Антимонопольний комітет України надав на період війни дозвіл компаніям MasterCard Europe S.A. і Visa International Service Association на зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій (ставки інтерчейнджу), що сплачуються еквайром на користь емітента, в Україні з 0,9% до 0,7%.
“Заплановані зміни в узгоджених діях спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану”, – прокоментував АМКУ своє рішення від 5 жовтня.
Комітет очікує, що ці зміни дадуть змогу торговельним мережам зберегти чинний рівень цін для споживача, а також сприятимуть розвитку малих і середніх підприємців та загалом економічному розвитку України.
Відомство уточнило, що ставка 0,7% діятиме “не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів після дати отримання дозволу Комітету до наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану”.
Зазначається, що після цього терміну MasterCard і Visa повернуться до узгодженої з АМКУ ще до війни ставки 0,9%.
“Впровадження подальшого зниження рівня міжбанківської комісії – це спроба державних органів та інших представників галузі відповісти на запит щодо допомоги торговельних мереж, які зазнали суттєвих економічних втрат, спричинених війною”, – зазначив АМКУ.
Як повідомлялося, підписаний у травні 2021 року меморандум між MasterCard, Visa та НБУ передбачав установлення ставки інтерчейндж 1,2% з 1 липня 2021 року та поступове її зниження, зокрема з 1 липня 2023 року з 1% до 0,9%.
Однак на час війни ставку було спочатку обнулено, а потім поступово підвищено до 0,7%. Рішення Visa і MasterCard повернути її на рівень 0,9% з 1 липня цього року піддали різкій критиці торговельні мережі. Найбільші на ринку банки – ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк – зі свого боку, зберегли тарифи на еквайринг для своїх клієнтів незмінними (приблизно 1,3-1,5%), проте закликали MasterCard і Visa підтримати цю ініціативу та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до 0,9%.
Однак Ощадбанк зазначив, що “в разі незниження платіжними системами рівня інтерчейнджу протягом одного-двох місяців банк перегляне своє рішення”.
Згідно з даними НБУ, частка платіжних терміналів ПриватБанку, Ощадбанку та Райффайзен Банку на початок року становила відповідно 60,4%, 19,6% і 7,6%.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав ТОВ “Укрспецпоставка”, ТОВ “Фінанс-Сервіс Плюс” і ТОВ “Глермонт Трейд” винними в антиконкурентних діях, що спотворювали результати аукціону з приватизації спиртозаводів, та оштрафував їх на 14,39 млн грн.
Згідно з повідомленням пресслужби комітету, йдеться про аукціон із продажу окремого майна Залозецького місця виробництва та зберігання спирту ДП “Укрспирт”, який проводив регіональний відділ Фонду держмайна (ФДМ) України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях. Сума укладеного за результатами аукціону договору становила 96,012 млн грн (з ПДВ).
“Комітет під час розслідування справи виявив обставини, які у своїй сукупності свідчили про вчинення зазначеними суб’єктами господарювання узгоджених дій, метою яких було усунення конкуренції між ними під час аукціону. Йдеться, зокрема, про такі докази, як ведення відповідачами спільної господарської діяльності, наявність комунікації між ними, обмін інформацією тощо”, – пояснили в АМКУ.
За порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 закону “Про захист економічної конкуренції” (антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів аукціону), а також за змову на аукціоні з продажу держмайна відповідачів оштрафовано на 14 390 798 грн.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” бізнесмена Вадима Григор’єва придбати нерухомість у Києві, продавцем якої виступив Фонд держмайна (ФДМ).
Відповідне рішення АМКУ затвердив 6 липня, повідомляється на сайті відомства.
Раніше Житомирський меблевий комбінат став переможцем аукціону ФДМ з приватизації історичної будівлі колишнього готелю “Ермітаж” у Києві 25 травня. Як повідомив ФДМ у червні, інвестор сплатив до державного бюджету 373 млн грн за придбаний актив.
Переможець аукціону в місячний термін після реєстрації права власності на об’єкт приватизації зобов’язаний звернутися до відповідного органу культурної спадщини та укласти охоронний договір.
Опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти оцінили необхідні стартові інвестиції в реставрацію будівель готелю “Ермітаж” у межах EUR8-10 млн.
Будинки зведено в 1902-1904 роках за проектом київського архітектора Андрія Фердинанда Краусса – автора багатьох будівель, зведених у столиці в той час. У зазначеному будинку розташовувався один із найкращих готелів міста “Ермітаж”. Власником будинку був мільйонер і виробник цегли Яків Бернар. Торцева стіна в 1960-х була прикрашена мозаїчним панно “Українська пісня” авторства Степана Кириченка.
Зазначені споруди мають охоронний статус. Розпорядженням Київської міськдержадміністрації 1998 року їх було внесено до переліку пам’яток історії та культури місцевого значення.
Згідно з даними Opendatabot, ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” (ПрАТ “ЖМК”), зареєстровано 2003 року, розмір статутного капіталу 4,9 млн грн. Кінцевий бенефіціар – Вадим Григор’єв.
Наприкінці 2021 року ФГВФО продав на аукціоні “Прозорро.Продажі” головний офіс ВТБ Банку, розташований на перетині вул. Пушкінської та бул. Т. Шевченка в центрі Києва, ПрАТ “Дипробудмашина” бізнесмена Вадима Григор’єва за 294,3 млн грн.
Раніше Григор’єв уже придбав частину активів ВТБ Банку: бізнес-центр “Інком” за 390 млн грн і офісний центр (Київ, бул. Вацлава Гавела, 6,) за 351 млн грн, а також київський бізнес-центр “Ренесанс” у Альфа-банку.
