Племінник експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Кайрат Сатибалди (Сатибалдиули) з 2022 року повернув державі незаконно придбані активи на $1,6 млрд, повідомила пресслужба Агентства з протидії корупції.
“Із 2022 року до теперішнього часу державі повернуто незаконно набуті К.Сатибалдиули та пов’язаними з ним особами майнові активи і грошові кошти на суму понад 732,8 млн тенге, або $1,6 млрд”, – ідеться в повідомленні.
З них $661,5 млн виявлено за кордоном, їх повернули до Казахстану в найкоротші терміни, зокрема з таких країн, як Австрія, Ліхтенштейн, ОАЕ, Туреччина.
За інформацією прес-служби, державі повернуто 28,8% акцій АТ “Казахтелеком” на 93,8 млрд тенге (майже $196 млн); АТ “ЦТС” (Центр транспортного сервісу) – 30,2 млрд тенге ($63,1 млн); частки участі в 4-х компаніях на 10,3 млрд тенге ($21,5 млн); майнові активи в Казахстані на 158,5 млрд тенге ($331,1 млн); ексклюзивні коштовності вартістю 105,39 млрд тенге ($230 млн); гроші на казахстанських рахунках – 36,8 млрд тенге ($76,9 млн); гроші з Австрії – 36,8 млрд тенге ($82,1 млн); гроші з Ліхтенштейну – 116,7 млрд тенге ($260,5 млн); гроші з ОАЕ – 6,3 млрд тенге ($14 млн); гроші з Туреччини – 2,2 млрд тенге ($4,92 млн); реалізація цінних паперів – 135,8 млрд тенге ($300 млн).
У держвласність передано 115 казахстанських об’єктів вартістю понад 158 млрд тенге ($330 млн), з яких 73 об’єкти нерухомості (13 будинків, 10 будівель, 13 земельних ділянок, 4 квартири, 3 будівлі, 2 будівлі медресе з прибудовою, 2 паркувальних місця, 25 приміщень, 1 об’єкт незавершеного будівництва), 37 об’єктів рухомого майна (29 автомашин, 5 спецтехніки, 3 квадроцикли) та іншого майна.
Зазначається, що частина майна була оформлена на його близьких родичів, афілійованих осіб і підконтрольні компанії. Загальна площа переданих державі адміністративних будівель у містах Астані та Алмати перевищує 180 тис. кв. м.
“Раніше ці активи здавалися в оренду і щорічно приносили власнику багатомільярдний дохід, одержувачем яких тепер є держава”, – заявили в Антикорі.
Наприклад, один із люксових об’єктів – колишня резиденція Сатибалдиули в селі Барап Акмолинської області загальною площею 1,5 тис. квадратних метрів із земельною ділянкою 135 гектарів – передано управлінню освіти міста Астани.
У відомстві додали, що під час слідства Сатибалдиули повністю визнав свою провину, відшкодував шкоду в повному обсязі, а також сприяв розслідуванню кримінальних правопорушень і розкриттю майна, здобутого злочинним шляхом.
Антикорупційною службою кримінальні справи стосовно Сатибалдиули розслідували за фактами розкрадань коштів АТ “Казахтелеком”, АТ “Центр транспортного сервісу” в особливо великому розмірі, легалізації (відмивання) грошей та іншого майна, отриманих злочинним шляхом, а також ухилення від сплати митних зборів підконтрольною йому компанією.
Офіційний курс на 12 серпня – 477,04 тенге/$1.
Активи ломбардів найістотніше скоротилися за четвертий квартал минулого року серед усіх небанківських фінансових установ (НБФУ) – на 16,3%, до 3,85 млрд грн, тоді як активи фінкомпаній зменшилися на 1% – до 250,63 млрд грн, свідчать дані Національного банку України (НБУ), опубліковані в п’ятницю.
Згідно з оглядом небанківського фінсектору, опублікованим у п’ятницю, активи кредитних спілок збільшилися в четвертому кварталі на 0,3% – до 1,42 млрд грн, страховиків – на 5,7%, до 74,33 млрд грн і банків – на 11,1%, до 2 трлн 942,81 млрд грн.
За весь минулий рік активи ломбардів знизилися на 6,2%, кредитних спілок – на 1,9%, тоді як фінансових компаній зросли на 2,7%, страховиків – на 5,7% і банків – на 25%.
Як зазначив Нацбанк, сумарні активи постачальників небанківських фінансових послуг зменшилися в четвертому кварталі 2023 року на 0,7%, хоча за рік зросли на 3,2%. Їхня частка в активах фінсектору, нагляд за якими здійснює НБУ, упродовж кварталу зменшилася на 1,1 відсотковий пункт (в. п.) – до 10,1%.
