В Україні створено Альянс цифрового суверенітету, до якого увійшли провідні вітчизняні хмарні провайдери: GigaCloud, De Novo і дата-центр «ПАРКОВИЙ». Про це в авторській колонці на Interfax-Україна повідомив Володимир Бєлов, директор GigaCloud в Україні.
Ініціатива об’єдналася після того, як генеральний директор De Novo Максим Агєєв публічно наголосив на ризиках зберігання критичних даних за кордоном. «Ми вирішили створити платформу для професійного діалогу та спільної роботи», — пояснив Бєлов.
За його словами, цифровий суверенітет сьогодні — це не тільки питання безпеки, а й основа економічної незалежності. Ключова мета Альянсу — забезпечити, щоб державні реєстри, медичні та фінансові дані зберігалися в межах української юрисдикції. Також серед завдань — вироблення загальних стандартів і умов для дата-центрів і хмарних сервісів, участь у розробці нормативної бази та створення стійкої цифрової архітектури.
Особливу увагу в колонці приділено ідеї створення цифрових посольств (Data Embassies) — дата-центрів за кордоном, що перебувають під українським правом. GigaCloud вже використовує європейські хостингові майданчики, зберігаючи контроль над клієнтськими даними.
«Цифровий суверенітет — це про незалежність, але не ізоляцію. Ми готові до співпраці з європейськими асоціаціями на рівних», — підсумував Бєлов, закликавши учасників ринку приєднатися до Альянсу.
Джерело: авторська колонка Володимира Бєлова, GigaCloud Country Director in Ukraine, опублікована на сайті Interfax-Україна
Національний банк України (НБУ) у листопаді оштрафував державний ПриватБанк, банк «Альянс» і Асвіобанк (усі – Київ) за порушення законодавства про протидію «відмиванню» коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 27,5 млн грн, ідеться у прес-релізі регулятора. Згідно з ним, Приват було оштрафовано на 10 млн грн, «Альянс» – на 15,1 млн грн і Асвіобанк – на 2,5 млн грн.
Як повідомлялося з посиланням на учасників ринку, українські банки планують наступного тижня підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.
За їхніми словами, передбачається, що в ньому буде передбачено поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів проводитиметься посилений фінмоніторинг.
Банк “Альянс”, який 9 жовтня вирішив відмовитися від додаткової емісії акцій для збільшення статутного капіталу в 1,5 раза, вирішив знову розглянути це питання на дистанційних позачергових зборах акціонерів 21 грудня.
Як ідеться в повідомленні емітента в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), планують збільшити статутний капітал із 457,28 млн грн до 691,636 млн грн, тоді як наприкінці червня цього року банк ухвалював рішення про збільшення його до 689,367 млн грн.
Очікується, що буде розміщено 8,2 млн штук акцій номінальною вартістю 28,58 грн за рахунок додаткових внесків.
Згідно з інформацією, банк не збирається залучати інвестиційну фірму для їх продажу та нових інвесторів.
Як повідомлялося, після річного рішення про додаткову емісію, скасованого потім у жовтні, голова наглядової ради банку “Альянс” Павло Щербань, який мав на початок року 3,994938% акцій, 13 липня одержав дозвіл Антимонопольного комітету України наростити свою частку до більш ніж 25%. Тим самим він би скоротив частку мажоритарного акціонера Олександра Сосіса, що становила на початок року 89,289%.
Банк “Альянс” заснований 1992 року, у другому кварталі цього року розширив мережу на два відділення – до 35. За даними НБУ, за розміром загальних активів на 1 жовтня цього року він посідав 23 місце (12,86 млрд грн) серед 63 українських банків.
Міноритарними пакетами акцій банку на початок цього року володіли також Марина Гетманцева – 1,706025% і опосередковано, через венчурний КІФ “Аванпост”, Дмитро Мельник – 2,938683% і Володимир Бичник – 1,196708%.
Союзники Організації Північноатлантичного договору не запрошують Україну до переговорів щодо членства, але пообіцяли це зробити, коли вони з цим погодяться і дозволять умови.
Про такий зміст заключного комюніке засідання глав держав і урядів країн Організації Північноатлантичного договору, що буде схвалено, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” кілька поінформованих джерел.
Вони стверджують, що формулювання звучатиме так: “Ми надішлемо запрошення, коли союзники погодяться і будуть виконані умови”.
Джерела також кажуть, що союзники погодилися з тим, щоб з умов для України виключити План дій щодо членства. Це формулювання може бути записано так: “Шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за рамки необхідності Плану дій щодо членства”.
Водночас джерела не виключають, що текст може бути змінено.
Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” оголосила грантову програму зі створення та підтримки об’єднань підприємств в експортні альянси із загальним обсягом фінансування $1,5 млн, повідомила прес-служба Міністерства економіки в п’ятницю.
“Грантова підтримка для експортних альянсів зміцнить потенціал українських підприємств, підштовхне їх об’єднуватися заради спільних цілей підкорення нових ринків”, – наводяться в повідомленні слова менеджера проектів USAID Наталії Петрової.
У межах програми передбачено надання близько 15 грантів з обсягом від $35 тис. до $150 тис. Прийом заявок триватиме до 30 вересня 2023 року. З огляду на значний інтерес, прийом і розгляд заявок відбуватиметься поетапно 30 червня і 30 вересня 2023 року.
У Мінекономіки додали, що метою грантової програми є підтримка підприємств, які прагнуть спільно просувати свою продукцію на міжнародних ринках. Ініціатива реалізується в партнерстві з Офісом із розвитку підприємництва та експорту і національним проєктом “Дія.Бізнес”.
Як уточнила пресслужба, пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги. Однак ця програма USAID відкрита до заявок на підтримку інших секторів, що відповідають критеріям відбору.
Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” (КЕУ) підтримує стартапи, а також малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розвитку спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі. Ключовим інструментом реалізації програми USAID КЕУ є грантова програма нацмасштабу з бюджетом $12,5 млн на 2018-2023 роки.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Альянс” (Дніпро) на зборах 9 вересня ухвалили рішення про закриття всіх регіональних підрозділів, повідомляється в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з повідомленням, припиняють діяльність представництва компанії у Дніпрі, Києві, Одесі, Київській та Дніпропетровській областях.
Як повідомлялося, рейтинговий комітет РА “Стандарт-Рейтинг” 1 лютого 2022 року призупинив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості / страховика) за національною шкалою на її прохання.
Останнє оновлення рейтингу СК “Альянс” на рівні “uaАА” за національною шкалою було здійснено за підсумками дев’яти місяців 2021 року.
За даними НБУ, за січень-березень 2022 року СК “Альянськ” зібрала 44,365 млн грн чистих премій, 79,7 млн грн – валових премій, у перестрахування було віддано 62,4 млн грн, виплати відшкодувань становили 6,379 млн грн.
Активи компанії на 30 березня 2022 року становили 1,542 млрд грн, власний капітал -1,457 млн грн, страхові резерви – 66,365 млн грн, зобов’язання – 84,513 млн грн.
СК “Альянс” зареєстрована у 2003 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні. Її акціонерами виступають “Райзмайл Трейдінг Лімітед” (Кіпр) – 45,1599%, ТОВ “Агасі” – 54,6401%, фізичні особи з часткою 0,2%.
Статутний капітал становить 700,337 млн. грн.
