ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, за підсумком 2024 року збільшило активи на 54% – до 93,76 млрд грн.
Згідно з річною фінансовою звітністю підприємства, розміщеною у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), його доходи минулого року збільшилися на 25,7% і склали 10,3 млрд грн, а витрати виросли у 2,7 раза – до 2,73 млрд грн.
Нерозподілений прибуток компанії на кінець 2024 року склав 9,5 млрд грн.
Станом на 31 грудня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 68,9 млрд грн, отримано кредитів на 12,9 млрд грн. Чистий прибуток підприємства виріс на 5% і склав 6,2 млрд грн.
Як повідомляється, у 2024 році “Укрфінжитло” видав банкам-партнерам на фінансування програми “єОселя” кредитів на 14,4 млрд грн, у тому числі в розрізі кварталів: перший квартал – 3,7 млрд грн; другий квартал – 4,3 млрд грн; третій квартал – 3,3 млрд грн; четвертий квартал – 3 млрд грн.
Крім того, 3,3 млрд грн у 2024 році сплачено товариством на користь держави до бюджетів всіх рівнів та інших цільових фондів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
“Укрфінжитло” також планує розподілити 1,87 млрд грн дивідендів з чистого прибутку за 2024 рік до державного бюджету.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних строком до 20 років із первісним внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці. З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла більше за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників можуть придбати житло в споруджуваному будинку, і будинках не старше 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку не старше трьох років або об’єкті, що будується. ВПО можуть взяти участь в “єОселі” під 7% річних та придбати житло віком до 10 років або житло на стадії будівництва по всій території України, де працює програма.
Кабінет міністрів України постановою №939 від 16 серпня вніс зміни до умов “єОселі”. Зокрема, з 19 вересня можна використати сертифікати “єВідновлення” як початковий внесок для придбання житла за “єОселею”, можна купувати майнові права на приватні будинки на етапі будівництва, збільшено ставки виплат після 10 років обслуговування позики. З 19 жовтня для молоді віком до 25 років зменшено розмір першого внеску (від 10%).
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро”, банк “Глобус”, Таскомбанк, Bisbank, Радабанк.
Загалом станом на 1 травня за весь час дії програми пільгової іпотеки “єОселя” (з 2022 року) власниками житла стали 16600 родин, загальна сума отриманих кредитів становить 27,302 млрд грн.
АТ “Черкаський автобус”, за попередніми даними, завершило 2024 рік з чистим прибутком 122,08 млн грн, що на 33% менше за аналогічний показник 2023 року, свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства за підсумками минулого року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, запланованим на 11 квітня, акціонери мають намір залишити 95%, або 115,98 млн, отриманого прибутку в розпорядженні товариства, 5% (6,1 млн грн) спрямувати до резервного фонду.
Як повідомлялося, за результатами роботи у 2023 році акціонери “Черкаського автобуса” також спрямували чистий прибуток на розвиток.
На зборах планується, зокрема, затвердити плановий показник прибутку на 2025 рік розміром 102,84 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок 2025 року його нерозподілений прибуток становив 267,28 млн грн (роком раніше – 151,3 млн грн).
Активи товариства за 2024 рік зросли на 40,6% порівняно з 2023 роком – до 1 млрд 132 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 7,7% – до 315,7 млн грн, тоді як запаси зросли на 74,5% – до 658,1 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 51,4% – до 543 млн грн, довгострокові – на 17,3%, до 137,1 млн грн.
Чистий прибуток на одну акцію номіналом 2 грн склав 1,5 грн проти 2,24 грн роком раніше.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2024 році компанія збільшила чистий дохід на 2,6% проти 2023 року – до 1 млрд 771 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє майже 42,29% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – майже по 5,4% і 8,25%.
Статутний капітал товариства – 162,97 млн грн.
Племінник експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Кайрат Сатибалди (Сатибалдиули) з 2022 року повернув державі незаконно придбані активи на $1,6 млрд, повідомила пресслужба Агентства з протидії корупції.
