Акції агрохолдингу KSG Agro за підсумками 2025 року зросли на 60,7%, що дозволило компанії увійти до трійки лідерів за динамікою зростання ринкової капіталізації серед українських агрокомпаній. Про це повідомила пресслужба холдингу з посиланням на дані інвестиційної компанії Eavex Capital.
Згідно з повідомленням, показники зростання акцій KSG Agro у 2025 році суттєво перевищили середню ринкову динаміку. До ТОП-3 лідерів за цим показником також увійшли агрохолдинги “Кернел” та ІМК.
Зростання капіталізації відбулося на тлі покращення операційних показників компанії. Зокрема, за перше півріччя 2025 року виручка холдингу збільшилася на 20,2%. У сегменті свинарства за підсумками січня-вересня 2025 року виручка від реалізації живих свиней зросла на 48,3%, а операційний прибуток за цей період збільшився на понад 37%.
“Ріст виручки й операційних показників у 2025 році демонструє, що наша стратегія вертикальної інтеграції та програма оновлення свинопоголів’я працюють ефективно навіть у надзвичайних воєнних умовах”, — наголосив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “мережецентричності”, в межах якої перейде від розвитку великої локації до низки дрібніших і розташованих у різних регіонах країни свинарських підприємств.
KSG Agro у січні-вересні 2025 року отримав $5,96 млн операційного прибутку і $6,92 млн валового прибутку, що на 68% і 31% більше проти аналогічного періоду 2024 року.
Сільськогосподарське ТОВ (СТОВ) “Ратнівський аграрій” (смт Ратне Волинської обл.) має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин для реконструйованого тваринницького комплексу в с. Якушів (Ковельський р-н), повідомляється на сайті Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
Згідно з офіційним повідомленням, проєктом передбачено безприв’язне утримання великої рогатої худоби (ВРХ) на глибокій підстилці в чотирьох корівниках. Кожен із них розрахований на 1 тис. голів, що забезпечить загальну потужність об’єкта у 4 тис. голів одночасного утримання.
Очікується, що в комплексі утримуватимуться 1525 голів корів, 1670 голів телят різних вікових груп, 805 голів іншої ВРХ і бичків. У теплий період року тварини перебуватимуть на пасовищах. Загальний час перебування у корівниках становитиме не більше п’яти місяців на рік. Теплопостачання у корівниках забезпечуватиметься котлом на дровах (200 кВт). Крім того, для надійності енергопостачання комплекс устатковано чотирма дизель-генераторами по 50 кВт кожен.
Проєкт уже пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), за підсумками якої Управління екології та природних ресурсів Волинської ОВА наприкінці грудня 2025 року видало позитивний висновок. Оскільки потужність комплексу перевищує поріг у 1 тис. місць для ВРХ, об’єкт підпадає під другу категорію видів діяльності, що можуть мати значний вплив на довкілля.
Водночас розрахунки підтвердили відсутність перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, тому заходи щодо примусового скорочення викидів не передбачені.
СТОВ “Ратнівський аграрій” зареєстровано 2011 року. Спеціалізується на утриманні ВРХ та відгодівлі племінних порід із використанням сучасних технологій.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2024 року підприємство отримало доходу 259,1 млн грн, чистого прибутку – 17,53 млн грн, має боргових зобов`язань 126,16 млн грн, активи оцінюються в 1,04 млрд грн. За підсумками трьох кварталів 2025 року його діяльність характеризується подальшим зростанням активів: 204,98 млн грн доходу, 40,56 млн грн чистого прибутку, 222,95 млн грн боргових зобов`язань, активи зросли до 1,27 млрд грн.
Статутний капітал СТОВ “Ратнівський аграрій” – 48,144 млн грн, кінцевий бенефіціар – Віта Шевчук.
Відповідно до закону “Про охорону атмосферного повітря”, об’єкти поділяються на три групи: до першої належать підприємства, що зобов’язані впроваджувати найкращі доступні технології (дозвіл видає Мінекономіки); до другої — об’єкти на державному обліку, що регулюються на рівні ОВА; до третьої — суб’єкти з мінімальним впливом. Процедура ОВД є обов’язковою для тваринницьких комплексів, де кількість місць для ВРХ перевищує 1000.
Агрохолдинг “Агрейн” розширив можливості елеваторного комплексу “Сервіс Грейн” (Одеська обл.) для швидшого приймання, зберігання та відвантаження зерна, потужності елеватора доведено до 100 тис. тонн, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Згідно з повідомленням, до елеваторного комплексу прокладено 200-метрову залізничну гілку, що дозволяє відвантажити до 30 вагонів на добу.
Крім того, оптимізовано систему приймання зерна: наявні три вузли для розвантаження автотранспорту, у тому числі великовантажного (до 20 м), завдяки чому елеватор здатен приймати до 1 700 тонн зерна на добу.
Потужності зберігання доведено до 100 тис. тонн, для чого власновлено обладнання KMZ Industries, яке забезпечує аерацію, очищення та контроль якості зерна.
“Тепер одночасно можна приймати і відвантажувати як великі, так і дрібні партії зерна у максимально стислі терміни”, – зазначили фахівці елеваторного комплексу агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Агрохолдинг “Континентал Фармерз Груп” почав копати картоплю в Тернопільській та Львівській областях, де під культуру відведено 2,1 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Викопування вже триває в обох областях, де компанія вирощує культуру: на Львівщині розпочали з чипсової картоплі, на Тернопільщині — із ранніх сортів насіннєвої. Окрім того, “Континентал” збиратиме ще й продовольчі сорти. Загалом у поточному сезоні компанія збиратиме врожай бульб із площі 2,1 тис. га”, – зазначив агрохолдинг і додав, що збирання картоплі триватиме до кінця жовтня.
