Ціни на азотні добрива значно зросли в серпні 2023 року, водночас подорожчала селітра, виробництво якої в серпні поб’є рекордні показники останніх двох років, повідомило аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
Згідно з повідомленням, нові ціни на умовах СРТ-EXW на нітрат амонію досягли 20-20,4 тис. грн/т, що на 1,5 тис. грн більше липневих цін, карбамід – 24-24,4 тис. грн/т (+500), КАС-32 – 17,5-17,9 тис. грн/т (+1000), ВАС – 16-16,4 тис. грн/т (+1000).
“Попередні ціни діяли весь серпень і трейдери очікували підвищення цін уже з початку третьої декади. Сигналом для підвищення ціни стало те, що Польща і Литва підняли ціни на селітру на 50 €/т. При цьому протягом серпня селітра ще відвантажувалася заводами за цінами 17,5-18,5 тис. грн/т, СРТ, а рекомендовані ціни на складах були на рівні 18,5 тис. грн/т з ПДВ у бег-бегах”, – повідомили аналітики з посиланням на інформацію Ostchem.
Україна в серпні виробить близько 100 тис. тонн селітри і вийде на рекордні 220+ тис. тонн за всіма видами азотних добрив, це стане найвищим показником з березня 2022 року, повідомляє галузеве аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
Згідно з повідомленням, зростаючий попит на азотні добрива в країнах ЄС і на ринках Азії дає змогу українським виробникам сподіватися на їхній сталий попит протягом наступних трьох місяців.
“Завдяки успішному продажу азотних добрив у червні та липні Ostchem зміг забезпечити себе замовленнями наперед до вересня, тож наразі важливо увімкнути виробництво на максимум. Завдання перед двома заводами чимале, адже, за різними підрахунками, на ринку за два місяці вже могло бути продано від 120 до 150 тис. тонн селітри та 60-70 тис. тонн карбаміду, не кажучи вже про КАС та інші добрива, попит на які ще не повністю достатній – осінні польові роботи в Україні тривають”, – ідеться в повідомленні.
Очікується, що в серпні заводи в Черкасах і Рівному випустять до 100 тис. тонн селітри. Черкаський “Азот” виконає план-максимум із карбаміду та на 60% завантажить КАС, а “Рівнеазот” зможе запустити вапнякову селітру в другій половині серпня. Отже, загалом заводи вироблять 220-225 тис. тонн продукції – абсолютний рекорд за останні 530 днів війни в Україні.
При цьому аналітики “Інфоіндустрії” зазначають: у вересні можуть бути запущені Одеський припортовий завод і “Дніпроазот”, і це додаткові обсяги азотних добрив на ринку країни. Підприємства конкуруватимуть за обмежений за споживанням український ринок і пробуватимуть свої сили на світовому ринку.
“Хто з виробників не встигне продати азот на внутрішньому ринку в серпні (коли купують агрохолдинги), той буде змушений його тримати до лютого (коли купуватимуть малі та середні агропідприємства). Інший варіант продажу – постачання азотних на експорт. Саме цей варіант буде всім цікавий з вересня 2023 року. Кон’юнктуру ринку добрив ускладнив вихід Росії із “зернової угоди”, що впливає на рівень цін на агропродукцію”, – прогнозують аналітики.
Експерти ринку добрив очікують, що у зв’язку з отриманням аграріями у 2023 році гарного врожаю в разі успішної його реалізації вони мають усі шанси купити більше добрив для сезону-2024.
Україна відновила експорт азотних добрив і експортувала за січень-квітень поточного року 12 тис. тонн, повідомило ІА “Інфоіндустрія”.
“Орієнтир на експорт не випадковий: через зменшення активності на внутрішньому ринку України виробники будуть змушені йти на зовнішні ринки (Туреччина, Молдова, країни ЄС). Ми навіть можемо експортувати комплексні добрива, хоча вартість фосфоритів залишається високою, але доступний калій і низька ціна газу відкриває інші можливості для виробників”, – пояснив директор агентства Дмитро Гордійчук.