“У IV кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг, як і протягом року, зменшувалася. З Реєстру виключено 36 фінансових компаній, 16 ломбардів, по десять кредитних спілок і страховиків, а також сім лізингодавців”, – зазначив Нацбанк.
Уточнюється, що більшість фінустанов залишили ринок за рішенням регулятора, зокрема через невиконання ліцензійних умов. 14 фінансових компаній добровільно відмовилися від частини ліцензій, а двом страховикам було відновлено окремі ліцензії після усунення ними порушень вимог регулятора.
Водночас у четвертому кварталі 2023 року було зареєстровано чотири ломбарди, фінансову компанію та лізингодавця, тоді як за три попередні квартали – дві фінкомпанії та одного лізингодавця.
Загалом за 2023 рік із ринку пішли понад 320 установ, переважно фінансові компанії та ломбарди, і було зареєстровано лише дев’ять нових НБФУ: чотири ломбарди, три фінкомпанії та два лізингодавці.
Як вказав Нацбанк, за рік з ринку пішло 29 КС, переважно ті з них, які не залучали депозитів.
“Обсяг нових кредитів зменшився на 2% за (четвертий – ІФ-У) квартал через зниження обсягу всіх позик, крім бізнес-кредитів. Це позначилося скороченням кредитного портфеля на 3,5% порівняно з III кварталом (2023 року – ІФ-У) і на 2% – з кінцем 2022 року”, – йдеться в огляді.
Заявлена середня частка простроченої більш ніж на 90 днів основної суми кредитів знизилася за жовтень-грудень 2023 року на 2 п. п. – до 26%.
Зазначається, що чистий процентний дохід КС скоротився на 11%, насамперед через зниження процентних ставок за всіма видами позик і зростання адміністративних витрат на 23%, які перевищили операційні доходи.
“Попри свою операційну неефективність установи отримали помірний прибуток за рахунок зниження резервів під кредитні збитки. Незначний прибуток підвищив роль власних коштів у фондуванні кредитних спілок”, – прокоментував Нацбанк.
Обсяги пайових внесків через повернення коштів вкладникам і вихід із ринку установ зменшилися на 12%, а депозити скоротилися лише на 1%.
Вказується також, що за 2023 рік кількість порушників нормативів серед КС зменшилася вдвічі – до 21. Станом на початок цього року, вісім кредспілок порушували норматив достатності капіталу, тоді як у попередньому кварталі – десять, інформує Нацбанк.
“Найбільше кредитних спілок порушують обмеження частки непродуктивних активів”, – підкреслив регулятор.
Фінансові компанії мають зворотну ситуацію: якщо в четвертому кварталі було зафіксовано скорочення активів сегмента на 1%, то в річному вимірі було зафіксовано їх зростання на 2,7%.
“Обсяги всіх видів фінансових послуг, крім кредитів, зменшилися. Другий квартал поспіль фінкомпанії нарощували кредитування. У IV кварталі (2023 року – ІФ-У) обсяг наданих кредитів зріс на 10,7%: обсяг нових кредитів бізнесу збільшився на 10,5%, а населенню – на 11,1%.
Зазначається, що за минулий рік було надано на 70% більше позик населенню, ніж у 2022 році, але це все ще на 40% менше, ніж у 2021 році.
Говорячи про лізингові операції, то їхній обсяг скоротився на 18% за четвертий квартал 2023 року, насамперед у юросіб-лізингодавців (фінансовий або оперативний лізинг).
“Нові лізингові угоди, як і раніше, укладалися, як і раніше, на придбання легковиків, сільськогосподарської техніки та вантажівок”, – зазначив центробанк.
За підсумками минулого року фінкомпанії отримали 8,5 млрд грн прибутку, з них понад половину заробив оператор програми “еОселя” – державне ПрАТ “Укрфінжитло”, основні доходи якого формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі.
Як свідчать дані, прибутковими були три чверті фінкомпаній у 2023 році.
В огляді сказано, що в четвертому кварталі минулого року діяльність ломбардів зазнала стагнації: обсяги активів і нових кредитів зменшилися, процентні доходи впали. Проте сегмент отримав прибуток за рахунок зменшення адмінвитрат.
“Показники рентабельності дещо знизилися наприкінці 2023 року. Власний капітал за рік зменшився”, – резюмував регулятор.
Попри скорочення кількості фінансових компаній та ломбардів у липні-вересні 2023 року, обсяг активів сегмента, навпаки, збільшився на 5,8%, зазначається в оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ) “Огляді небанківського фінансового сектору. Листопад 2023”.
Згідно з ним, обсяги наданих фінансових послуг зросли за всіма основними видами, за винятком незмінних обсягів факторингу.
