Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Більшість фондових індексів Азії знижуються у середу

Більшість фондових індексів найбільших країн Азії у середу знижуються.

Негативний вплив на ринки продовжують загрожувати рецесії у світовій економіці на тлі збереження високої інфляції та посилення грошово-кредитної політики великими центральними банками, пише MarketWatch.

Міжнародний валютний фонд напередодні погіршив прогноз світового економічного зростання наступного року до 2,7% порівняно з 2,9%, що очікувалися в липні. При цьому наголошується, що ризики рецесії особливо високі для Європи через різке підвищення цін на енергоносії.

Китайський індекс Shanghai Composite до 8.32 кв знизився на 1,1%. Гонконгський Hang Seng втратив 2,1%, він падає п’яті торги поспіль і перебуває на мінімальній позначці за останні 11 років.

До лідерів зниження котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять папери власника мережі ресторанів Haidilao International Holding Ltd. (-7%), пивоварній Budweiser Brewing Co. APAC Ltd. (-5,9%), оператор казино Sands China Ltd. (-5,7%), девелопера Country Garden Holdings Co. (-5,6%).

Акції інтернет-рітейлерів Alibaba Group та JD.com подешевшали відповідно на 4,5% та 1,1%, інтернет-гіганта Tencent Holdings Ltd. – на 2,2%, автовиробників Geely та BYD – на 3,1% та 0,5% відповідно.

Серед компонентів Hang Seng підвищення вартості показують лише три компанії: страховик AIA (+0,7%), виробник алюмінію China Hongqiao Group Ltd. (+0,2%) та фармацевтична CSPC Pharmaceutical Group Ltd. (+0,1%). Ціна акцій China Mobile Ltd. знаходиться на рівні закриття попереднього дня.

Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:27 за київським часом опустилося на 0,06%.

Обсяг замовлень на базове виробниче обладнання в Японії, індикатор капіталовкладень на наступні 3-6 місяців, у серпні впав на 5,8%, порівняно з попереднім місяцем, йдеться у повідомленні кабінету міністрів країни. Це стало найгіршим результатом за останні півроку. Аналітики в середньому очікували скорочення показника лише на 2,3%, згідно з даними Trading Economics.

Лідерами зниження котирувань виступають папери Tokyo Electron Ltd. (-4%), Pacific Metals Co. (-3,5%) та Mitsubishi Motors Corp. (-3,5%).

Тим часом підвищується вартість рітейлерів Seven & I Holdings Co. (+3,7%) та Aeon Co. (+3,5%), а також залізничних операторів West Japan Railway Co. (+2,8%) та Central Japan Railway Co. (+2,5%).

Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 1,5%.

Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto опустилася на 1% та 1,9% відповідно.

Тим часом південнокорейський індекс Kospi до 8.27 мск збільшився на 0,35%.

Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 0,9%, тоді як вартість автовиробника Hyundai Motor знизилася на 0,3%.

Банк Кореї в середу підвищив базову процентну ставку на 0,5 відсоткового пункту – до 3% річних, що збіглося з очікуваннями експертів. Вартість кредитування була збільшена восьмого разу з серпня 2021 року.

ЦБ прогнозує, що інфляція в країні досягне піку в жовтні, але залишиться досить високою в найближчому майбутньому – понад 5%, принаймні, до кінця першого кварталу 2023 року. Очікується, що ВВП Південної Кореї за підсумками 2022 збільшиться на 2,6%, наступного року – на 2,1%.

,

Ринки акцій Азії завершили п’ятницю в мінусі

Ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в п’ятницю знизилися за аналогічною динамікою в інших частинах світу, винятком став тільки гонконгський індекс.

Фондові індекси країн Західної Європи за підсумками сесії в четвер впали до багатомісячних мінімумів, американський Standard & Poor’s 500 завершив торги на найнижчій позначці з листопада 2020 року на побоюваннях щодо стану світової економіки, а також через посилення геополітичної напруженості та очікувань подальшого посилення грошових коштів. -кредитної політики поряд великих світових ЦП.

Китайський індекс Shanghai Composite знизився на 0,55% – до мінімуму майже за п’ять місяців, при цьому у вересні він втратив 5,6%. Гонконгський Hang Seng у п’ятницю піднявся на 0,3%, проте за місяць він звалився на 12%. Падіння обох індикаторів було зафіксовано за підсумками третього місяця поспіль.

Ділова активність у промисловому секторі Китаю у вересні впала до 48,1 пунктів порівняно з 49,5 пунктами місяцем раніше, свідчить індекс менеджерів із закупівель (PMI), що розраховується Caixin Media та S&P Global. це мінімальна позначка із травня. Значення PMI вище за позначку в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі, нижче – на її ослаблення.

Аналітики в середньому очікували на збереження показника на серпневому рівні, повідомляє Trading Economics.

Тим часом аналогічний офіційний індикатор збільшився до 50,1 пунктів у порівнянні з 49,4 пунктів у серпні, повідомило Державне статистичне управління. Індикатор перевищив цей рівень уперше за три місяці.

Офіційний PMI сфери послуг та будівництва опустився у вересні до 50,6 пунктів проти 52,6 пунктів місяцем раніше. Зведений PMI знизився до 50,9 пунктів з 51,7 пунктів. Таким чином, обидва показники зменшилися до мінімального рівня за останні чотири місяці.

