Майже половина українців (44%) зазначають, що, купуючи продукти харчування, частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше з огляду на їхню якість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 20-26 вересня та представленого на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» в середу.
При цьому стільки ж і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Решта 11% опитаних вагалися з відповіддю.
«Після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що зводять кінці з кінцями, грошей бракує навіть на необхідні продукти (з 9% до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто частіше купує якісніші продукти, навіть дорожчі. ), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (квартиру, автомобіль) (із 6% до 9%), за зменшення частки тих, хто відповідає, що їхній сім’ї загалом на життя вистачає, але придбання речей довготривалого вжитку, як-от меблі, холодильник, телевізор, уже спричиняє труднощі (із 44% до 41%)», – наголошується в результатах дослідження.
Порівняно з 2005 роком із 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину коштів для існування отримують за рахунок заробітної плати, і з 38% до 29% зменшувалася частка тих, хто живе переважно за рахунок пенсії, стипендії, грошової допомоги або аліментів. Із 7% до 2,5% зменшилася частка тих, хто живе за рахунок запасів або доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, із 5% до 3% – за рахунок побічних заробітків, із 3% до 2% – за рахунок доходів від підприємництва.
Опитування методом face-to-face проводилося на всіх територіях, що контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії, серед 2016 респондентів віком від 18 років. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.