Регулятор зазначає, що видача нових кредитів населенню за січень-вересень цього року зменшилася на 40% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Водночас п’ятий квартал поспіль зростають обсяги фінансового лізингу, який переважно забезпечують юридичні особи – лізингодавці. Нові лізингові угоди укладалися на придбання легкових автомобілів, с/г техніки та вантажівок. Джерелами фінансування лізингу є власний капітал лізингодавців та авансові платежі. Поступове відновлення обсягів основних фінансових послуг дало змогу за підсумками січня-вересня 2023 року отримати 7,4 млрд грн прибутку, з яких більш ніж половину отримано державною установою “Укрфінжитло” – оператором програми “єОселя”, основні доходи якої формують відсоткові виплати за ОВДП у капіталі. Прибутковість продемонстрували 72% фінансових компаній.
НБУ також зазначає, що в третьому кварталі продовжувала відновлюватися діяльність ломбардів. Обсяги активів і нових кредитів дещо збільшилися. Доходи ломбардів повільно зростали, що дало змогу отримати прибуток і поліпшити показники рентабельності. Власний капітал зріс на 9% з початку року за рахунок прибутків від діяльності.
За даними регулятора, у третьому кварталі кількість надавачів небанківських фінансових послуг укотре зменшилася. З реєстру виключено 33 фінансові компанії, вісім кредитних спілок, шість ломбардів і чотири страховики. Більшість фінустанов покинули ринок, добровільно відмовившись від ліцензій.
Крім того, дві фінкомпанії виключено з реєстру відповідно до вимог закону “Про платіжні послуги” і в статусі платіжних установ внесено до Реєстру платіжної інфраструктури.
У третьому кварталі обсяги активів представників небанківських фінансових послуг збільшилися на 5,2% до попереднього кварталу і на 11.9% рік до року. Активи зростали в усіх сегментах ринку, проте найшвидше у фінансових компаній.
Частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору, нагляд за якими здійснює НБУ, за квартал збільшилася на 0.2 п.п. – до 11,1%.
Blackstone Group Inc., найбільша у світі керуюча компанія у сфері альтернативних інвестицій, зафіксувала активне зростання чистого прибутку в третьому кварталі 2023 року і збільшення обсягу активів під управлінням.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, чистий прибуток у липні-вересні становив $552 млн, або 73 центи на акцію, порівняно з $2,3 млн, або менше ніж 1 цент на акцію, за такий самий період роком раніше.
Тим часом прибуток, що розподіляється між акціонерами (distributable earnings), знизився до $1,2 млрд з $1,4 млрд.
Виручка підскочила до $2,54 млрд з $1,06 млрд.
Обсяг активів під управлінням Blackstone на кінець третього кварталу становив $1,01 трлн, за рік підвищившись на 6%.
За підсумками третього кварталу компанія виплатить дивіденди в розмірі 80 центів на акцію.
Вартість акцій Blackstone під час торгів у четвер падає на 5,8%. З початку цього року капіталізація компанії збільшилася майже на 30%, до $124,3 млрд.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), пропонує передати активи мережі АЗС Glusco в управління ПАТ “Укрнафта” за спеціальною процедурою.
Згідно з повідомленням АРМА у Facebook, цю пропозицію підтримало Міністерство енергетики України на нараді за участю представників профільних міністерств і державних компаній у понеділок.
Голова АРМА Олена Дума повідомила, що в майбутньому договорі необхідно вказати мінімальну суму щомісячних надходжень до бюджету за управління активами мережі на рівні 5 млн грн, узгодження з агентством змін у менеджменті компаній, чиї корпоративні права перейдуть у розпорядження управителя, а також подачу конкретизованої звітної інформації за всіма рахунками.
“Твердо переконана, що зростання гарантованого доходу держави щонайменше у 13 разів є найкращим свідченням ефективності нових підходів у роботі АРМА. До того ж ідеться лише про мінімальну суму, яка зростатиме в міру збільшення обсягів продажів палива. Тепер остаточне слово за урядом – і десятки АЗС по всій країні почнуть реально працювати на державний бюджет”, – наводяться в повідомленні слова голови АРМА Олени Думи.
Водночас у ТОВ “Нафтогаз Ойл Трейдинг” (НОТ), що управляє активами Glusco, знову заявили, що вони ефективно і прозоро управляє мережею, а дії АРМА щодо припинення договорів управління неправомірні.
“Нафтогаз” наголошує, що припинення договорів відбулося з численними юридичними порушеннями, перевірка проводилася неправильно, а дії АРМА ставлять під загрозу збереження речових доказів у кримінальному провадженні проти колишнього власника цих активів Віктора Медведчука.
Крім того, АРМА та “НОТ” наразі є учасниками триваючої процедури погодження економічної концентрації.
“До моменту узгодження подальших дій щодо дотримання положень антимонопольного законодавства України будь-які дії зі зміни управителя є неправомірними та можуть призвести до значних штрафних санкцій для учасників такої концентрації”, – уточнили в “Нафтогазі”.
