Група компаній Vitagro сумарно з початку повномасштабного вторгнення інвестувала в розвиток своїх проєктів близько $50 млн, повідомив директор з розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» в Києві в середу.
За його інформацією, основні інвестиції було зроблено в будівництво заводу з виробництва мікродобрив і засобів захисту рослин (ЗЗР) Vitagro Partner, біометановий і біоетанольний заводи, а також у нарощування потужностей олійноекстракційного заводу.
Савчук уточнив, що на будівництво заводу Vitagro Partner було витрачено близько $8 млн, а біометанового – понад $6 млн. Біометановий завод першим у країні під’єднали до газотранспортної системи України, і він уже третій місяць закачує біометан для експорту.
Сума інвестицій у завод із виробництва біоетанолу склала $20 млн, розширення потужностей олійноекстракційного заводу обійшлося в менш ніж $15 млн.
«Проєкти, які планувалися і розвивалися вже під час війни. Група Vitagro відчула, що і в умовах війни можна працювати і розвивати нові проєкти, тому, наприклад, на державному аукціоні купила спиртзавод у Тернопільській області і тепер там виробляють 25 тис. тонн біометану на рік. Паралельно запускається виробництво білкової кормової добавки для тварин (DDGS), потужність якого складе 25 тис. тонн на рік», – розповів представник компанії.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка склала $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану використовуватимуться гній, силос і солома з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
Згідно з інформацією в Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізосіб-підприємців, основним бенефіціаром Vitagro є народний депутат Сергій Лабазюк, гендиректором – Петро Лабазюк.
Представники уряду Сербії, міста Белград і китайської компанії «Пауер Чайна» (PowerChina) сьогодні підписали угоду про будівництво першої фази Лінії 1 Белградського метро вартістю 720 мільйонів євро.
Угода по Лоту 2 першої фази Лінії 1 Белградського метро охоплює розробку проєкту і виконання робіт, включно з підготовчими заходами і закупівлею машин TBM, призначених для прокладання тунелів.
Планується, що підготовчі та будівельні роботи триватимуть 45 місяців плюс два роки.
Документ у будівлі уряду Сербії підписали міністр з питань державних інвестицій Дарко Глішич, виконувач обов’язків міністра будівництва, транспорту та інфраструктури; в.о. заступника начальника міської адміністрації Белграда – секретар Секретаріату громадського транспорту Радован Кремич; директор КП «Белградське метро і поїзд» Андрій Младенович разом із представником китайської компанії «Пауер Чайна» Хан Джипіном.
Як зазначено, нова угода дає змогу виокремити окремий Лот 2, який фінансуватиметься з бюджету Сербії і набере чинності негайно, що сприятиме швидшій реалізації будівництва першої фази Лінії 1 Белградського метро.
Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у середу схвалила кредит ПАТ «Укрнафта» під гарантії держави в розмірі до EUR80 млн на будівництво близько 100 МВт малих газових розподілених електростанцій і когенераційних потужностей. Згідно з повідомленням на сайті банку, кредит допоможе розв’язати проблему дефіциту електроенергії та забезпечити безперебійне енергопостачання населення і підприємств.
Загальна вартість проєкту становитиме EUR103,8 млн, він також фінансуватиметься за рахунок гранту до EUR22 млн, який, як очікується, нададуть Нідерланди, США та інші донори через спеціальний фонд реагування на кризи ЄБРР, а також за рахунок гранту технічної підтримки в розмірі EUR1,8 млн від інших донорів.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
«Укрнафта» володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 р. ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ТОВ «Молоко вітчизни» (Сумська обл.) завершує будівництво молочного комплексу на 3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ) у Дубненському районі Рівненської області, повідомив голова Рівненської ОВА Олександр Коваль у Facebook.
«Для нас нова ферма – це не тільки додаткові надходження до бюджетів, а й 85 робочих місць. Спасибі бізнесу, що, незважаючи на війну, реалізує на Рівненщині такі амбітні проєкти», – наголосив він.
ТОВ «Молоко вітчизни» обіцяє завершити будівництво молочного комплексу найближчим часом. Влітку 2025 року тут мають намір відвантажити перше молоко. Планова продуктивність стада – 39 тис. тонн молока на рік. ТОВ «Молоко вітчизни» зареєстровано 2018 року в Сумській області. До складу підприємства входили три молочні ферми, оснащені сучасним обладнанням. Загальна чисельність стада – 7800 ВРХ, з яких 3100 голів корів молочної голштинської породи.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2024 року становив 470,12 млн грн, чистий прибуток – 102,9 млн грн, боргові зобов’язання – 81,25 млн грн, активи оцінювалися в 743,52 млн грн. На фермах працювало 177 співробітників. Статутний фонд – 52,2 млн грн.