За даними агентства, за чотири місяці 2023 року Україна також експортувала до Молдови та ЄС 3 тис. тонн карбаміду, близько 2 тис. тонн вапняної селітри, 565 тонн карбаміду.
Наразі в Україні низькі ціни на газ порівняно з країнами ЄС, які дають змогу українським виробникам вигідно експортувати насамперед карбамід, підкреслили аналітики.
Україна торік виробила 1,13 млн тонн азотних добрив, що в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн 2021 року, тоді як їхній імпорт зріс у 3,1 раза – до 4,3 млн тонн із 1,4 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України у Facebook у середу.
Відомство уточнило з посиланням на керівника аналітичного проекту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордійчука, що обсяг власного виробництва азотних добрив в Україні до повномасштабного російського вторгнення перевищував імпорт завдяки постійній роботі заводів “Рівнеазот”, сєвєродонецького об’єднання “Азот” і черкаського “Азоту”, також з інтервалами працював завод “Дніпроазот”.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи: “Рівнеазот” і черкаський “Азот”, а сєвєродонецький “Азот” припинив роботу і був значно пошкоджений окупантами. Такі зміни суттєво змінили статистику по ринку в гірший бік: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн добрив, нестачу яких компенсував імпорт у розмірі 4,3 млн тонн.
“Тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже на нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ. Україна на агрокарті одна з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова ціна на ринку зернових і продовольча безпека світу. Відповідно, ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики”,- цитує Мінагрополітики свого голову Миколу Сольського.
За даними міністра, до липня 2022 року українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами, але вже в жовтні ціни на аміачну селітру зросли з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера. Він наголосив, що зазвичай аграрії керуються правилом, згідно з яким вартість тонни селітри не має коштувати дорожче за 2,5 тонни пшениці, а тонна карбаміду – не дорожче за 3,0-3,5 тонни кукурудзи, тоді як 2022 року ці показники було перевищено вдвічі-втричі.
Мінагрополітики зазначило, що на сьогоднішній день важко порахувати точні витрати сучасного українського аграрія на добрива, але вартість базових азотних добрив на 1 га кукурудзи обходиться орієнтовно у 8-9 тис. грн без врахування підгодівлі, та витрат на пальне, яке також подорожчало. Тому фінальна сума наразі не є привабливою для аграрія.
“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення і основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас дуже важлива”, – цитує Мінагрополітики свого першого заступника Тараса Висоцького.
Як повідомлялося, за оцінками Group DF, головного виробника добрив в Україні, ринок добрив країни у 2022 році скоротився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у рамках ранньої підготовки до майбутнього агросезону почала прямі закупівлі азотного добрива Anvistar у польського виробника Anwil S.A. групи PKN Orlen.
Як повідомив холдинг у Facebook у середу, добрива доставлено автотранспортом і перевалено у вагони на кордоні Польщі та України, вантаж уже прямує залізницею на склади “Кернела”.
“Ми цілеспрямовано розширюємо нашу мережу партнерів, диверсифікуємо ризики та випробовуємо нову якість продуктів для агробізнесу. Упевнений, що це був тільки перший крок на шляху до майбутнього партнерства”, – цитує холдинг керівника свого комерційного дивізіону “Агробізнес” Ігоря Стельмащука.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник добрив Ostchem азотного холдингу Group DF Дмитра Фірташа у 2022 році скоротив виробництво на 66,9% до 2021 року – до 1,754 млн тонн.
Серед основних причин скорочення виробництва Group DF стала втрата контролю над Сєвєродонецьким “Азотом” (Донецька обл.), який до 27 лютого 2022 року встиг виробити 0,05 млн тонн азотних добрив.
Крім того, скорочення виробництва спричинило руйнування логістичних і збутових ланцюжків, зниження обсягів експорту через регуляторні та логістичні обмеження, перебої з електроенергією через масові руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, високі ціни на газ, а також падіння платоспроможного попиту з боку аграріїв щонайменше на 40%.
За оцінками Group DF, ринок добрив у 2022 році знизився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
PKN Orlen займає домінуючу частку на ринках нафтопродуктів Польщі, Чехії та країн Балтії.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
