Компанія-трейдер “Укрзалізниці” – “Енерго Збут Транс” – у січні вперше придбала природний газ для потреб виробничих підприємств УЗ без участі посередників, що дало змогу знизити ціну до 18,6 тис. грн за тисячу кубометрів, повідомило Мінзалізниці на сторінці у Facebook у суботу.
“Вартість газу вийшла більш ніж на 25% нижчою порівняно з цінами, за якими підприємства структури АТ “Укрзалізниця” купували природний газ наприкінці минулого року через приватних постачальників. Нова вартість склала 18,6 тис. грн за тисячу куб. м”, – наводять у повідомленні слова віцепрем’єра – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова.
За його словами, наступним кроком стануть прямі закупівлі природного газу у видобувачів уже безпосередньо для потреб самої АТ “Укрзалізниця”.
Кубраков нагадав, що 2021 року “Укрзалізниці” було дозволено закуповувати електроенергію в “Енергоатома” та інших суб’єктів держгенерації на період до 3-х років за спеціальною спрощеною процедурою. Крім того, 2022 року уряд дозволив “Укрзалізниці” здійснювати безпосередньо закупівлю нафтопродуктів за зовнішньоекономічними договорами.
Середньозважена ціна природного газу на “Українській енергетичній біржі” за результатами торгів 28 січня становила 19 950 тис. грн за 1 тис. куб. м.
ПАТ “Укрнафта” в листопаді-грудні 2022 року відновило продаж природного газу на біржових аукціонах.
“За листопад-грудень компанія продала на майданчику Української енергетичної біржі 17,1 млн кубометрів блакитного палива”, – повідомляється в прес-релізі компанії в четвер.
Крім того, “Укрнафта” також активізувала свою роботу на ринку постачання природного газу кінцевому споживачеві, зазначили в ПАТ.
Як заявив наприкінці грудня-2022 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” директор ПАТ “Укрнафта” Сергій Корецький (замінив на посаді глави компанії Олега Геза 10 листопада 2022 року), компанія планує продавати власні запаси газу в підземних сховищах у загальному обсязі понад 500 млн куб. м на біржі та/або через прямі контракти.
За його словами, “Укрнафта” також планує активно виходити на ринок постачання природного газу кінцевим споживачам.
“Просто для розуміння: раніше у компанії було всього п’ять клієнтів за прямими договорами. Тепер ми плануємо стати надійним довгостроковим партнером як для великих промислових підприємств, так і для бізнесів, яким потрібні маленькі обсяги”, – сказав директор “Укрнафти”.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2021 року знизила видобуток нафти і конденсату на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 1,499 млн тонн, газу – на 0,9% – до 1,117 млрд куб. м, але збільшила виробництво скрапленого газу на 1% (на 1,2 тис. тонн) – до 117,7 тис. тонн.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
“Укрнафта” володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. На її балансі перебувають 1809 нафтових і 153 газові свердловини. Компанії належить 537 АЗС, з яких станом на кінець грудня 2022 року працюють 449. Решта – або пошкоджені внаслідок бойових дій, або перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Основний сценарій персоналу МВФ у рамках Моніторингової програми із залученням ради директорів (PMB) припускає, що в 2023 році Україні будуть потрібні закупівлі газу в обсязі 5 млрд куб. м, рівномірно розподілені протягом 12 місяців.
Згідно з представленим у документах графіком, без імпорту Україна вийде з цього опалювального сезону із запасами 6 млрд куб. м і до наступного опалювального сезону зможе підвищити їх лише до 8,5 млрд куб. м, що призведе до їхнього падіння до 6 млрд куб. м уже на початку 2024 року.
Водночас з урахуванням імпорту запаси газу на кінець цього опалювального сезону будуть лише трохи нижчими за 9 млрд куб. м, а до наступного зростуть майже до 14 млрд куб. м, що всього приблизно на 0,5 млрд куб. м менше, ніж на початок цього сезону.