На Гонконзькій фондовій біржі найбільший підйом вартості показали папери девелопера Country Garden Holdings Co. (+9%), виробника алюмінію China Hongqiao Group Ltd. (+4,3%), фармацевтичній CSPC Pharmaceutical Group Ltd. (+3,1%), представники фінансової галузі China Construction Bank Corp. (+3%), ICBC (+2,8%) та China Life Insurance Co. (+2,3%), а також нафтовий China Petroleum & Chemical Corp. (+2,4%).

У той же час найбільше зниження котирувань продемонстрували акції виробників спортивних товарів Li Ning (-6,4%) та Anta Sports Products (-4,3%), інтернет-компанії Meituan (-2,7%), автомобільної BYD (- 3,2%), інтернет-рітейлера JD.com (-1,7%).

Значення японського індексу Nikkei 225 у п’ятницю впало на 1,8%. У вересні він опустився на 7,7%.

Лідерами падіння виступили акції автовиробників Mazda Motor (-8,2%), Mitsubishi Motors (-8%), Subaru (-6,3%), Nissan Motor (-6,3%).

Крім того, зменшилася вартість паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (-2,6%), виробника приставок Nintendo (-3,1%), найбільшого роздрібного продавця одягу в Азії Fast Retailing Co. (-3,6%), виробника споживчої електроніки Sony (-3,2%).

Південнокорейський індекс Kospi зменшився на 0,7%.

Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. зросли на 1%, тоді як автовиробника Hyundai Motor – впали на 2,8%.

Роздрібні продажі в Південній Кореї скоротилися у серпні на 1,8% щодо попереднього місяця. Востаннє зростання показника було зафіксовано у листопаді минулого року.

Щодо серпня минулого року продаж збільшився на 2,3%, що стало першим підйомом за три місяці.

Експерти в середньому очікували на зниження першого показника на 0,1%, другого – на 0,8%.

Австралійський індекс S&P/ASX 200 опустився на 1,2%, до мінімуму більш ніж за три місяці, за паперами технологічних компаній. У вересні він упав більш як на 7%.

Зокрема, знизилася ціна акцій Xero Ltd (-4%), Wisetech Global (-5,6%) та Block Inc. (-5%).

При цьому подорожчали папери золотодобувних компаній, зокрема Silver Lake Resources Ltd. (7,3%), Regis Resources Ltd. (+6,9%), St. Barbara Ltd. (+6,5%), Falcon Metals Ltd. (+5,3%).

,

Чергові чотири судна з агропродукцією вийшли з портів України до Африки, Азії та Європи

Чергові чотири судна зі 115 тис. тонн агропродукції вийшли в середу з портів “Чорноморськ” та “Південний” до Африки, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.

“Від причалів відійшли чотири судна, зокрема Magnum Fortune, яке перевозить 51 тис. тонн української пшениці для Бангладеш, та Almeray з 32,4 тис. тонн кукурудзи для Лівії”, – зазначило відомство у Facebook.

Всього після виходу першого судна з українським продовольством експортовано 5,4 млн тонни агропродукції, а загальна кількість суден, що вийшли з українських портів, до країн Азії, Європи та Африки досягла 235.

Відомство вказало, що напередодні з порту “Південний” вийшло наймісткіше за час ініціативи судно – “кейпсайз” Maran Excellence із 115 тис. тонн зернових.

Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.

, , , , ,

Ще чотири судна з 88 тис. тонн агропродукції вийшли з портів України до країн, Азії та Європи

Чергові чотири судна з 88,17 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Одеса” та “Південний” до країн, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.

“Від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA”, – зазначило відомство у Facebook.

Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством з огляду на сьогоднішні судна експортовано 4,9 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією, спрямованою до країн Азії, Європи та Африки.

Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.

, , , ,

Європа обігнала азію і стала найбільшим покупцем американської нафти вперше за 6 років

Європа обігнала Азію і стала найбільшим покупцем американської нафти, повідомляє агентство Bloomberg.

У січні-травні Європа закупила 213,1 млн барелів нафти, Азія – 191,1 млн барелів, свідчать дані Міністерства торгівлі США. Востаннє така ситуація на початку року складалася шість років тому, коли Штати відмовилися від заборони експорту нафти.

Оскільки Європа намагається зменшити свою залежність від російських енергоносіїв і переключається на американську нафту, цілком імовірно, що нинішня модель торговельних потоків збережеться, зазначає нафтовий аналітик Energy Aspects Крістофер Гейнс. За його словами, видобуток у США зростає, але недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби і Азії, і Європи. Крім того, Близький Схід, мабуть, обмежений у можливостях нарощування виробництва та постачання до Європи.

“Уся увага буде прикута до того, чи зможе ОПЕК збільшити видобувні потужності наступного року і яку частку ринку вона зможе повернути”, – вважає аналітик із розвідки та видобутку ESAI Елізабет Мерфі.

Вересневі ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 10.35 кч у п’ятницю подорожчали на 0,6% – до $99,71 за барель. Котирування ф’ючерсів на сорт WTI на серпень на електронних торгах на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 0,3% – до $96,04 за барель.

, ,

УКРАЇНА ЗА 9 МІС. НАРОСТИЛА ДОДАТНЕ САЛЬДО В ТОРГІВЛІ ПРОДУКЦІЄЮ АПК ІЗ КРАЇНАМИ АЗІЇ ДО $8 МЛРД

Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.

Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.

За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.

У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.

Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.

Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.

Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).

, , , ,