Мінімальну заробітну плату в Україні з 1 січня 2024 року може бути підвищено до 7100 грн, а з 1 липня – до 8000 грн на місяць із нинішніх 6700 грн на місяць, повідомив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін на онлайн-зустрічі зі всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування та департаментами фінансів облдержадміністрацій і Київської міської ради щодо обговорення основних показників держбюджету.
Як повідомив Мінфін на сайті в п’ятницю, під час прогнозування бюджету заплановано також підвищення з 1 січня 2024 року до 3195 грн на місяць прогнозного посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, замороженого з 1 грудня 2021 року на рівні 2893 грн.
А наприкінці травня цього року Міністерство економіки пропонувало підвищити мінімальну зарплату з 2024 року на 14,2% – до 7651 грн, а розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС до 3443 грн.
“У 2024 році для підтримки органів місцевого самоврядування буде й надалі передбачено майже 24 млрд грн додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам для найбільш постраждалих прифронтових і фронтових територій. Базова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на наступний рік прогнозується в сумі 20,2 млрд грн”, – повідомив також Улютін.
Крім того, заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що з 1 січня 2024 року оплата праці держслужбовців здійснюватиметься на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів. За його словами, це дасть змогу запровадити прозорі умови оплати праці в системі органів державної влади.
Щодо освітньої субвенції він повідомив, що наразі ресурс на неї з урахуванням підвищення соцстандартів враховано, але без розподілу по територіях, оскільки показники від Міносвіти очікуються після 5 вересня.
“Витрати на сферу охорони здоров’я будуть відшкодовані коштом держбюджету, субвенція на підтримку окремих медзакладів зберігається на наступний рік. Що стосується соціальної сфери, то слід звернути увагу, що наразі опрацьовуємо механізм для визначення єдиної моделі співфінансування соцпослуг в умовах воєнного стану та закладання ресурсу на соціальний проєкт “Помічник ветерана”, – додав Єрмоличев.
Зазначається, що під час дискусії було обговорено також питання залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів, розподілу ПДФО від військових, особливостей горизонтального вирівнювання податкової спроможності місцевих бюджетів, а також основні підходи та проблеми розподілу міжбюджетних трансфертів в умовах воєнного стану.
Зовнішня допомога станом на 15 лютого становила 68,8% джерел фінансування дефіциту коштів державного бюджету від початку цього року, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
“Якщо порівнювати з минулим роком, ми бачимо зростання частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування. Це насамперед пов’язано з тим, що, на відміну від минулого року, Національний банк не здійснює викуп ОВДП, отже, емісійні кошти не залучають на покриття дефіциту державного бюджету”, – наголосила голова комітету.
Підласа уточнила, що до державного бюджету надійшло вже 171,9 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшу частку становить макрофінансова кредитна допомога від ЄС (EUR3 млрд) і грантова допомога від США ($1 млрд).
“Водночас уряд продовжує випускати військові облігації – боргові зобов’язання, які становлять близько 31% усіх джерел фінансування бюджету”, – додала народний депутат.
Як повідомлялося, дефіцит держбюджету України в січні 2023 року у зв’язку зі значним скороченням видатків знизився до 72,3 млрд грн із 99 млрд грн у грудні, зокрема за загальним фондом – до 78,9 млрд грн зі 101,3 млрд грн.
Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у січні впали до 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – до 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису, тоді як доходи загального фонду становили 104,4 млрд грн, з яких 36,6 млрд грн – грантова міжнародна допомога.
Згідно з даними Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в січні 2023 року дорівнювали 160,1 млрд грн, або 54,7% від плану, зокрема, від розміщення ОВДП було отримано 41,4 млрд грн, з яких в іноземній валюті 2,6 млрд грн ($40,2 млн і EUR29,4 млн).
Із зовнішніх джерел було профінансовано EUR3 млрд за рахунок отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