“Щоб допомогти “Нафтогазу” задовольнити пов’язане з цим зростання потреб у фінансуванні, уряд уже надає бюджетну підтримку компанії за допомогою неявної субсидії у вигляді упущених доходів від рентних платежів за газ, яку оцінюють приблизно у 145 млрд грн ($3,5 млрд) на 2023 рік”, – зазначено в матеріалах на сайті Фонду до PMB.
Водночас експерти МВФ припускають, що, найімовірніше, буде потрібно більше підтримки, зокрема як компенсація за зобов’язання з надання комунальних послуг через фіксацію роздрібної ціни газу на рівні 7,4 грн за кубометр – значно нижчої за ціну імпортного паритету.
Вони додали, що теплокомуненерго (ТКЕ) і Оператору газотранспортної системи (ОГТСУ), ліквідність яких страждає через зниження плати за транзит і використання низької потужності, також може знадобитися підтримка.
“Загалом, за оцінками персоналу, у 2023 році може знадобитися до 150 млрд грн ($3,6 млрд) у вигляді додаткової фінансової підтримки “Нафтогазу”, ОГТСУ і ТКЕ”, – зазначають експерти МВФ.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, має намір реалізувати технологію заміщення природного газу твердим біопаливом.
Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, планованою діяльністю передбачається “Реалізація технології заміщення природного газу твердим біопаливом (подрібнене лушпиння соняшника), установка комплексу споруд та обладнання, яке буде підключено до випалювальних машин Lurgi-552 A, B без внесення істотних змін до наявного обладнання”.
При цьому уточнюється, що нове будівництво комплексу споруд для подачі біопалива передбачається здійснити на проммайданчику Північного ГЗК.
Терміни реалізації проєкту і сума витрат на нього не оприлюднюються.
Північний ГЗК – одне з найбільших гірничодобувних підприємств Європи, яке спеціалізується на виробництві залізорудного концентрату із вмістом заліза 65,8% і окатишів із вмістом заліза 63%. Виробничі потужності комбінату дають змогу виробляти понад 13 млн тонн концентрату і близько 8 млн тонн окатишів на рік. До складу підприємства входять Первомайський і Ганнівський кар’єри, дві збагачувальні фабрики, два цехи з виробництва окатишів і допоміжна інфраструктура.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов і CEO норвезької Equinor Андерс Опедал на зустрічі в п’ятницю обговорили закупівлі газу і потенційний розвиток українського видобутку, повідомила прес-служба НАК.
“Маємо з Equinor перші домовленості про закупівлю додаткового обсягу газу для проходження найскладнішого за нашу історію опалювального сезону. Сподіваємося на спеціальні умови закупівлі та подальше резервування необхідного нам обсягу”, – наводяться в повідомленні слова Чернишова.
Крім того, очільник “Нафтогазу” 1 грудня обговорив із послом Норвегії Еріком Сведалом залучення технологій норвезького нафтогазового бізнесу та фінансування закупівлі додаткового обсягу газу, необхідного Україні для проходження зими з огляду на постійний російський ракетний терор.
“У часи, коли росія використовує знищення енергетичної інфраструктури як зброю, підтримка енергетичної сфери України не менш важлива, ніж військова підтримка. Ми сподіваємося на подальшу допомогу Норвегії в цьому контексті”, – сказав Чернишов.
За даними пресслужби, посол зазначив, що очікує збільшення оголошених обсягів допомоги його держави, а майбутнє фінансування також розподілятиметься на забезпечення енергетичної безпеки України.
Як повідомлялося, Норвегія надасть Україні фінансування в розмірі NOK 2 млрд (близько $195 млн) для закупівлі природного газу взимку 2022 року. Норвегія як канал підтримки закупівель газу в Україні планує використовувати Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), а “Нафтогаз” буде формальним одержувачем цього палива.
До цього прем’єр-міністр Норвегії повідомив, що королівство надасть Україні пакет допомоги в розмірі 1 мільярда євро.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
