Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-червні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 25,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 531 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у середу, експорт металобрухту за вказаний період становив 92 тис. тонн порівняно з 28,7 тис. тонн за січень-червень-2022 (зростання в 3,2 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,5 тис. тонн, тоді як у перші шість місяців минулого року він становив 1,6 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-червні-2023 знизилися на 37,2% порівняно із січнем-червнем-2022 – до 413,8 тис. тонн із 659,4 тис. тонн.
Станом на 1 липня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 15-20 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з 2021 роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з попереднім роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн (у 2021-му – 23 тис. тонн).
Постачання брухту на метпідприємства країни у 2022 році знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує у 2023 році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,2-1,25 млн тонн. Крім того, прогнозується, що поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 180-200 тис. тонн, імпорт – 0,2-0,5 тис. тонн. Виплавка сталі – 4,8-5,2 млн тонн.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 40,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 366,6 тис. тонн із 620,1 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 56,4 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-квітень-2022 (зростання у 8 разів). При цьому імпорт брухту склав 0,06 тис. тонн, тоді як у перші чотири місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-квітні-2023 знизилися на 49,8% порівняно із січнем-квітнем-2022 – до 292,8 тис. тонн із 583,5 тис. тонн.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався у 20-25 тис. тонн.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство в I кв. -2023 скоротило заготівлю металобрухту в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 222,6 тис. тонн, водночас експорт металобрухту становив 40,3 тис. тонн (зростання в 5,7 раза). Таким чином, відставання заготівлі брухту у відносному вираженні скорочується, а вивезення стратегічної для металургів сировини з України зростає.
Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн з 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,1-1,2 млн тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 100-120 тис. тонн, імпорт – 1,5-3 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 4,8-5,2 млн тонн.
Об’єднання підприємств “Укрметалургпром” вважає за необхідне тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення металургійних підприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни.
“Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові – адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку й автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, поки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці”, – написав президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у своїй колонці на сайті “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни гірничо-металургійний комплекс України переживає найважчу кризу з часів незалежності. Значна частина підприємств захоплена або зруйнована окупантами, інші намагаються працювати в умовах постійних обстрілів і часткової втрати потужностей. Блокування портів морських призвело до того, що географія клієнтів скоротилася майже вдвічі, а з нею – і обсяги поставок продукції.
Проте підприємства намагаються встояти і навіть наростити виробництво, тому що усвідомлюють покладений на них рівень відповідальності. У металургійній і суміжних галузях працює понад півмільйона українців, а частка ГМК у ВВП України становить понад 10%.
“Але реальність щоразу підкидає нові виклики. Одним із них став дефіцит металобрухту, без якого неможливе нарощування металургійного виробництва”, – наголосив голова об’єднання.
Він назвав причини виникнення дефіциту: окупація східних областей, де традиційно заготовлялися значні обсяги сировини (обсяги цієї заготівлі скоротилися майже на 80%). При цьому експорт брухту різко зріс: тільки за перші два місяці 2023 року вивезено близько 25 тис. тонн, що майже на 60% більше, ніж у листопаді-грудні 2022 року.
“З огляду на темпи зростання експортного показника, наприкінці року можемо побачити цифру в 250 або навіть у 300-400 тис. тонн експорту – а це абсолютно неприйнятно для ринку, який може ледь зібрати близько 1 млн тонн металобрухту на рік. Адже галузь потребуватиме більше мільйона – навіть за умов неповного відновлення виробництва”, – написав президент “Укрметалургпрому”.
“Зараз ситуація з дефіцитом загострилася і почала призводити поки що до тимчасових, але зупинок виробництва. Однак питання необхідно вирішувати. А обсяги виробництва замість того, щоб зростати, впадуть до мінімуму. Це, своєю чергою, спровокує виток нових проблем не тільки для галузі, а й для економіки – адже, нагадаю, навіть у найважчий 2021 рік підприємства ГМК сплатили до бюджетів понад 42 млрд грн. А це саме ті кошти, за які Україна може нарощувати військовий потенціал і перемагати на полі бою”, – констатує Каленков.
Він додав, що, втрачаючи кошти через падіння виробництва, Україна нічого не заробляє і на експорті металобрухту – вивозять сировину через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3, і вже звідти перенаправляють до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортного мита – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн. Не дивно, що експортними схемами вже зацікавилися в ДБР, де вже почали розслідування.
Як уточнив Каленков, 1 тонна металобрухту, перероблена президентом “Укрметалургпрому” на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС – близько $300 за тонну. Тому питання, експортувати сировину чи залишати її в країні для переробки, взагалі не має стояти – вигода очевидна, резюмує він.
Як повідомлялося, у середині 2021 року “Укрметалургпром” просив заборонити експорт металобрухту до кінця 2023 року. Із відповідним проханням “Укрметалургпром” звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі від 8 липня 2021 року.
За даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за січень-лютий 2023 року становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий 2022 року (зростання в 3,5 раза).
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-лютому поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 70,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,2 тис. тонн з 520,4 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у п’ятницю, експорт металобрухту за вказаний період становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий-2022 (зростання в 3,5 раза). При цьому імпорт брухту склав 0,04 тис. тонн, тоді як у перші два місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-лютому-2023 знизилися на 75,3% порівняно із січнем-лютим-2022 – до 120,2 тис. тонн із 488,5 тис. тонн.
Станом на 1 березня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 15-20 тис. тонн.
Як повідомляв раніше “УАВтормет”, Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн із 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році зниження заготівлі брухту чорних металів до 850 – 880 тис. тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни скоротяться до 720-750 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 80-120 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 3,6-3,7 млн тонн.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-листопаді поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 76,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 886,1 тис. тонн з 3 млн 783,6 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 42 тис. тонн, що в 13 разів менше порівняно з 11 міс.-2021 (547,5 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 2,3 тис. тонн, тоді як у січні-листопаді-2021 – 21,3 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни за 11 міс.-2022 знизилися на 72,4% порівняно із січнем-листопадом-2021 – до 841,9 тис. тонн із 3 млн 55,9 тис. тонн.
Станом на 1 грудня 2022 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 30-35 тис. тонн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року знизили експорт брухту чорних металів у 13,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 37,774 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту за цей період скоротився в 13,4 раза – до $14,589 млн.
Водночас за десять місяців країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 11,7 раза – до 1,691 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту знизилося в 10,8 раза – до $3,453 млн.
Крім того, метпідприємства України в січні-жовтні-2022 не імпортували продукти прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетоване залізо (ГБЗ), яке є замінником чавуну і металобрухту, але експортували 258 тонн цієї продукції в Індію (100%) на суму $48 тис.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт металобрухту в 17,2 раза порівняно з попереднім роком – до 615,687 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 25,2 раза – до $238,895 млн.
У 2021 році країна скоротила імпорт металобрухту в натуральному вираженні на 13,1% – до 22,964 тис. тонн. У грошовому вираженні ввезення брухту зросло на 72,4% – до $44,883 млн.
Ввезення металобрухту 2021 року здійснювалося переважно з Туреччини (60,42% поставок у грошовому вираженні), РФ (33,44%) і Білорусі (1,57%); експорт – до Туреччини (84,85%), Румунії (6,66%) і Польщі (3,45%).
Крім того, метпідприємства України 2021 року імпортували з РФ 1,603 тис. тонн продуктів прямого відновлення заліза з руди за кодом 7203 – гарячебрикетованого заліза (ГБЗ), яке є замінником чавуну і металобрухту, на суму $653 тис., тоді як 2020 року – 2,648 тис. тонн на $805 тис. Водночас експорт цієї продукції до Індії склав 288 тонн на $91 тис.