Григор’єв також є власником групи компаній Merx після викупу частки Валерія Хорошковського 2004 року.
Господарський суд Києва визнав винним ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” у поширенні неправдивої інформації щодо складу свого продукту та оштрафував на 1,37 млн грн, відхиливши його позов із проханням скасувати відповідне рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) про порушення підприємством вимог законодавства до маркування продукту.
Як повідомляється на сайті АМКУ в понеділок, під час розгляду справи №470-р від 30 грудня 2022 року АМКУ виявив, що ТОВ “ФМ Хладопром”, що виробляє більше ніж 27 видів морозива, зокрема під назвами “Хрещатик”, “Каштан”, “Хладік”, “Артек”, “Волошкове поле” тощо, на пакуванні морозива зазначав інформацію щодо наявності в його складі коров’ячого молока.
Регулятор встановив, що у вересні та листопаді 2020 року підприємство не закуповувало коров’яче молоко і, відповідно, не використовувало його під час виготовлення морозива “пломбір”, а замінило його сухим знежиреним молоком.
“Питне коров’яче молоко та сухе молоко не є тотожними складовими, адже ця сировина виробляється в різних технічних умовах. Відповідно, поширена виробником інформація про склад його продукту є неправдивою, в той час як, згідно із законодавством, у маркуванні всіх продуктів мають зазначатися лише ті інгредієнти, що дійсно використовувалися під час їхнього виробництва”, – нагадав АМКУ.
Він наголосив, що розміщення на упаковках морозива відомостей про наявність у його складі коров’ячого питного молока, яке не використовувалося підприємством під час виробництва у вересні та листопаді 2020 року, вводить в оману споживачів.
ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” спробувало оскаржити рішення регулятора в суді, проте 22 червня 2023 року Госпсуд Києва відхилив позов і залишив рішення АМКУ чинним, визнавши компанію порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та наклавши на неї 1,37 млн грн штрафу.
Антимонопольний комітет (АМКУ) дозволив оператору мобільного зв’язку “Vodafone Україна” придбати частку в статутному капіталі ТОВ “Фрінет”, документ видано в четвер, повідомляють на сайті АМКУ.
“25 травня 2023 року Антимонопольний комітет ухвалив рішення, яким дозволив ПрАТ “ВФ Україна” набути частку в статутному капіталі ТОВ “Фрінет”, що забезпечує покупцю контроль над зазначеним об’єктом”, – зазначено в повідомленні АМКУ.
Зазначається, що концентрація відбувається у сфері надання послуг фіксованого доступу до мережі “Інтернет” в Україні. При цьому уточнюється, що учасники концентрації надають послуги фіксованого доступу до інтернету в Україні як фізичним, так і юридичним особам у межах багатьох населених пунктів України.
АМКУ зазначив, що частка групи покупця на відповідних регіональних ринках є незначною. Таким чином, у результаті концентрації сукупні частки учасників концентрації на регіональних ринках послуг фіксованого доступу до інтернету фізичним та юридичним особам у відповідних географічних межах не перевищуватимуть 15-21%. Тобто заявлена концентрація не призведе до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України, вказав АМКУ, обґрунтовуючи видачу відповідного дозволу.
Компанія “Фрінет” надає послуги швидкісного інтернету в Києві, де клієнтська база провайдера налічує понад 160 тис. діючих абонентів. Крім столичного регіону компанія працює в Київській області та ще дев’яти областях, включно з Дніпропетровською, Житомирською, Івано-Франківською, Львівською областями.
До групи компаній “Vodafone Україна” входить Національний телеком-оператор Vega, який пропонує комплексні рішення в галузі фіксованого телефонного зв’язку, широкосмугового доступу до інтернету і передачі даних. Компанія присутня в 22 областях України. Послуги інтернет за технологією GPON надає в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі. Оперативне управління телекомунікаційною групою Vega здійснює ПрАТ “Фарлеп-Інвест”.
Як повідомлялося, “Vodafone Україна” у 2022 році скоротила чистий дохід на 2% – до 19,8 млрд грн, отримавши чистий прибуток у розмірі 1,1 млрд грн.
Наприкінці 2019 року NEQSOL Holding через OOO Telco Solutions and Investments, підконтрольне Bakcell, закрив операцію з купівлі у ПАТ “МТС” його телекомунікаційного бізнесу в Україні із залученням фінансування J.P. Morgan і RBI. Ціна склала $734 млн.
Група компаній NEQSOL Holding має більш ніж 25-річний досвід роботи в різних галузях і країнах. Її діяльність охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Нідерландах. Група увійшла в телекомунікаційну галузь на початку 2000-х. Компанії, що входять до неї, надають послуги мобільного зв’язку, міжнародного транзиту та продажу оптового інтернету, послуги з виділених ліній, послуги дата-центру тощо.
Бізнесмен Насіб Гасанов є офіційним засновником і 100%-м власником групи NEQSOL Holding, зокрема компаній Nobel Oil Services (UK) Limited, Nobel Oil E&P (UK) Limited (торговельне найменування Nobel Upstream), Bakcell ТОВ і Norm ВАТ.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) на 1 млн грн за неподання комітету інформації.
Як повідомляють у прес-релізі АМКУ, таке рішення ухвалила тимчасова адміністративна колегія АМКУ 11 квітня.
В АМКУ зазначають, що комітет двічі надсилав держпідприємству вимогу про надання інформації, однак МЗУ не надало відповідь “по суті поставлених питань”.
“Така позиція держпідприємства створила перешкоди у виконанні завдань, покладених на комітет”, – підкреслили в антимонопольному відомстві.
