Україна завдяки впровадженню Державної стратегії боротьби з антибіотикорезістентністю з 2022 року скоротила споживання резервних антибіотиків у 2-2,5 раза.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема, споживання антибіотиків широкого спектра цефтріаксону скоротилося вдвічі, левофлоксацину – у 2,5 раза.
“Зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні”, – пояснює МОЗ.
Крім того, МОЗ констатує зростання споживання пероральних форм антибіотиків. Зокрема, у 2024 році лише 8% усіх призначень антибіотиків здійснювались у вигляді ін’єкцій.
МОЗ підкреслює, що за даними ВООЗ, станом на 2023 рік майже кожна шоста підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування, у 2019 році майже 5 млн смертей в світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю.
“Антибіотики – це критично важливі ліки. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування”, – зазначає МОЗ.
Резервні антибіотики – це препарати, які призначають у крайніх випадках для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, коли антибіотики першого вибору (“групи доступу”) та другої лінії (“групи спостереження”) виявилися неефективними. Їх використовують лише тоді, коли існує безпосередня загроза життю, щоб уникнути втрати їхньої ефективності через резистентність.
Аптеки з серпня відпускатимуть антибіотики за рецептом, виняток – окуповані території, райони проведення бойових дій та ліки для воєнного часу, повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Фармацевт зможе відпустити антибіотик в аптеці трьома способами: за електронним рецептом (якщо аптека підключена до електронної системи охорони здоров’я, ЕСОЗ), за паперовим рецептом та інформаційною довідкою, яка на перехідному періоді буде прирівняна до офіційного документа”, – наведено слова міністра у вівторок.
Ляшко додав, що пацієнт зможе придбати антибіотик за рецептом у будь-якій аптеці, для цього достатньо пред’явити аптечному працівникові довідку або паперовий рецепт.
“Реалізація цього рішення є одним із кроків щодо протидії глобальній проблемі антибіотикорезистентності, а також дасть змогу відстежувати дані про призначення та обсяги використання антибіотиків в Україні”, – зазначив міністр.
У повідомленні уточнюється, що Кабмін у вівторок вніс зміни до Ліцензійних умов провадження госпдіяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі та імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), які дозволяють відпуск антибіотиків за власні кошти пацієнта за електронним рецептом.
Водночас МОЗ зазначило, що нововведення впроваджуватимуть поступово в рамках перехідного періоду в медичних закладах, які працюють із ЕСОЗ. Якщо ж заклад охорони здоров’я, до якого звертається пацієнт, не підключений до ЕСОЗ, лікар, як і раніше, має виписати паперовий рецепт.
Виняток діятиме лише для аптек, що розміщені в районі проведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, перелік яких затверджено відповідним наказом Мінреінтеграції (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0453-22#Text).
Такі аптеки тимчасово на період дії воєнного стану зможуть і надалі відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря, уточнило МОЗ.
Також передбачається норма, що дозволяє військовим адміністраціям, підрозділам Збройних сил, волонтерським та благодійним організаціям закуповувати у суб’єктів, які мають ліцензію на провадження госпдіяльності з виробництва, оптової торгівлі лікарськими засобами, рецептурні ліки для потреб воєнного часу без рецепта.
