Київська влада ініціює звернення про необхідність удосконалення законодавства в частині вимоги обов’язкового облаштування нового житла укриттями, повідомила прес-служба Київміськдержадміністрації.
“Сьогодні забудовники, на жаль, оминають наявні вимоги щодо обов’язкового облаштування в будинках укриттів. Причина – у прогалинах чинного законодавства, яке вимагає передбачати укриття в проєкті будівництва або можливість користуватися укриттям поруч. Так от: “або” не повинно бути! До чого це призвело, ми бачимо: у фонді захисних споруд практично відсутні новобудови”, – цитується у прес-релізі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Крім того, він зазначає, що ДСНС і місцеве самоврядування також усунені від процесу прийняття будинків в експлуатацію.
За даними КМДА, із 4,2 тис. перевірених укриттів у столиці придатні до використання 2,9 тис., ще 736 можуть бути укриттями за умови їх належного обладнання. 578 об’єктів не відповідають нормативним вимогам до приміщень, де можуть бути обладнані укриття.
Як повідомлялося, закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій”, який, зокрема, передбачає обов’язкове розміщення бомбосховищ у новобудовах, був підписаний президентом у серпні 2022 року.
Агропромислова група “Кернел” завершує будівництво Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області, повідомив CEO агрохолдингу Євген Осипов на міжнародній зерновій конференції Grain Ukraine-2023.
“Уже наступного року закінчимо будівництво Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу, який зможе щорічно переробляти 1 млн тонн соняшнику”, – наведено його слова в повідомленні на Facebook-сторінці компанії в середу.
За інформацією Осипова, в останні кілька років “Кернел” інвестував у ринок України понад $800 млн.
“Кожна наша ініціатива реалізується з метою зміцнення аграрного потенціалу країни. Ми повинні бути готові приймати продукцію українських фермерів вчасно. Ми повинні надавати весь необхідний сервіс нашому аграрію, щоб він міг збути продукцію, отримати необхідні ресурси і вкласти їх у виробництво”, – підкреслив він.
Осипов уточнив, що “Кернел” має намір нарощувати обсяги переробки і виробляти продукти з доданою вартістю. Для цього важливо вибудувати ефективну логістику для партнерів компанії для експорту їхньої продукції.
“Наше завдання – підвищувати ефективність системи бізнесу”, – пояснив СЕО “Кернела”.
Як повідомлялося, у лютому 2023 року “Кернел” придбав річковий термінал “Дунай Пром Агро” в українському порту Рені на Дунаї.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експортом (приблизно 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, “Кернел” займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3% – нещодавно запропонував делістинг компанії з Варшавської фондової біржі та викуп акцій в інших акціонерів.
За перше півріччя 2023 фінансового року (ФР, липень-грудень 2022 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,3
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України на березень 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вважає, що краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки для переселенців, ніж у будівництво модульних містечок.
“У нас на сьогодні в Україні 25 модульних містечок. У них проживає від сили 5 тис. внутрішньо переміщених осіб. У нас 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб. Чи є це ефективним? Як на мене, краще вкладати кошти в соціальні гуртожитки”, – сказала Верещук в ефірі національного телемарафону в п’ятницю.
За її словами, в Україні багато житла, яке після ремонту може бути придатним для проживання там людей.
Верещук також звернула увагу на те, що модульні містечка необхідно утримувати, на що потрібні кошти.
Швейцарська Nestle, найбільший виробник продуктів харчування та безалкогольних напоїв у світі, розпочала анонсоване будівництво підприємства з виробництва макаронних виробів та інших продуктів харчування в селі Смолигів Торчинської громади Волинської області, інвестиції в яке раніше оцінювало в інвестувала CHF40 млн (майже $45 млн), повідомляє business.rayon.
Генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в середу на урочистому заході з приводу старту будівництва висловив упевненість, що завод у Торчині стане європейським регіональним хабом для категорії кулінарних виробів.
