Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні компанія «Амадео» отримала 830,4 млн грн доходу й посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» із 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає так:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Компанія «Злата Істейт» (Zlata Estate) стала найбільшою серед українських компаній з ювелірними КВЕДами, які опублікували фінансову звітність за 2025 рік, з доходом 1,261 млрд грн, свідчить дослідження Opendatabot та його аналіз аналітичного центру Experts Club від 17 серпня 2026 року.
Друге місце посіла компанія «Ресурс+» з доходом 1,019 млрд грн, третє — «Вайс Кінг» з 955,4 млн грн.
Офіційний дистриб’ютор Pandora в Україні, компанія «Амадео», отримала 830,4 млн грн доходу та посіла четверте місце. П’ятірку найбільших замикає «Опті Голд» з 620,4 млн грн.
Загалом топ-10 ювелірних компаній України за доходами за 2025 рік виглядає наступним чином:
«Злата Істейт» — 1,261 млрд грн
«Ресурс+» — 1,019 млрд грн
«Вайс Кінг» — 955,4 млн грн
«Амадео» — 830,4 млн грн
«Опті Голд» — 620,4 млн грн
«Голден Хіт» — 618,3 млн грн
«Паритет+» — 608,5 млн грн
«Сільвер Тірз» — 586,3 млн грн
«Сільвер Спектр» — 471,1 млн грн
«Кіпсейк» — 445,1 млн грн.
Сукупний дохід лише першої п’ятірки перевищив 4,68 млрд грн.
При цьому Opendatabot застерігає, що рейтинг не дозволяє оцінити весь ювелірний ринок України. З 1 282 діючих компаній із відповідними КВЕД-кодами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 358, тобто менше третини. Тому наведений рейтинг відображає показники компаній, щодо яких доступні фінансові дані, а не всіх учасників галузі.
Загалом станом на кінець липня в Україні налічувалося 7 865 ювелірних підприємств, включаючи 1 282 компанії та 6 583 ФОП.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-червні поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 876,156 млн грн.
Як повідомлялось, КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК за січень-вересень 2025 року наростив чистий збиток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
Непокритий збиток на кінець червня 2026 року становив 39 млрд 482,201 млн грн.
Обсяги виробництва АМКР у звітному періоді: чавун – 311,234 тис. тонн, прокат – 381,185 тис. тонн, залізорудний концентрат – 633,045 тис. тонн. Частка експорту в загальному обсязi продажiв – 66%. Протягом звiтного перiоду АМКР реалiзовував сталеву продукцiї на внутрiшньому ринку, ринках Європи та частину до iнших країн, як-от Єгипет, Молдова, Туреччина. Продукцiя експортувалася залiзницею та через чорноморськi порти.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
