В Україні 52,2 тис. діючих компаній щонайменше два роки поспіль подають річну фінансову звітність із нульовим доходом або взагалі не вказують дохід, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot.
Близько чверті таких компаній показують нульові або незаповнені доходи три роки поспіль, а 4,6 тис. компаній, або приблизно кожна одинадцята, перебувають у такому стані вже п’ять років.
Найбільше компаній із багаторічною відсутністю задекларованого доходу зареєстровано в Києві — 15 078, або майже 29% від загальної кількості.
На Дніпропетровську область припадає 3 998 таких підприємств, або близько 8%, на Харківську — 3 663, на Одеську — 3 471 компанія.
Найпоширеніша сфера діяльності таких підприємств — оптова торгівля. У ній зареєстровано 9 894 компанії, або близько 19% дослідженої вибірки.
Ще 5 523 компанії працюють у сфері нерухомості, 4 279 — у будівництві, 3 426 — у сільському господарстві.
Основна частина підприємств, які тривалий час декларують відсутність доходів, зареєстрована у формі товариств з обмеженою відповідальністю — 42 383 компанії, або 81% вибірки. Ще 7 673 є приватними підприємствами, 1 691 — фермерськими господарствами.
Керівник юридичного департаменту Opendatabot Денис Попов пояснює збереження великої кількості таких компаній, зокрема, складністю процедури ліквідації бізнесу.
«Одна з причин, чому компанії роками залишаються зареєстрованими без доходу, — складна процедура їхнього закриття. Для офіційного припинення діяльності необхідно врегулювати зобов’язання перед кредиторами та державою, пройти встановлені процедури, що вимагає часу та коштів», — зазначив він.
За його словами, нульовий дохід також не обов’язково означає фактичне припинення діяльності. Деякі підприємства могли тимчасово зупинити роботу через повномасштабну війну, втрату виробничих потужностей, працівників або ринків збуту.
До аналізу увійшли діючі комерційні компанії окремих організаційно-правових форм, які щонайменше два останні роки поспіль подавали фінансову звітність із нульовим або незаповненим доходом. Неприбуткові організації до дослідження не включалися.
Джерело: Opendatabot
Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за перше півріччя 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар” – 24,87 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) –13,75 млрд грн та ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 8,88 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання доходів “Київстару” становило 17,3%, “Vodafone-Україна” – 10,2%, lifecell – 17,1%.
Як повідомлялося, за 2025 рік цей показник у компаній становив відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому півріччі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив доходи на 5,1% – до 2,19 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому півріччі цього року, збільшивши їх на 21,5% – до 1,73 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив їх на 35% – до 1,21 млрд грн.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи в 1,5 раза – до 0,57 млрд грн та піднявся із 9-го місця у 2025 році на 7-ме місце цьогоріч.
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення йде восьмим із 0,52 млрд грн, що на 14% більше порівняно із першим півріччям минулого року, коли він посів 7-ме місце.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому півріччі 2026 року збільшила доходи в 1,7 раза – до 0,49 млрд грн, а 10-м йде ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 23,8% – до 0,44 млрд грн.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” скоротив їх порівняно з 2025 роком на 38% – до 3,24 млрд грн, “Vodavone-Україна” зберіг на рівні 3,16 млрд грн, тоді як lifecell збільшив на 43,9% – до 2,62 млрд грн.
“Фарлеп-Інвест” теж збільшила інвестиції у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним торішнім періодом – на 20,7%, до 0,61 млрд грн, посівши 4-те місце замість 5-го до цього, тоді як ЮТК через скорочення інвестицій на 23,9% – до 0,57 млрд грн опустилася з 4-го на 5-те місце.
Зменшення обсягів інвестицій га 49,8% також зафіксовано у “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – до 0,20 млрд грн.
“Укртелеком” скоротив інвестиції у першому півріччі 2026 року всього на 1,5% – до 0,19 млрд грн, тоді як “Датагруп” – на 22,4%, до 0,09 млрд грн.
Натомість “Хоум-Нет” збільшила цей показник у першому півріччі 2026 року у 3,9 раза – до 0,07 млрд грн та піднялася з 17-го місця торік до 9-го цього року.
Закриває другу п’ятірку за обсягами інвестицій ТОВ “Ланет Телеком”, який інвестував у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року 0,04 млрд грн, скоротивши їх порівняно із першим півріччям минулого року приблизно на 2,5 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року лідерами за доходами стали ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні компанія «Амадео» отримала 830,4 млн грн доходу й посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» із 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає так:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз аналітичного центру Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні, компанія «Амадео», отримала 830,4 млн грн доходу та посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» з 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає наступним чином:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
