Виробник банок та пляшок з безбарвного скла ТОВ “Пісківський завод скловиробів” (ПЗС, Бучанський р-н Київська обл.) у січні-березні 2026 року збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 19,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 438,6 млн грн.
Згідно з проміжною фінансовою звітністю компанії, вона завершила перший квартал з чистим прибутком 1 млрд 663 млн грн, тоді як роком раніше збиток становив 37,2 млн грн.
Компанія отримала 19 млн грн валового прибутку (у першому кварталі 2025 року збиток 7,7 млн грн), а прибуток від операційної діяльності перевищив 2 млрд грн (за рахунок статті “інші доходи”, що становили 1,8 млрд грн), тоді як торік збиток сягав майже 13 млн грн.
Непокритий збиток станом на 31 березня 2026 року становив 824,8 млн грн, тоді як на початок року – 2 млрд 487 млн грн.
За даними звіту, частка експорту в загальному обсязі продажів становиоа 77,7% (майже 341 млн грн). Серед країн-імпортерів – Польща, Iталiя, Нiмеччина, Францiя, Грецiя, Румунiя, Туреччина, Литва, Латвiя, Молдова, Грузiя,
Основними клієнтами компанія називає Francesco Arpaia, Saulite Partikas Grupa SIA, ТОВ “Феррет”.
За перший квартал завод виготовив більш ніж 78,4 млн од. продукцiї (зокрема 72,5 млн банок та майже 6 млн пляшок), що в грошовому вимірі становить 375,4 млн грн.
В звіті нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення завод зупиняв роботу і після охолодження печей протягом травня 2022 – червня 2023 року тривали роботи з вiдновлення виробництва на однiй з двох печей, яку було запущено в червні 2023 року.
Водночас підкреслюється, що робота тiльки однiєї печi має наслiдки для асортименту готової продукцiї: якщо до вiйни завод виробляв продукцiю з безбарвного скла (Flint) та кольорового (коричневого i зеленого), то зараз тiльки з безбарвного скла.
В той же час компанії вдалось знов збільшити експортні поставки за рахунок змін в географії ринку збуту після іх падіння у 2023 році до 47% обсягу продажів.
ПЗС оцінює конкуренцію в галузі як жорстку, і зазначає, що деякі українські підприємства-конкуренти, як і Пісківський завод скловиробів, зазнали втрат та руйнувань внаслiдок вiйни.
Серед конкурентів, зокрема, в Рівненській області вказані “Консюмерс-Скло-Зоря” (пляшки та банки з прозорого скла), “Костопiльський завод скловиробiв”(склотара для слабо- та безалкогольних напоїв, тари парфумерної та консервної, горiлчаних пляшок), “Рокитнiвський скляний завод” (пляшки iз зеленого, коричневого та прозорого скла).
Також серед виробників аналогічної продукції – “Малинiвський склозавод” (Чугуєвський р-н Харківської обл.), “Ветропак Гостомельський склозавод” (Київська обл.), “Мерефянська скляна компанiя” (Харківська обл.)
Серед інших проблем галузі завод зазначає в умовах зниження споживчого попиту в Україні – процес стагнацiї, за кордоном- зростання конкуренцiї i демпiнгування.
“Основне завдання на наступнi декiлька рокiв – вийти на довоєннi обсяги виробництва, а для цього потрiбно вiдновити виробничий процес на печi №1”, – йдеться у звіті.
Згідно зі звітом компанії за 2025 рік, у цьому році вона планує запустити другу скловарну пiч, яка на 75% збiльшить виробничi потужностi, що дасть змогу наростити експорт i оптимiзувати витрати.
При цьому, зазначає ПЗС, близько 2/3 готової продукцiї планується експортувати до країн ЄС, де в останнi кiлька рокiв спостерiгається стiйке зростання попиту на скляну тару (прирiст близько 5% на рiк) через пiдвищення iнтересу до екологiчно чистих пакувальних матерiалiв.
Завод у 2025 році збільшив чистий дохід від реалізації на 12% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 607 млн грн, отримавши 227,9 млн грн збитку.
На підприємстві на початок другого кварталу 2026 року працювало 449 осiб.
АТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (КЗВВ, Перечин Закарпатської обл.), майже 97,7% акцій якого належать колишньому народному депутату (2016-2023 рр.) Максиму Єфімову, 2025 року збільшило чистий дохід від реалізації більш ніж у 2,6 раза порівняно з 2024 роком – до 50 млрд 429 млн грн.
Згідно з фінансовою звітність компанії, її чистий прибуток зріс майже у 2,3 раза – до 1 млрд 409 млн грн, що співпадає з раніше оприлюдненими попередніми даними.
