Громадська спілка “Борошномели України” планує створити “Брокерський дім” для формування об’ємних експортних партій борошна і продуктів зернопереробки, їх маркетингу і просування продукції на світові ринки, повідомила пресслужба об’єднання за підсумками засідання Ради директорів спілки.
“Мета такого проєкту — маркетинг та просування продукції на світових ринках, збільшення щорічних обсягів експорту та забезпечення логістики. Головне завдання — опрацьовувати запити імпортерів та формувати відповідні партії продукції, оскільки є запити на об’ємні партії, які одне підприємство власними зусиллями закрити не може”, — пояснив директор спілки Родіон Рибчинський, слова якого наведено в повідомленні.
Він підкреслив, що за підсумками 2025 року галузі вдалося досягти стратегічного результату: після тривалих переговорів за участі торгпреда України Тараса Качки Європейський Союз ухвалив рішення про виділення окремої тарифної квоти на експорт українського борошна обсягом 30 тис. тонн.
Наразі спілка за підтримки SIPPO проводить комплексне дослідження якості української пшениці та борошна. Доктор технічних наук Дмитро Жигунов представив результати аналізу 14 тис. зразків пшениці та 200 зразків борошна за фізико-хімічними та функціонально-технологічними показниками. За інформацією Рибчинського, ці дані дозволять посилити комунікацію на світових ринках щодо якості та безпечності української продукції.
В Україні з моменту повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємства, при цьому в 2024 році почали роботу 22 підприємства, а у 2025 році – 10, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали у зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишились на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики призупинили роботу”, – розповів він у рамках виставки Agro2Food у Києві у середу.
Експерт зауважив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із положення у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відбудову і на збільшення потужностей по переробці”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства в 2024 році почали роботу з нуля. При цьому у 2025 році було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки “Борошномели України” зауважив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський підкреслив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази і споживачів. Він також відзначив складність із перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки “Борошномели України” вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна “перерахувати на пальцях однієї руки”.
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж у 2021 довоєнному році, коли в державі виготовлялося 3 млн тонн.
В Україні з початку повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємств, водночас 2024 року розпочали роботу 22 підприємства, а 2025 року – 10, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали в зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишилися на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики тимчасово зупинили роботу”, – розповів він у межах виставки Agro2Food у Києві в середу.
Експерт зазначив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із становища у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відновлення і на збільшення потужностей із переробки”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства у 2024 році почали роботу з нуля. При цьому 2025 року було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки «Борошномели України» зазначив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський наголосив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази та споживачів. Він також наголосив на складності з перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки «Борошномели України» вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна «перерахувати на пальцях однієї руки».
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж 2021 довоєнного року, коли в державі вироблялося 3 млн тонн.
