Український фінтех-ринок переходить до етапу, на якому автоматизація комплаєнсу, фінансового моніторингу та санкційного контролю стає не допоміжною функцією, а частиною базової інфраструктури фінансової стійкості бізнесу.
Про це йдеться у колонці CEO AML.point, радниці з питань RegTech-проєктів AI FINTECH Оксани Губіної для агентства “Інтерфакс-Україна”, підготовленій у контексті презентації Fintech Catalog UA 2026.
За даними каталогу, в Україні працюють понад 300 фінтех-компаній. Значна частина з них уже досягла операційної самоокупності, майже половина розширює присутність на міжнародних ринках, а більшість продовжує розвиватися за рахунок власних ресурсів.
Fintech Catalog UA 2026 підготовлений Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній за підтримки Національного банку України, IFC, SECO та Sense Bank. Дослідження проводилося у квітні-травні 2026 року серед фінтех-компаній, банків та українських філій міжнародних fintech-компаній, у ньому взяли участь 150 респондентів.
За словами Губіної, український фінтех розвивається у середовищі, де питання прозорості, управління ризиками та відповідності регуляторним вимогам уже не є другорядними. Посилення санкційного контролю, фінансового моніторингу, вимог до прозорості походження коштів і структури власності зробили комплаєнс одним із ключових елементів стійкості компаній.
“Фінансові компанії дедалі частіше сприймають комплаєнс не як зовнішній примус з боку регулятора, а як інструмент довіри, репутації та довгострокової конкурентоспроможності. Саме тому інвестиції в RegTech дедалі частіше розглядаються не як витрати, а як вкладення у майбутню стабільність компанії”, – зазначила вона.
RegTech-рішення поступово переходять із категорії допоміжних сервісів у категорію критичної бізнес-інфраструктури. Для банків, фінансових компаній, платіжних сервісів, кредитних установ та інших учасників ринку автоматизація KYC, AML і санкційного контролю вже є питанням швидкості роботи, якості управління ризиками та здатності відповідати вимогам регулятора майже в режимі реального часу.
Водночас автоматизація фінансового моніторингу не обмежується встановленням програмного забезпечення. Вона потребує інтеграції різних інформаційних систем, якісних даних, побудови надійних процесів обробки інформації, контролю змін, збереження історії рішень і балансу між зручністю для клієнта та виконанням регуляторних вимог.
Однією з нових тенденцій ринку стає зближення ERP та RegTech. ERP-системи відповідають за управління ресурсами та операційними процесами компанії, тоді як RegTech – за відповідність вимогам регулятора, фінансовий моніторинг і контроль ризиків. Однак обидва напрями дедалі більше працюють із великими масивами даних, інтегруються в операційні процеси та допомагають менеджменту ухвалювати обґрунтовані рішення.
На практиці такий підхід дозволяє автоматизувати оцінку ризиків контрагентів, KYC-перевірки, санкційний скринінг, моніторинг транзакцій і формування регуляторної звітності без надмірного навантаження на персонал.
Водночас, за словами Губіної, технології не замінюють комплаєнс-культуру. Автоматизація ефективна лише тоді, коли компанія має зрозумілі внутрішні політики, якісні дані, відповідальних людей і готовність системно працювати з ризиками. RegTech не скасовує роль комплаєнс-офіцера, а змінює її – від ручної перевірки до управління процесами, даними та ризиковими моделями.
Подальший розвиток українського фінтеху буде значною мірою пов’язаний саме з інтеграційними рішеннями у сфері комплаєнсу, фінансового моніторингу та управління ризиками. У міру посилення вимог до прозорості бізнесу, санкційного контролю та регуляторної звітності роль RegTech лише зростатиме.
Для українських фінансових компаній автоматизований комплаєнс поступово стає не додатковою перевагою, а базовим стандартом ведення бізнесу. На наступному етапі розвитку ринку конкурентну перевагу отримають ті компанії, які зможуть поєднати технологічність, прозорість, якісні дані та системне управління ризиками.
Джерела: колонка Оксани Губіної для “Інтерфакс-Україна”, Fintech Catalog UA 2026, Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній.
Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» оновило рейтинг фінансової стійкості (кредитний рейтинг) ПрАТ «Європейський страховий альянс» (Київ) за перший квартал 2024 року за національною шкалою на рівні «uaAA», повідомляється в прес-релізі компанії.
Згідно з повідомленням, обсяг премій, зібраних компанією за січень-березень 2024 року, склав 61,724 млн грн, що на 18,8% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Зокрема, надходження від фізичних осіб зросли на 24,36%, до 18,306 млн грн, а від перестраховиків – на 15,58%, до 0,460 млн грн.
РА також зазначає, що станом на початок другого кварталу 2024 року компанія мала дуже хороший рівень капіталізації (75,67%), а 69,52% її зобов’язань покривалися грошовими коштами та їхніми еквівалентами.
Також станом на 1квітня 2024 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» було здійснено поточні фінансові інвестиції в розмірі 4,999 млн грн, які повністю складалися з ОВДП.
ПрАТ «Європейський страховий альянс» працює на страховому ринку України з 1994 року, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ядерного страхового пулу України.
Компанія має 29 ліцензій на здійснення страхових послуг, зокрема страхування майна, автомобілів, відповідальності, медичне страхування тощо.