КЗВВ отримав 2 млрд 684 млн грн валового прибутку (у 2,3 раза більше), а прибуток від операційної діяльності зріс більш ніж у 2,2 раза – до 1 млрд 645 млн грн.
Нерозподілений прибуток станом на 31 грудня 2025 року склав 2 млрд 118 млн грн (на початок року – 702,5 млн грн).
Завод за рік наростив поточні зобов’язання на 53% – до 40 млрд 084 млн грн, довгострокові, незначно скоротившись, склали 122,5 млн грн.
Як повідомлялось, КЗВВ запланував на загальних зборах акціонерів 30 квітня спрямувати на виплату дивідендів за 2025 рік 1 млрд 126,7 млн грн (80% чистого прибутку) з розрахунку 7,89 грн на одну акцію. Однак протокол зборів та рішення з цього питання на сайті заводу поки не оприлюднено.
Основна спеціалізація КЗВВ, який влітку 2022 року було релоковано з Краматорська у Перечин – універсальні спеціальні верстати, призначені для енергетичної, металургійної, нафтогазової промисловості, машинобудування та залізничного транспорту, а також верстати одиничного і дрібносерійного виробництва. Завод також випускає продукцію спецпризначення.
На потужностях заводу компанія “Френдлі Вінд Технолоджі” випускає вітроенергетичне обладнання, а у серпні 2023 року у Перечині зареєстровано індустріальний парк “Френдлі Вінтехнолоджі”.
ПрАТ “Концерн Хлібпром” (Львів), один із найбільших виробників хліба в Україні, у 2025 році отримало основну частку доходу від виробництва хліба, що становила 170,18 млн грн, або 76,31% від загальної структури реалізації.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) річною звітністю емітента, іншими вагомими статтями доходу стали виробництво кави та чаю – 26,81 млн грн (12,02%), торгівля електротоварами – 2,61 млн грн (1,17%), а також виробництво сухарів та кондитерських виробів – 1,41 млн грн (0,63%). Менші частки в структурі виторгу припали на виробництво інших харчових продуктів (301,35 тис. грн), виробництво борошна (271,21 тис. грн), а також на гуртову торгівлю кавою та продуктами харчування.
Як зазначається, щоденний обсяг виробництва та реалізації хлібної, кондитерської продукції та напівфабрикатів в Україні та за її межами становить до 160 тонн.
За даними Opendatabot, дохід “Концерну Хлібпром” у 2025 році зріс на 9,5% порівняно з 2024 роком – до 2 млрд 228,92 млн грн. Чистий збиток скоротився у 13,5 раза – до 5 млн грн проти 67,57 млн грн роком раніше. Активи на кінець року становили 1 млрд 190,76 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 10,1% – до 509,95 млн грн. Статутний капітал компанії становить 163,55 млн грн.
“Концерн Хлібпром” – одне з найбільших підприємств українського ринку хліба, щодня виробляє до 160 тонн продукції: хлібної, хлібобулочної, кондитерської та напівфабрикатів із тіста. До його структури входить п’ять переробних підприємств, розташованих у Львівській та Вінницькій областях. Йому належать торгові марки Agrola, Bandinelli, 2go, “Люблянна” та “Вінницяхліб”.
Бенефіціаром підприємства є Наталія Антонова.
ПП “СуПрім Спайсез” (ПП “СПС”, Харків), відоме за ТМ “Приправка”, упродовж 2023-2025 років інвестувало у розвиток матеріально-технічної бази понад 42,6 млн грн і спрямувало їх на придбання пакувального обладнання, автоматизованих ліній фасування, оновлення автопарку та систем енергозабезпечення для виробничих майданчиків у Харкові та Білій Церкві.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) річним звітом, чистий дохід підприємства від реалізації продукції у 2025 році збільшився на 2,5% порівняно з 2024 роком – до 720,91 млн грн. При цьому обсяги продажу в грошовому вимірі склали 860,31 млн грн за середньої ціни реалізації 25,59 грн за одиницю. Чистий прибуток компанії за підсумками року склав 58,45 млн грн проти 58,72 млн грн роком раніше.
Коментуючи результати року, у компанії зазначили, що господарська діяльність продовжувала здійснюватися в умовах воєнного стану.
“Цей період охарактеризувався переходом до стадії довгострокової операційної стійкості, де основний фокус було зміщено з антикризового менеджменту на оптимізацію внутрішніх процесів у складних безпекових умовах. Загрози для інфраструктури та логістики залишалися стабільно високими, що вимагало від компанії гнучкості у плануванні та диверсифікації логістичних шляхів”, – наголошується у звіті.
Основними викликами 2025 року виробник назвав зростання собівартості через інфляцію та девальвацію гривні, проблеми з енергозабезпеченням, а також дефіцит кваліфікованих кадрів через мобілізацію та міграцію.
