Національна аграрна академія наук (НААН) закликає чинну владу та Фонд державного майна (ФДМ) України до конструктивного діалогу щодо земель сільгосппризначення, які знаходяться у підпорядкуванні академії.
Про це на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заявив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва доктор технічних наук Валерій Адамчук.
Він нагадав, що НААН – державна самоврядна наукова організація, до складу якої входить 82 наукові установи, у тому числі вісім національних наукових центрів, 32 науково-дослідних інститути, 39 науково-дослідних станцій, біосферний заповідник “Асканія Нова”, 91 юридична особа – це державні підприємства. Із загальної кількості 175 юридичних осіб наразі в окупації перебувають 12, ще вісім у стадії банкрутства, неактивні – сім державних підприємств.
“НААН, станом на 1 січня 2025 року, виконала свої зобов’язання перед державою, які мали передувати оптимізації земельних ділянок, які були та є на балансі академії. Якщо в минулому році у нас було 462 тис. га землі, то після виконання відповідних розпоряджень уряду до сфери управління Фонду державного майна було передано 210 тис. га. Таким чином у НААН залишилося у використанні 276,7 тис. га, у тому числі 217 тис. га ріллі”, – наголосив представник президії академії.
Адамчук акцентував увагу на тому, що ФДМ ініціював підготовку проєкту розпорядження Кабінету міністрів, яким передбачається вилучення земельних ділянок не тільки у дослідних господарств НААН, але й у науково-дослідних установ і передача їх у постійне користування ДП “Резерв”. Він вважає, що це призведе до обезземелення наукових установ, яким залишаться винятково будівлі і території, на яких вони розташовані. При цьому всі питання із закладанням дослідів, веденням селекційної роботи опиняються під загрозою. Наукові заклади, президія НААН провели відповідні засідання, обговорили ситуацію щодо намірів ФДМ вилучити у НААН 135 тис. га і направили відповідні звернення до органів влади.
Головний учений секретар НААН привернув увагу до того, що Україна в умовах повномасштабного вторгнення відкрила свої кордони, скасувала системи контролю для безперешкодного ввезення у державу всіх складових аграрного виробництва: імпортних добрив; пестицидів; насіння; техніки; паливно-мастильних матеріалів тощо. Натомість Європа не поспішає відкрити свій ринок для української агропродукції. Подібна залежність від імпорту, особливо під час війни, створює високі ризики для аграрної країни та її продовольчої безпеки.
Сільгоспземлі НААН по співвідношенню до земель України, за оцінкою Адамчука, складають менше 0,5% і їх вилучення не принесе суперефекту для держави. Крім того, він наголосив на тому, що наразі ФДМ не оприлюднив інформацію щодо приватизації та її ефективності вже переданих раніше державі сільгоспземель академії.
Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, доктор сільгоспнаук Олександр Корнійчук розповів, що інститут знаходиться у Вінниці, впродовж багатьох років акумулював 1669 га землі, з яких близько 180 га лісових насаджень. Уся земля використовується для проведення наукових досліджень, зокрема, дослідів по створенню нових сортів, розробки нових технологій, зокрема, у насінництві. Інститут створив близько 210 сортів, з яких 130 наразі внесено у Державний реєстр рослин, придатних для поширення в Україні. Інститут веде селекцію 30 різних сільгоспкультур і є провідною установою, що спеціалізується на розвитку кормовиробництва.
Корнійчук зазначив, що науковці інституту надають послуги дорадництва у Вінницькій, Хмельницькій і Тернопільській областях. Лише у Вінницькій області працює близько 274 одноосібників в аграрному секторі, близько 2,4 тис. фермерів, приблизно 800 господарств середнього і більшого рівня та агрохолдинги, які користуються послугами науковців.
“Для інституту важливе збереження земельного ресурсу у тій кількості, яку установа має на сьогоднішній день. Його обмеження зменшить об’єми наукової роботи. У цілому все це призведе до великих збитків у майбутньому для нашої держави. Головне завдання, яке сьогодні вбачаємо: створення нових інновацій, їх поширення і впровадження у сільськогосподарське виробництво”, – сказав він і закликав ФДМ та Кабмін переглянути проєкти рішень і зберегти земельний ресурс за науковими установами, дати можливість зберегти трудові колективи.
Корнійчук підкреслив, що передані ФДМ 210 тис. га земельного ресурсу, який належав НААН, не повністю використано. Наразі на аукціони виставлено близько 40 тис. га. Держава досі не отримала очікуваний результат.
“Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою головну, будемо говорити, ефективність – родючість ґрунтів”, – наголосив науковець.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець зазначив, що його наукова установа та її дослідні підприємства є єдиним елітрепродуктором по свинарству у регіоні. Інститут володіє 287 га землі, на яких веде селекцію гречки та конопель. Після проведення опитування низки господарств, що займаються рослинництвом і тваринництвом, Інститут порівняв їх та свої результати роботи та дійшов висновку, що ефективно господарює. Наукова установа сплачує державі податки та оплачує 9 тис. грн за оренду 1 га, а її дослідні господарства – 6-6,5 тис. грн за 1 га, тоді як показник комерційних аграрних підприємств становить 5-7 тис. грн за 1 га.
