Будівельна сфера продовжує страждати від дефіциту кадрів, що змушує компанії пропонувати фахівцям конкурентні умови і підвищувати зарплати, щоб гарантувати продовження будівництва проєктів, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Через відтік частини фахівців за кордон і внутрішню міграцію знайти потрібних фахівців стає дедалі складніше. Це створює додаткові виклики для роботодавців, але водночас стимулює підвищення рівня оплати праці. У результаті будівельна сфера сьогодні пропонує фахівцям більш конкурентні умови, ніж більшість інших ринків«, – розповіли агентству в компанії »РІЕЛ”.
Як повідомила пресслужба девелопера Alliance Novobud, найбільше дефіцит кадрів відчутний у категоріях робітничих професій. Для підтримання конкурентоспроможності в компанії скоригували оплату праці відповідно до ринкових тенденцій і вдосконалили процеси рекрутингу, завдяки чому дещо покращилася кадрова ситуація порівняно з минулим роком.
За словами директора з розвитку одеської будівельної компанії «Два академіки» Максима Одинцова, середньорічна ставка залучених працівників збільшилася на 10-18% залежно від фахівця. При цьому брак кадрів забудовники відчувають на всіх рівнях.
Директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше бракує мулярів, бетонників, електриків, зварювальників, інженерів, водіїв спецтехніки, простих будівельників і різноробочих. «Дефіцит таких спеціальностей залишається на рівні 30-45%, а конкуренція за таких робітників досить висока», – повідомив він.
На думку Жигмана, нестача фахівців будівельних спеціальностей пояснюється не тільки мобілізаційними заходами, а й малою кількістю студентів, які отримують робочі спеціальності.
У компанії City One Development додали, що в будівництві також не вистачає монолітників, мулярів, фасадників. Пресслужба девелопера зазначила, що за останній рік зарплати зросли в середньому на 20%, що зумовлено стратегічною необхідністю утримання професіоналів.
У боротьбі з кадровим дефіцитом забудовники вдаються до пошуку працівників в інших містах і навіть залучають фахівців з-за кордону, зазначив СЕО девелоперської компанії Enso Раміль Мехтієв. За його словами, зарплати за рік зросли на чверть.
Як повідомив комерційний директор київського офісу компанії Greenville Дан Сальцев, незважаючи на кроки держави для стимулювання будівельного сектору та підвищення мінімальних зарплат у цій сфері, дефіцит кадрів тут цьогоріч став ще більш відчутним. Рішення про відкриття кордонів для молоді додатково посилить брак робочої сили.
“Ситуація з дефіцитом кадрів стала ще більш відчутною. Головна причина – стрімкий відтік населення та мобілізаційні заходи. Відтік став ще більш відчутним після відкриття кордонів для молоді – чоловіків до 23 років. Усе ж будівельна галузь усе ще залишається традиційно «чоловічою» професією”, – пояснив експерт.
Як повідомлялося, за даними «OLX Робота», понад 60% роботодавців відчувають дефіцит кадрів серед робітничих спеціальностей, а найвищі медіанні зарплати пропонують професіоналам у будівельній сфері – фасадникам, штукатурам, мулярам тощо.
Страхування військових ризиків у будівельній сфері гальмує непрозорість фінансових моделей, повідомила співзасновниця Інституту медіації партнерства Вікторія Берещак у коментарі “Інтерфакс-Україна”.
Вона зазначила, що страхування військових ризиків у будівельній сфері, набагато складніше, ніж, в агробізнесі, або великій промисловості та в енергетиці. Насамперед, через пошук тих фінансових інститутів, які готові надати гарантії та застрахувати майно девелоперів.
“У житловій нерухомості цей інструмент практично не використовується, зокрема, через непрості стосунки ринку і потенційних страхувальників: вони в мирний час не могли співпрацювати через юридичні питання і непрозорість певних процесів, зокрема, формування фінансового капіталу компаній, а у війну і поготів”, – підкреслила Берещак.
Водночас експерт зазначила, що потенційно страхування житлових проєктів, що будуються, не сильно вплине на собівартість.
“За оцінками, це приблизно 2-4% залежно від регіону (захищеність міста ППО, щільність і кількість атак, потенційні та супутні ризики з війною) і обсягів проекту”, – пояснила Берещак.
Для сегмента комерційної нерухомості страхування є важливим і потрібним інструментом, перш за все, для логістичних центрів.
Найчастіше розглядають при страхуванні такі військові ризики:
вибух або пряме попадання боєприпасів в об’єкт, що містить вибухові речовини;
падіння на застраховане майно повітряних суден військових типів та/або дистанційно пілотованих об’єктів або їхніх частин;
військові дії на території, де розташований об’єкт/відбувається будівництво.
“Потенційно (для комерційних проєктів) ідеться насамперед про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, Світовим банком та експортно-кредитними агентствами інших держав. Нагадаю також, що в нас є закон 3497-IX (законопроєкт №9015), який суттєво розширив повноваження Експертно-кредитного агентства страхувати від військових ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні”, – повідомила Берещак.