Попри складні умови, підприємство активно розширювало асортимент. Зокрема, на ринку з’явилася нова серія приправ-топінгів Avocado Up, соуси для приготування Wok sauce, лінійка “ХІТ соуси” та томатні пасти Paste Mix. Загалом асортимент виробника налічує понад 700 SKU.
Водночас за звітний період було списано майна на суму понад 12,4 млн грн. До переліку списання потрапили основні засоби, пошкоджені внаслідок бойових дій, застаріле устаткування, а також залишки сировини та готової продукції, що втратили товарний вигляд чи термін придатності.
Стратегічним напрямом роботи залишається розвиток експорту. Сума експортних продажів у 2025 році склала 23,89 млн грн (близько 3% загального обсягу). Продукція поставляється до Канади, США, Великої Британії, Норвегії, країн ЄС, Молдови та Грузії.
ПП “СуПрім Спайсез” (Харків) засноване у 2000 році, спеціалізується на виробництві прянощів, приправ і соусів (ТМ “Приправка”, Smakko, Happy Baking).
За даними сервісу Opendatabot, активи підприємства на кінець 2025 року становили 598,43 млн грн (скорочення на 8,5%), а зобов’язання зменшилися на 27,1% – до 135,36 млн грн. На підприємстві офіційно працюють 97 співробітників. Статутний капітал становить 123 млн грн.
Кінцевим бенефіціарним власником компанії через ТОВ “Гроу Роу” та корпорацію “Прогрессор, Інк” (США) є Андрій Зінчук. Компанія входить до “білого списку” платників податків.
“Нова пошта”, що входить до групи NOVA, лідер експрес-відправлень в Україні, збільшила дохід від звичайної діяльності за січень-березень 2026 року на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн.
Згідно з опублікованим звітом “Нової пошти”, її чистий прибуток зріс у 4,4 рази – до 1,28 млрд грн.
Валовий прибуток зріс на 20,7% – до 2,71 млрд грн, тоді як прибуток від операційної діяльності зменшився на 10,3% – до 0,79 млрд грн.
У звіті зазначається, що за січень-березень 2026 року чисті грошові потоки від інвестиційної діяльності забезпечили прибуток у розмірі 1,68 млрд грн порівняно з минулорічним збитком, що склав 0,48 млрд грн.
У лютому 2026 року компанія здійснила продаж 99,24% дочірньої компанії ТОВ “Новобокс” за ціною 1,46 млрд грн. Новим власником, згідно з даними системи YouControl, є кіпрська NP Holdings Limited, бенефіціарами якої, як і “Нової пошти”, є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Клімов. Після продажу компанія була перейменована в “Нова бокс”.
Власний капітал “Нової пошти” зріс за рік з 11,7 млрд грн до 13,4 млрд грн.
Наголошується, що компанія у першому кварталі 2026 року відкрила 2,6 тис. нових поштоматів, 36 відділень та 329 пунктів приймання та видачі посилок.
До кінця 2026 року планується збільшити мережу поштоматів на 6 тис. юнітів та відкрити 300 мінівідділень по всій країні.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн.
Валовий прибуток компанії у 2025 році збільшився на 15,7% у порівнянні з 2024 роком – до 11,4 млрд грн, прибуток від операційної діяльності також зріс у 2025 році на 25,8% – до 5,2 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Розмір заробітку ріелторів з однієї угоди в найбільших мегаполісах світу відрізняється майже в чотири рази, хоча ціни на нерухомість залишаються порівняно високими. Про це йдеться в дослідженні глобальної мережі агентів з нерухомості AgentWise.
Згідно з дослідженням, на перше місце за доходом агента з однієї угоди вийшов Париж: при середній ціні об’єкта близько 669 950 фунтів стерлінгів і комісії 5,5% середній заробіток ріелтора становить 36 847 фунтів. Далі йдуть Нью-Йорк з 25 824 фунтами, Сінгапур з 22 515 фунтами, Берлін з 18 618 фунтами та Мадрид з 15 692 фунтами за угоду.
На іншому полюсі опинився Лондон. Незважаючи на один з найдорожчих ринків житла у світі, середня комісія агента там становить лише 1,7%, що дає близько 9 963 фунтів доходу з однієї угоди при середній ціні житла 586 050 фунтів. Трохи вищі показники в Дубаї — 9 993 фунтів, а в Торонто середній дохід ріелтора від продажу оцінюється в 10 018 фунтів.
Дослідження показує, що рівень доходу посередника залежить не стільки від ціни самої нерухомості, скільки від локального регулювання, структури ринку та інтенсивності конкуренції між агентствами. На найбільш конкурентних ринках, таких як Лондон і Дубай, агентам доводиться працювати з мінімальною маржею навіть при високій вартості об’єктів.