“Із 2022 року до теперішнього часу державі повернуто незаконно набуті К.Сатибалдиули та пов’язаними з ним особами майнові активи і грошові кошти на суму понад 732,8 млн тенге, або $1,6 млрд”, – ідеться в повідомленні.
З них $661,5 млн виявлено за кордоном, їх повернули до Казахстану в найкоротші терміни, зокрема з таких країн, як Австрія, Ліхтенштейн, ОАЕ, Туреччина.
За інформацією прес-служби, державі повернуто 28,8% акцій АТ “Казахтелеком” на 93,8 млрд тенге (майже $196 млн); АТ “ЦТС” (Центр транспортного сервісу) – 30,2 млрд тенге ($63,1 млн); частки участі в 4-х компаніях на 10,3 млрд тенге ($21,5 млн); майнові активи в Казахстані на 158,5 млрд тенге ($331,1 млн); ексклюзивні коштовності вартістю 105,39 млрд тенге ($230 млн); гроші на казахстанських рахунках – 36,8 млрд тенге ($76,9 млн); гроші з Австрії – 36,8 млрд тенге ($82,1 млн); гроші з Ліхтенштейну – 116,7 млрд тенге ($260,5 млн); гроші з ОАЕ – 6,3 млрд тенге ($14 млн); гроші з Туреччини – 2,2 млрд тенге ($4,92 млн); реалізація цінних паперів – 135,8 млрд тенге ($300 млн).
У держвласність передано 115 казахстанських об’єктів вартістю понад 158 млрд тенге ($330 млн), з яких 73 об’єкти нерухомості (13 будинків, 10 будівель, 13 земельних ділянок, 4 квартири, 3 будівлі, 2 будівлі медресе з прибудовою, 2 паркувальних місця, 25 приміщень, 1 об’єкт незавершеного будівництва), 37 об’єктів рухомого майна (29 автомашин, 5 спецтехніки, 3 квадроцикли) та іншого майна.
Зазначається, що частина майна була оформлена на його близьких родичів, афілійованих осіб і підконтрольні компанії. Загальна площа переданих державі адміністративних будівель у містах Астані та Алмати перевищує 180 тис. кв. м.
“Раніше ці активи здавалися в оренду і щорічно приносили власнику багатомільярдний дохід, одержувачем яких тепер є держава”, – заявили в Антикорі.
Наприклад, один із люксових об’єктів – колишня резиденція Сатибалдиули в селі Барап Акмолинської області загальною площею 1,5 тис. квадратних метрів із земельною ділянкою 135 гектарів – передано управлінню освіти міста Астани.
У відомстві додали, що під час слідства Сатибалдиули повністю визнав свою провину, відшкодував шкоду в повному обсязі, а також сприяв розслідуванню кримінальних правопорушень і розкриттю майна, здобутого злочинним шляхом.
Антикорупційною службою кримінальні справи стосовно Сатибалдиули розслідували за фактами розкрадань коштів АТ “Казахтелеком”, АТ “Центр транспортного сервісу” в особливо великому розмірі, легалізації (відмивання) грошей та іншого майна, отриманих злочинним шляхом, а також ухилення від сплати митних зборів підконтрольною йому компанією.
Офіційний курс на 12 серпня – 477,04 тенге/$1.
Активи ломбардів найістотніше скоротилися за четвертий квартал минулого року серед усіх небанківських фінансових установ (НБФУ) – на 16,3%, до 3,85 млрд грн, тоді як активи фінкомпаній зменшилися на 1% – до 250,63 млрд грн, свідчать дані Національного банку України (НБУ), опубліковані в п’ятницю.
Згідно з оглядом небанківського фінсектору, опублікованим у п’ятницю, активи кредитних спілок збільшилися в четвертому кварталі на 0,3% – до 1,42 млрд грн, страховиків – на 5,7%, до 74,33 млрд грн і банків – на 11,1%, до 2 трлн 942,81 млрд грн.