Бенефіціари ТОВ «Молоко вітчизни» Володимир Заєць (47,25%), Сергій Заєць (3,32%), Сергій Чижик (42,44%) і громадяни Швейцарії Вольфф Філіп і Вольф Мюллер фон Блумкенкрон Крістіан, які володіють по 3,5% акцій кожен.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з групи Світового банку планує 10 грудня 2024 року розглянути надання Концерну “Галнафтогаз” кредиту на EUR55 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR235 млн. Кредит строком на 16 років буде надано ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує 4 грудня 2024 року затвердити надання вищезазначеному ТОВ довгострокового кредиту на EUR62 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) придбати понад 50% у статутних капіталах ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь” і ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3”.
Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ “ЗНВКІФ «Ріміні» (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО “OKKO” Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
IFC, БУДІВНИЦТВО, ВЕС, ЄБРР
Індустріальний парк (ІП) «Біла Церква» має намір у 2025 році розпочати будівництво ще двох заводів, повідомив директор з розвитку бізнесу індустріального парку Олександр Процюк.
«У нас зараз п’ять діючих заводів, три ще будуємо і наступного року закладаємо ще два заводи. Тобто це буде понад 1 тис. робочих місць для Білої Церкви, що для міста з 250 тис. жителів істотне досягнення», – повідомив він під час Ukrainian Automotive and Mobility Forum 2024 у Львові.
Процюк нагадав, що від початку повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну ІП «Біла Церква» вдалося залучити трьох іноземних інвесторів – одного з найбільших світових виробників повсякденних товарів компанію Uniliver, виробника запчастин для електромобілів InTiCa Systems, та постачальника тонких конструкцій перекриття фінську Peikko Group (завод якої будується – ІФ-У).
«Компанія InTiCa першою в Україні отримала страхування від військових ризиків, і скажу, що якість української продукції на порядок вища, ніж у її чеському підрозділі, де працюють українки, та в мексиканському підрозділі, що працює на американський ринок. І зараз InTiCa на роздоріжжі – дуже хотіли б перемістити завод із Чехії в Україну, але турбуються через військові ризики. Але, я думаю, ми розширимо їхній завод на нашій локації», – розповів Процюк.
Він також додав, що робота з компаніями Uniliver і Peikko Group тривала понад рік. «На ці три успішний кейси в нас є і чотири неуспішні – це великі транснаціональні компанії, які з різних причин відмовилися заходити, або розширювати бізнес в Україні», – зазначив директор із розвитку бізнесу ІП »Біла Церква.
Торкаючись питання привабливості парку для інвесторів, Процюк наголосив, що для виробничих кейсів локація безумовно важлива (наприклад, у прикордонних областях), але не менш важливим є доступ до якісної, але дорогої робочої сили та швидкий доступ до комунікацій.
«Це дві ключові речі, які приваблюють інвесторів – у нас не треба витрачати час на приєднання до мереж, потужності узгоджені, і ми отримали фінансування від держави за програмою ІП. Є в нас і неуспішна історія з USAID, але й це був хороший досвід. Ми використовуємо всі можливі види фінансування, включно з банківським, грантовим», – повідомив Процюк.
За його словами, сьогодні в ІП «Біла Церква» з 36 га вільні 12 га, а в «Білій Церкві 2» – 24 га, і є збудоване виробниче приміщення площею 2 тис. кв. м, з підведеними комунікаціями, що знаходиться поряд з Peikko і Uniliver.
«І ми радимо іноземним інвесторам, які хочуть зменшити собівартість продукції для утримання світової конкуренції, думати не тільки про інвестиції в прикордонні міста, як, наприклад, Львів, а й трохи зміститися на схід, тому що ризики не набагато більші, але переваги – хороші зарплати, вільніший доступ до комунікацій, електрики – можуть нівелювати ці ризики», – підкреслює Процюк.
«І ми сподіваємося, що наступного року в нас будуть ще два успішних приклади», – резюмував він.
ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» – проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького, включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
На освоєній території ІП «Біла Церква» збудовано 41 кв. м виробничих і складських приміщень і залучено 14 резидентів, серед яких, окрім залучених із 2022 року Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокованої з Харкова Pripravka, також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного устаткування для будівельних робіт Virastar.
