробництва “Спектр-Агро” можна буде придбати за ставкою від 0,01% річних на суму до 20 млн грн із адаптованим до сезонності графіком погашення, зазначається у релізі.
Як зазначає Ощадбанк, для отримання такого кредиту достатньо надати спрощений пакет документів для отримання рішення щодо нього. Окрім пріоритетного розгляду заявок, всі, хто скористався кредитом, зможуть оперативно отримати попереднє рішення на поповнення обігових коштів через онлайн-платформу Agroapp.
Держбанк також повідомив, що загалом із 24 лютого 2022 року надав агропідприємствам за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” близько 10 млрд грн. Частка агрокредитів у загальному портфелі цієї програми, виданих Ощадбанком під час війни, становить 72%. Друге місце посідають підприємства торгівлі, яким банк видав 16% позик за програмою доступних кредитів.
“Спектр-Агро” – дистриб’ютор засобів захисту рослин, міндобрив та сільгосптехніки провідних світових та українських виробників (Deutz-Fahr, HARDI, Kockerling, Dieci, SOLA).
За даними opendatabot, “Спектр-Агро” у 2022 році збільшило виторг на 1,2% – до 6 млрд 262,6 млн грн, а його чистий прибуток скоротився на 20% – до 209,84 млн грн.
Державний Ощадбанк, за даними Нацбанку, на 1 березня 2023 року за розміром загальних активів посідав 2-е місце (311,19 млрд грн) серед 65 банків у країні.
Аграрії за минулий тиждень засіяли 210,3 тис. га зернових і зернобобових культур порівняно з 66,6 тис. га тижнем раніше, в лідерах, як і раніше, сільгосптоваровиробники Тернопільської області з 47,2 тис. га, повідомило Мінагрополітики в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 23 березня посівна триває вже у 18 областях України, тоді як тиждень тому в 10-ти.
Зазначається, що загалом від початку цієї кампанії всі категорії господарств посіяли 293 тис. га зернових і зернобобових культур, з яких 76,1 тис. га (тижнем раніше – 26 тис. га) – ярої пшениці, 168,1 тис. га (44,2 тис. га) – ярового ячменю, 35,3 тис. га (12 тис. га) – гороху і 14,2 тис. (0,5 тис. га) – вівса.
Міністерство уточнило, що найбільше зернових і зернобобових культур з початку посівної кампанії посіяли аграрії Тернопільської області – 67,6 тис. га.
До сівби цукрових буряків приступили аграрії Вінниччини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини та Черкащини, соняшник почали сіяти аграрії Одещини, додало міністерство.
Як повідомлялося, станом на 25 березня минулого року в країні було засіяно 150 тис. га с/г площ в 11 областях, а у 2021-му на ту саму дату – 106 тис. га.
Прогнозовані Мінагрополітики площі посіву зернових і зернобобових культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території станом на 21 березня 2023 року становлять 10,24 млн га, що на 1,41 млн га, або на 12,1% менше, ніж 2022 року.
Згідно з даними та прогнозами Мінагрополітики, зокрема, посіви озимої пшениці становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Яру пшеницю, як очікує відомство, буде засіяно на 285 тис. га (+67 тис. га), ярий ячмінь – 1041 тис. га (+111 тис. га), кукурудзу – 3618 тис. га (-451 тис. га).
Українські аграрії до 6 січня 2023 року зібрали 75,03 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,96 млн га, за минулий тиждень зібрано 700 тис. тонн кукурудзи з 0,1 млн га, збирання якої раніше було припинено через несприятливі погодні умови.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, за тиждень загальна площа сільгоспугідь, з яких зібрано врожай, збільшилася за рахунок зібраної кукурудзи на 1 відсотковий пункт (в.п.) – до 93% раніше запланованих площ.
У розрізі культур завершено збирання пшениці, ячменю, гороху, ріпаку та цукрових буряків. За тиждень площа зібраної кукурудзи збільшилася на 3 п.п. – до 81% від запланованих показників, тоді як не змінилися площі зібраної гречки (98%), а також проса, соняшнику та сої (по 99%).
За даними Мінагрополітики, остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 20,2 млн тонн із 5 млн га, ячменю – 5,8 млн тонн із 1,7 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн із 1,1 млн га, гороху – 269 тис. тонн із 118 тис. га, цукрового буряка – 9 млн тонн із 180 тис. га.
Крім того, на 6 січня сумарно зібрано 22,1 млн тонн кукурудзи (+0,7 млн тонн за тиждень) із 3,4 млн га (+0,1 млн га), 10,5 млн тонн соняшнику з 4,8 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 158 тис. тонн гречки зі 116 тис. га, та 102 тис. тонн проса з 44,7 тис. га.
За даними міністерства, середня врожайність за всіма культурами в поточному сезоні становила 46,4 ц/га, зокрема кукурудзи – 64,8 ц/га, пшениці – 40,5 ц/га, ячменю – 34,7 ц/га, ріпаку – 28,6 ц/га, сої – 24,3 ц/га, гороху – 22,8 ц/га, проса – 22,8 ц/га, соняшнику – 21,7 ц/га, гречки – 13,7 ц/га, цукрового буряка – 501 ц/га.
Уточнюється, що аграрії Миколаївської, Одеської, Чернівецької та Вінницької областей завершили збирання врожаю всіх сільськогосподарських культур. Найбільше зернових і зернобобових культур намолотили на Вінниччині – 4 млн тонн, а найвищу їхню врожайність зафіксовано на Хмельниччині – 70,9 ц/га.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний за часи незалежності врожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
