Структура Затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Дані: КМУ
Взяті партнерами України зобов’язання щодо фінансової підтримки та реальне виділення коштів поки що сильно відрізняються, що створює проблему з ліквідністю та загрозу подальшого монетарного фінансування дефіциту держбюджету Нацбанком з усіма негативними наслідками для інфляції, курсової та макростабільності, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Ви чудово знаєте, що існує величезна різниця між зобов’язаннями та виплатами… Перший квартал 2023 року зараз для нас найпроблемніший… Навіть величезна кількість зобов’язань не допоможе нам у першому кварталі 2023 року (якщо ці кошти не будуть надані)”, – сказав він у середу на дискусії “Війна в Україні: Фінансування перемоги”, яку організував аналітичний центр Bruegel.
Напередодні у Берліні на Міжнародній експертній конференції з відновлення України міністр повідомив, що фіскальні та квазіфіскальні потреби України у фінансуванні у першому кварталі 2023 року оцінюються у $11,4 млрд. З них $4,2 млрд на закупівлю газу: січень – $1,9 млрд, лютий – $1,4 млрд і березень – $0,9 млрд.
Усього ж потреби у фінансуванні становлять: січень – $4 млрд, лютий – $4,1 млрд і березень – $3,3 млрд, йшлося у презентації глави Мінфіну. Згідно з нею в решту місяців 2023 року вони оцінюються від $2,1 млрд у серпні до $3,9 млрд у червні, а сумарно – у $37,9 млрд.
Марченко нагадав, що у квітні 2022 року було домовлено з міжнародними партнерами, що щомісячний розрив України цього року оцінюється у $5 млрд щомісяця, проте реальна виплата коштів далека від цієї цифри. “Наприклад, у квітні було лише $1,7 млрд, у травні – всього $1,5 млрд, у червні $4,4 млрд, у липні $1,7 млрд, у серпні – $4,7 млрд, у вересні – близько $2 млрд” , – констатував голова Мінфіну.
За його словами, якщо до кінця цього року буде виділено макрофінансову допомогу Євросоюзу (близько EUR3 млрд – ІФ) та заявлені США кошти ($7,5 млрд – ІФ), то Мінфін почуватиметься комфортно.
“Але знову ж таки, це не означає, що ми зможемо покрити всі наші витрати до кінця року. Це означає тільки те, що ми можемо керувати розривом ліквідності… ми можемо виконати критичні витрати, а інші витрати можна відкласти”, – зазначив Марченко.
Він нагадав, що на 2023 рік Мінфін оцінює потребу у додатковому зовнішньому фінансуванні соціально необхідних бюджетних видатків у розмірі $3-3,5 млрд без урахування витрат на екстрене відновлення, ймовірність збільшення яких зростає на тлі останніх рекордних російських ударів по цивільній інфраструктурі.
За словами міністра, зобов’язання про виділення у 2023 році Євросоюзом щомісяця EUR1,5 млрд і EUR18 млрд загалом за рік, які були взяті напередодні президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, дають можливість передбачати вирішення цієї проблеми.
“Але знову ж таки, для нас важливо заздалегідь планувати. Поки не ясно, чи зможемо ми використати ці гроші у першому кварталі 2023 року”, – зазначив Марченко.
Він повідомив, що обговорював це питання на зустрічі із міністром фінансів Німеччини, з міністрами інших країн.
“Якщо ви готові підтримати Україну, будь ласка, робіть це швидше, тому що поки ви витрачаєте деякий час на те, щоб створити рішення, у нас немає часу. Січень не за горами, і січень не вкритий”, – наголосив глава Мінфіну.
Він додав, що очікує на підключення до фінансування США. “Але знову ж таки, для мене неясно, коли гроші можуть бути виплачені, а якщо ні, ми повинні знайти інші варіанти, ми розглянемо іншу перспективу, можливо, з двосторонніми кредиторами тощо. Ось чому така важлива передбачуваність”, – додав Марченко.
Студенти-переселенці та студентів із тимчасово окупованих територій України переведуть на бюджетну форму навчання у вишах, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Сьогодні урядом ухвалено відповідну постанову. Вона розроблена за дорученням президента України Володимира Зеленського”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства у середу.
Документ дозволить перевести на навчання за державні кошти осіб, які мешкають на тимчасово окупованій території, території проведення військових (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з таких територій.
Таку ж можливість отримали діти загиблих захисників України, а також учасники бойових дій, які отримали інвалідність внаслідок війни та їхні діти.
Крім того, документ визначить механізм переведення на навчання за державні кошти вищевказаних категорій, які здобувають професійну перед вищою або вищу освіту та зараховані до установ професійної перед вищою та вищою освітою державної та приватної форми власності у минулих роках на контрактних умовах.
Проект України, воюючої країни, на 2023 рік розроблено Міністерством фінансів та підтримано Кабінетом міністрів, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Держбюджет-2023 – це бюджет країни, яка стане сильнішою, зміцнить свою обороноздатність, зможе відновлюватися після завданих збитків через російську збройну агресію, а також піклуватися про громадян, які потребують”, – написав він у Facebook у вівторок.
Згідно з Бюджетним кодексом, уряд має внести проект держбюджету до Верховної Ради до 15 вересня.
НАЕК “Енергоатом” від початку 2022 року довела рівень платежів до бюджету до 8,9 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж за січень-травень минулого року.
Згідно з її повідомленням у телеграм-каналі, у четвер НАЕК здійснила чергову проплату частини чистого прибутку за 2021 рік розміром 2,6 млрд грн.
За словами голови “Енергоатома” Петра Котіна, наведеними в повідомленні, в умовах війни компанія вважає виплати до бюджету, який має дуже велике навантаження, пріоритетними.
“Тому ми й відмовилися від механізму розстрочки виплат, який сьогодні дозволяє платникам податків розтягувати їхні виплати за часом. Зароблятимемо, коли настане мир. Тоді нам знадобляться кошти для відновлення ЗАЕС і прискореного розвитку атомної енергетики держави”, – зазначив Котін.
Як повідомлялося, НАЕК “Енергоатом” у першому кварталі поточного року сплатив до державного бюджету понад 4,8 млрд грн, що на третину, або майже на 1,2 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року.
ПАТ “Донбасенерго” в січні 2022 року сплатило 149,4 млн грн податків і зборів до бюджетів різних рівнів, що майже у 8 разів перевищує відповідний показник 2021 року (18,9 млн грн).
Згідно з повідомленням компанії на сайті в понеділок, до державного та місцевого бюджетів було перераховано 128 млн грн обов’язкових платежів, з яких ПДВ – 92,9 млн грн, ЄСВ – 15 млн грн, ПДФО та військовий збір – 14,7 млн грн, внески на регулювання у галузі енергетики – 1,8 млн грн, інші податки загальнодержавного значення – 3,6 млн грн.
За даними компанії, “Донбасенерго” як виробник електричної енергії також перерахувало 21,4 млн грн акцизного податку, або 3,2% з кожної 1 грн виробленої товарної електроенергії.
Як повідомлялося, 60,86% акцій ПАТ “Донбасенерго” належать ПрАТ “Енергоінвест Холдинг”, 25% + 1 акція – державі в особі Фонду державного майна України.
“Донбасенерго” об’єднує дві електростанції: Слов’янську та Старобешівську ТЕС (остання з 2014 р. розташована на непідконтрольній Україні території). З березня 2017 р. показники виробничої діяльності активів, розміщених на тимчасово окупованій території в Донецькій області, не включаються до зведеної звітності “Донбасенерго” через втрату контролю над ними.
Сумарна встановлена потужність Слов’янської ТЕС становить 880 МВт.