“Я бачив українські міста, які були зруйновані після різного роду атак і як їх відновили протягом року. Українці успішно працюють із відновлення інфраструктури. Звичайно, ми підраховуємо можливі ризики, але ми впевнені, що чинимо правильно. Україна варта того, щоб у неї інвестувати”, – заявив виконавчий віцепрезидент Nestlé, головний виконавчий директор Європейської зони Марко Саттембрі.
Вказується, що на першому етапі роботи підприємство створить 300-400 робочих місць. До роботи на заводі залучені фахівці з Харкова, де вже працює фабрика з виробництва локшини швидкого приготування “Мівіна”, і місцевий персонал.
Nestle – один із найбільших у світі виробників продуктів харчування зі штаб-квартирою у Веве (Швейцарія). Компанія має 376 фабрик у 84 країнах, і випускає шоколадні та кондитерські вироби, готові сніданки, корми для домашніх тварин, дитяче та лікувальне харчування, каву, мінеральну воду тощо. Її портфель охоплює понад 2 тис. брендів, зокрема марки Nestle, Nescafe, KitKat, Gerber, Maggi.
Nestle в Україні виробляє каву і напої, кондитерські вироби, продукти кулінарії (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин. Найвідоміші українські бренди компанії – “Світоч”, “Торчин” і “Мівіна”.
Як повідомлялося, у грудні 2022 року компанія Nestle повідомила про рішення відкрити виробництво “Мівіни” на Волині.
НАК “Нафтогаз України” відмовився від реалізації проекту з будівництва першої у Львові потужної ТЕЦ на біопаливі вартістю 1 млрд грн¸ розпочатого в період керівництва компанією Юрія Вітренка, повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.
“На превеликий жаль, ми не знайшли підтримку з боку “Нафтогазу” в реалізації цього проєкту, тому наразі цей процес призупинено. Всю свою енергію ми спрямовуємо, зокрема, на будівництво заводу з переробки відходів”, – сказав він кореспонденту “Енергореформи” в кулуарах зустрічі високого рівня “Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” у Львові в середу.
При цьому Садовий зазначив, що з міського бюджету на проект будівництва ТЕЦ гроші не виділяли. “Це була ініціатива колишнього глави “Нафтогазу” (Юрія Вітренка – ЕР), але сьогодні керівництво компанії має іншу думку щодо таких проектів в Україні”, – пояснив мер Львова.
Водночас він звернув увагу, що серед іншого у Львові є станція компостування відходів, реалізуються й інші екопроєкти, спрямовані на зниження викидів СО2.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року НАК “Нафтогаз України” спільно з Львівською міськрадою розпочав реалізацію проєкту будівництва ТЕЦ на трісці, яку планувалося запустити в роботу до лютого 2023 року.
Як сказав тоді Вітренко, вартість проєкту для компанії обійдеться приблизно в 1 млрд грн.
Садовий, зі свого боку, зазначив, що для міста це буде перша потужна ТЕЦ на альтернативному паливі, яка покриватиме близько чверті його потреб у теплі. “Ми планували такий проєкт з ЄБРР давно, але за їхніми класичними процедурами змогли б його розпочати тільки наступного року. Але російська агресія настільки активізувала розумовий процес, що ми вийшли на домовленості з “Нафтогазом”, – пояснював він.
Подібні проєкти планувалися і в інших містах: за Вітренка “Нафтогаз” заявляв про намір побудувати щонайменше дев’ять ТЕС і біокотелень у восьми регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.
За словами Садового, будівництво у Львові сміттєпереробного заводу планується завершити до кінця поточного року. Роботи виконано на 25%.
“Угода мерів в Україні: плануємо сталий розвиток разом” – наймасштабніший у світі рух щодо клімату та енергії, що розпочався в Євросоюзі 2008 року. Наразі ініціатива об’єднує 11 тис. місцевих і регіональних органів влади у 55 країнах світу. На сьогодні майже 300 українських громад долучилися до цього кліматичного руху. Вони розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних і кліматичних проблем. Підписанти угоди в Україні зобов’язалися скоротити викиди СО2 на понад 25 млн тонн на рік.