Він висловив занепокоєння долею стада, яке вирощує інститут, адже при вилученні в установи 100% ріллі, повністю зникне кормова база для тварин.
Кабанець зауважив, що будь-яка реформа має бути зрозумілою: мати початок, алгоритм дій і прогнозований результат. Перш ніж її реалізовувати, має відбутись обговорення проблеми, пошук компромісів, щоб вся країна отримала позитивний результат.
Директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк повідомила, що станція працює у Чернігівській області уже 114 років. Спеціалізується на селекції жита, вівса, ячменю, багаторічних трав. Упродовж останніх п’яти років до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, внесла 19 сортів. Станом на 1 січня 2025 року установа представлена у Держреєстрі 45-ма сортами по 13 культурах.
При цьому держава виділила на утримання Носівської станції у 2021 році 611 тис. грн, а 2023 року – 348 тис. грн. Установа, своєю чергою, за п`ять років перерахувала у спецфонди держави 158 млн грн, тобто у середньому 31,6 млн грн на рік, з яких щорічно сплачувалось 24,2 млн грн податків. У 2024 році ця сума становила 5,7 млн грн, що у середньому на розрахунок на 1 га становило 5,8 млн грн при мінімальному податковому зобов’язанні – 1,3 млн грн. Станція протягом 2018-2024 років витратила на науку близько 95 млн грн і одночасно забезпечувала аграріїв високоякісним насінням.
Носівська селекційно-дослідна станція у січні 2025 року аналогічно з усіма науковими установами аграрного профілю пройшла державну атестацію. Її колектив сподівається, що всі непорозуміння будуть вирішені під час конструктивних обговорень. Науковці залишаться із акумульованою землею і зможуть і надалі забезпечувати товаровиробників якісним насінням, завдяки якому заробляє і на фінансування своєї роботи, і на утримання землі, що є в їх користуванні.
Головний учений секретар НААН Валерій Адамчук та очільники наукових установ сподіваються на конструктивне обговорення проблеми з урядом і ФДМ до прийняття будь-яких рішень.
Аукціонна комісія Фонду держмайна (ФДМ) визначила стартову ціну та умови приватизації 100% акцій ДАТ «Будівельна компанія “Укрбуд”, повідомляє прес-служба ФДМ.
Повідомляється, що аукціонна комісія під головуванням заступника голови ФДМ Ігоря Тимошенка з урахуванням законодавчих вимог визначила стартову ціну продажу в розмірі 262,646 млн грн.
Також було розроблено умови приватизації державного пакета акцій будівельної компанії «Укрбуд». Зокрема, новий власник має зберегти основні види діяльності компанії, погасити борги із зарплати та бюджету протягом 6 місяців, виплатити прострочену заборгованість (крім санкційних кредиторів), перерахувати дивіденди до держбюджету за 2024-2025 рр. Для працівників новий власник має забезпечити соціальні гарантії, не допустити звільнень протягом шести місяців, укласти новий колективний договір після завершення чинного.
Найближчим часом Фонд направить на затвердження уряду умови приватизації та стартову ціну пакета акцій ДАТ «Будівельна компанія »Укрбуд»
ДАТ «Будівельна компанія “Укрбуд” здійснює проектування об’єктів промислового та цивільного призначення, виконує будівельно-монтажні роботи, здійснює підготовку та перепідготовку робітничих кадрів для потреб будівельної галузі.
До складу входить 10 дочірніх підприємств, зокрема проєктні інститути та навчально-курсові комбінати.
Згідно з даними опендатабот, дохід за 2023 рік становив 105,2 млн грн, що у 2,5 раза вище за результати за 2022 рік, водночас чистий збиток за 2023 рік становив 3 млн 53 тис грн проти чистого збитку в 3 млн 215 тис. за 2022 рік.
Фонд держмайна (ФДМ) України 7 листопада поточного року знову виставить на онлайн-аукціон з умовами державний пакет акцій АТ «Інститут титану» (Запоріжжя) у розмірі 100% статутного капіталу. Згідно з інформацією в системі prozorro.sale, оголошення про проведення трираундового англійського аукціону датовано 29 жовтня.
Стартова ціна зазначеного пакета акцій знижена з 97,651 млн грн (без урахування ПДВ) до 48 млн 825,5 тис. грн (без урахування ПДВ).
При цьому призначений на 30 жовтня аукціон не відбувся.
Як повідомлялося, ФДМ раніше проводив продаж компанії на аукціонах, які не відбулися.
Основним видом діяльності Інституту титану, згідно з його статутом, є дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук.
Статутний капітал АТ – 75,311 млн грн.