За весь минулий рік активи ломбардів знизилися на 6,2%, кредитних спілок – на 1,9%, тоді як фінансових компаній зросли на 2,7%, страховиків – на 5,7% і банків – на 25%.
Як зазначив Нацбанк, сумарні активи постачальників небанківських фінансових послуг зменшилися в четвертому кварталі 2023 року на 0,7%, хоча за рік зросли на 3,2%. Їхня частка в активах фінсектору, нагляд за якими здійснює НБУ, упродовж кварталу зменшилася на 1,1 відсотковий пункт (в. п.) – до 10,1%.
“У IV кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг, як і протягом року, зменшувалася. З Реєстру виключено 36 фінансових компаній, 16 ломбардів, по десять кредитних спілок і страховиків, а також сім лізингодавців”, – зазначив Нацбанк.
Уточнюється, що більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. 14 фінансових компаній добровільно відмовилися від частини ліцензій, а двом страховикам було відновлено окремі ліцензії після усунення ними порушень вимог регулятора.
Водночас у четвертому кварталі 2023 року було зареєстровано чотири ломбарди, фінансову компанію та лізингодавця, тоді як за три попередні квартали – дві фінкомпанії та одного лізингодавця.
Загалом за 2023 рік із ринку пішли понад 320 установ, переважно фінансові компанії та ломбарди, і було зареєстровано лише дев’ять нових НБФУ: чотири ломбарди, три фінкомпанії та два лізингодавці.
Як вказав Нацбанк, за рік з ринку пішло 29 КС, переважно ті з них, які не залучали депозитів.
“Обсяг нових кредитів зменшився на 2% за (четвертий – ІФ-У) квартал через зниження обсягу всіх позик, крім бізнес-кредитів. Це позначилося скороченням кредитного портфеля на 3,5% порівняно з III кварталом (2023 року – ІФ-У) і на 2% – з кінцем 2022 року”, – йдеться в огляді.
Заявлена середня частка простроченої більш ніж на 90 днів основної суми кредитів знизилася за жовтень-грудень 2023 року на 2 п. п. – до 26%.
Зазначається, що чистий процентний дохід КС скоротився на 11%, насамперед через зниження процентних ставок за всіма видами позик і зростання адміністративних витрат на 23%, які перевищили операційні доходи.
“Попри свою операційну неефективність установи отримали помірний прибуток за рахунок зниження резервів під кредитні збитки. Незначний прибуток підвищив роль власних коштів у фондуванні кредитних спілок”, – прокоментував Нацбанк.
Обсяги пайових внесків через повернення коштів вкладникам і вихід із ринку установ зменшилися на 12%, а депозити скоротилися лише на 1%.
Вказується також, що за 2023 рік кількість порушників нормативів серед КС зменшилася вдвічі – до 21. Станом на початок цього року, вісім кредспілок порушували норматив достатності капіталу, тоді як у попередньому кварталі – десять, інформує Нацбанк.
“Найбільше кредитних спілок порушують обмеження частки непродуктивних активів”, – підкреслив регулятор.
Фінансові компанії мають зворотну ситуацію: якщо в четвертому кварталі було зафіксовано скорочення активів сегмента на 1%, то в річному вимірі було зафіксовано їх зростання на 2,7%.
“Обсяги всіх видів фінансових послуг, крім кредитів, зменшилися. Другий квартал поспіль фінкомпанії нарощували кредитування. У IV кварталі (2023 року – ІФ-У) обсяг наданих кредитів зріс на 10,7%: обсяг нових кредитів бізнесу збільшився на 10,5%, а населенню – на 11,1%.
Зазначається, що за минулий рік було надано на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році, але це все ще на 40% менше, ніж у 2021 році.
Говорячи про лізингові операції, то їхній обсяг скоротився на 18% за четвертий квартал 2023 року, насамперед у юросіб-лізингодавців (фінансовий або оперативний лізинг).
“Нові лізингові угоди, як і раніше, укладалися, як і раніше, на придбання легковиків, сільськогосподарської техніки та вантажівок”, – зазначив центробанк.