“НОТ” продовжує вважати укладені договори управління майном Glusco чинними, і виконуватиме їх до моменту вирішення спірних питань”, – резюмували в компанії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України в травні 2022 року погодив пропозицію АРМА щодо передачі в управління НАК “Нафтогаз України” заарештованих активів компанії Glusco (до 2018 року – мережа НК “Роснефть”), які пов’язували з Віктором Медведчуком,
Управителем активу було визначено “НОТ”, з яким АРМА в подальшому уклало строковий договір управління.
Наприкінці липня 2023 року нещодавно призначена керівником АРМА Олена Дума повідомила, що Національне агентство проведе перевірки ефективності управління найбільшими активами, і вже розпочато перевірку ефективності управління НАК “Нафтогаз України” мережею АЗК Glusco.
За її словами, АРМА отримала інформацію про неналежне виконання управителем умов договору, зокрема, про подання недостовірних даних щодо витрат і доходів від управлінської діяльності.
“Управитель уже понад рік користується активами Glusco, а це фактично 89 автозаправних комплексів, вісім земельних ділянок, дві нафтобази та корпоративні права 35 компаній. При цьому за весь час до державного бюджету перераховано лише 1,151 млн грн, що викликає цілком обґрунтовані питання ефективності управління”, – сказала вона.
3 серпня АРМА оголосило про припинення договорів з “НОТ” на управління активами мережі АЗС Glusco.
Водночас у “Нафтогазі” заявили, що під управлінням “НОТ” відновлено роботу 81 АЗК і однієї нафтобази, які не працювали впродовж півтора року, вчасно виплачується заробітна плата працівникам. Із серпня 2022 року і по липень 2023 року сплачено 289 млн грн обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.
Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов заявив, що група за період управління активами Glusco інвестувала у відновлення роботи мережі значні кошти, погасила її борги, а також на прохання АРМА заплатила їм “за якусь частину майбутніх прибутків, оскільки про них мова ще не йде”.
У 100%-вої дочірньої компанії “Нафтогазу” – “Укргазвидобування” – є мережа з 21 заправки U.GO в Харкові та Харківській області. З 2022 року право на використання бренду має також “Нафтогаз Ойл Трейдинг”, у планах якого – розширення мережі в інших регіонах.
Готельний оператор Ribas Hotels Group (Одеса) планує придбати прибуткові активи в 10 готельних комплексах, якими керує компанія, на етапі будівництва п’ять інвестиційних проектів у партнерстві з девелоперами.
“У 2023-му і 2024 роках ми плануємо придбати прибуткові активи на суму 7 млн у.о. у більш ніж 10 проєктах, якими управляє Ribas Hotels Group. Готельно-ресторанні комплекси, які увійдуть до портфеля, розташовані у Львові та області, а також в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Це переважно курортні напрямки, завантажені цілий рік”, – повідомили в компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Наразі також триває будівництво в партнерстві з девелоперськими компаніями п’яти інвестиційних проєктів: WOL.GREEN Polyana в с. Поляна (Закарпатська обл.), Agate Resort & SPA та Morion у с. Микуличин, AMA Family Resort та Ribas Villas у с. Поляниця (усі – Івано-Франківська обл.). Відкриття об’єктів заплановано на 2023-2024 рр., а строки окупності становлять 10 років, уточнила компанія.
Згідно з умовами інвестиційної програми Ribas Invest, поріг входу – 10 тис. у.о., при цьому в компанії розраховують на річну прибутковість 9-12% із капіталізацією 5-10%. У компанії очікують, що інвестицією в дохідну нерухомість зацікавляться насамперед українці.
“Інвестування в нерухомість частинами і з вхідними порогом від 10 тис. у.о. відкриває можливість для сотень тисяч українців вкласти кошти в надійну компанію і прибуткову нерухомість. Для іноземців це скоріше інвестиція в благодійність або високоризиковий актив, який може стати надприбутковим”, – вважають у Ribas.
Ribas Hotels Group співпрацює (управління та бронювання) з 26 об’єктами готельно-ресторанного комплексу (міські, пляжні та гірськолижні готелі). Портфель компанії включає гірськолижний готель Ribas Karpaty (Буковель Івано-Франківської обл.), 5-зірковий Ribas Duke Boutique Hotel (Одеса), апарт-готель Wol.121 by Ribas (Одеса), бізнес-готелі бренду Ribas Rooms (Одеса, Луцьк, Біла Церква), міський Hotel Bortoli by Ribas (Одеса) та інші. На етапі проєктування та будівництва перебувають готелі у Львові, Києві, Івано-Франківську та інших містах України, а також у Польщі, Італії, Єревані та на Кіпрі.
Загальний номерний фонд мережі становить понад 1 тис. номерів у різних формах співпраці у восьми містах і курортних локаціях України.