Фонд державного майна (ФДМ) виставив на онлайн-аукціон із приватизації Бджильнянський спиртзавод на Вінниччині за стартовою ціною 68,5 млн грн, повідомив голова ФДМ Віталій Коваль.
“Модернізація виробництва дасть змогу забезпечити економічну ефективність новому власнику, адже Вінницька область посідає лідируючу позицію з виробництва та експорту агропродукції. Це дає підприємству логістичні переваги та доступ до ресурсів”, – пояснив він у Facebook.
Згідно з повідомленням, державне підприємство спеціалізується на виробництві спирту та інших хімічних продуктів органічного походження, але з червня 2022 року не здійснює фінансово-господарської діяльності.
Єдиний майновий комплекс Бджильнянського спиртзаводу складається з 99 об’єктів нерухомості загальною площею 11570,6 кв м, 23 одиниць транспорту та спецтехніки, а також 727 одиниць обладнання.
Онлайн-аукціон відбудеться 24 червня в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”.
Коваль нагадав, що 2024 року відомство успішно провело 4 онлайн-аукціони з продажу об’єктів спиртової галузі. Сумарно їхня фінальна вартість склала 126,8 млн грн, що в середньому в 2,1 раза більше за стартову ціну.
“За результатом підприємства отримують нових власників та інвестиції для модернізації, а бюджет кошти від чесних і конкурентних продажів. Продовжуємо працювати над роздержавленням спиртової галузі через приватизацію для розкриття потенціалу”, – резюмував голова ФДМ.
За інформацією ФДМ, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. Відомство планувало 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого збиралося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак деякі з них не відбулися.
Фонд держмайна (ФДМ) України виставив на продаж єдиний майновий комплекс держпідприємства “Неполоковецький комбінат хлібопродуктів” (Чернівецька обл.) зі стартовою ціною 217,4 млн грн, повідомив голова Фонду Віталій Коваль.
“Це діюче підприємство з виробництва продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, що володіє потужною виробничою базою та значним потенціалом розвитку”, – написав він у Telegram.
Комплекс розташований у сел. Неполоківці за 27 км від Чернівців. До його складу входять виробничі, складські, адміністративні та допоміжні будівлі площею близько 42 тис. кв. м, а також 24 од. транспорту і спецтехніки, понад 1200 од. обладнання та інших активів.
Серед переваг об’єкта голова ФДМ назвав готову інфраструктуру, що дає змогу одразу розпочати діяльність і нарощувати обсяги, вигідне розташування поблизу кордонів з ЄС і гарантований попит на продукцію.
Торги відбудуться 24 червня в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”.
Фонд державного майна (ФДМ) України завершує підготовку переліку об’єктів великої приватизації, який буде погоджено з Кабінетом міністрів і передано аукціонній комісії, повідомив глава відомства Віталій Коваль.
“Велика приватизація – це коли актив коштує понад 200-250 млн грн за балансовою вартістю або стартовою ціною. Сьогодні офіційний перелік офіційно затверджено, всі об’єкти великої приватизації мають пройти процедуру узгодження з Кабміном, бути занесеними до переліку і переданими аукціонній комісії під регуляцією міністра, які затвердять дані щодо умов аукціону”, – розповів він на Business Breakfast з “Forbes Україна” в середу.
Найціннішими активами, які внесено до переліку великої приватизації, Коваль назвав 66,65% ТРЦ Ocean Plaza (Київ), що буде виставлено на приватизацію за стартовою ціною 1,63 млрд грн, один із довоєнних лідерів ринку газобетону – компанія AEROC Investment Deutschland GmbH із трьома виробничими майданчиками за ціною близько 1 млрд грн. З державних активів на приватизацію буде виставлено готель Україна (Київ) за ціною 1,8 млрд грн.
Крім того, на аукціон буде виставлено активи ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) за стартовою ціною 3,7-3,9 млрд грн.
“У нас є завдання від Мінфіну – 4 млрд грн (поповнити держбюджет у 2024 році – ІФ-У). Але я впевнений, що ми їх перевиконаємо. Амбітна ціна істотно вища”, – сказав глава ФДМ.
Говорячи про цільову аудиторію, яка цікава ФДМ для передачі об’єктів приватизації у власність, Коваль повідомив, що в управлінні Фонду є безліч активів: від маленького магазину, перукарського салону, пункту послуг і ательє з пошиття одягу, закінчуючи великими об’єктами, як ОГХК. Відповідно, цільова аудиторія дуже різноманітна – від фізосіб до корпорацій.
“Дуже класний клієнт для нас той, хто приходить вдруге, втретє, вчетверте. Крім того, якщо говорити про міжнародний бізнес, то найбільший інтерес викликають міжнародні групи, які вже мають бізнес в Україні, розуміють порядок денний країни, які в контексті та відчувають мікроклімат. Такі клієнти для нас дуже важливі. А також внутрішні інвестори, які мають малий і середній бізнес – вони необхідні”, – резюмував глава ФДМ.