За підсумками минулого року фінкомпанії отримали 8,5 млрд грн прибутку, з них понад половину заробив оператор програми “еОселя” – державне ПрАТ “Укрфінжитло”, основні доходи якого формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі.
Як свідчать дані, прибутковими були три чверті фінкомпаній у 2023 році.
В огляді сказано, що в четвертому кварталі минулого року діяльність ломбардів зазнала стагнації: обсяги активів і нових кредитів зменшилися, процентні доходи впали. Проте сегмент отримав прибуток за рахунок зменшення адмінвитрат.
“Показники рентабельності дещо знизилися наприкінці 2023 року. Власний капітал за рік зменшився”, – резюмував регулятор.
Попри скорочення кількості фінансових компаній та ломбардів у липні-вересні 2023 року, обсяг активів сегмента, навпаки, збільшився на 5,8%, зазначається в оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ) “Огляді небанківського фінансового сектору. Листопад 2023”.
Згідно з ним, обсяги наданих фінансових послуг зросли за всіма основними видами, за винятком незмінних обсягів факторингу.
Регулятор зазначає, що видача нових кредитів населенню за січень-вересень цього року зменшилася на 40% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Водночас п’ятий квартал поспіль зростають обсяги фінансового лізингу, який переважно забезпечують юридичні особи – лізингодавці. Нові лізингові угоди укладалися на придбання легкових автомобілів, с/г техніки та вантажівок. Джерелами фінансування лізингу є власний капітал лізингодавців та авансові платежі. Поступове відновлення обсягів основних фінансових послуг дало змогу за підсумками січня-вересня 2023 року отримати 7,4 млрд грн прибутку, з яких більш ніж половину отримано державною установою “Укрфінжитло” – оператором програми “єОселя”, основні доходи якої формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі. Прибутковість продемонстрували 72% фінансових компаній.
НБУ також зазначає, що в третьому кварталі продовжувала відновлюватися діяльність ломбардів. Обсяги активів і нових кредитів дещо збільшилися. Доходи ломбардів повільно зростали, що дало змогу отримати прибуток і поліпшити показники рентабельності. Власний капітал зріс на 9% з початку року за рахунок прибутків від діяльності.
За даними регулятора, у третьому кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг укотре зменшилася. З реєстру виключено 33 фінансові компанії, вісім кредитних спілок, шість ломбардів і чотири страховики. Більшість фінустанов покинули ринок, добровільно відмовившись від ліцензій.
Крім того, дві фінкомпанії виключено з реєстру відповідно до вимог закону “Про платіжні послуги” і в статусі платіжних установ внесено до Реєстру платіжної інфраструктури.
У третьому кварталі обсяги активів представників небанківських фінансових послуг збільшилися на 5,2% до попереднього кварталу і на 11.9% рік до року. Активи зростали в усіх сегментах ринку, проте найшвидше у фінансових компаній.
Частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору, нагляд за якими здійснює НБУ, за квартал збільшилася на 0.2 п.п. – до 11,1%.
Blackstone Group Inc., найбільша у світі керуюча компанія у сфері альтернативних інвестицій, зафіксувала активне зростання чистого прибутку в третьому кварталі 2023 року і збільшення обсягу активів під управлінням.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий прибуток у липні-вересні становив $552 млн, або 73 центи на акцію, порівняно з $2,3 млн, або менше ніж 1 цент на акцію, за такий самий період роком раніше.
Тим часом прибуток, що розподіляється між акціонерами (distributable earnings), знизився до $1,2 млрд з $1,4 млрд.
Виручка підскочила до $2,54 млрд з $1,06 млрд.
Обсяг активів під управлінням Blackstone на кінець третього кварталу становив $1,01 трлн, за рік підвищившись на 6%.
За підсумками третього кварталу компанія виплатить дивіденди в розмірі 80 центів на акцію.
Вартість акцій Blackstone під час торгів у четвер падає на 5,8%. З початку цього року капіталізація компанії збільшилася майже на 30%, до $124,3 млрд.