“Континентал” також розповів, що 2025 року закупив нову техніку та обладнання для картопляного напрямку виробництва на суму понад EUR1,85 млн. Ідеться, зокрема, про перший в Україні самохідний чотирирядний картоплезбиральний комбайн третього покоління потужністю 460 к.с., причеп-перевантажувач, приймальний бункер, оптичну сортувалку, підбирач картоплі, обладнання для калібрування та зберігання продукції.
Як повідомлялося, “Континентал” у сезоні-2025 під картоплю відвів 2,13 тис. га, із яких 60% – це чіпсові сорти, 24% – столові, а 16% – насіннєві ділянки. Часткове , на 13%, збільшення площ під цю культуру порівняно з минулим роком агрохолдинг пояснив зростанням попиту на столову картоплю та додатковим попитом на виробництво чіпсової картоплі.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Державний ПриватБанк (Київ) збільшить до 360 млн грн фінансування групи аграрних підприємств “Вілія” для розширення виробництва, нарощування експорту, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання, повідомила прес-служба ПриватБанку в четвер.
“Банк ухвалив рішення про збільшення обсягів кредитування найбільшого агропідприємства на Волині – групи компаній “Вілія”, яка за рейтингом Forbes цьогоріч увійшла до ТОП-20 найефективніших агрокомпаній країни. Збільшення обсягів фінансування банком до 360 млн грн дасть змогу компанії протягом 2024 року забезпечити придбання основних засобів для розширення виробництва та експортних потужностей агропродукції регіону, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання”, – повідомив член правління Євген Заграєв.
За його інформацією, ПриватБанк від початку війни визначив фінансування агровиробництва як першочерговий пріоритет і став одним із лідерів за обсягами кредитування аграріїв.
“Ми продовжуємо підтримку агробізнесу і сьогодні розширюємо інвестиції в провідні сучасні агропідприємства, як-от підприємства ГК “Вілія”, що вражають динамікою розвитку та модернізації бізнесу”, – зазначив Заграєв.
За інформацією ПриватБанку, з початку війни ГК “Вілія” збільшила інвестиції в будівництво зернового терміналу, наростила обсяги переробки продукції завдяки запуску борошномельного комплексу. Протягом 2024 року компанія планує інвестувати в модернізацію виробництва та експортних потужностей понад 1,5 млрд грн.
Крім того, за два роки війни “Вілія” збільшила парк зерновозів на 25%, а обсяг зберігання зерна в елеваторах – на 20%. Агрохолдинг у 2025 році планує відновити будівництво молочної ферми та розглядає проєкт створення новітніх свинокомплексів.
Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств Волинської та Рівненської областей, які обробляють 42 тис. га земель, спеціалізуються на рослинництві, зберіганні зернових, олійних і бобових культур, зернотрейді, борошномельно-круп’яному виробництві, тваринництві. Її материнська компанія ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт” розпочала роботу 2001 року. У складі ГК “Вілія” – сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ Луцький комбікормовий завод, ТОВ Млинівський комбікормовий завод, насіннєвий завод, низка складських приміщень, власна залізнична гілка. Бенефіціар підприємства – Євген Дудка.
За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1 місце (782,31 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні, і друге – за кількістю відділень на території країни (1131).
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн, ідеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
“Рентабельність за EBITDA знизилася на 7 відсоткових пунктів (в. п.) порівняно з минулим роком – до 23%, що відображає зниження цін на зернові культури, зростання комерційних витрат і зміну базису поставки під час продажу зернових культур”, – зазначається в документі.
Згідно з ним, виручка “Астарти” минулого року зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
Уточнюється, що сільськогосподарський сегмент забезпечив 39% консолідованої виручки або EUR240 млн у 2023 році (+33% порівняно з аналогічним періодом минулого року), тоді як сегмент тваринництва – 7% від загальної виручки або EUR43 млн у 2023 році (+10% порівняно з попереднім роком).
Продажі сегмента “Виробництво цукру” зросли на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR199 млн і становили 32% від загального виторгу за звітний період, тоді як сегмент переробки сої забезпечив 20% виторгу “Астарти” або EUR122 млн, не змінившись порівняно з попереднім роком.
Згідно зі звітом, на експортні продажі минулого року припало близько 53% консолідованої виручки або EUR325 млн.
Менше зростання валового прибутку пов’язане зі зниженням ефекту від переоцінки справедливої вартості біологічних активів у собівартості виручки (EUR60 млн у 2023 році проти EUR73 млн у 2022 році), що відображає здешевлення сировинних товарів і зміну валютних курсів.
Зазначається, що в гривні “Астарта” 2023 року збільшила чистий прибуток на 11,9% – до 2 млрд 452,81 млн грн за зростання виручки на 39,3% – до 24 млрд 446,26 млн грн.
Відповідно до звіту, грошовий потік від операційної діяльності становив EUR91 млн проти EUR39 млн у 2022 році завдяки зниженню відтоку оборотного капіталу, тоді як грошовий потік від інвестиційної діяльності зріс у 2,6 раза – до EUR40 млн, водночас найбільші інвестиції було спрямовано на переробку сої та виробництво цукру.
Чистий фінансовий борг (за вирахуванням зобов’язань за лізингом) знизився за минулий рік на 10% – до EUR39 млн, тоді як чистий борг незначно збільшився – на 3%, до EUR156 млн за рахунок вищих зобов’язань за лізингом у розмірі EUR118 млн проти EUR109 млн у 2022 році.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу позаторік скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
За 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. EBITDA скоротилася на 10,8% – до EUR116,63 млн.
У гривні “Астарта” за 9 місяців минулого року збільшила чистий прибуток на 6,9% – до 2 млрд 219,11 млн грн при зростанні виручки на 37,7% – до 15 млрд 513,56 млн грн.
